Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Міжнародний день визволення в'язнів нацистських концтаборів (англ. International Day of liberation of the Nazi concentration camps) — пам'ятна дата, що відзначається 11 квітня в Росії на честь події, яка мала місце 11 квітня 1945 року, коли в'язні концтабору у Бухенвальді почали інтернаціональне повстання проти гітлерівців. Попри відсутність офіційного статусу, іноді відзначається громадськими організаціями та окремими органами влади в Україні та колишніх республіках Радянського Союзу.
Історія
В березні 1945 року німецьке командування й основна частина охорони втекли з табору перед загрозою бути схопленими американськими військами. Тоді, безпосередньо перед прибуттям американців, на території Бухенвальду (найбільшого концентраційного табору) спалахує збройне повстання, організоване силами самих ув'язнених. Коли в концтабір Бухенвальд увійшли американські війська, повсталі вже перебрали на себе контроль над табором смерті, над табором було піднято червоний прапор. 11 квітня — день входження американців на територію Бухенвальду — і був прийнятий як дата, коли відзначається «Міжнародний день визволення в'язнів нацистських концтаборів». Після переходу табору під юрисдикцію СРСР табір було долучено до системи концентраційних таборів НКВС, а 1948 повністю інтегровано в систему ГУЛАГ.
Після втечі німці влаштували пошук утікачів. Спіймали й тут же розстріляли 170 осіб. На початку листопада 1943-го німці припинили активні пошуки. Відтоді й до звільнення Польщі ще близько 90 колишніх в’язнів Собібора (тих, кого не зловили) видало німцям місцеве населення або їх убили колабораціоністи. До кінця війни дожили лише 53 учасники повстання.
Одразу після втечі ув’язнених табір закрили та стерли з лиця землі. На його місці німці зорали землю, засадили її капустою та картоплею.
Також були повстання й утечі в інших таборах: Треблінці, Варшавському гетто, Маутгаузені й Бухенвальді.
Наймасовішою була втеча з Маутхаузена (KZ Mauthausen) у ніч на 3 лютого 1945 року. Понад 500 ув’язнених — переважно полонені радянські солдати та командири — закидали вежі з охороною камінням, колодками, вогнегасниками, мокрими ковдрами, замкнули колючий дріт, що був під напругою, й вирвалися з табору.
Пошук утікачів отримав серед есесівців знущальну назву «Мюльфіртельське полювання на зайців» (нім. Mühlviertler Hasenjagd). Підрозділи СС, Вермахту, Гітлер’югенду за допомогою місцевого населення переслідували й по-звірячому вбили 410 радянських військовополонених, які втекли з концтабору.
Там же в концтаборі Маутхаузен у ніч на 18 лютого 1945-го серед п’ятисот інших ув’язнених після катувань облитий водою на морозі (температура повітря близько — 12 °C) і вбитий генерал Дмитро Карбишев. Його тіло спалили в печах Маутхаузена.
З усіх втеч із концтаборів можна виокремити два абсолютно неймовірних випадки. Мова йде про втечі з полону на літаках.
Передусім слід згадати про групу під керівництвом льотчика Михайла Дев’ятаєва. 8 лютого 1945 року він з товаришами зумів захопити бомбардувальник Не-111 на полігоні Пенемюнде й полетіти з острова Узедом. На цьому полігоні випробували німецькі ракети Фау-1 і Фау-2.
Після війни Дев’ятаєв на цьому ж полігоні працював разом із Сергієм Корольовим.
Другим льотчиком, що зумів утекти на літаку, був американець Роберт Гувер (Robert Anderson Hoover), льотчик-винищувач 52-го винищувального авіаполку армії США. Його збили в бою 9 лютого 1944-го. Незадовго до кінця війни він утік на списаному винищувачі FW-190.
Широке поширення отримала система таборів для військовополонених під час Першої світової. За різними даними, в ці роки в полон потрапили близько 8 млн людей з усіх країн-учасниць конфлікту.
Справедливості заради слід зазначити, що умови утримання в полоні були відносно стерпними, в усякому разі смертність не перевищувала, за різними даними, 10–12 %.
Істотну роль у цьому зіграло те, що всі країни дотримувалися Гаазьких мирних конвенцій, ухвалених на конференціях у Гаазі у 1899 та 1907 роках, про закони та звичаї війни, включені в комплекс норм міжнародного гуманітарного права.
