Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Категорія 520 р Село Міскінджа лезгин Мискич Мискичкар Мискинджа Координати 41 25 00 пн ш 47 51 00 сх д H G O Країна Рос

Міскінджа

Міскінджа

[[Категорія:~ 520 р.]]

Село
Міскінджа
лезгин. Мискич, Мискичкар, Мискинджа


Координати H G O

Країна image Росія
Регіон Дагестан
Район Докузпаринський район
Сільське поселення Міскінджа
Дата заснування [[~ 520 р.]]
Висота центру 1073 м  м
Населення ▼ 3352  (2019)
Національний склад лезгини
Конфесійний склад мусульмани
Часовий пояс
Поштовий індекс 368757
GeoNames 526185
image
image
Міскінджа
Міскінджа (Росія)
image
image
Міскінджа
Міскінджа (Дагестан)

Міскінджа (лезгин. Мискич, Міскінджа) — село в Докузпаринському районі Дагестану. Утворює сільське поселення «село Міскінджа» як єдиний населений пункт у його складі.

Географія

Село розташоване на правому березі річки Самур біля північного підніжжя гори Шалбуздаг, за 8 км на схід від сусіднього райцентру Ахти, за 85 км на південний захід від залізничної станції Беліджі. Селом протікає річка Курун-кам і впадає в річку Самур. На північній стороні села височить вершина гори .

Населення

Чисельність населення
2002201020122013201420152016
3373↗3522↗3555↗3608↘3574↘3555↘3511
2017
↘3469

За національністю жителі села — лезгини.

Населення Міскінджі історично поділяється на родові патроніми — сіхіли: Агьмедар, Аг'ацарар (Місріяр), Бінетар, Гилар (иГилар), Какамар, К'айітар, К'араяр (Тумбулар), Кlаркlарар, Кlачlамар, Келбіяр, Лезгерар, Мірімар, , Фезліяр, Хартlукlар, Х'утер (Такацар).

Члени одного сіхіла називають один одного мурасар. Сіхіли, у свою чергу, складаються з родинних груп, тухумів (родів): Агьмедар, Аг'ацарар, Ашар, Бацар, Бінетар, Гилар, Давутар, Джардаяр, Какамар, Качумар, Келбіяр, , К'айарl Кlачlамар, Кlашар, Кlіпlічар, Лезгерар, , Махтумар, Мемекьар, Мемехар, Мідікьар, Мірімар, Бенкет-Незерар, Саларар, Стlурар, Такацар, Ташкьуяр, Фезліяр, Хартlукlар, , Х'ук'уяр, Чепер, Чlімікьар, Шах-Асварар, Шебіяр, Ших-Мурадар, Ших-Саравар, , Яраліяр тощо.

Сіхіл, за міскінджинськими адатами, повинен складатися із сорока і більше сімей, а тому сіхілами вважається лише третина існуючих тухумів.

Історія

Наразі єдиним відомим джерелом, що описує період заснування села, є арабська хроніка «Таріх Міскінджа», виявлена в серпні 2009 року групою вчених під керівництвом професора А. Р. Шихсаїдова в селі Міскінджа. Як випливає з цього рукопису, село було засноване за Сасанідів приблизно у 520 році і названо «Масканіджаh», що в перекладі з середньоперського означає «місце високого статусу». За Сасанідів і арабів Міскінджа мала статус центру . Тут було збудовано фортецю, п'ять оглядових веж, споруджено водосховище та збудовано будинки від фортеці до річки Самур. Першим правителем поселення був призначений Кантар. Згідно з рукописом, міскінджинці прийняли іслам у 632 році. Історично важливий напис про Міскінджу можна знайти у старій мечеті селища Докузпаринського району. Куфічні написи в мечеті свідчать, що жителі сіл Каракюре, Міскінджа та Ахти у VI—VIII ст. н. е. воювали із хозарами. Професор О. Р. Шихсаїдов датує цю мечеть X—XI ст. н. е.

Багато істориків, письменників, етнографів висловлюють свої припущення про походження селища Міскінджа, що пояснює, зокрема, чому жителі села дотримуються шиїтського спрямування ісламу, тоді як населення сусідніх сіл Докузпаринського району — суніти. Так, дослідниця. C. Агаширінова (1978) наводила таку версію утворення Міскінджі, яку вона почула від місцевого жителя під час польових робіт у кін. 1950-х рр.: «Місцеві жителі розповідають таке: їхні предки були родом з Ірану, звідки вони були виселені за непокору шаху… Оскільки вони єдині з лезгин сповідували мусульманство шиїтського штибу, у них часто бували військові сутички з сусідами — ахтинцями, а також табасаранцями, кайтаками, казікумухами, аварцями тощо».

