Міодраг Тодорчевич

Міодраг Тодорчевич, серб. Міодраг Тодорчевић (нар. 10 листопада 1940, Белград) – сербський шахіст і шаховий тренер, гросмейстер від 1989 року. Під час своєї кар'єри представляв Югославію (в 1968 і 1977-2003 роках), Францію (1968-1977), Монако (1987), Сербію та Чорногорію (2003) та Іспанію (починаючи з 2003).

Міодраг Тодорчевич
Оригінал імені	серб. Миодраг Тодорчевић
Країна	Югославія  Франція  Монако  Югославія  Сербія та Чорногорія  Іспанія
Народження	10 листопада 1940(1940-11-10) (83 роки) Белград
Титул	Міжнародний майстер (1977), Гросмейстер (1989)
Рейтинг ФІДЕ	2401 (травень 2017)
Піковий рейтинг	2550 (січень 1990)

Шахова кар'єра

П'ять разів перемагав на (1966, 1967, 1973, 1974, 1976). У 1972 i 1972 роках представляв Францію на шахових олімпіадах, набравши 18½ очок у 31 партії, а 1975 року в Діжоні виграв . 1979 року поділив у Б'єловарі 4-те місце на , 1982 року поділив 2-ге місце (позаду Георгія Агзамова, разом з Радославом Шимічем і Радованом Говедарицею) на турнірі за круговою системою і Белграді, 1986 року переміг у Гамбургу, в 1987 році поділив 2-ге місце в Малазі (позаду , разом з ) i в Панчево (позаду Амадора Родрігеса, разом з Юхимом Геллером i Давидом Бронштейном), а також досягнув одного з найбільших успіхів у кар'єрі, посівши 1-ше місце на зональному турнірі (відбіркового циклу чемпіонату світу) в i здобувши путівку на у (1987, 10-те місце). У 1988 i 1989 роках (двічі, зокрема зі Зденко Кожулом i Йосипом Дорфманом) переміг на турнірах у Марселі. 1989 року представляв збірну Югославії на командному чемпіонаті Європи в Хайфі, де здобув срібну медаль. 1990 року переміг (разом з ) у Саламанці, а також поділив 2-ге місце (позаду Ентоні Майлса, разом з Євгеном Барєєвим, , Василем Смисловим, Елізбаром Убілавою, Лембітом Оллем i Олександром Черніним) на сильному турнірі за швейарською системою в Римі. Від початку 1990-х років виступає передусім на турнірах. які проводяться в Іспанії, досягнувши успіхів, зокрема. у таких містах, як: Тельде (1993, посів 1-ше місце), Лас-Пальмас (1993, турнір B, посів 3-тє місце позаду Віктора Бологана i Драгана Барлова), Сарагоса (1994, поділив 2-ге місце позаду , разом із, зокрема, Міхаїлом Маріном, Андрієм Харловим, , i Атанасом Колевим), Санта-Крус-де-ла-Пальма (1995, поділив 1-ше місце разом з Дієго Адлою i ), а також Мондаріс (2004, поділив 3-тє місце позаду Міхая Шуби i Сальвадора Дель Ріо Ангеліса, разом з ).

Має значні досягнення як шаховий тренер. У 1978-1986 роках п'ять разів був тренером і капітаном команди Франції на олімпійських іграх, тоді як в 1985 році – на командному чемпіонаті світу в Люцерні. Крім того, в 1990 році обіймав посаду капітана збірної Югославії під час олімпіади в Новому Саді. 2006 року випустив книгу Compendio de ajedrez. Lecciones fundamentales de ayuda al monitor ().

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 січня 1990 року, досягнувши 2550 очок ділив тоді 75-84-те місце в світовому рейтинг-листі ФІДЕ, одночасно ділячи 5-6-те місце серед югославських шахістів..

Зміни рейтингу

Зміни рейтингу Ело

Примітки

1. . Архів оригіналу за 11 квітня 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
2. . Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
3. . Архів оригіналу за 20 червня 2008. Процитовано 10 квітня 2018.
4. . Архів оригіналу за 11 квітня 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
5. . Архів оригіналу за 26 травня 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
6. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Джерела

• ChessBase Megabase 2008
• ((ісп.))

Посилання

• Особова картка Міодрага Тодорчевича на сайті ФІДЕ
• Партії Міодрага Тодорчевича в базі Chessgames
• Особова картка Міодрага Тодорчевича на сайті 365chess.com
• Виступи на шахових олімпіадах
• Виступи на командних чемпіонатах Європи