Зокрема, завдяки цим конвенціям, вижили сотні українців, які служили в арміях, що воювали між собою — в австро-угорській і російській. Вони здебільшого потрапляли в полон у боях на південній ділянці фронту: в Галичині, Карпатах, на Поділлі.
Так, одним з перших концтаборів ХХ століття був створений владою Австро-Угорщини концтабір Талергоф.
Усього через Талергоф з 4 вересня 1914-го до 10 травня 1917-го пройшло не менше ніж 20 тисяч галичан і буковинців. Тільки в перші півтора року загинуло близько 3 тисяч ув’язнених. Усього ж, за деякими оцінками, під час Першої світової війни знищено не менше ніж 60 тисяч русинів.
Під час Громадянської війни в Росії кількість полонених теж вимірювали тисячами, до того ж концтабори організували під час «червоного терору», оформленому у відповідній Постанові РНК РРФСР від 05.09.1918 р.
Концтабори нацистів
Після приходу до влади нацистів на чолі з Гітлером боротьба з інакомисленням одразу набула вкрай жорстоких форм. Першим концтабором (нім. Konzentrationslager або KZ) став Дахау поблизу Мюнхена, відкритий 20 березня 1933 року, він функціонував аж до звільнення його американцями 29 квітня 1945 року.
Уведення надзвичайного стану (лютий 1933-го) супроводжувалося масовими арештами комуністів, яких нацисти звинуватили в підпалі Рейхстагу. У березні 1933-го ухвалено закон про надання нацистському уряду надзвичайних повноважень, на підставі яких проведені арешти керівників «старих» політичних партій (соціал-демократичної та інших), профспілкових діячів, а також євреїв — письменників, журналістів і юристів. У 1933 році кількість заарештованих в рейху — 26 789. Штурмовими загонами SA та SS і поліцією створено близько 50 таборів масового ув’язнення, зокрема Дахау, Оранієнбург, Естервеген і Заксенбург.
У число в’язнів концтаборів потрапляли особи, які слухали іноземні радіопередачі, «розповсюджувачі чуток», релігійні сектанти та гомосексуали. У квітні 1934-го ці табори перейшли повністю під контроль SS, судова влада втратила будь-яку можливість втручатися у справи гестапо. У лютому 1936 року рейхсфюрер SS Генріх Гіммлер наділив гестапо правом проводити арешти та розслідувати всі види антидержавної діяльності в рейху. Малі концтабори ліквідували, а ув’язнених перевели у більші табори — Дахау, Заксенхаузен і Бухенвальд.
У квітні 1938 року кримінальних злочинців, підданих «превентивному затриманню», перевели з в’язниць у концтабори, які, крім первісної функції, стали виконувати роль «виховних таборів».
Чисельність політичних в’язнів (марксистів, противників нацизму та євреїв) збільшилася після анексії Німеччиною Австрії та Судетської області (1938). Табори переповнилися, особливо через арешт після «Кришталевої ночі» близько 35 тисяч євреїв. Загальна кількість в’язнів збільшилася з 24 тисяч до 60 тисяч. Напередодні Другої світової війни загальна чисельність в’язнів концтаборів сягала 25 тисяч. З 1939-го концентраційні табори підпорядковані головному імперському управлінню безпеки (Reichsicherheitshauptamt, RSHA) — РСХА.
З початком Другої світової війни та захопленнями нових територій, а особливо після нападу Німеччини на СРСР, зростає й мережа концтаборів. Часом це були просто обгороджені шматки поля без будь-яких укриттів або споруд. У цих нелюдських умовах, без їжі, води, медичної допомоги, тримали тисячі військовополонених, захоплених Вермахтом у літню кампанію 1941 року. Вони, власне, були приречені на болісну смерть.
Необхідно врахувати, що нацисти, всупереч нормам Женевської конвенції «Про поводження з військовополоненими», підписаної 27 липня 1929 року, відразу провели чітке розмежування між полоненими з країн Західної та Східної Європи.
Якщо на Заході діяли переважно трудові концтабори, де працю ув’язнених використовували німецькі промисловці, то в Східній Європі, зокрема на території Польщі, розташовувалися переважно табори смерті (нім. Vernichtungslager — табори знищення), призначені для масового знищення різних груп населення. Тобто конвеєрні фабрики вбивства.