Історично доведено, що на початку XV століття в аулі Міскінджі існувала релігійна школа — медресе. Так, у 1975 році в селищі знайдено рукопис книги великого поета та мислителя сходу Сааді Ширазі «Гюлістан» арабською мовою, датований 1409 роком. На рукописі знайшли напис «…лези вилаятра машгьур алім, Шиназві… алімрікайні к'анунчийрікай, вірідлайни лайіхвілер авай кас…, чӏехі устад патал. Міскіскарін хуьре кх'їн к'увуна». На полях рукопису «Анвар» (наклейка № 223), що зберігається в Інституті історії, мови та літератури ДНЦ РАН, є такий запис: «Відбулося збройне зіткнення біля села Заулаки між військами Сурхай-хана та Кюри, і було вбито багато чоловіків з обох сторін. У місяці шаъбан у суботу на світанку 1195 р. хіджри руками Сурхай-хана та Ума-хана (Аварського) було зруйноване село Міскінджі у 1197 р. хіджри».

У селищі збереглося кілька середньовічних мечетей із важкими дубовими дверима, прикрашеними орнаментами арабського походження. Різьблення по дереву на деяких предметах домашнього вжитку і особливо трав'яні орнаменти суто арабського типу характерні не тільки для Міскінджі, але і для деяких інших сіл Докузпаринського району. Прикметними є також типи будинків, предмети домашнього вжитку, старовинний одяг тощо. Усе це є матеріальним показником давніх контактів села зі світом шиїтів мусульманського Близького Сходу, але не доказом походження села Міскінджа.

Народна пам'ять зберегла імена борців проти загарбників і феодального свавілля, серед яких Амайя — воював на чолі ополчення лезгин Самурської долини проти турків і здійснив грабіжницький набіг у Кахетію,  — ватажок горців Докузпари і Алтипари, які брали участь у 1837—1839 рр., Саїдмет, Дабаш та інші.

У 1839—1900 pp. Міскінджа була центром Докузпаринського наїбства.

У 1886 році в селі проживало 2833 особи.

Міскінджинське бекство

У роки правління ширваншаха Халілл-улли I (1417—1465) із династії з Ширвану виділяється емірство, віддане в правління Ільчі-Ахмаду. Це емірство включало території нинішніх Ахтинського, Докузпаринського, Курахського районів Дагестану. Після смерті Ільчі-Ахмада Бахадура, його син Мухаммад-бек став володарем та . Після його смерті його три сини розділили ці володіння: Хасан-бек утвердився в Ахтах, Ахмад-бек у Міскінджі та Аббас у . Нащадки кожного з трьох успадкували ці землі. Ахмад-бек заселився в Міскінджі з двома синами, Мухаммад-беком та Марван-беком. Вони заснували там новий рід і правили спадково.

Міскінджинська битва

17 вересня 1848 року, вже після падіння фортеці Гергебіль (Кавказька війна), Шаміль розпочинає кампанію у верхів'ї річки Самур. 25 вересня Даніял-бек вступив до аулу Ахти, який був місцем перебування начальника Самурського округу Дагестанської області Російської імперії, і почав облогу Ахтинського редута. 26 вересня горяни взяли штурмом сусідній з Ахти редут Тифліське, а гарнізон розгромили. Даніял-бек, Кебед Мухаммед і Хаджі-Мурад із 7000 бійцями розташувалися біля Міскінджі з метою не дозволити Аргутинському прийти на допомогу захисникам Ахтинського укріплення, які все ще трималися. Від Мікраха до Міскінджі горяни спорудили кілька завалів. Війська пішли ними фронтально. 22 вересня 1848 року три батальйони Ширванського полку, кожен чисельністю із 700 солдатів, яких підтримували вогнем гранат і ракет, рушили на штурм укріплених позицій горян, що розташовувалися біля аулу Міскінджа. Мюридами були зайняті позиції на схилах гір, куди пробиралися солдати. Захисники били солдатів рушничним вогнем і камінням, проте ширванці брали один завал за іншим. У результаті горяни, вибиті з усіх завалів, поспішно відступали у бік Ахтів. Біля самого аулу загони Кібіт-Магоми з'єдналися з військами Хаджі-Мурата. У боях біля аулу Міскінджа мюриди втратили 300 людей убитими та 60 полоненими. Росіяни втратили 156 солдатів та 6 офіцерів. Війська Шаміля припинили облогу фортеці і пересунулися впритул до Ахтів. Але росіяни зуміли прорватися і підійти до редуту, після чого Шаміль відступив у гори.

