Насад

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Насад (значення).

Насад (дав.-рус. насадъ, насада) — річкове плоскодонне, безпалубне судно з високими набитими бортами, з невеликою осадкою і критим вантажним трюмом. Мало одну щоглу і вітрило. Відомі з XI століття, використовувалися для перевезення вантажів і військ. У XV—XVI ст. використовувалися московським військом у війнах з Казанським ханством. До XVIII ст. насади будувалися на Камі і Вятці, тому їх називали камськими і вятськими, де їх використовували для сплавляння лісу аж до Астрахані, звідки їх вже не повертали, а продавали на злам або для інших цілей.

Приклади згадування в літописах

1015: И приде (Гліб) Смоленьску, и поиде от Смоленьска, яко зрѣемо, и ста на Смядинѣ в насадѣ.

Пов. врем. літ, 92 (1377 р. ← поч. XII ст.).

1149: Ростиславъ же приѣха ту. Изяславъ же посла по [него] насадъ свои, и что с ним дружины влѣзе в насадъ, с тѣми же и перевезоша и.

Іпатіївський літопис, 372.

1150: Кияне же мнози поѣхаша в насадехъ къ Гюргеви, а друзии почаша в насадехъ дружину его перевозити на сю сторону в Подолье.

Там само, 402.

1182: Бысть идущимъ по Волзѣ на Болгары, поидоша на мѣсто, идѣже островъ нарѣцаемый Исади устье Цѣвцѣ высѣдъ на брегъ, и ту оставиша всѣ носады и галѣѣ.

Там само, 625.

1182: И поможе богъ Руси, и побѣдиша я (болгар) … и похвалиша бога о бывшемь, на том же островѣ и насадѣ ихъ (інші списки: насадех ихъ).

Там само, 626.

1228: Новгородци же, въсѣдавъше въ насады, въгрѣбоша в Ладогу съ князьмь Ярославомъ.

Новгородський перший літопис, 65 (XIII ст.).

И услышав шумъ страшенъ по морю, и видѣ насадъ единъ гребущь по морю, а посреди насада Борисъ и Глѣбъ, стояща во одежахъ червленахъ, быста руки своя держаща на ръмехъ. И гребцы сѣдяху, аки мглою одѣни.

Житіє Олександра Невського, 3—4 (XVI ст. ← XIII ст.).

Сущии же с нимь, вложивше его въ насадъ, привезоша его под Киевъ.

Патерик Печерський (Абр.), 85 (XV ст. — XIII ст.).

А за Волокъ ти слати своего мужа изъ Новагорода в дву насаду по пошлинѣ.

Грамота 1307—1308 р. ГВНП, 19—20.

1339: А князь Александръ поиде въ насадъ, въста вѣтръ силенъ, онѣмь гребущимъ, а насадъ назадъ идяше.

, 49 (XV ст.).

И побѣдивъ супостаты и погрузи разбойническыа насады Аравомъ.

Хроніка 1512 р., 359 (XVI ст.).

битисѧ въ насадѣхъ див. битисѧ

У художніх творах

Ты лелѣялъ єси на себѣ Святославли носады до плъку Кобякова: възлелѣй господине мою ладу къ мнѣ, быхъ неслала къ нему слезъ на море рано

«Слово о полку Ігоревім»

Примітки

1. Насад // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1088. — 1000 екз.
2. . Архів оригіналу за 17 вересня 2019. Процитовано 9 вересня 2019.
3. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 вересня 2019.

Джерела

• Словарь-справочник «Слово о полку Игореве» [ 17 вересня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
• Самойлов К. И. Морской словарь. — М.-Л.: Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Насад // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1088. — 1000 екз.