Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Нафтогазова розвідка у турецькому секторі Чорного моря сукупність дій які провадились у економічній зоні Туреччини з мет

Нафтогазова розвідка у турецькому секторі Чорного моря

Нафтогазова розвідка у турецькому секторі Чорного моря

Нафтогазова розвідка у турецькому секторі Чорного моря — сукупність дій, які провадились у економічній зоні Туреччини з метою виявлення родовищ вуглеводнів.

image
image
Сакар’я
image
Акчакоча
image
Karadeniz-1
image
Kuzey Cide-1
image
Sinop-1
image
Surmene-1
image
Hopa-1
image
Kastamonu-1
Район розташування окремих згаданих свердловин та родовищ

Початок розвідки

Перше розвідувальне буріння у Чорному морі здійснили саме в турецькій економічній зоні, де у грудні 1970 — на початку 1971 років на замовлення спільного підприємства державної TPAO та компанії Turkey Westates Petroleum працювало судно Glomar V (за іншими даними, це було судно Glomar Grand Isle). Споруджені ним свердловини Karadeniz-1 та İğneada-1 заклали в районах з глибиною води 76 та 87 метрів відповідно, за сім та вісім десятків кілометрів на північний захід від виходу з Босфору. Karadeniz-1 досягнула глибини у 2597 метрів та перетнула вапняки верхньої крейди, тоді як İğneada-1 при довжині 3118 метрів була завершена у вапняках еоцену. При цьому жодна зі свердловин не виявила проявів вуглеводнів.

Наступний раз буріння у чорноморському секторі Туреччини провадили в 1975 році в межах наукової програми Deep Sea Drilling Project, за якою по всьому світу за допомогою судна спорудили сотні свердловин. З 21 травня по 11 червня судно працювало у трьох точках — за сто тридцять кілометрів на північний схід від Сінопу, сотню та півсотні кілометрів на північний схід від виходу з Босфору. Тут в районах з глибинами моря 2171 метр, 2115 метрів та 1751 метр воно заклало 6 свердловин під номерами 379 (досягнула глибини лише 7 метрів), 379А (625 метрів), 379В (159 метрів), 380 (371 метр), 380А (1074 метри) та 381 (504 метри). Під час буріння узяли понад дві з половиною сотні зразків керну, які показали наявність вуглеводнів С4 — С7 в місці буріння свердловин 379-ї серії та С1 — С7 у двох інших точках.

У 1976 році за півтори сотні кілометрів на схід від Стамбулу судно Glomar V пробурило дві розвідувальні свердловини. Акчакоча-1, яка була закладена в районі з глибиною моря 50 метрів та мала глибину 2284 метри нижче морського дна, досягла палеозойського фундаменту, при цьому із турбідітових відкладень еоцену під час тестування отримали невеликий приплив газу. Втім, закладена за 2 км в районі з глибиною моря 114 метрів розвідувальна свердловина Акчакоча-2 виявилась сухою та була припинена на глибині 1643 метри.

Другий етап розвідки. Відкриття родовищ у мілководних районах

Після візиту Glomar V настала перерва у розвідці турецького сектору Чорного моря, яка тривала більш ніж два десятки років (у цей період в Туреччині зосередили увагу на районі затоки Іскендерун, егейському узбережжі та Мармуровому морі, де пробурили 5, 3 та 4 розвідувальні свердловини відповідно, з яких лише Кузей-Мармара-1 змогла відкрити невелике газове родовище). Нарешті, в липні — вересні 1999-го на замовлення спільного підприємства TPAO та американської ARCO (невдовзі була придбана BP) напівзанурювана бурова установка Sedco 700 спорудила свердловини Limankoy-1 та Limankoy-2, розташовані за вісім десятків кілометрів на північний захід від виходу з Босфору, в районі з глибиною моря 820 метрів та 720 метрів відповідно. У свердловинах, пробурених до глибини у 2755 метрів та 3326 метрів, отримали газопрояви з відкладень міоцену, проте головний цільовий резервуар виявився складеним діатомітами та діатомітовими сланцями із низькою проникністю, а другорядний пісковиковий інтервал був ще недозрілим. Втім, спорудження цих свердловин дозволило вперше підтвердити наявність в районі діючої вуглеводневої системи.

За кілька років, у липні — грудні 2005-го, бурове судно GSF Explorer спорудило на сході Чорного моря, лише за кілька кілометрів від кордону з грузинським сектором, іншу глибоководну свердловину Hopa-1 (HPX-1). Закладена в районі з глибиною моря 1529 метрів, вона досягнула глибини у 4700 метрів, проте виявила у цільовому міоценовому інтервалі лише нафтогазопрояви.

Більш успішною в цей період виявилась розвідка у мілководних районах західної частини моря. Так, у 2004 році за кілька кілометрів на південний захід від структури Акчакоча в районі з глибиною моря 79 метрів самопідіймальна бурова установка Prometeu спорудила свердловину Ayazli-1 довжиною 1803 метри, в якій у тих саме еоценових турбідітах (формація Кусурі) відкрила газовий поклад. Те саме судно протягом 2004—2005 років також спорудило в цьому районі оціночні свердловини Ayazli-2 та Ayazli-3 (закладені в районі з такою саме глибиною моря, як у першої свердловини на структурі, а їх довжина становила 1213 та 1335 метрів відповідно) і розвідувальні свердловини Akkaya-1 (глибина моря 62 метри, довжина свердловини 1275 метрів) та Çayağzı-1 (глибина моря 39 метрів, довжина 1200 метрів). При цьому на розташованій в кількох кілометрах на схід від Ayazli структурі Akkaya відкрили ще одне невелике газове родовище, а от Çayağzı-1 виявилась «сухою».