Видатні міскінджинці

  • (1897—1928) — революціонер, народний комісар землеробства республіки, заступник Голови Даг ЦВК, член бюро обкому ВКП(б), член ЦВК РСР та РРФСР. Наймолодший міністр (нарком) в історії Дагестану (23 роки). Один з ініціаторів земельної та водної реформ у Дагестані. Кавалер ордена Бойового Червоного Прапора. За активну участь у боротьбі з голодом нагороджений Грамотою ВЦВК РРФСР та срібним жетоном. Його ім'я присвоєно одній із вулиць Махачкали, колгоспу та школі у с. Міскінджі.
  • Агацарський Агабек Гусейнович (1900—1948) — заступник міністра вугільної промисловості СРСР. Один із найвищих дагестанців на арені ДСВ: гвардії полковник, начальник топографічного відділу Центрального фронту. Перший дослідник гірських масивів Шалбуздагу склав докладну геологічну карту із зазначенням корисних копалин, що містяться в них.
  • Шихметов Гусейн Кулієвич (1902—1964) — інженер-будівельник, заслужений винахідник АзРСР, автор відомих у Радянському Союзі винаходів, таких як Естакадобудівний агрегат (кран) Шихметова, Монтажний кран Шихметова тощо.
  • Сфієв Сфібуба Юсуфович (1924—2010) — міністр Юстиції ДАРСР (перший в історії Дагестану). Заслужений юрист РД та РФ. Почесний працівник Держбезпеки СРСР. Письменник. Автор книг «Двадцятитрирічний нарком», «Перебитий панцир», «Пароль — Сивий Каспій», «Жебраки духом» тощо. Вважається основоположником Дагестанського детективу.
  • Серкеров Серкер Акберович (1937—2011) — доктор технічних наук, професор, декан факультету геології та геофізики Державної академії нафти та газу; академік РАЄН; член Євро-Азійського геофізичного товариства; член Американського товариства розвідувальних геофізиків; член Європейського товариства геофізиків; Почесний працівник газової промисловості; Почесний нафтовик; Почесний розвідник надр.
  • Ходжаєв Мамед-Гусейн Несрединович (1935—1990) — творець та перший директор Науково-дослідного інституту при Держплані СРСР, доктор економічних наук, професор.
  • Примова Файзат Назарівна — член Верховного Суду Дагестану, член президії Верховного Суду, голова цивільної колегії цього суду. Суддя першого кваліфікаційного класу (Генерал-майор юстиції). Заслужений юрист РД.
  • Ахмедов Шукур Каримуллаевич — старший слідчий прокуратури РФ з особливо важливих справ, Радник юстиції 3 класу (генерал-майор). 2 серпня 2013 року звільнений із посади.
  • Агацарський Агабек Гарунович — майстер спорту СРСР із самбо (1973) та дзюдо (1977). Заслужений тренер СРСР. Будучи тренером, відвіз із Міскінджі до Ашхабада групу молодих хлопців для спортивного виховання. Чотири з яких стали майстрами спорту: Нурієв Д. Е., Ягібеков М. Г., Ейбатов Е. Б. та Махмудов З. М.
  • Айдаєв Багіш Мустафайович — народний артист ДАРСР, заслужений артист РФ.
  • Зейналова Фаризат Магомедівна — Народна артистка РД. Поет та композитор.
  • Мамедов Мамед Гусейнович — професор, доктор фізико-математичних наук, заслужений діяч науки РФ.
  • Канберови Фахредін та Седрідін Магомедагайовичі — організатори лезгинського молодіжного руху «Садвал» у Махачкалі на початку 2000-х рр. Вони ж одні з організаторів мітингу, що гучно на всю країну в селищі Міскінджу 25 квітня 2006 року проти голови адміністрації Докузпаринського району.
  •  — російський футболіст, грав за ФК «Анжі» у 2006—2016 роках. Переможець першого дивізіону, фіналіст Кубка Росії, третій призер Чемпіонату Росії.
  •  — заслужена артистка РФ, радянська та російська канатоходка, провідна артистка Головсоюзцирку.
  • Рзаєв Альберт Аліханович — заслужений тренер РФ з легкої атлетики. Виховав низку майстрів спорту, серед яких чемпіон Паралімпіади-2020 у Токіо .