Убивство людей у таборах смерті поставили на потік. Були табори, призначені для масових убивств євреїв і циган: Хелмно, Треблінка, Белжець, Собібор, Майданек та Освенцим. Два останніх були також «звичайними» концтаборами на території окупованої Польщі. У Німеччині такими таборами смерті були Бухенвальд, Дахау і Равенсбрюк (перший жіночий концентраційний табір). Для вбивств німці застосовували спочатку розстріли, пізніше — газові камери. Трупи спалювали у крематоріях.
Повстання в концтаборах і втечі з них
Неодноразово приречені на смерть ув’язнені робили спроби втечі з таборів, часто вдалі. Вони потрапляли в ряди загонів опору у Франції, Югославії, Італії.
Але були й випадки масових повстань у таборах. Одне з них — повстання в таборі смерті Собібор. Його очолив уродженець Кременчука лейтенант Червоної армії Олександр Аронович Печерський.
14 жовтня 1943 року в’язні табору смерті під керівництвом Олександра Печерського та Леона Фельдхендлера підняли повстання. Повсталі змогли вбити 11 (за іншими даними — 12) есесівців з персоналу табору й кілька охоронців-українців, але захопити склад зброї не вдалося. Охорона відкрила вогонь по ув’язнених, яким довелося прориватися з табору через мінні поля. Їм удалося зім’яти охорону й піти в ліс.
З майже 550 ув’язнених робочого табору 130 не брали участі у повстанні (залишилися в таборі), близько 80 загинули під час утечі. Інші втекли. Всіх, хто залишився у таборі, наступного ж дня вбили.
Після втечі німці влаштували пошук утікачів. Спіймали й тут же розстріляли 170 осіб. На початку листопада 1943-го німці припинили активні пошуки. Відтоді й до звільнення Польщі ще близько 90 колишніх в’язнів Собібора (тих, кого не зловили) видало німцям місцеве населення або їх убили колабораціоністи. До кінця війни дожили лише 53 учасники повстання.
Одразу після втечі ув’язнених табір закрили та стерли з лиця землі. На його місці німці зорали землю, засадили її капустою та картоплею.
Також були повстання й утечі в інших таборах: Треблінці, Варшавському гетто, Маутхаузені й Бухенвальді.
Наймасовішою була втеча з Маутхаузена (KZ Mauthausen) у ніч на 3 лютого 1945 року. Понад 500 ув’язнених — переважно полонені радянські солдати та командири — закидали вежі з охороною камінням, колодками, вогнегасниками, мокрими ковдрами, замкнули колючий дріт, що був під напругою, й вирвалися з табору.
Пошук утікачів отримав серед есесівців знущальну назву «Мюльфіртельське полювання на зайців» (нім. Mühlviertler Hasenjagd). Підрозділи СС, Вермахту, Гітлер’югенду за допомогою місцевого населення переслідували й по-звірячому вбили 410 радянських військовополонених, які втекли з концтабору.
Там же в концтаборі Маутхаузен у ніч на 18 лютого 1945-го серед п’ятисот інших ув’язнених після катувань облитий водою на морозі (температура повітря близько — 12 °C) і вбитий генерал Дмитро Карбишев. Його тіло спалили в печах Маутхаузена.
З усіх втеч із концтаборів можна виокремити два абсолютно неймовірних випадки. Мова йде про втечі з полону на літаках.
Передусім слід згадати про групу під керівництвом льотчика Михайла Дев’ятаєва. 8 лютого 1945 року він з товаришами зумів захопити бомбардувальник Не-111 на полігоні Пенемюнде й полетіти з острова Узедом. На цьому полігоні випробували німецькі ракети Фау-1 і Фау-2.
Після війни Дев’ятаєв на цьому ж полігоні працював разом із Сергієм Корольовим.
Другим льотчиком, що зумів утекти на літаку, був американець Роберт Гувер (Robert Anderson Hoover), льотчик-винищувач 52-го винищувального авіаполку армії США. Його збили в бою 9 лютого 1944-го. Незадовго до кінця війни він утік на списаному винищувачі FW-190.