Враховуючи отримані результати, до розвідки залучили ще одне самопідіймальне судно Saturn, яке належало тій же румунській компанії та спорудило в 2005—2006 у районі з глибиною моря 62 метри дві оціночні свердловини — Akkaya-2 (довжина 1350 метрів) та Akkaya-3 (довжина 1822 метри).

В 2006-му Prometeu продовжило розвідувальні роботи та внаслідок буріння в районі між родовищами Ayazli та Akkaya свердловини Doğu Ayazlı-1 (закладена в районі з глибиною моря 70 метрів та мала довжину 1240 метрів) відкрило третє невелике родовище Аязлі-Схід. Після цього були споруджені оціночна свердловина Doğu Ayazlı-2 (глибина моря 70 метрів, довжина 1456 метрів) та розвідувальні Bayhanlı-1 (глибина моря 68 метрів, довжина 1595 метрів) і Kuzey Akkaya-1 (на структурі Аккая-Північ, глибина моря 72 метри, довжина 1582 метри). На структурі Байханли, розташованій дещо на схід від Аязлі-Схід, на глибинах від 760 до 1115 метрів виявили кілька інтервалів газонасичених пісковиків формації Кусурі, а от Kuzey Akkaya-1 виявилась «сухою».

У 2006 повернулись до дослідження більш північного району, де три десятки років назад вперше спробували віднайти вуглеводні. Напівзанурювана бурова платформа Atwood Southern Cross в районі з глибиною моря 94 метри спорудила свердловину Akçakoca-3, яка мала довжину 2200 метрів та призвела до відкриття газового родовища Акчакоча. Після цього Atwood Southern Cross пробурило вдалу оціночну свердловину Akçakoca-4 (така саме глибина моря, довжина 1954 метри) та розвідувальну свердловину Gülüç-1 (глибина моря 92 метри, довжина 1706 метрів), яка виявила невеликий газовий поклад на окремій структурі.

Навесні 2007-го Prometeu пробурило свердловину Alaplı-1, закладену в районі з глибиною моря 75 метрів. Вона досягнула глибини у 1450 метрів та виявила поклад газу у формації Кусурі. Наступною це судно спорудило свердловину Ağva-1, особливістю якої було розташування за сотню кілометрів на захід від попереднього району розвідки (відомого як Південно-Акчакочинський суббасейн). Закладена в районі з глибиною води 86 метрів вона досягнула глибини у 1300 метрів, проте не змогла виявити вуглеводнів. Нарешті, влітку 2007-го Prometeu у ще більш західному районі, за пів сотні кілометрів на північний захід від виходу з Босфору, спорудило розвідувальну свердловину Karaburun-1. Вона повинна була перевірити припущення щодо нафтогазоносності карбонатів формації Согучак та пісковиків формації Хамітабат (обидві еоценового віку), у яких вже були відомі наземні родовища Фракійського басейну. Karaburun-1 досягнула глибини у 1223 метри, проте припущення щодо геологічної будови району були хибними і не вдалось виявити цільового інтервалу.

Влітку 2007-го повернулось із болгарського сектору та відновило свою розвідувальну кампанію Atwood Southern Cross, яке у підсумку спорудило ще три свердловини. Дві з них — Kuzey Cide-1 (глибина моря 574 метри, глибина свердловини 3100 метрів) та İnebolu-1 (глибина моря 106 метрів, глибина свердловини 2200 метрів) — пробурили в районі від Зонгулдаку до Сінопу для перевірки припущень щодо нафтогазоносності відкладень еоцену, проте обидві вони виявились «сухими». Свердловину Bati Eskikale-1 заклали на початку жовтня в районі з глибиною моря 107 метрів, за кілька кілометрів від відкритого раніше родовища Акчакоча. Вона досягла глибини у 2197 метрів та виявила газовий поклад.

Чергову розвідувальну кампанію на мілководді провела у 2009-му самопідіймальна установка Saturn. Першу свердловину — Durusu-1 — заклали за пісотні кілометрів на північний захід від виходу з Босфору. Вона знаходилась в районі з глибиною води 80 метрів та до кінця літа досягнула довжини у 2510 метрів. Втім, виявити вуглеводні у цільових пісковикових формаціях Osmancık (олігоцен) та Danismen (пізній олігоцен — ранній міоцен) не вдалось. Після цього судно перейшло до Південно-Акчакочинського суббасейну та до кінця 2009-го пробурило Batı Ayazlı-1 (на структурі Аязлі-Захід, глибина моря 80 метрів, довжина 2545 метрів) та Doğu Akkaya-1 (на структурі Аккая-Схід, глибина моря 62 метри, довжина 1400 метрів). Остання виявилась сухою, а от Batı Ayazlı-1 виявила кілька газонасичених інтервалів у пісковиках, при цьому верхній мав понижений пластовий тиск, який свідчив про зв'язок із аналогічним інтервалом родовища Аязлі (розробка останнього на той час вже почалась).

Таким чином, у 2004—2009 роках вдалось виявити ряд дрібних родовищ у мілководному районі за півтори сотні кілометрів на північний схід від Стамбулу — Аязлі, Аязлі-Схід, Аккая, Акчакоча, Аязлі-Захід, Байханли, Алаплі.