Див. також

Посилання

  • Відкриваючи завісу таємниці: Замир Закаріяєв про хроніку «Та'ріх Міскінджа» // РІА Дербент, 08.09.2020 [ 14 грудня 2021 у Wayback Machine.]
  • Закаріяєв З. [ 20 жовтня 2021 у Wayback Machine.] Ш. [ 20 жовтня 2021 у Wayback Machine.] Арабомовний твір Та'ріх Міскінджа як джерело з історії раннього етапу ісламізації Дагестану [ 20 жовтня 2021 у Wayback Machine.]

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 3 лютого 2015. Процитовано 29 листопада 2021.
  2. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
  3. Всероссийская перепись населения 2010 года. Таблица № 11. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населённых пунктов Республики Дагестан. Архів оригіналу за 13 травня 2014. Процитовано 13 травня 2014.
  4. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  5. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  6. Численность населения на 1 января 2014 года по сельским поселениям Республики Дагестан. Архів оригіналу за 17 квітня 2014. Процитовано 17 квітня 2014.
  7. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  8. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  9. (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  10. Та'рих Мискинджа / Перевод и коммент.: А.Р. Шихсаидов, З.Ш. Закарияев, А.Р. Наврузов. — М., 2020. — С. 41.
  11. . Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
  12. Материальная культура лезгин XIX-начало XX в. — Наука, 1978. — С. 114, 115.
  13. Ахед Агаев. Лезгистан в битвах за свободу. 1837-1840 гг. // Лезги газет : газета. — 1997. — Число 26. — 09. з джерела 15 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  14. Магомедов Р.М. По аулам Дагестана. — Махачкала : Дагучпедгиз, 1977. — 144 с. — ISBN https://alpan365.ru/biblioteka/istoriya-online/po-aulam-dagestana/aulam-yuzhnogo-dagestana/.
  15. [1] / Е. И. Козубскій. — Темиръ-Ханъ-Шура : "Русская типографія", 1895. з джерела 29 листопада 2021
  16. . Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 29 листопада 2021.
  17. Махмуд из Хиналуга (1997). (PDF). События в Дагестане и Ширване XIV-ХVвв. ДКИ. Архів оригіналу (PDF) за 29 листопада 2021. Процитовано 19 березня 2022.
  18. Махмуд Хиналугский. События в Дагестане и Ширване XIV - XV вв / Перев. с араб., состав., предис, коммент. и прилож. А. Р. Шихсаидова. — Махачкала, 1997., 1997.
  19. Мадлена Гаджиева. . Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
  20. . proza.ru. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 9 серпня 2020.
  21. . Архів оригіналу за 23 березня 2016. Процитовано 13 червня 2016.
  22. . proza.ru. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 9 серпня 2020.
  23. . Архів оригіналу за 13 жовтня 2019. Процитовано 29 листопада 2021.
  24. . ТАСС. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 9 серпня 2020.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kategoriya 520 r Selo Miskindzha lezgin Miskich Miskichkar Miskindzha Koordinati 41 25 00 pn sh 47 51 00 sh d H G O Krayina Rosiya RosiyaRegion DagestanRajon Dokuzparinskij rajonSilske poselennya MiskindzhaData zasnuvannya 520 r Visota centru 1073 m mNaselennya 3352 2019 Nacionalnij sklad lezginiKonfesijnij sklad musulmaniChasovij poyas UTC 3Poshtovij indeks 368757GeoNames 526185MiskindzhaMiskindzha Rosiya MiskindzhaMiskindzha Dagestan Miskindzha lezgin Miskich Miskindzha selo v Dokuzparinskomu rajoni Dagestanu Utvoryuye silske poselennya selo Miskindzha yak yedinij naselenij punkt u jogo skladi GeografiyaSelo roztashovane na pravomu