Марші смерті та звільнення концтаборів
Незадовго до кінця війни нацисти докладали чимало зусиль для приховування злочинів.
Табори руйнували, а трупи вбитих, які спочатку закопували в ровах, змушували викопувати ув’язнених. Їх намагалися масово спалювати в печах крематоріїв, на гігантських вогнищах, але це вдавалося не завжди — наступ Червоної армії та військ союзників ішов досить швидко.
Тому німці починали масово переводити ув’язнених з таборів — здебільшого пішки. Ці переходи отримали назву «марші смерті».
Найбільші «марші смерті» пройшли взимку 1944-1945, коли Червона армія почала визволення Польщі. Всього на 15 січня 1945 року в німецьких концтаборах перебувало 714 211 ув’язнених (511 537 чоловіків і 202 647 жінок). За підрахунками німецького історика Мартіна Брошата (Martin Broszat), третина цих ув’язнених загинула під час «маршів смерті».
Усього відомо близько 50 таких маршів. Найбільші — з Освенцима, Дахау, Бухенвальду. Нацисти вбивали ув’язнених великими групами до, під час і після маршів.
11 квітня 1945 року розпочалося повстання в Бухенвальді. Повсталі зуміли зібрати саморобний радіопередавач і зв’язатися з командуванням 3-ї армії союзників генерала Паттона.
Незабаром передові частини американців увійшли в табір.
Цей день і став Міжнародним днем звільнення в’язнів фашистських концтаборів.
Усього нацисти збудували 14033 концтабори.
На територіях, підконтрольних гітлерівцям, у концтаборах, таборах смерті, в’язницях перебувало понад 20 мільйонів осіб із 30 країн світу. 12 мільйонів не дожили до звільнення. Серед загиблих — 5 млн громадян СРСР, а також 6 мільйонів євреїв з різних країн.
Нацизм став і залишається єдиною системою, яка поставила знищення цілих народів на потік. Єдиною державою, яка будувала табори смерті, є нацистська Німеччина, розгромлена силами Антигітлерівської коаліції.
Будь-які спроби виправдати ці злочини є злочином перед пам’яттю про загиблих.
Практика відзначення в Україні
Вражаюча скульптурна група, споруджена Фріцем Кремером у 1954-58 роках на згадку про в'язнів.
У 2007 р. Президент України «з нагоди Міжнародного дня визволення в'язнів нацистських концтаборів» відзначив державними нагородами активістів Української спілки в'язнів — жертв нацизму, у 2011 та 2012 рр. на сайті Президента розміщували звернення з нагоди Міжнародного дня визволення в'язнів нацистських таборів.
11 квітня 2012 р. у Львові за участю заступника голови Львівської обласної державної адміністрації Михайла Янковського, відбулося покладання квітів та проведення віча біля пам'ятного хреста на місці колишнього концентраційного табору «Шталаг-328». Представники християнських конфесій провели біля пам'ятного хреста на місці колишнього концентраційного табору екуменічну панахиду за загиблими. Представники обласної влади та громадськості також вшанували пам'ять жертв нацистських концтаборів біля пам'ятника жертвам нацизму (Львівське гетто) та пам'ятного знаку на території колишнього Янівського концтабору.
Керівництво ряду місцевих державних адміністрацій та рад оприлюднило свої звернення з нагоди Міжнародного дня визволення в'язнів нацистських концтаборів, відвідали місцевих мешканців — жертв нацизму, організували святкові концерти, мітинги тощо.
11 квітня з благословення митрополита Луцького і Волинського Ніфонта священнослужителі Волинської єпархії УПЦ МП на чолі з секретарем єпархії протоієреєм Миколаєм Бондаруком звершили заупокійну літію по в'язнях нацистських концентраційних таборів.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 6 листопада 2014. Процитовано 23 квітня 2012.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нацистські концтабори |
- Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів: виставка фотодокументів з фондів ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного [ 16 квітня 2010 у Wayback Machine.]
- На Львівщині відзначили Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів. 11.04.2012[недоступне посилання з липня 2019]
Джерела
- Календар: Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів [ 1 травня 2012 у Wayback Machine.]
- РИА-Новости: «Международный день освобождения узников фашистских концлагерей» (рос.)