Згодом акцент перенесли на глибоководне буріння, проте у 2012-му самопідіймальне судно Jupiter пробурило за сім десятків кілометрів на північний захід від виходу з Босфору свердловину Istranca-1. Закладена в районі з глибиною моря 85 метрів, вона досягнула глибини у 3650 метрів та виявила газопрояви. Втім, споруджені в 2014-му судном Prometeu наступні розвідувальні свердловини Istranca-2 та Istranca-3 виявились «сухими».

Активізація глибоководної розвідки. Відкриття Сакар'ї

З лютого по червень 2010-го напівзанурювана бурова установка Leiv Eiriksson спорудила на замовлення бразильської компанії Petrobras свердловину Sinop-1, яка мала протестувати структуру на Валі Андрусова (підняття фундаменту, яке простягається під центральною частиною моря в напрямку північ — південь). Закладена в районі з глибиною моря 2182 метри, свердловина досягнула глибини у 5531 метр, проте зустріла неочікувану послідовність геологічних відкладень та не виявила своїх цільових резервуарів — пізньокрейдово-палеоценового та нижньокрейдового (на останній розраховували, зокрема, виходячи з наявності у ньому родовищ групи Лебада у румунському секторі моря).

Далі з серпня по початок листопада 2010-го те саме судно на замовлення турецької TPAO бурило свердловину Yassıhöyük-1. Закладена за сім десятків кілометрів на північний захід від Зонгулдаку в районі з глибиною моря 2020 метрів, вона досягнула довжини у 5343 метри, проте не виявила резервуару у цільовій формації пізньої крейди. Після цього Leiv Eiriksson перейшло до спорудження ще однієї свердловини на замовлення TPAO — Surmene-1. Її заклали дещо менше ніж за сотню кілометрів на північ від Трабзону в районі з глибиною моря 1801 метр для перевірки припущень щодо нафтогазоносності пісковиків міоцену — пліоцену. Після кількох місяців буріння досягнули глибини у 4800 метрів, після чого роботу довелось перервати через пошкодження колонної головки.

В березні 2011-го Leiv Eiriksson полишив Чорне море, проте того ж дня сюди прибуло бурове судно Deepwater Champion, яке спершу узялось за спорудження свердловини Kastamonu-1. Останню заклали за півтори сотні кілометрів на північний захід від Сінопу в районі з глибиною моря 2197 метрів, при цьому вона також повинна була перевірити припущення щодо нафтогазоносності пісковиків міоцену — пліоцену. Завершена у вересні, Kastamonu-1 досягла глибини у 5272 метри, проте зустріла у цільовому резервуарі лише газопрояви. Далі судно відновило роботи на свердловині Surmene-1, яка тепер отримала назву Surmene-1/RE. Маючи спеціально виготовлене обладнання, Deepwater Champion до кінця 2011-го добурило цю свердловину та досягнуло у ній позначки 5645 метрів, проте зустріло лише нафтопрояви.

Після цієї безуспішної розвідувальної кампанії із чотирьох свердловин настала перерва на кілька років, допоки в 2015-му до Чорного моря не прибуло бурове судно Noble Globetrotter II. Його завданням було спорудження свердловини Sile-1, закладеної за сотню кілометрів від виходу з Босфору в районі з глибиною моря 2093 метри. Роботи протікали з ускладненнями, що в підсумку призвело до дворазового забурювання бічних стовбурів. У підсумку Sile-1 вдалось довести до позначки у 4520 метрів, проте в ній зафіксували лише нафтопрояви.

За цим настала ще одна кількарічна перерва, під час якої у 2017 році судно Barbaros Hayreddin Pasa провело додаткові сейсмічні дослідження.

Розвідувальне буріння відновили у 2020-му, причому на цей раз його провадило придбане TPAO власне бурове судно Fatih. Воно узялось за спорудження розвідувальної свердловини Tuna-1, закладеної за сто сімдесят кілометрів на північ від Ереглі в районі з глибиною води 2115 метрів. Вже у серпні оголосили, що тут виявили гігантське газове родовище. Знайдені поклади вуглеводнів пов'язані з пісковиками пліоцен-міоценового віку (тими саме, в яких кількома роками раніше у румунському секторі відкрили родовища Доміно та Ліра). Роботи на свердловині продовжувались до жовтня, при цьому її поглибили до позначки у 4775 метрів та виявили третій продуктивний інтервал. Виявлене родовище отримало назву Сакар'я (за річкою, на якій в 1920-х турецькі війська здобули вирішальну перемогу у війні з греками). В листопаді 2020 — березні 2021 Fatih спорудило на Сакар'ї дві оціночні свердловини Turkali-1 та Turkali-2, тестування яких мало здійснити в подальшому бурове судно Kanuni.

Що стосується Fatih, то воно у квітні 2021-го узялось за спорудження розвідувальної свердловини Amasra-1, розташованої північніше від Tuna-1. На початку червня турецький президент повідомив, що ця свердловина також виявила великі запаси газу (з оголошеної на той момент інформації було не зовсім ясно, чи йде мова про продовження родовища Сакар'я, а чи про іншу структуру).

Далі Fatih повернулось до спорудження оціночних свердловин та з кінця травня по кінець жовтня 2021-го пробурило Türkali-3, Türkali-4, Türkali-5 і розпочало Türkali-6 (Fatih знову концентрувалось на бурінні, тоді як тестування мало провадити Kanuni).

Таким чином, наприкінці 2010-х після тривалих пошуків у турецькому секторі Чорного моря нарешті виявили значні ресурси. У випадку підтвердження анонсованої інформації це стане першим випадком відкриття у Чорному морі гігантського родовища (а якщо Amasra-1 відноситься до окремої структури — то двох гігантських родовищ).