berezi richki Samur bilya pivnichnogo pidnizhzhya gori Shalbuzdag za 8 km na shid vid susidnogo rajcentru Ahti za 85 km na pivdennij zahid vid zaliznichnoyi stanciyi Belidzhi Selom protikaye richka Kurun kam i vpadaye v richku Samur Na pivnichnij storoni sela visochit vershina gori NaselennyaChiselnist naselennya20022010201220132014201520163373 3522 3555 3608 3574 3555 35112017 3469 Za nacionalnistyu zhiteli sela lezgini Naselennya Miskindzhi istorichno podilyayetsya na rodovi patronimi sihili Agmedar Ag acarar Misriyar Binetar Gilar iGilar Kakamar K ajitar K arayar Tumbular Klarklarar Klachlamar Kelbiyar Lezgerar Mirimar Fezliyar Hartluklar H uter Takacar Chleni odnogo sihila nazivayut odin odnogo murasar Sihili u svoyu chergu skladayutsya z rodinnih grup tuhumiv rodiv Agmedar Ag acarar Ashar Bacar Binetar Gilar Davutar Dzhardayar Kakamar Kachumar Kelbiyar K ajarl Klachlamar Klashar Kliplichar Lezgerar Mahtumar Memekar Memehar Midikar Mirimar Benket Nezerar Salarar Stlurar Takacar Tashkuyar Fezliyar Hartluklar H uk uyar Cheper Chlimikar Shah Asvarar Shebiyar Shih Muradar Shih Saravar Yaraliyar tosho Sihil za miskindzhinskimi adatami povinen skladatisya iz soroka i bilshe simej a tomu sihilami vvazhayetsya lishe tretina isnuyuchih tuhumiv IstoriyaNarazi yedinim vidomim dzherelom sho opisuye period zasnuvannya sela ye arabska hronika Tarih Miskindzha viyavlena v serpni 2009 roku grupoyu vchenih pid kerivnictvom profesora A R Shihsayidova v seli Miskindzha Yak viplivaye z cogo rukopisu selo bulo zasnovane za Sasanidiv priblizno u 520 roci i nazvano Maskanidzhah sho v perekladi z serednoperskogo oznachaye misce visokogo statusu Za Sasanidiv i arabiv Miskindzha mala status centru Tut bulo zbudovano fortecyu p yat oglyadovih vezh sporudzheno vodoshovishe ta zbudovano budinki vid forteci do richki Samur Pershim pravitelem poselennya buv priznachenij Kantar Zgidno z rukopisom miskindzhinci prijnyali islam u 632 roci Istorichno vazhlivij napis pro Miskindzhu mozhna znajti u starij mecheti selisha Dokuzparinskogo rajonu Kufichni napisi v mecheti svidchat sho zhiteli sil Karakyure Miskindzha ta Ahti u VI VIII st n e voyuvali iz hozarami Profesor O R Shihsayidov datuye cyu mechet X XI st n e Bagato istorikiv pismennikiv etnografiv vislovlyuyut svoyi pripushennya pro pohodzhennya selisha Miskindzha sho poyasnyuye zokrema chomu zhiteli sela dotrimuyutsya shiyitskogo spryamuvannya islamu todi yak naselennya susidnih sil Dokuzparinskogo rajonu suniti Tak doslidnicya C Agashirinova 1978 navodila taku versiyu utvorennya Miskindzhi yaku vona pochula vid miscevogo zhitelya pid chas polovih robit u kin 1950 h rr Miscevi zhiteli rozpovidayut take yihni predki buli rodom z Iranu zvidki voni buli viseleni za nepokoru shahu Oskilki voni yedini z lezgin spoviduvali musulmanstvo shiyitskogo shtibu u nih chasto buvali vijskovi sutichki z susidami ahtincyami a takozh tabasarancyami kajtakami kazikumuhami avarcyami tosho Istorichno dovedeno sho na pochatku XV stolittya v auli Miskindzhi isnuvala religijna shkola medrese Tak u 1975 roci v selishi znajdeno rukopis knigi velikogo poeta ta mislitelya shodu Saadi Shirazi Gyulistan arabskoyu movoyu datovanij 1409 rokom Na rukopisi znajshli napis lezi vilayatra mashgur alim Shinazvi alimrikajni k anunchijrikaj viridlajni lajihviler avaj kas chӏehi ustad patal Miskiskarin hure kh yin k uvuna Na polyah rukopisu Anvar naklejka 223 sho zberigayetsya v Instituti istoriyi movi ta literaturi DNC RAN ye takij zapis Vidbulosya zbrojne zitknennya