- Commemorative dates: International day of the liberation of Nazi concentration camps[недоступне посилання з липня 2019](англ.)
- Календарь: Международный день освобождения узников фашистских концлагерей [ 25 квітня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mizhnarodnij den vizvolennya v yazniv nacistskih konctaboriv angl International Day of liberation of the Nazi concentration camps pam yatna data sho vidznachayetsya 11 kvitnya v Rosiyi na chest podiyi yaka mala misce 11 kvitnya 1945 roku koli v yazni konctaboru u Buhenvaldi pochali internacionalne povstannya proti gitlerivciv Popri vidsutnist oficijnogo statusu inodi vidznachayetsya gromadskimi organizaciyami ta okremimi organami vladi v Ukrayini ta kolishnih respublikah Radyanskogo Soyuzu Kanadski soldati u vizvolenomu konctabori Vejmar 24 kvitnya 1945 rokuIstoriyaV berezni 1945 roku nimecke komanduvannya j osnovna chastina ohoroni vtekli z taboru pered zagrozoyu buti shoplenimi amerikanskimi vijskami Todi bezposeredno pered pributtyam amerikanciv na teritoriyi Buhenvaldu najbilshogo koncentracijnogo taboru spalahuye zbrojne povstannya organizovane silami samih uv yaznenih Koli v konctabir Buhenvald uvijshli amerikanski vijska povstali vzhe perebrali na sebe kontrol nad taborom smerti nad taborom bulo pidnyato chervonij prapor 11 kvitnya den vhodzhennya amerikanciv na teritoriyu Buhenvaldu i buv prijnyatij yak data koli vidznachayetsya Mizhnarodnij den vizvolennya v yazniv nacistskih konctaboriv Pislya perehodu taboru pid yurisdikciyu SRSR tabir bulo dolucheno do sistemi koncentracijnih taboriv NKVS a 1948 povnistyu integrovano v sistemu GULAG Pislya vtechi nimci vlashtuvali poshuk utikachiv Spijmali j tut zhe rozstrilyali 170 osib Na pochatku listopada 1943 go nimci pripinili aktivni poshuki Vidtodi j do zvilnennya Polshi she blizko 90 kolishnih v yazniv Sobibora tih kogo ne zlovili vidalo nimcyam misceve naselennya abo yih ubili kolaboracionisti Do kincya vijni dozhili lishe 53 uchasniki povstannya Odrazu pislya vtechi uv yaznenih tabir zakrili ta sterli z licya zemli Na jogo misci nimci zorali zemlyu zasadili yiyi kapustoyu ta kartopleyu Takozh buli povstannya j utechi v inshih taborah Treblinci Varshavskomu getto Mautgauzeni j Buhenvaldi Najmasovishoyu bula vtecha z Mauthauzena KZ Mauthausen u nich na 3 lyutogo 1945 roku Ponad 500 uv yaznenih perevazhno poloneni radyanski soldati ta komandiri zakidali vezhi z ohoronoyu kaminnyam kolodkami vognegasnikami mokrimi kovdrami zamknuli kolyuchij drit sho buv pid naprugoyu j virvalisya z taboru Poshuk utikachiv otrimav sered esesivciv znushalnu nazvu Myulfirtelske polyuvannya na zajciv nim Muhlviertler Hasenjagd Pidrozdili SS Vermahtu Gitler yugendu za dopomogoyu miscevogo naselennya peresliduvali j po zviryachomu vbili 410 radyanskih vijskovopolonenih yaki vtekli z konctaboru Tam zhe v konctabori Mauthauzen u nich na 18 lyutogo 1945 go sered p yatisot inshih uv yaznenih pislya katuvan oblitij vodoyu na morozi temperatura povitrya blizko 12 C i vbitij general Dmitro Karbishev Jogo tilo spalili v pechah Mauthauzena Z usih vtech iz konctaboriv mozhna viokremiti dva absolyutno nejmovirnih vipadki Mova jde pro vtechi z polonu na litakah Peredusim slid zgadati pro grupu pid kerivnictvom lotchika Mihajla Dev yatayeva 8 lyutogo 1945 roku vin z tovarishami zumiv zahopiti bombarduvalnik Ne 