Див. також

Примітки

  1. Robinson, Andrew G. (1997). Regional and Petroleum Geology of the Black Sea and Surrounding Region: AAPG Memoir 68 (англ.). AAPG. ISBN .
  2. Deep Sea Drilling Pr (PDF).
  3. Exploration plays in the Turkish Black Sea.
  4. Toreador Announces Test Results from Ayazli-2 & Ayazli-3 Wells. www.rigzone.com (англ.). Процитовано 5 січня 2022.
  5. Toreador Confirms Gas Discovery at Bayhanli-1 Offshore Turkey. www.rigzone.com (англ.). Процитовано 5 січня 2022.
  6. StackPath. www.ogj.com. Процитовано 5 січня 2022.
  7. Gray, A.; Sefünç, A.; Yıldırım, H. (11 травня 2011). Drilling Results 2007 – 2009 in the Western Black Sea Targeted on Neogene Deep and Shallow Water Sediments (англ.). European Association of Geoscientists & Engineers. с. cp. doi:10.3997/2214-4609-pdb.377.152. Процитовано 5 січня 2022.
  8. Toreador Resources Abandons Romanian Well. www.rigzone.com (англ.). Процитовано 5 січня 2022.
  9. Bati Eskikale-1 Spudded Offshore Turkey. www.rigzone.com (англ.). Процитовано 5 січня 2022.
  10. . www.investegate.co.uk. Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022.
  11. StackPath. www.offshore-mag.com. Процитовано 5 січня 2022.
  12. StackPath. www.offshore-mag.com. Процитовано 5 січня 2022.
  13. Semih Atay. kariyer.net. Процитовано 5 січня 2022.
  14. Simmons, M. D.; Tari, G. C.; Okay, A. I. (14 серпня 2018). Petroleum Geology of the Black Sea (англ.). Geological Society of London. ISBN .
  15. 'Deepwater Champion' to explore oil in Black Sea. https://worldbulletin.dunyabulteni.net/ (тур.). Процитовано 5 січня 2022.
  16. Yumpu.com. 5 - TPAO. yumpu.com (англ.). Процитовано 5 січня 2022.
  17. Atalay, Recep; Pamir, Selin Kirbiyik; Özcan, Baris (17 червня 2012). Deepwater Well Drilled By Two MODU In Black Sea, Turkey (англ.). OnePetro. Процитовано 5 січня 2022.
  18. Tari, G. C.; Simmons, M. D. (1 січня 2018). History of deepwater exploration in the Black Sea and an overview of deepwater petroleum play types. Geological Society, London, Special Publications (англ.). Т. 464, № 1. с. 439—475. doi:10.1144/SP464.16. ISSN 0305-8719. Процитовано 5 січня 2022.
  19. To Get to the Other Side. www.noblecorp.com (амер.). Процитовано 5 січня 2022.
  20. Walker, Bruce (25 вересня 2017). . www.enverus.com (амер.). Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022.
  21. Deepwater Potential Brightening Up Black Sea | Hart Energy. www.hartenergy.com (англ.). Процитовано 5 січня 2022.
  22. To, Chris (19 липня 2021). Market Movers Europe, Jul 19-23: OPEC hikes oil output, extreme weather puts markets to the test. www.spglobal.com (англ.). Процитовано 5 січня 2022.
  23. echnically recoverable methane hydrate potential of the marine regions in the exclusive economic zones of Turkey (PDF).
  24. (амер.). Архів оригіналу за 28 вересня 2021. Процитовано 5 січня 2022.
  25. Turkey to Use First Gas from Black Sea in Q1, 2023 - Energy News - Institute of Energy of South East Europe. www.iene.eu. Процитовано 5 січня 2022.
  26. Fatih reached 3,950 meters in Türkali-2 well. News2Sea-Global Maritime News (амер.). 1 квітня 2021. Процитовано 5 січня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  27. Turkey to begin field tests at Sakarya gas find next month: minister | Hellenic Shipping News Worldwide. www.hellenicshippingnews.com. Процитовано 5 січня 2022.
  28. President Erdoğan: “By commissioning the Power Futures Market, we enable advanced trading of electricity”. www.epias.com.tr. Процитовано 5 січня 2022.
  29. Fatih Drilling Ship starts working at Türkali-6 field. News2Sea-Global Maritime News (амер.). 25 жовтня 2021. Процитовано 5 січня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Naftogazova rozvidka u tureckomu sektori Chornogo morya sukupnist dij yaki provadilis u ekonomichnij zoni Turechchini z metoyu viyavlennya rodovish vuglevodniv Sakar ya Akchakocha Karadeniz 1 Kuzey Cide 1 Sinop 1 Surmene 1 Hopa 1 Kastamonu 1Rajon roztashuvannya okremih zgadanih sverdlovin ta rodovishPochatok rozvidkiPershe rozviduvalne burinnya u Chornomu mori zdijsnili same v tureckij ekonomichnij zoni de u grudni 1970 na pochatku 1971 rokiv na zamovlennya spilnogo pidpriyemstva derzhavnoyi TPAO ta kompaniyi Turkey Westates Petroleum pracyuvalo sudno Glomar V za inshimi danimi ce bulo sudno Glomar Grand Isle Sporudzheni nim sverdlovini Karadeniz 1 ta Igneada 1 zaklali v rajonah