Наїб

Наїб (араб. نائب‎‎‎ — заступник, уповноважений, намісник) — правитель округу чи провінції у середньовічних мусульманських державах.

В Імаматі Шаміля — його представник, що здійснює військово-адміністративну владу над певною територією.

У деяких сучасних мусульманських країнах, наїб — заступник будь-якого начальника, іноді — начальник місцевої поліції, голова сільської громади. В Османській імперії, наїб — це суддя , заступник верховного судді, помічник кадія.

Джерела

• . (рос.)