111 na poligoni Penemyunde j poletiti z ostrova Uzedom Na comu poligoni viprobuvali nimecki raketi Fau 1 i Fau 2 Pislya vijni Dev yatayev na comu zh poligoni pracyuvav razom iz Sergiyem Korolovim Drugim lotchikom sho zumiv utekti na litaku buv amerikanec Robert Guver Robert Anderson Hoover lotchik vinishuvach 52 go vinishuvalnogo aviapolku armiyi SShA Jogo zbili v boyu 9 lyutogo 1944 go Nezadovgo do kincya vijni vin utik na spisanomu vinishuvachi FW 190 Shiroke poshirennya otrimala sistema taboriv dlya vijskovopolonenih pid chas Pershoyi svitovoyi Za riznimi danimi v ci roki v polon potrapili blizko 8 mln lyudej z usih krayin uchasnic konfliktu Spravedlivosti zaradi slid zaznachiti sho umovi utrimannya v poloni buli vidnosno sterpnimi v usyakomu razi smertnist ne perevishuvala za riznimi danimi 10 12 Istotnu rol u comu zigralo te sho vsi krayini dotrimuvalisya Gaazkih mirnih konvencij uhvalenih na konferenciyah u Gaazi u 1899 ta 1907 rokah pro zakoni ta zvichayi vijni vklyucheni v kompleks norm mizhnarodnogo gumanitarnogo prava Zokrema zavdyaki cim konvenciyam vizhili sotni ukrayinciv yaki sluzhili v armiyah sho voyuvali mizh soboyu v avstro ugorskij i rosijskij Voni zdebilshogo potraplyali v polon u boyah na pivdennij dilyanci frontu v Galichini Karpatah na Podilli Tak odnim z pershih konctaboriv HH stolittya buv stvorenij vladoyu Avstro Ugorshini konctabir Talergof Usogo cherez Talergof z 4 veresnya 1914 go do 10 travnya 1917 go projshlo ne menshe nizh 20 tisyach galichan i bukovinciv Tilki v pershi pivtora roku zaginulo blizko 3 tisyach uv yaznenih Usogo zh za deyakimi ocinkami pid chas Pershoyi svitovoyi vijni znisheno ne menshe nizh 60 tisyach rusiniv Pid chas Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi kilkist polonenih tezh vimiryuvali tisyachami do togo zh konctabori organizuvali pid chas chervonogo teroru oformlenomu u vidpovidnij Postanovi RNK RRFSR vid 05 09 1918 r Konctabori nacistivPislya prihodu do vladi nacistiv na choli z Gitlerom borotba z inakomislennyam odrazu nabula vkraj zhorstokih form Pershim konctaborom nim Konzentrationslager abo KZ stav Dahau poblizu Myunhena vidkritij 20 bereznya 1933 roku vin funkcionuvav azh do zvilnennya jogo amerikancyami 29 kvitnya 1945 roku Uvedennya nadzvichajnogo stanu lyutij 1933 go suprovodzhuvalosya masovimi areshtami komunistiv yakih nacisti zvinuvatili v pidpali Rejhstagu U berezni 1933 go uhvaleno zakon pro nadannya nacistskomu uryadu nadzvichajnih povnovazhen na pidstavi yakih provedeni areshti kerivnikiv starih politichnih partij social demokratichnoyi ta inshih profspilkovih diyachiv a takozh yevreyiv pismennikiv zhurnalistiv i yuristiv U 1933 roci kilkist zaareshtovanih v rejhu 26 789 Shturmovimi zagonami SA ta SS i policiyeyu stvoreno blizko 50 taboriv masovogo uv yaznennya zokrema Dahau Oraniyenburg Estervegen i Zaksenburg U chislo v yazniv konctaboriv potraplyali osobi yaki sluhali inozemni radioperedachi rozpovsyudzhuvachi chutok religijni sektanti ta gomoseksuali U kvitni 1934 go ci tabori perejshli povnistyu pid kontrol SS sudova vlada vtratila bud yaku mozhlivist vtruchatisya u spravi gestapo U lyutomu 1936 roku rejhsfyurer SS Genrih Gimmler nadiliv gestapo pravom provoditi areshti ta rozsliduvati vsi vidi antiderzhavnoyi diyalnosti v rejhu Mali konctabori likviduvali a uv yaznenih pereveli u bilshi tabori Dahau