bilya sela Zaulaki mizh vijskami Surhaj hana ta Kyuri i bulo vbito bagato cholovikiv z oboh storin U misyaci shaban u subotu na svitanku 1195 r hidzhri rukami Surhaj hana ta Uma hana Avarskogo bulo zrujnovane selo Miskindzhi u 1197 r hidzhri U selishi zbereglosya kilka serednovichnih mechetej iz vazhkimi dubovimi dverima prikrashenimi ornamentami arabskogo pohodzhennya Rizblennya po derevu na deyakih predmetah domashnogo vzhitku i osoblivo trav yani ornamenti suto arabskogo tipu harakterni ne tilki dlya Miskindzhi ale i dlya deyakih inshih sil Dokuzparinskogo rajonu Prikmetnimi ye takozh tipi budinkiv predmeti domashnogo vzhitku starovinnij odyag tosho Use ce ye materialnim pokaznikom davnih kontaktiv sela zi svitom shiyitiv musulmanskogo Blizkogo Shodu ale ne dokazom pohodzhennya sela Miskindzha Narodna pam yat zberegla imena borciv proti zagarbnikiv i feodalnogo svavillya sered yakih Amajya voyuvav na choli opolchennya lezgin Samurskoyi dolini proti turkiv i zdijsniv grabizhnickij nabig u Kahetiyu vatazhok gorciv Dokuzpari i Altipari yaki brali uchast u 1837 1839 rr Sayidmet Dabash ta inshi U 1839 1900 pp Miskindzha bula centrom Dokuzparinskogo nayibstva U 1886 roci v seli prozhivalo 2833 osobi Miskindzhinske bekstvo U roki pravlinnya shirvanshaha Halill ulli I 1417 1465 iz dinastiyi z Shirvanu vidilyayetsya emirstvo viddane v pravlinnya Ilchi Ahmadu Ce emirstvo vklyuchalo teritoriyi ninishnih Ahtinskogo Dokuzparinskogo Kurahskogo rajoniv Dagestanu Pislya smerti Ilchi Ahmada Bahadura jogo sin Muhammad bek stav volodarem ta Pislya jogo smerti jogo tri sini rozdilili ci volodinnya Hasan bek utverdivsya v Ahtah Ahmad bek u Miskindzhi ta Abbas u Nashadki kozhnogo z troh uspadkuvali ci zemli Ahmad bek zaselivsya v Miskindzhi z dvoma sinami Muhammad bekom ta Marvan bekom Voni zasnuvali tam novij rid i pravili spadkovo Miskindzhinska bitva 17 veresnya 1848 roku vzhe pislya padinnya forteci Gergebil Kavkazka vijna Shamil rozpochinaye kampaniyu u verhiv yi richki Samur 25 veresnya Daniyal bek vstupiv do aulu Ahti yakij buv miscem perebuvannya nachalnika Samurskogo okrugu Dagestanskoyi oblasti Rosijskoyi imperiyi i pochav oblogu Ahtinskogo reduta 26 veresnya goryani vzyali shturmom susidnij z Ahti redut Tifliske a garnizon rozgromili Daniyal bek Kebed Muhammed i Hadzhi Murad iz 7000 bijcyami roztashuvalisya bilya Miskindzhi z metoyu ne dozvoliti Argutinskomu prijti na dopomogu zahisnikam Ahtinskogo ukriplennya yaki vse she trimalisya Vid Mikraha do Miskindzhi goryani sporudili kilka zavaliv Vijska pishli nimi frontalno 22 veresnya 1848 roku tri bataljoni Shirvanskogo polku kozhen chiselnistyu iz 700 soldativ yakih pidtrimuvali vognem granat i raket rushili na shturm ukriplenih pozicij goryan sho roztashovuvalisya bilya aulu Miskindzha Myuridami buli zajnyati poziciyi na shilah gir kudi probiralisya soldati Zahisniki bili soldativ rushnichnim vognem i kaminnyam prote shirvanci brali odin zaval za inshim U rezultati goryani vibiti z usih zavaliv pospishno vidstupali u bik Ahtiv Bilya samogo aulu zagoni Kibit Magomi z yednalisya z vijskami Hadzhi Murata U boyah bilya aulu Miskindzha myuridi vtratili 300 lyudej ubitimi ta 60 polonenimi Rosiyani vtratili 156 soldativ ta 6 oficeriv Vijska Shamilya pripinili oblogu forteci i peresunulisya vpritul do Ahtiv Ale rosiyani zumili prorvatisya i pidijti do redutu pislya chogo Shamil vidstupiv u gori Vidatni miskindzhinci 1897 1928 revolyucioner narodnij komisar zemlerobstva respubliki zastupnik Golovi Dag CVK chlen byuro obkomu