z glibinoyu vodi 76 ta 87 metriv vidpovidno za sim ta visim desyatkiv kilometriv na pivnichnij zahid vid vihodu z Bosforu Karadeniz 1 dosyagnula glibini u 2597 metriv ta peretnula vapnyaki verhnoyi krejdi todi yak Igneada 1 pri dovzhini 3118 metriv bula zavershena u vapnyakah eocenu Pri comu zhodna zi sverdlovin ne viyavila proyaviv vuglevodniv Nastupnij raz burinnya u chornomorskomu sektori Turechchini provadili v 1975 roci v mezhah naukovoyi programi Deep Sea Drilling Project za yakoyu po vsomu svitu za dopomogoyu sudna sporudili sotni sverdlovin Z 21 travnya po 11 chervnya sudno pracyuvalo u troh tochkah za sto tridcyat kilometriv na pivnichnij shid vid Sinopu sotnyu ta pivsotni kilometriv na pivnichnij shid vid vihodu z Bosforu Tut v rajonah z glibinami morya 2171 metr 2115 metriv ta 1751 metr vono zaklalo 6 sverdlovin pid nomerami 379 dosyagnula glibini lishe 7 metriv 379A 625 metriv 379V 159 metriv 380 371 metr 380A 1074 metri ta 381 504 metri Pid chas burinnya uzyali ponad dvi z polovinoyu sotni zrazkiv kernu yaki pokazali nayavnist vuglevodniv S4 S7 v misci burinnya sverdlovin 379 yi seriyi ta S1 S7 u dvoh inshih tochkah U 1976 roci za pivtori sotni kilometriv na shid vid Stambulu sudno Glomar V proburilo dvi rozviduvalni sverdlovini Akchakocha 1 yaka bula zakladena v rajoni z glibinoyu morya 50 metriv ta mala glibinu 2284 metri nizhche morskogo dna dosyagla paleozojskogo fundamentu pri comu iz turbiditovih vidkladen eocenu pid chas testuvannya otrimali nevelikij pripliv gazu Vtim zakladena za 2 km v rajoni z glibinoyu morya 114 metriv rozviduvalna sverdlovina Akchakocha 2 viyavilas suhoyu ta bula pripinena na glibini 1643 metri Drugij etap rozvidki Vidkrittya rodovish u milkovodnih rajonahPislya vizitu Glomar V nastala pererva u rozvidci tureckogo sektoru Chornogo morya yaka trivala bilsh nizh dva desyatki rokiv u cej period v Turechchini zoseredili uvagu na rajoni zatoki Iskenderun egejskomu uzberezhzhi ta Marmurovomu mori de proburili 5 3 ta 4 rozviduvalni sverdlovini vidpovidno z yakih lishe Kuzej Marmara 1 zmogla vidkriti nevelike gazove rodovishe Nareshti v lipni veresni 1999 go na zamovlennya spilnogo pidpriyemstva TPAO ta amerikanskoyi ARCO nevdovzi bula pridbana BP napivzanuryuvana burova ustanovka Sedco 700 sporudila sverdlovini Limankoy 1 ta Limankoy 2 roztashovani za visim desyatkiv kilometriv na pivnichnij zahid vid vihodu z Bosforu v rajoni z glibinoyu morya 820 metriv ta 720 metriv vidpovidno U sverdlovinah proburenih do glibini u 2755 metriv ta 3326 metriv otrimali gazoproyavi z vidkladen miocenu prote golovnij cilovij rezervuar viyavivsya skladenim diatomitami ta diatomitovimi slancyami iz nizkoyu proniknistyu a drugoryadnij piskovikovij interval buv she nedozrilim Vtim sporudzhennya cih sverdlovin dozvolilo vpershe pidtverditi nayavnist v rajoni diyuchoyi vuglevodnevoyi sistemi Za kilka rokiv u lipni grudni 2005 go burove sudno GSF Explorer sporudilo na shodi Chornogo morya lishe za kilka kilometriv vid kordonu z gruzinskim sektorom inshu glibokovodnu sverdlovinu Hopa 1 HPX 1 Zakladena v rajoni z glibinoyu morya 1529 metriv vona dosyagnula glibini u 4700 metriv prote viyavila u cilovomu miocenovomu intervali lishe naftogazoproyavi Bilsh uspishnoyu v cej period viyavilas rozvidka u milkovodnih rajonah zahidnoyi chastini morya Tak u 2004 roci za kilka kilometriv na pivdennij zahid vid strukturi Akchakocha v rajoni z glibinoyu morya 79 metriv samopidijmalna burova ustanovka Prometeu sporudila sverdlovinu Ayazli 1 dovzhinoyu 1803 metri v yakij u tih same eocenovih turbiditah formaciya Kusuri vidkrila gazovij poklad Te same sudno protyagom 2004 2005 rokiv takozh sporudilo v comu rajoni ocinochni sverdlovini Ayazli 2 ta Ayazli 3 zakladeni v rajoni z takoyu same glibinoyu morya yak u pershoyi sverdlovini na strukturi a yih dovzhina stanovila 1213 ta 1335 metriv vidpovidno i rozviduvalni sverdlovini Akkaya 1 glibina morya 62 metri dovzhina sverdlovini 1275 metriv ta Cayagzi 1 glibina morya 39 metriv dovzhina 1200 metriv Pri comu na roztashovanij v kilkoh kilometrah na shid vid Ayazli strukturi Akkaya vidkrili she odne nevelike gazove rodovishe a ot Cayagzi 1 viyavilas suhoyu Vrahovuyuchi otrimani rezultati do rozvidki zaluchili she odne samopidijmalne sudno Saturn yake nalezhalo tij zhe rumunskij kompaniyi ta sporudilo v 2005 2006 u rajoni z glibinoyu morya 62 metri