Мінераге нія Півні чної Аме рики На території Північної Америки виділяють чотири епохи формування родовищ корисних копал

Мінераге́нія Півні́чної Аме́рики

На території Північної Америки виділяють чотири епохи формування родовищ корисних копалин: архейську, протерозойську, палеозойську і мезозойсько-кайнозойську.

У блоках порід архейської епохи і Канадського щита розрізнюють глибокометаморфізовані рудні родовища базальтоїдної і гранітоїдної груп. До базальтоїдної групи належать утворення зеленокам'яних поясів з численними гідротермальними золоторудними родовищ типу , і інші, колчеданними родовищами типу Флін-Флон, а також залізистими кварцитами . До гранітоїдної групи відносять давні рідкіснометалічні і мусковітові метаморфогенні пегматити, відомі серед куполів сірих гранітів.

З формаціями протерозойської епохи Канадського щита пов'язані родовища руд чорних, кольорових, благородних, рідкісних і . Великі родовища залізистих кварцитів зосереджені в районі озеро Верхнє. Серед родовищ руд кольорових металів Канади виділяються магматичними родовищами сульфідних мідно-нікелевих руд Садбері, поклади колчеданно-поліметалічних руд Саллівана, а також дуже рідкісні в природі родовищ самородної міді півострова . Родовища благородних металів представлені високотемпературними гідротермальними кварцово-золотими жилами, золоторудними «чорними сланцями» типу і гідротермальними кобальт-срібними родовищами кобальту у рідкіснометалічних пегматитах широко розвинена літієва мінералізація. Серед уранових родовищ виділяються три різновиди: гідротермальні жильні утворення уранініт-арсенідної формації типу Великого Ведмежого озера, пластові поклади метаморфізованих древніх розсипів , що містять уранініт і бранерит; оригінальні «родовища незгідності», приурочені до поверхні незгідного налягання середньопротерозойських порід на нижньопротерозойські в районі Атабаски в Північному Саскачевані (родовища Раббіт-Лейк, і інші).

Родовища корисних копалин палеозойської епохи розташовані серед геосинклінально-складчастих поясів каледонського і герцинського тектогенезу, а також в чохлі . У палеозойській складчастій системі Аппалач відомі метасоматичні поклади свинцево-цинкових руд у карбонатних породах. До цієї ж системи приурочені великі Аппалачський кам'яновугільний басейн і Пенсильванський вугільний басейн. У палеозойських комплексах чохла платформи відомі різноманітні родов. У басейні рік Міссісіпі—Міссурі зосереджені стратиформні родовища свинцевих, цинкових, флюоритових і баритових руд, приурочені до горизонтів доломіту серед нижньопалеозойських осадових порід. На західній околиці платформи розташована пермська формація . У палеозойських комплексах чохла платформи знаходяться вугільні , і кам'яновугільної і . Серед нафтогазоносних басейнів Північнох Америки виділяються Мічиганський та Іллінойський басейни внутрішньоплатформних прогинів, басейни крайових платформних прогинів біля Мексиканської затоки, басейни у западинах Скелястих гір і басейни в передгірських та внутрішньогірських западинах альпійських гірських споруд типу Каліфорнійського, Аляскинського і інші. До внутрішньоплатформних і крайових прогинів Північноамериканської платформи приурочені родовища солей силуру, пермі і пізніших.

Численні рудні родовища мезозою-кайнозою зосереджені в альпійській геосинклінально-складчастій системі Кордильєр і Скелястих гір на крайньому заході Північної Америки (територія Канади, США, Мексики, Гватемали, Гондурасу, Сальвадору, Нікарагуа, Коста-Рики і Панами), в . Геологічний вигляд і металогенія евгеосинклінальної західної області визначаються розвитком мезозойських вулканічних порід, що формують вулканічний пояс переважно андезитового складу, і великим гранітним батолітом Сьєрри-Невада епохи крейди.

У межах цієї області виділяються три рудні зони:

золото-ртутна зона Берегового хребта,
золото-мідна Західної Сьєрри-Невада
вольфрамової Західної Сьєрри-Невада.

Геологічний вигляд і металогенія міогеосинклінальної східної області Кордильєр визначається в основному розвитком субвулканічних утворень і гіпабісальних гранітів третинного часу з асоційованими з ними рудними родовищ переважно сіалічного профілю. У її межах є декілька рудоносних зон і блоків. Вольфрамоносна зона Східна Сьєрра-Невада виділяється розвитком скарнів з шеєлітом. Золото-срібна зона Великого Басейну характеризується гідротермальними вулканогенними золото-срібними родовищами. Далі на схід знаходиться , приурочена до Уосатч-Джеромського орогену. Тут є численні великі, плутоногенні гідротермальні родовища руд міді, свинцю і цинку. До цієї зони примикає рудоносний блок зі стратиформними родовищами уранових руд. орогену Передового хребта включає великі родовища молібденових і золото-срібних руд. Типовими для Тихоокеанського пояса є мідно-молібден-порфірові родовища Канади, США, Мексики, Панами, Пуерто-Рико. Родовища руд міді відомі також в країнах Карибського басейну (Куба, Гаїті, Домініканська Республіка). У Південних Кордильєрах в Арканзасі (США), знаходиться велике родовища бокситів, приурочене до третинної кори вивітрювання сієнітів крейди. Серед осадів крейдового і третинного віку відомі вугільні басейни Альберта, Ґрін-Рівер, і інші. У міоценових товщах Флориди і Північної Кароліни — фосфорити.

Джерела

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .