Міський музей імператора Франца Йосифа, проєктна назва — «Опус IV» (нім. Kaiser Franz Joseph Stadtmuseum, Opus IV) — нереалізований проєкт 1912 року музею імператора Франца Йосифа I австрійського архітектора Отто Вагнера (1841–1918) у Відні. Будівля повинна була розташовуватися по вул. Ауф-дер-Шмельц (Відень XV).
Історія
Для Вагнера музейні споруди були демонстрацією лейтмотиву культури сучасної епохи. У різних роботах, серед яких були «Наше мистецтво» (1903) і «У підтримку мистецтва» (1909), Вагнер часто зазначав про зв'язок архітектури з мистецтвом і культурою. З цієї причини проєктування і будівництво музею мали для архітектора велике значення. З моменту участі у першому попередньому конкурсі, а також у більш пристрастному змаганні у 1901–1902 роках і до участі у крупному конкурсі 1912 року, Вагнер працював над проєктом Міського музею імператора Франца Йосифа упродовж 10 років.
Конкурс був оголошений у липні 1912 року, а у травні 1913 року у пресі з'явилось повідомлення, що будуть вручені дві премії за перше місце; одна з них призначалась Вагнеру, однак до реалізації був обраний інший переможний проєкт — дуета архітекторів Карла Гоффмана і Еміля Транквілліні. Однак, будівництво музею було перервано через початок Першої світової війни.
З багатьох музейних проєктів Вагнера «Міський музей імператора Франца Йосифа» 1912 року (названий Опус IV) є найбільш складним і просторово цікавим. Зведення цього музею стало б для Відня архітектурною і художньою сенсацією.
Опис
Відвідувач потрапляв у вестибюль у 4 поверхи заввишки 20 м, причому кожен з поверхів мав галерею, що оточувала вестибюль. У центрі вестибюля мав розташовуватися «Фонтан Доннера», робота відомого барокового скульптора Георга Рафаеля Доннера (1693–1741). Після цього відвідувач по сходам проходив у різні зони музею, виставкові кімнати яких були прорізані численними альтернативними коридорами. Витончені скляні структури були заплановані в обох внутрішніх дворах першого поверху, дизайн яких нагадував про залу Поштово-зберігального банку: скляна стеля, підвішена до арок і накрита скляною покрівлею, розміщувалась над двома виставковими залами 8 і 6,5 м відповідно.
У своїй пояснювальній доповіді Вагнер підкреслив велику гнучкість і функціональність проєкту музею. Архітектор звертав увагу на простий спосіб установки мобільних перегородок між вікнами. Це означало, що, як і кількість кімнат, кількість розмежувальних площин могли змінюватися. Простори між скляною покрівлею і підвісною скляною стелею могли опалюватися, були доступні для проходу і легкими у чистці.
Література
- Август Сарниц. «Отто Вагнер 1841—1918. Предвестник современной архитектуры» = Otto Wagner. — Taschen/, 2006. — 96 с. — (Назад к истокам видения) — 3000 прим. — . (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miskij muzej imperatora Franca Josifa proyektna nazva Opus IV nim Kaiser Franz Joseph Stadtmuseum Opus IV nerealizovanij proyekt 1912 roku muzeyu imperatora Franca Josifa I avstrijskogo arhitektora Otto Vagnera 1841 1918 u Vidni Budivlya povinna bula roztashovuvatisya po vul Auf der Shmelc Viden XV IstoriyaProyekt Miskij muzej imperatora Franca Josifa mizh 1898 1906 Dlya Vagnera muzejni sporudi buli demonstraciyeyu lejtmotivu kulturi suchasnoyi epohi U riznih robotah sered yakih buli Nashe mistectvo 1903 i U pidtrimku mistectva 1909 Vagner chasto zaznachav pro zv yazok arhitekturi z mistectvom i kulturoyu Z ciyeyi prichini proyektuvannya i budivnictvo muzeyu mali dlya arhitektora velike znachennya Z momentu uchasti u pershomu poperednomu konkursi a takozh u bilsh pristrastnomu zmaganni u 1901 1902 rokah i do uchasti u krupnomu konkursi 1912 roku Vagner pracyuvav nad proyektom Miskogo muzeyu imperatora Franca Josifa uprodovzh 10 rokiv Konkurs buv ogoloshenij u lipni 1912 roku a u travni 1913 roku u presi z yavilos povidomlennya sho budut vrucheni dvi premiyi za pershe misce odna z nih priznachalas Vagneru odnak do realizaciyi buv obranij inshij peremozhnij proyekt dueta arhitektoriv Karla Goffmana i Emilya Trankvillini Odnak budivnictvo muzeyu bulo perervano cherez pochatok Pershoyi svitovoyi vijni Z bagatoh muzejnih proyektiv Vagnera Miskij muzej imperatora Franca Josifa 1912 roku nazvanij Opus IV ye najbilsh skladnim i prostorovo cikavim Zvedennya cogo muzeyu stalo b dlya Vidnya arhitekturnoyu i hudozhnoyu sensaciyeyu OpisVidviduvach potraplyav u vestibyul u 4 poverhi zavvishki 20 m prichomu kozhen z poverhiv mav galereyu sho otochuvala vestibyul U centri vestibyulya mav roztashovuvatisya Fontan Donnera robota vidomogo barokovogo skulptora Georga Rafaelya Donnera 1693 1741 Pislya cogo vidviduvach po shodam prohodiv u rizni zoni muzeyu vistavkovi kimnati yakih buli prorizani chislennimi alternativnimi koridorami Vitoncheni sklyani strukturi buli zaplanovani v oboh vnutrishnih dvorah pershogo poverhu dizajn yakih nagaduvav pro zalu Poshtovo zberigalnogo banku sklyana stelya pidvishena do arok i nakrita sklyanoyu pokrivleyu rozmishuvalas nad dvoma vistavkovimi zalami 8 i 6 5 m vidpovidno U svoyij poyasnyuvalnij dopovidi Vagner pidkresliv veliku gnuchkist i funkcionalnist proyektu muzeyu Arhitektor zvertav uvagu na prostij sposib ustanovki mobilnih peregorodok mizh viknami Ce oznachalo sho yak i kilkist kimnat kilkist rozmezhuvalnih ploshin mogli zminyuvatisya Prostori mizh sklyanoyu pokrivleyu i pidvisnoyu sklyanoyu steleyu mogli opalyuvatisya buli dostupni dlya prohodu i legkimi u chistci LiteraturaAvgust Sarnic Otto Vagner 1841 1918 Predvestnik sovremennoj arhitektury Otto Wagner Taschen 2006 96 s Nazad k istokam videniya 3000 prim ISBN 5 9561 0195 4 ros