dvi ocinochni sverdlovini Akkaya 2 dovzhina 1350 metriv ta Akkaya 3 dovzhina 1822 metri V 2006 mu Prometeu prodovzhilo rozviduvalni roboti ta vnaslidok burinnya v rajoni mizh rodovishami Ayazli ta Akkaya sverdlovini Dogu Ayazli 1 zakladena v rajoni z glibinoyu morya 70 metriv ta mala dovzhinu 1240 metriv vidkrilo tretye nevelike rodovishe Ayazli Shid Pislya cogo buli sporudzheni ocinochna sverdlovina Dogu Ayazli 2 glibina morya 70 metriv dovzhina 1456 metriv ta rozviduvalni Bayhanli 1 glibina morya 68 metriv dovzhina 1595 metriv i Kuzey Akkaya 1 na strukturi Akkaya Pivnich glibina morya 72 metri dovzhina 1582 metri Na strukturi Bajhanli roztashovanij desho na shid vid Ayazli Shid na glibinah vid 760 do 1115 metriv viyavili kilka intervaliv gazonasichenih piskovikiv formaciyi Kusuri a ot Kuzey Akkaya 1 viyavilas suhoyu U 2006 povernulis do doslidzhennya bilsh pivnichnogo rajonu de tri desyatki rokiv nazad vpershe sprobuvali vidnajti vuglevodni Napivzanuryuvana burova platforma Atwood Southern Cross v rajoni z glibinoyu morya 94 metri sporudila sverdlovinu Akcakoca 3 yaka mala dovzhinu 2200 metriv ta prizvela do vidkrittya gazovogo rodovisha Akchakocha Pislya cogo Atwood Southern Cross proburilo vdalu ocinochnu sverdlovinu Akcakoca 4 taka same glibina morya dovzhina 1954 metri ta rozviduvalnu sverdlovinu Guluc 1 glibina morya 92 metri dovzhina 1706 metriv yaka viyavila nevelikij gazovij poklad na okremij strukturi Navesni 2007 go Prometeu proburilo sverdlovinu Alapli 1 zakladenu v rajoni z glibinoyu morya 75 metriv Vona dosyagnula glibini u 1450 metriv ta viyavila poklad gazu u formaciyi Kusuri Nastupnoyu ce sudno sporudilo sverdlovinu Agva 1 osoblivistyu yakoyi bulo roztashuvannya za sotnyu kilometriv na zahid vid poperednogo rajonu rozvidki vidomogo yak Pivdenno Akchakochinskij subbasejn Zakladena v rajoni z glibinoyu vodi 86 metriv vona dosyagnula glibini u 1300 metriv prote ne zmogla viyaviti vuglevodniv Nareshti vlitku 2007 go Prometeu u she bilsh zahidnomu rajoni za piv sotni kilometriv na pivnichnij zahid vid vihodu z Bosforu sporudilo rozviduvalnu sverdlovinu Karaburun 1 Vona povinna bula pereviriti pripushennya shodo naftogazonosnosti karbonativ formaciyi Soguchak ta piskovikiv formaciyi Hamitabat obidvi eocenovogo viku u yakih vzhe buli vidomi nazemni rodovisha Frakijskogo basejnu Karaburun 1 dosyagnula glibini u 1223 metri prote pripushennya shodo geologichnoyi budovi rajonu buli hibnimi i ne vdalos viyaviti cilovogo intervalu Vlitku 2007 go povernulos iz bolgarskogo sektoru ta vidnovilo svoyu rozviduvalnu kampaniyu Atwood Southern Cross yake u pidsumku sporudilo she tri sverdlovini Dvi z nih Kuzey Cide 1 glibina morya 574 metri glibina sverdlovini 3100 metriv ta Inebolu 1 glibina morya 106 metriv glibina sverdlovini 2200 metriv proburili v rajoni vid Zonguldaku do Sinopu dlya perevirki pripushen shodo naftogazonosnosti vidkladen eocenu prote obidvi voni viyavilis suhimi Sverdlovinu Bati Eskikale 1 zaklali na pochatku zhovtnya v rajoni z glibinoyu morya 107 metriv za kilka kilometriv vid vidkritogo ranishe rodovisha Akchakocha Vona dosyagla glibini u 2197 metriv ta viyavila gazovij poklad Chergovu rozviduvalnu kampaniyu na milkovoddi provela u 2009 mu samopidijmalna ustanovka Saturn Pershu sverdlovinu Durusu 1 zaklali za pisotni kilometriv na pivnichnij zahid vid vihodu z Bosforu Vona znahodilas v rajoni z glibinoyu vodi 80 metriv ta do kincya lita dosyagnula dovzhini u 2510 metriv Vtim viyaviti vuglevodni u cilovih piskovikovih formaciyah Osmancik oligocen ta Danismen piznij oligocen rannij miocen ne vdalos Pislya cogo sudno perejshlo do Pivdenno Akchakochinskogo subbasejnu ta do kincya 2009 go proburilo Bati Ayazli 1 na strukturi Ayazli Zahid glibina morya 80 metriv dovzhina 2545 metriv ta Dogu Akkaya 1 na strukturi Akkaya Shid glibina morya 62 metri dovzhina 1400 metriv Ostannya viyavilas suhoyu a ot Bati Ayazli 1 viyavila kilka gazonasichenih intervaliv u piskovikah pri comu verhnij mav ponizhenij plastovij tisk yakij svidchiv pro zv yazok iz analogichnim intervalom rodovisha Ayazli rozrobka ostannogo na toj chas vzhe pochalas Takim chinom u 2004 2009 rokah vdalos viyaviti ryad dribnih rodovish u milkovodnomu rajoni za pivtori sotni kilometriv na pivnichnij shid vid Stambulu Ayazli Ayazli Shid Akkaya Akchakocha Ayazli Zahid Bajhanli Alapli Zgodom akcent perenesli na glibokovodne