«Новий роман» (фр. Le nouveau roman) або Антироман — жанровий різновид французького модерного роману другої половини 40—70-х XX ст.
Філософська сутність
"Новий роман" — це умовний термін для позначення художньої практики письменників 1950-их-1970-их років, що замість техніки традиційного роману, яка, на їхню думку, вже вичерпалася, запропонували прийом творення тексту без сюжету та героя.
Його представники (Наталі Саррот, Ален Роб-Ґріє, Мішель Бютор, Клод Сімон, Робер Пенже та ін.) не тільки відкидали "бальзаківський" буржуазний реалістичний підхід, але і заперечували модерністський дискурс (у Франції виражений яскраво в першу чергу в екзистенціалістській традиції роману) з його увагою до суб'єкта. В антиромані немає «відображеної дійсності», конфлікту, сюжетних колізій, зав'язки чи розв'язки, немає героя, його вмотивованих вчинків, емоцій. Ален Роб-Ґріє так пояснював філософський принцип "нового роману": "Світ більше не є ані значимим, ані абсурдним, він просто є". Таким чином "новий роман" з одного боку був явищем пізнього модернізму, а з іншої сторони - початком постмодернізму в європейській літературі.
Історія
Термін "антироман" запровадив Ж.-П. Сартр у передмові до роману Наталі Саррот (1947).
Ф. Моріак використовував термін «Новий роман».
Відомий дослідник А. Б. Бенго у післямові до твору С. Беккета (1951) розкрив мету Антироману:
Вона полягає не в тому, щоб пояснювати [...]. Романісти уже не створюють "персонажів", не відображають більше "фабул..." |
.
Приклади творів школи "нового роману"
В естетиці нового роману важливе місце посідає експеримент: традиційна класична техніка розповідної прози усувається, натомість застосовуються прийоми безгеройної і безфабульної розповіді. Виник жанр, де йдеться про способи написання твору, — «роман про роман», «передроман», що складається з міркувань автора, як він пише чи як його слід було б писати, щось середнє між есе і романом («Ревнощі», «У лабіринті» А. Роб-Грійє; «Золоті плоди» Наталі Саррот).
Новий роман протиставляє себе і в аспекті змалювання людини за зразками класичного роману. Внаслідок цього структура роману А. Роб-Грійє виповнюється нагромадженим зображенням самоцінних речей, важливих не тим, чиї вони, а тим, що вони існують. Речі у його творах панують над людьми. І сама людина перетворюється на річ. Цей напрям називають школою речей, (фр. chose), тобто предметів, нібито важливіших і стабільніших за людину, наділених містичною владою над спустошеною особою і тому усунутою із центру роману, очищеного від людських емоцій та ідей.
Іншу жанрову структуру роману використовує Наталі Саррот — «напіврозмову», потік свідомості, «тропізми», внутрішню діалогічну стихію підсвідомого тощо. Вона підкреслює невірогідність малюнка, що претендує на відтворення рухомої дійсності, бо писати слід про незавершені порухи душі: тільки вони справжні. А досягнувши свідомості, вони костеніють в оманливих і звичних формулюваннях.
М. Бютор створив поліфонічні тексти, передавши мозаїку сприймань, охоплень, роздумів, що витворюють своєрідну «міфологему» певної цивілізації. За допомогою цих прийомів письма такі неороманісти, як М. Бютор («Зміна»), К. Сімон («Дорога Фландрії»), Наталі Саррот («Чи чуєте їх?»), досягли змістової майстерності. Однак деякі письменники, як Ф. Соллерс, Ж. Рікарду, з їх «новим романом» зазнали творчої поразки: абсолютизована відмова від духовного світу людини обернулася суцільним шозизмом.