VKP b chlen CVK RSR ta RRFSR Najmolodshij ministr narkom v istoriyi Dagestanu 23 roki Odin z iniciatoriv zemelnoyi ta vodnoyi reform u Dagestani Kavaler ordena Bojovogo Chervonogo Prapora Za aktivnu uchast u borotbi z golodom nagorodzhenij Gramotoyu VCVK RRFSR ta sribnim zhetonom Jogo im ya prisvoyeno odnij iz vulic Mahachkali kolgospu ta shkoli u s Miskindzhi Agacarskij Agabek Gusejnovich 1900 1948 zastupnik ministra vugilnoyi promislovosti SRSR Odin iz najvishih dagestanciv na areni DSV gvardiyi polkovnik nachalnik topografichnogo viddilu Centralnogo frontu Pershij doslidnik girskih masiviv Shalbuzdagu sklav dokladnu geologichnu kartu iz zaznachennyam korisnih kopalin sho mistyatsya v nih Shihmetov Gusejn Kuliyevich 1902 1964 inzhener budivelnik zasluzhenij vinahidnik AzRSR avtor vidomih u Radyanskomu Soyuzi vinahodiv takih yak Estakadobudivnij agregat kran Shihmetova Montazhnij kran Shihmetova tosho Sfiyev Sfibuba Yusufovich 1924 2010 ministr Yusticiyi DARSR pershij v istoriyi Dagestanu Zasluzhenij yurist RD ta RF Pochesnij pracivnik Derzhbezpeki SRSR Pismennik Avtor knig Dvadcyatitririchnij narkom Perebitij pancir Parol Sivij Kaspij Zhebraki duhom tosho Vvazhayetsya osnovopolozhnikom Dagestanskogo detektivu Serkerov Serker Akberovich 1937 2011 doktor tehnichnih nauk profesor dekan fakultetu geologiyi ta geofiziki Derzhavnoyi akademiyi nafti ta gazu akademik RAYeN chlen Yevro Azijskogo geofizichnogo tovaristva chlen Amerikanskogo tovaristva rozviduvalnih geofizikiv chlen Yevropejskogo tovaristva geofizikiv Pochesnij pracivnik gazovoyi promislovosti Pochesnij naftovik Pochesnij rozvidnik nadr Hodzhayev Mamed Gusejn Nesredinovich 1935 1990 tvorec ta pershij direktor Naukovo doslidnogo institutu pri Derzhplani SRSR doktor ekonomichnih nauk profesor Primova Fajzat Nazarivna chlen Verhovnogo Sudu Dagestanu chlen prezidiyi Verhovnogo Sudu golova civilnoyi kolegiyi cogo sudu Suddya pershogo kvalifikacijnogo klasu General major yusticiyi Zasluzhenij yurist RD Ahmedov Shukur Karimullaevich starshij slidchij prokuraturi RF z osoblivo vazhlivih sprav Radnik yusticiyi 3 klasu general major 2 serpnya 2013 roku zvilnenij iz posadi Agacarskij Agabek Garunovich majster sportu SRSR iz sambo 1973 ta dzyudo 1977 Zasluzhenij trener SRSR Buduchi trenerom vidviz iz Miskindzhi do Ashhabada grupu molodih hlopciv dlya sportivnogo vihovannya Chotiri z yakih stali majstrami sportu Nuriyev D E Yagibekov M G Ejbatov E B ta Mahmudov Z M Ajdayev Bagish Mustafajovich narodnij artist DARSR zasluzhenij artist RF Zejnalova Farizat Magomedivna Narodna artistka RD Poet ta kompozitor Mamedov Mamed Gusejnovich profesor doktor fiziko matematichnih nauk zasluzhenij diyach nauki RF Kanberovi Fahredin ta Sedridin Magomedagajovichi organizatori lezginskogo molodizhnogo ruhu Sadval u Mahachkali na pochatku 2000 h rr Voni zh odni z organizatoriv mitingu sho guchno na vsyu krayinu v selishi Miskindzhu 25 kvitnya 2006 roku proti golovi administraciyi Dokuzparinskogo rajonu rosijskij futbolist grav za FK Anzhi u 2006 2016 rokah Peremozhec pershogo divizionu finalist Kubka Rosiyi tretij prizer Chempionatu Rosiyi zasluzhena artistka RF radyanska ta rosijska kanatohodka providna artistka Golovsoyuzcirku Rzayev Albert Alihanovich zasluzhenij trener RF z legkoyi atletiki Vihovav nizku majstriv sportu sered yakih chempion Paralimpiadi 2020 u Tokio Div takozhEmre Belezoglu AvadanPosilannyaVidkrivayuchi zavisu tayemnici Zamir Zakariyayev pro hroniku Ta rih Miskindzha RIA Derbent 08 09 2020 14 grudnya 