burinnya prote u 2012 mu samopidijmalne sudno Jupiter proburilo za sim desyatkiv kilometriv na pivnichnij zahid vid vihodu z Bosforu sverdlovinu Istranca 1 Zakladena v rajoni z glibinoyu morya 85 metriv vona dosyagnula glibini u 3650 metriv ta viyavila gazoproyavi Vtim sporudzheni v 2014 mu sudnom Prometeu nastupni rozviduvalni sverdlovini Istranca 2 ta Istranca 3 viyavilis suhimi Aktivizaciya glibokovodnoyi rozvidki Vidkrittya Sakar yiZ lyutogo po cherven 2010 go napivzanuryuvana burova ustanovka Leiv Eiriksson sporudila na zamovlennya brazilskoyi kompaniyi Petrobras sverdlovinu Sinop 1 yaka mala protestuvati strukturu na Vali Andrusova pidnyattya fundamentu yake prostyagayetsya pid centralnoyu chastinoyu morya v napryamku pivnich pivden Zakladena v rajoni z glibinoyu morya 2182 metri sverdlovina dosyagnula glibini u 5531 metr prote zustrila neochikuvanu poslidovnist geologichnih vidkladen ta ne viyavila svoyih cilovih rezervuariv piznokrejdovo paleocenovogo ta nizhnokrejdovogo na ostannij rozrahovuvali zokrema vihodyachi z nayavnosti u nomu rodovish grupi Lebada u rumunskomu sektori morya Dali z serpnya po pochatok listopada 2010 go te same sudno na zamovlennya tureckoyi TPAO burilo sverdlovinu Yassihoyuk 1 Zakladena za sim desyatkiv kilometriv na pivnichnij zahid vid Zonguldaku v rajoni z glibinoyu morya 2020 metriv vona dosyagnula dovzhini u 5343 metri prote ne viyavila rezervuaru u cilovij formaciyi piznoyi krejdi Pislya cogo Leiv Eiriksson perejshlo do sporudzhennya she odniyeyi sverdlovini na zamovlennya TPAO Surmene 1 Yiyi zaklali desho menshe nizh za sotnyu kilometriv na pivnich vid Trabzonu v rajoni z glibinoyu morya 1801 metr dlya perevirki pripushen shodo naftogazonosnosti piskovikiv miocenu pliocenu Pislya kilkoh misyaciv burinnya dosyagnuli glibini u 4800 metriv pislya chogo robotu dovelos perervati cherez poshkodzhennya kolonnoyi golovki V berezni 2011 go Leiv Eiriksson polishiv Chorne more prote togo zh dnya syudi pribulo burove sudno Deepwater Champion yake spershu uzyalos za sporudzhennya sverdlovini Kastamonu 1 Ostannyu zaklali za pivtori sotni kilometriv na pivnichnij zahid vid Sinopu v rajoni z glibinoyu morya 2197 metriv pri comu vona takozh povinna bula pereviriti pripushennya shodo naftogazonosnosti piskovikiv miocenu pliocenu Zavershena u veresni Kastamonu 1 dosyagla glibini u 5272 metri prote zustrila u cilovomu rezervuari lishe gazoproyavi Dali sudno vidnovilo roboti na sverdlovini Surmene 1 yaka teper otrimala nazvu Surmene 1 RE Mayuchi specialno vigotovlene obladnannya Deepwater Champion do kincya 2011 go doburilo cyu sverdlovinu ta dosyagnulo u nij poznachki 5645 metriv prote zustrilo lishe naftoproyavi Pislya ciyeyi bezuspishnoyi rozviduvalnoyi kampaniyi iz chotiroh sverdlovin nastala pererva na kilka rokiv dopoki v 2015 mu do Chornogo morya ne pribulo burove sudno Noble Globetrotter II Jogo zavdannyam bulo sporudzhennya sverdlovini Sile 1 zakladenoyi za sotnyu kilometriv vid vihodu z Bosforu v rajoni z glibinoyu morya 2093 metri Roboti protikali z uskladnennyami sho v pidsumku prizvelo do dvorazovogo zaburyuvannya bichnih stovburiv U pidsumku Sile 1 vdalos dovesti do poznachki u 4520 metriv prote v nij zafiksuvali lishe naftoproyavi Za cim nastala she odna kilkarichna pererva pid chas yakoyi u 2017 roci sudno Barbaros Hayreddin Pasa provelo dodatkovi sejsmichni doslidzhennya Rozviduvalne burinnya vidnovili u 2020 mu prichomu na cej raz jogo provadilo pridbane TPAO vlasne burove sudno Fatih Vono uzyalos za sporudzhennya rozviduvalnoyi sverdlovini Tuna 1 zakladenoyi za sto simdesyat kilometriv na pivnich vid Eregli v rajoni z glibinoyu vodi 2115 metriv Vzhe u serpni ogolosili sho tut viyavili gigantske gazove rodovishe Znajdeni pokladi vuglevodniv pov yazani z piskovikami pliocen miocenovogo viku timi same v yakih kilkoma rokami ranishe u rumunskomu sektori vidkrili rodovisha Domino ta Lira Roboti na sverdlovini prodovzhuvalis do zhovtnya pri comu yiyi poglibili do poznachki u 4775 metriv ta viyavili tretij produktivnij interval Viyavlene rodovishe otrimalo nazvu Sakar ya za richkoyu na yakij v 1920 h turecki vijska zdobuli virishalnu peremogu u vijni z grekami V listopadi 2020 berezni 2021 Fatih sporudilo na Sakar yi dvi ocinochni sverdlovini Turkali 1 ta Turkali 2 testuvannya yakih malo zdijsniti v podalshomu burove sudno Kanuni Sho stosuyetsya Fatih