Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Флюоритові руди (рос. флюоритовые руды, англ. fluorite ores; нім. Fluoriterze n pl) — природні мінеральні утворення, які містять флюорит в таких концентраціях, при яких технічно можливе і економічно доцільне його вилучення.
Класифікація флюоритових руд
Виділяють власне флюоритові руди (CaF2 понад 30 %) і комплексні (CaF2 менше 30 %). Більшість промислових Ф.р. входить до складу гідротермальних, ґрейзенових і карбонатитових родовищ. Відомі також родовища в пегматитах і гідротермально-осадові та залишкові. Всі Ф.р., за винятком залишкових, ендогенні. Типовий зв'язок гідротерм Ф.р. з континентальними вулканічними поясами і рифтами, а ґрейзенових Ф.р. в осн. з внутр. геоантикліналями, серединними масивами, структурами ранньої консолідації складчастих систем. Ф.р. поширені у найрізноманітніших фізико-хімічних умовах — від магматичних до гіпергенних. Проте промислові концентрації утворюються лише при середньо- і низькотемпературних гідротермальних процесах, які пов'язані з кислими ґранітоїдними породами. Форма рудних тіл плавикового шпату буває найрізноманітнішою і залежить не тільки від тріщин і порожнин, які він заповнює, але й від характеру вмісних порід. У вивержених або хімічно малоактивних метаморфічних породах він залягає у вигляді жил. За величиною запасів виділяють родовища флюориту (млн. т): дрібні (0,5-2); середні (2-5); великі (5-10), надвеликі (понад 10). За вмістом CaF2 розрізняють руди (%): багаті — понад 50 %; середні — 35-50 %, рядові — до 35 %. Найбільше значення мають ендогенні фанерозойські родовища пізньоорогенної і епіорогенної активації. Серед них виділяють гідротермальні, грейзенові, карбонатитові, пегматитові, залишкові родовища.
Родовища флюоритових руд
Гідротермальні родовища Ф.р. представлені жилами виповнення, мінералізованими зонами дроблення або стратиформними покладами, які сформувалися при значній участі процесів флуорного метасоматозу вмісних і основних карбонатних порід. Рудні тіла виповнення мають форму крутоспадних складних плито- і лінзоподібних жил, стовпів тощо; метасоматити — пологих субгоризонтальних, сідло- та куполоподібних покладів. Сер. пром. вміст CaF2 в рудах не менше 26 %. За мінеральним складом розрізняють: суттєво флюоритові, карбонатно-, барит-, кальцит-польовошпатові, сульфідно-флюоритові і перехідні родовища.
Середньотемпературні гідротермальні родовища утворюють як жили, так і метасоматичні тіла різних розмірів. За мінералогічним складом руди таких родовищ частіше за все полімінеральні. Крім плавикового шпату, в них часто є кварц, барит, кальцит і багато інших мінералів (галеніт, сфалерит тощо). Прикладом цього типу є родовища Абагатуйське в Забайкаллі, Аурахматське в Казахстані, Такобське в Таджикистані, Амдермінське в Архангельській області (Росія), Покрово-Киреївське в Донецькій області (Україна). Покрово-Киреївське родовище розташоване у приазовській частині Українського щита, по р.Грузький Єланчик, поблизу с. Кумачове (стара назва — Покрово-Киреєво). У геологічному відношенні найдревнішими г.п. району цього родовища є архейські і мігматити, інтрудовані древніми ґранітами. Поклад флюориту витягнутий у північно-східному напрямку. Кут падіння 45-650. Довжина за простяганням бл. 100 м, за падінням — 80 м, потужність — 8-80 м. Вміст плавикового шпату 19-85 %. Глибина залягання руд 90-192 м. Текстура метасоматичних руд масивна, а гідротермальних — прожилково-вкраплена і брекчієва. Будова метасоматичного тіла ускладнена наявністю дайок альбітофіру, які зазнали карбонатизації і містять плавиковий шпат. До складу руд входять плавиковий шпат, кальцит, доломіт, целестин, сфалерит, пірит. Колір мінералу переважно фіолетовий, зустрічаються безбарвні і зелені різновиди. Крім Покрово-Киреївського, в Україні відомі родовища і рудопрояви Ф.р. на Поділлі, які сконцентровані в межах Подільської тектонічної зони. Ця зона витягнута в північно-західному напрямку на 160 км при ширині 15-20 км. У її межах виділяють кілька ділянок з високим вмістом флуору (Бахтинська, Новоселівська, Мурованокуриловецька та ін.), відокремлених слабкомінералізованими породами.