2021 u Wayback Machine Zakariyayev Z 20 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Sh 20 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Arabomovnij tvir Ta rih Miskindzha yak dzherelo z istoriyi rannogo etapu islamizaciyi Dagestanu 20 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Primitki Arhiv originalu za 3 lyutogo 2015 Procitovano 29 listopada 2021 Vserossijskaya perepis naseleniya 2002 goda Tom 1 tablica 4 Chislennost naseleniya Rossii federalnyh okrugov subektov Rossijskoj Federacii rajonov gorodskih poselenij selskih naselyonnyh punktov rajcentrov i selskih naselyonnyh punktov s naseleniem 3 tysyachi i bolee Arhiv originalu za 3 lyutogo 2012 Vserossijskaya perepis naseleniya 2010 goda Tablica 11 Chislennost naseleniya gorodskih okrugov municipalnyh rajonov gorodskih i selskih poselenij gorodskih i selskih naselyonnyh punktov Respubliki Dagestan Arhiv originalu za 13 travnya 2014 Procitovano 13 travnya 2014 Chislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam Tablica 35 Ocenka chislennosti postoyannogo naseleniya na 1 yanvarya 2012 goda Arhiv originalu za 31 travnya 2014 Procitovano 31 travnya 2014 Chislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2013 goda M Federalnaya sluzhba gosudarstvennoj statistiki Rosstat 2013 528 s Tabl 33 Chislennost naseleniya gorodskih okrugov municipalnyh rajonov gorodskih i selskih poselenij gorodskih naselyonnyh punktov selskih naselyonnyh punktov Arhiv originalu za 16 listopada 2013 Procitovano 16 listopada 2013 Chislennost naseleniya na 1 yanvarya 2014 goda po selskim poseleniyam Respubliki Dagestan Arhiv originalu za 17 kvitnya 2014 Procitovano 17 kvitnya 2014 Chislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2015 goda Arhiv originalu za 6 serpnya 2015 Procitovano 6 serpnya 2015 Chiselnist naselennya Rosijskoyi Federaciyi za municipalnimi utvorennyami na 1 sichnya 2016 roku ros Chiselnist naselennya Rosijskoyi Federaciyi za municipalnimi utvorennyami na 1 sichnya 2017 roku 31 lipnya 2017 Arhiv originalu za 31 lipnya 2017 Procitovano 31 lipnya 2017 Ta rih Miskindzha Perevod i komment A R Shihsaidov Z Sh Zakariyaev A R Navruzov M 2020 S 41 Arhiv originalu za 29 listopada 2021 Procitovano 29 listopada 2021 Materialnaya kultura lezgin XIX nachalo XX v Nauka 1978 S 114 115 Ahed Agaev Lezgistan v bitvah za svobodu 1837 1840 gg Lezgi gazet gazeta 1997 Chislo 26 09 z dzherela 15 bereznya 2022 Procitovano 19 bereznya 2022 Magomedov R M Po aulam Dagestana Mahachkala Daguchpedgiz 1977 144 s ISBN https alpan365 ru biblioteka istoriya online po aulam dagestana aulam yuzhnogo dagestana 1 E I Kozubskij Temir Han Shura Russkaya tipografiya 1895 z dzherela 29 listopada 2021 Arhiv originalu za 7 serpnya 2020 Procitovano 29 listopada 2021 Mahmud iz Hinaluga 1997 PDF Sobytiya v Dagestane i Shirvane XIV HVvv DKI Arhiv originalu PDF za 29 listopada 2021 Procitovano 19 bereznya 2022 Mahmud Hinalugskij Sobytiya v Dagestane i Shirvane XIV XV vv Perev s arab sostav predis komment i prilozh A R Shihsaidova Mahachkala 1997 1997 Madlena Gadzhieva Arhiv originalu za 29 listopada 2021 Procitovano 29 listopada 2021 proza ru Arhiv originalu za 29 listopada 2021 Procitovano 9 serpnya 2020 Arhiv originalu za 23 bereznya 2016 Procitovano 13 chervnya 2016 proza ru Arhiv originalu za 29 listopada 2021 Procitovano 9 serpnya 2020 Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2019 Procitovano 29 listopada 2021 TASS Arhiv originalu za 29 listopada 2021 Procitovano 9 serpnya 2020

Дата публікації:
Топ