to vono u kvitni 2021 go uzyalos za sporudzhennya rozviduvalnoyi sverdlovini Amasra 1 roztashovanoyi pivnichnishe vid Tuna 1 Na pochatku chervnya tureckij prezident povidomiv sho cya sverdlovina takozh viyavila veliki zapasi gazu z ogoloshenoyi na toj moment informaciyi bulo ne zovsim yasno chi jde mova pro prodovzhennya rodovisha Sakar ya a chi pro inshu strukturu Dali Fatih povernulos do sporudzhennya ocinochnih sverdlovin ta z kincya travnya po kinec zhovtnya 2021 go proburilo Turkali 3 Turkali 4 Turkali 5 i rozpochalo Turkali 6 Fatih znovu koncentruvalos na burinni todi yak testuvannya malo provaditi Kanuni Takim chinom naprikinci 2010 h pislya trivalih poshukiv u tureckomu sektori Chornogo morya nareshti viyavili znachni resursi U vipadku pidtverdzhennya anonsovanoyi informaciyi ce stane pershim vipadkom vidkrittya u Chornomu mori gigantskogo rodovisha a yaksho Amasra 1 vidnositsya do okremoyi strukturi to dvoh gigantskih rodovish Div takozhRozviduvalne burinnyaPrimitkiRobinson Andrew G 1997 Regional and Petroleum Geology of the Black Sea and Surrounding Region AAPG Memoir 68 angl AAPG ISBN 978 0 89181 348 4 Deep Sea Drilling Pr PDF Exploration plays in the Turkish Black Sea Toreador Announces Test Results from Ayazli 2 amp Ayazli 3 Wells www rigzone com angl Procitovano 5 sichnya 2022 Toreador Confirms Gas Discovery at Bayhanli 1 Offshore Turkey www rigzone com angl Procitovano 5 sichnya 2022 StackPath www ogj com Procitovano 5 sichnya 2022 Gray A Sefunc A Yildirim H 11 travnya 2011 Drilling Results 2007 2009 in the Western Black Sea Targeted on Neogene Deep and Shallow Water Sediments angl European Association of Geoscientists amp Engineers s cp doi 10 3997 2214 4609 pdb 377 152 Procitovano 5 sichnya 2022 Toreador Resources Abandons Romanian Well www rigzone com angl Procitovano 5 sichnya 2022 Bati Eskikale 1 Spudded Offshore Turkey www rigzone com angl Procitovano 5 sichnya 2022 www investegate co uk Arhiv originalu za 5 sichnya 2022 Procitovano 5 sichnya 2022 StackPath www offshore mag com Procitovano 5 sichnya 2022 StackPath www offshore mag com Procitovano 5 sichnya 2022 Semih Atay kariyer net Procitovano 5 sichnya 2022 Simmons M D Tari G C Okay A I 14 serpnya 2018 Petroleum Geology of the Black Sea angl Geological Society of London ISBN 978 1 78620 358 8 Deepwater Champion to explore oil in Black Sea https worldbulletin dunyabulteni net tur Procitovano 5 sichnya 2022 Yumpu com 5 TPAO yumpu com angl Procitovano 5 sichnya 2022 Atalay Recep Pamir Selin Kirbiyik Ozcan Baris 17 chervnya 2012 Deepwater Well Drilled By Two MODU In Black Sea Turkey angl OnePetro Procitovano 5 sichnya 2022 Tari G C Simmons M D 1 sichnya 2018 History of deepwater exploration in the Black Sea and an overview of deepwater petroleum play types Geological Society London Special Publications angl T 464 1 s 439 475 doi 10 1144 SP464 16 ISSN 0305 8719 Procitovano 5 sichnya 2022 To Get to the Other Side www noblecorp com amer Procitovano 5 sichnya 2022 Walker Bruce 25 veresnya 2017 www enverus com amer Arhiv originalu za 5 sichnya 2022 Procitovano 5 sichnya 2022 Deepwater Potential Brightening Up Black Sea Hart Energy www hartenergy com angl Procitovano 5 sichnya 2022 To Chris 19 lipnya 2021 Market Movers Europe Jul 19 23 OPEC hikes oil output extreme weather puts markets to the test www spglobal com angl Procitovano 5 sichnya 2022 echnically recoverable methane hydrate potential of the marine regions in the exclusive economic zones of Turkey PDF amer Arhiv originalu za 28 veresnya 2021 Procitovano 5 sichnya 2022 Turkey to Use First Gas from Black Sea in Q1 2023 Energy News Institute of Energy of South East Europe www iene eu Procitovano 5 sichnya 2022 Fatih reached 3 950 meters in Turkali 2 well News2Sea Global Maritime News amer 1 kvitnya 2021 Procitovano 5 sichnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Turkey to begin field tests at Sakarya gas find next month minister Hellenic Shipping News Worldwide www hellenicshippingnews com Procitovano 5 sichnya 2022 President Erdogan By commissioning the Power Futures Market we enable advanced trading of electricity www epias com tr Procitovano 5 sichnya 2022 Fatih Drilling Ship starts working at Turkali 6 field News2Sea Global Maritime News amer 25 zhovtnya 2021 Procitovano 5 sichnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya

Дата публікації:
Топ