Низькотемпературні гідротермальні родовища мають простіший мінералогічний склад руд. Супутниками плавикового шпату в таких родовищах є барит, халцедон, каолініт, іноді антимоніт і кіновар. Прикладами цього типу є родовищ Хайдаркенське в Середній Азії, Калангуйське в Забайкаллі.
На початку ХХІ ст. розвідане нове гідротермальне родовище флюориту Керіо-Валлі (Kerio Valley) в Кенії, у провінції Рифт-Валлі. Руди — розсіяні кристали флюориту в кварці. Встановлені ресурси (indicated resources) плавикового шпату оцінені в 17,1 млн т, передбачувані ресурси (inferred resources) — в 5,0 млн т.
Ґрейзенові родовища Ф.р. є значними промисловими джерелами флюориту. Руди — мусковіт (турмалін)- та мусковіт-топаз-флюоритові з карбонатитами. Рудні тіла неправильної та трубовидної форми, прожилкові зони. Великі рудні тіла характеризуються переходами від слюдисто-флюоритової до поліметалічної та ін. мінералізації. Приклади — Вознесенське родов. (РФ), Шабрезьке (Сер. Азія), Сонячне (Казахстан), Лост-Рівер та Кемп-Крік (США).
Карбонатитові родовища Ф.р. асоціюють з вулкано-плутонічними масивами лужних ультраосновних, лужно-основних та середніх лужних порід. Карбонатити утворюють штоки, дайки, трубки, лінійні тіла. Часто флюоритоносні карбонатити супроводжуються гідротермальними жилами, які віддалені від масивів магматичних порід на 10-18 км. Поклади мають до дек. десятків рудних тіл довжиною за простяганням понад 1 км, за падінням до 300 м при потужності 50-90 м. Зруденіння рідкісноземельне і плавикошпатове. Вміст флюориту в рудах невисокий. Приклади карбонатитових родовищ — Большетагнінське (РФ), Амба-Донгар (Індія), Айрон-Гілл (США) та ін.
Пегматитові родовища Ф.р. як правило дрібні, бідні і не мають важливого промислового значення. Використовуються тільки для вилучення кристалів оптичного флюориту.
Осадові родовища Ф.р. складені уламковим матеріалом, належать до елювіально-делювіальних або до делювіально-пролювіальних. Приклад — родовища рудного р-ну Іллінойс-Кентуккі (США). Гідротермально-осадові родов. Ф.р. відомі також в Італії та Китаї.
Найбільш крупними запасами Ф.р. володіють ПАР, Мексика, Велика Британія, Франція, Італія, Марокко, Таїланд, Кенія та ін. Осн. країни-продуценти флюориту: Мексика, ПАР, Іспанія, Франція, Таїланд, Велика Британія та Італія. Осн. споживачі — США і Японія.
В Україні родовища флюоритових руд є в Донецькій області (Покрово-Киреївське), а також в Приазов'ї, на Поділлі, Вінниччині (Бахтинська, Новоселівська та ін.).