Представники
- Семюел Беккет Samuel Beckett
- Жерар Бессетт Gérard Bessette (зарахований деякими криктиками)
- Мішель Бютор Michel Butor (романи першого періоду творчості)
- Жан Кайроль Jean Cayrol (зарахований деякими криктиками)
- Марґеріт Дюрас Marguerite Duras (деякі твори споріднені з цією школою)
- Тоні Дювер Tony Duvert (зарахований деякими криктиками)
- Жан Лаґроле Jean Lagrolet (зарахований деякими криктиками)
- Клод Олльє Claude Ollier
- Робер Пенже Robert Pinget
- Жан Рікарду Jean Ricardou
- Ален Роб-Ґріє Alain Robbe-Grillet
- Наталі Саррот Nathalie Sarraute
- Клод Сімон Claude Simon
- Катеб Ясін Kateb Yacine (зарахований деякими критиками)
- Ле Клезіо J.M.G. Le Clézio (близький до цієї течії, переважно творчістю 1960-их років)
Три представники цього напрямку стали лауреатами Нобелівської пермії з літератури: Семюел Беккет, Клод Сімон та Ле Клезіо.
"Новий роман" завершив свій розвиток в 70 роках XX століття. Тож авторів XXI століття не слід зараховувати до цієї школи.
Див. також
Література
- A. Robbe-Grillet, Pour un nouveau roman, 1963 (літературний маніфест "Нового роману")
- Зверев А. М., «Новый роман»// Литературная энциклопедия терминов и понятий. М.: Интелвак, 2001, с.665-666
- Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007
Посилання
- Новий роман, або Антироман // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 130-131.
- Новий роман // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 375. — 634 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Novij roman fr Le nouveau roman abo Antiroman zhanrovij riznovid francuzkogo modernogo romanu drugoyi polovini 40 70 h XX st Filosofska sutnist Novij roman ce umovnij termin dlya poznachennya hudozhnoyi praktiki pismennikiv 1950 ih 1970 ih rokiv sho zamist tehniki tradicijnogo romanu yaka na yihnyu dumku vzhe vicherpalasya zaproponuvali prijom tvorennya tekstu bez syuzhetu ta geroya Jogo predstavniki Natali Sarrot Alen Rob Griye Mishel Byutor Klod Simon Rober Penzhe ta in ne tilki vidkidali balzakivskij burzhuaznij realistichnij pidhid ale i zaperechuvali modernistskij diskurs u Franciyi virazhenij yaskravo v pershu chergu v ekzistencialistskij tradiciyi romanu z jogo uvagoyu do sub yekta V antiromani nemaye vidobrazhenoyi dijsnosti konfliktu syuzhetnih kolizij zav yazki chi rozv yazki nemaye geroya jogo vmotivovanih vchinkiv emocij Alen Rob Griye tak poyasnyuvav filosofskij princip novogo romanu Svit bilshe ne ye ani znachimim ani absurdnim vin prosto ye Takim chinom novij roman z odnogo boku buv yavishem piznogo modernizmu a z inshoyi storoni pochatkom postmodernizmu v yevropejskij literaturi IstoriyaTermin antiroman zaprovadiv Zh P Sartr u peredmovi do romanu Natali Sarrot 1947 F Moriak vikoristovuvav termin Novij roman Vidomij doslidnik A B Bengo u pislyamovi do tvoru S Bekketa 1951 rozkriv metu Antiromanu Vona polyagaye ne v tomu shob poyasnyuvati Romanisti uzhe ne stvoryuyut personazhiv ne vidobrazhayut bilshe fabul Prikladi tvoriv shkoli novogo romanu V estetici novogo romanu vazhlive misce posidaye eksperiment tradicijna klasichna tehnika rozpovidnoyi prozi usuvayetsya natomist zastosovuyutsya prijomi bezgerojnoyi i bezfabulnoyi rozpovidi Vinik zhanr de jdetsya pro sposobi napisannya tvoru roman pro roman peredroman sho skladayetsya z mirkuvan avtora yak vin pishe chi yak jogo slid bulo b pisati shos serednye mizh ese i romanom Revnoshi U labirinti A Rob Grijye Zoloti plodi Natali Sarrot Novij roman protistavlyaye sebe i v aspekti zmalyuvannya lyudini za zrazkami klasichnogo romanu Vnaslidok cogo struktura romanu A Rob Grijye vipovnyuyetsya nagromadzhenim zobrazhennyam samocinnih rechej vazhlivih ne tim chiyi voni a tim sho voni isnuyut Rechi u jogo tvorah panuyut nad lyudmi I sama lyudina peretvoryuyetsya na rich Cej napryam nazivayut shkoloyu rechej fr chose tobto predmetiv nibito vazhlivishih i stabilnishih za lyudinu nadilenih mistichnoyu vladoyu nad spustoshenoyu osoboyu i tomu usunutoyu iz centru romanu ochishenogo vid lyudskih emocij ta idej Inshu zhanrovu strukturu romanu vikoristovuye Natali Sarrot napivrozmovu potik svidomosti tropizmi vnutrishnyu dialogichnu stihiyu pidsvidomogo tosho Vona pidkreslyuye nevirogidnist malyunka sho pretenduye na vidtvorennya ruhomoyi dijsnosti bo pisati slid pro nezaversheni poruhi dushi tilki voni spravzhni A dosyagnuvshi svidomosti voni kosteniyut v omanlivih i zvichnih formulyuvannyah M Byutor stvoriv polifonichni teksti peredavshi mozayiku sprijman ohoplen rozdumiv sho vitvoryuyut svoyeridnu mifologemu pevnoyi civilizaciyi Za dopomogoyu cih prijomiv pisma taki neoromanisti yak M Byutor Zmina K Simon Doroga Flandriyi Natali Sarrot Chi chuyete yih dosyagli zmistovoyi majsternosti Odnak deyaki pismenniki yak F Sollers Zh Rikardu z yih novim romanom zaznali tvorchoyi porazki absolyutizovana vidmova vid duhovnogo svitu lyudini obernulasya sucilnim shozizmom PredstavnikiSemyuel Bekket Samuel Beckett Zherar Bessett Gerard Bessette zarahovanij deyakimi kriktikami Mishel Byutor Michel Butor romani pershogo periodu tvorchosti Zhan Kajrol Jean Cayrol zarahovanij deyakimi kriktikami Margerit Dyuras Marguerite Duras deyaki tvori sporidneni z ciyeyu shkoloyu Toni Dyuver Tony Duvert zarahovanij deyakimi kriktikami Zhan Lagrole Jean Lagrolet zarahovanij deyakimi kriktikami Klod Ollye Claude Ollier Rober Penzhe Robert Pinget Zhan Rikardu Jean Ricardou Alen Rob Griye Alain Robbe Grillet Natali Sarrot Nathalie Sarraute Klod Simon Claude Simon Kateb Yasin Kateb Yacine zarahovanij deyakimi kritikami Le Klezio J M G Le Clezio blizkij do ciyeyi techiyi perevazhno tvorchistyu 1960 ih rokiv Tri predstavniki cogo napryamku stali laureatami Nobelivskoyi permiyi z literaturi Semyuel Bekket Klod Simon ta Le Klezio Novij roman zavershiv svij rozvitok v 70 rokah XX stolittya Tozh avtoriv XXI stolittya ne slid zarahovuvati do ciyeyi shkoli Div takozhAntiromanLiteraturaA Robbe Grillet Pour un nouveau roman 1963 literaturnij manifest Novogo romanu Zverev A M Novyj roman Literaturnaya enciklopediya terminov i ponyatij M Intelvak 2001 s 665 666 Literaturoznavchij slovnik dovidnik za redakciyeyu R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka K VC Akademiya 2007PosilannyaNovij roman abo Antiroman Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 130 131 Novij roman Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 375 634 s