Переробка флюоритових руд
Збагачують Ф.р. в основному флотацією. Для багатих крупновкраплених руд застосовують ручне і автоматичне сортування в поєднанні з флотацією, що забезпечує одержання деякої кількості грудкового матеріалу, який використовується металургією як флюс.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Flyuoritovi rudi ros flyuoritovye rudy angl fluorite ores nim Fluoriterze n pl prirodni mineralni utvorennya yaki mistyat flyuorit v takih koncentraciyah pri yakih tehnichno mozhlive i ekonomichno docilne jogo viluchennya Klasifikaciya flyuoritovih rudVidilyayut vlasne flyuoritovi rudi CaF2 ponad 30 i kompleksni CaF2 menshe 30 Bilshist promislovih F r vhodit do skladu gidrotermalnih grejzenovih i karbonatitovih rodovish Vidomi takozh rodovisha v pegmatitah i gidrotermalno osadovi ta zalishkovi Vsi F r za vinyatkom zalishkovih endogenni Tipovij zv yazok gidroterm F r z kontinentalnimi vulkanichnimi poyasami i riftami a grejzenovih F r v osn z vnutr geoantiklinalyami seredinnimi masivami strukturami rannoyi konsolidaciyi skladchastih sistem F r poshireni u najriznomanitnishih fiziko himichnih umovah vid magmatichnih do gipergennih Prote promislovi koncentraciyi utvoryuyutsya lishe pri seredno i nizkotemperaturnih gidrotermalnih procesah yaki pov yazani z kislimi granitoyidnimi porodami Forma rudnih til plavikovogo shpatu buvaye najriznomanitnishoyu i zalezhit ne tilki vid trishin i porozhnin yaki vin zapovnyuye ale j vid harakteru vmisnih porid U viverzhenih abo himichno maloaktivnih metamorfichnih porodah vin zalyagaye u viglyadi zhil Za velichinoyu zapasiv vidilyayut rodovisha flyuoritu mln t dribni 0 5 2 seredni 2 5 veliki 5 10 nadveliki ponad 10 Za vmistom CaF2 rozriznyayut rudi bagati ponad 50 seredni 35 50 ryadovi do 35 Najbilshe znachennya mayut endogenni fanerozojski rodovisha piznoorogennoyi i epiorogennoyi aktivaciyi Sered nih vidilyayut gidrotermalni grejzenovi karbonatitovi pegmatitovi zalishkovi rodovisha Rodovisha flyuoritovih rudGidrotermalni rodovisha F r predstavleni zhilami vipovnennya mineralizovanimi zonami droblennya abo stratiformnimi pokladami yaki sformuvalisya pri znachnij uchasti procesiv fluornogo metasomatozu vmisnih i osnovnih karbonatnih porid Rudni tila vipovnennya mayut formu krutospadnih skladnih plito i linzopodibnih zhil stovpiv tosho metasomatiti pologih subgorizontalnih sidlo ta kupolopodibnih pokladiv Ser prom vmist CaF2 v rudah ne menshe 26 Za mineralnim skladom rozriznyayut suttyevo flyuoritovi karbonatno barit kalcit polovoshpatovi sulfidno flyuoritovi i perehidni rodovisha Serednotemperaturni gidrotermalni rodovisha utvoryuyut yak zhili tak i metasomatichni tila riznih rozmiriv Za mineralogichnim skladom rudi takih rodovish chastishe za vse polimineralni Krim plavikovogo shpatu v nih chasto ye kvarc barit kalcit i bagato inshih mineraliv galenit sfalerit tosho Prikladom cogo tipu ye rodovisha Abagatujske v Zabajkalli Aurahmatske v Kazahstani Takobske v Tadzhikistani Amderminske v Arhangelskij oblasti Rosiya Pokrovo Kireyivske v Doneckij oblasti Ukrayina Pokrovo Kireyivske rodovishe roztashovane u priazovskij chastini Ukrayinskogo shita po r Gruzkij Yelanchik poblizu s Kumachove stara nazva Pokrovo Kireyevo U geologichnomu vidnoshenni najdrevnishimi g p rajonu cogo rodovisha ye arhejski i migmatiti intrudovani drevnimi granitami Poklad flyuoritu vityagnutij u pivnichno shidnomu napryamku Kut padinnya 45 650 Dovzhina za prostyagannyam bl 100 m za padinnyam 80 m potuzhnist 8 80 m Vmist plavikovogo shpatu 19 85 Glibina zalyagannya rud 90 192 m Tekstura metasomatichnih rud masivna a gidrotermalnih prozhilkovo vkraplena i brekchiyeva Budova metasomatichnogo tila uskladnena nayavnistyu dajok albitofiru yaki zaznali karbonatizaciyi i mistyat plavikovij shpat Do skladu rud vhodyat plavikovij shpat kalcit dolomit celestin sfalerit pirit Kolir mineralu perevazhno fioletovij zustrichayutsya bezbarvni i zeleni riznovidi Krim Pokrovo Kireyivskogo v Ukrayini vidomi rodovisha i rudoproyavi F r na Podilli yaki skoncentrovani v mezhah Podilskoyi tektonichnoyi zoni Cya zona vityagnuta v pivnichno zahidnomu napryamku na 160 km pri shirini 15 20 km U yiyi mezhah vidilyayut kilka dilyanok z visokim vmistom fluoru Bahtinska Novoselivska Murovanokurilovecka ta in vidokremlenih slabkomineralizovanimi porodami Nizkotemperaturni gidrotermalni rodovisha mayut prostishij mineralogichnij sklad rud Suputnikami plavikovogo shpatu v takih rodovishah ye barit halcedon kaolinit inodi antimonit i kinovar Prikladami cogo tipu ye rodovish Hajdarkenske v Serednij Aziyi Kalangujske v Zabajkalli Na pochatku HHI st rozvidane nove gidrotermalne rodovishe flyuoritu Kerio Valli Kerio Valley v Keniyi u provinciyi Rift Valli Rudi rozsiyani kristali flyuoritu v kvarci Vstanovleni resursi indicated resources plavikovogo shpatu ocineni v 17 1 mln t peredbachuvani resursi inferred resources v 5 0 mln t Grejzenovi rodovisha F r ye znachnimi promislovimi dzherelami flyuoritu Rudi muskovit turmalin ta muskovit topaz flyuoritovi z karbonatitami Rudni tila nepravilnoyi ta trubovidnoyi formi prozhilkovi zoni Veliki rudni tila harakterizuyutsya perehodami vid slyudisto flyuoritovoyi do polimetalichnoyi ta in mineralizaciyi Prikladi Voznesenske rodov RF Shabrezke Ser Aziya Sonyachne Kazahstan Lost River ta Kemp Krik SShA Karbonatitovi rodovisha F r asociyuyut z vulkano plutonichnimi masivami luzhnih ultraosnovnih luzhno osnovnih ta serednih luzhnih porid Karbonatiti utvoryuyut shtoki dajki trubki linijni tila Chasto flyuoritonosni karbonatiti suprovodzhuyutsya gidrotermalnimi zhilami yaki viddaleni vid masiviv magmatichnih porid na 10 18 km Pokladi mayut do dek desyatkiv rudnih til dovzhinoyu za prostyagannyam ponad 1 km za padinnyam do 300 m pri potuzhnosti 50 90 m Zrudeninnya ridkisnozemelne i plavikoshpatove Vmist flyuoritu v rudah nevisokij Prikladi karbonatitovih rodovish Bolshetagninske RF Amba Dongar Indiya Ajron Gill SShA ta in Pegmatitovi rodovisha F r yak pravilo dribni bidni i ne mayut vazhlivogo promislovogo znachennya Vikoristovuyutsya tilki dlya viluchennya kristaliv optichnogo flyuoritu Osadovi rodovisha F r skladeni ulamkovim materialom nalezhat do elyuvialno delyuvialnih abo do delyuvialno prolyuvialnih Priklad rodovisha rudnogo r nu Illinojs Kentukki SShA Gidrotermalno osadovi rodov F r vidomi takozh v Italiyi ta Kitayi Najbilsh krupnimi zapasami F r volodiyut PAR Meksika Velika Britaniya Franciya Italiya Marokko Tayiland Keniya ta in Osn krayini producenti flyuoritu Meksika PAR Ispaniya Franciya Tayiland Velika Britaniya ta Italiya Osn spozhivachi SShA i Yaponiya V Ukrayini rodovisha flyuoritovih rud ye v Doneckij oblasti Pokrovo Kireyivske a takozh v Priazov yi na Podilli Vinnichchini Bahtinska Novoselivska ta in Pererobka flyuoritovih rudZbagachuyut F r v osnovnomu flotaciyeyu Dlya bagatih krupnovkraplenih rud zastosovuyut ruchne i avtomatichne sortuvannya v poyednanni z flotaciyeyu sho zabezpechuye oderzhannya deyakoyi kilkosti grudkovogo materialu yakij vikoristovuyetsya metalurgiyeyu yak flyus Div takozhTehnologiya zbagachennya flyuoritovih rud Resursi i zapasi plavikovogo shpatu Flyuoritova promislovistLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s