Zaksenhauzen i Buhenvald U kvitni 1938 roku kriminalnih zlochinciv piddanih preventivnomu zatrimannyu pereveli z v yaznic u konctabori yaki krim pervisnoyi funkciyi stali vikonuvati rol vihovnih taboriv Chiselnist politichnih v yazniv marksistiv protivnikiv nacizmu ta yevreyiv zbilshilasya pislya aneksiyi Nimechchinoyu Avstriyi ta Sudetskoyi oblasti 1938 Tabori perepovnilisya osoblivo cherez aresht pislya Krishtalevoyi nochi blizko 35 tisyach yevreyiv Zagalna kilkist v yazniv zbilshilasya z 24 tisyach do 60 tisyach Naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni zagalna chiselnist v yazniv konctaboriv syagala 25 tisyach Z 1939 go koncentracijni tabori pidporyadkovani golovnomu imperskomu upravlinnyu bezpeki Reichsicherheitshauptamt RSHA RSHA Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni ta zahoplennyami novih teritorij a osoblivo pislya napadu Nimechchini na SRSR zrostaye j merezha konctaboriv Chasom ce buli prosto obgorodzheni shmatki polya bez bud yakih ukrittiv abo sporud U cih nelyudskih umovah bez yizhi vodi medichnoyi dopomogi trimali tisyachi vijskovopolonenih zahoplenih Vermahtom u litnyu kampaniyu 1941 roku Voni vlasne buli prirecheni na bolisnu smert Neobhidno vrahuvati sho nacisti vsuperech normam Zhenevskoyi konvenciyi Pro povodzhennya z vijskovopolonenimi pidpisanoyi 27 lipnya 1929 roku vidrazu proveli chitke rozmezhuvannya mizh polonenimi z krayin Zahidnoyi ta Shidnoyi Yevropi Yaksho na Zahodi diyali perevazhno trudovi konctabori de pracyu uv yaznenih vikoristovuvali nimecki promislovci to v Shidnij Yevropi zokrema na teritoriyi Polshi roztashovuvalisya perevazhno tabori smerti nim Vernichtungslager tabori znishennya priznacheni dlya masovogo znishennya riznih grup naselennya Tobto konveyerni fabriki vbivstva Ubivstvo lyudej u taborah smerti postavili na potik Buli tabori priznacheni dlya masovih ubivstv yevreyiv i cigan Helmno Treblinka Belzhec Sobibor Majdanek ta Osvencim Dva ostannih buli takozh zvichajnimi konctaborami na teritoriyi okupovanoyi Polshi U Nimechchini takimi taborami smerti buli Buhenvald Dahau i Ravensbryuk pershij zhinochij koncentracijnij tabir Dlya vbivstv nimci zastosovuvali spochatku rozstrili piznishe gazovi kameri Trupi spalyuvali u krematoriyah Povstannya v konctaborah i vtechi z nihNeodnorazovo prirecheni na smert uv yazneni robili sprobi vtechi z taboriv chasto vdali Voni potraplyali v ryadi zagoniv oporu u Franciyi Yugoslaviyi Italiyi Ale buli j vipadki masovih povstan u taborah Odne z nih povstannya v tabori smerti Sobibor Jogo ocholiv urodzhenec Kremenchuka lejtenant Chervonoyi armiyi Oleksandr Aronovich Pecherskij 14 zhovtnya 1943 roku v yazni taboru smerti pid kerivnictvom Oleksandra Pecherskogo ta Leona Feldhendlera pidnyali povstannya Povstali zmogli vbiti 11 za inshimi danimi 12 esesivciv z personalu taboru j kilka ohoronciv ukrayinciv ale zahopiti sklad zbroyi ne vdalosya Ohorona vidkrila vogon po uv yaznenih yakim dovelosya prorivatisya z taboru cherez minni polya Yim udalosya zim yati ohoronu j piti v lis Z majzhe 550 uv yaznenih robochogo taboru 130 ne brali uchasti u povstanni zalishilisya v tabori blizko 80 zaginuli pid chas utechi Inshi vtekli Vsih hto zalishivsya u tabori nastupnogo zh dnya vbili Pislya vtechi nimci vlashtuvali poshuk utikachiv Spijmali j tut zhe rozstrilyali 170 osib Na pochatku listopada 1943 go nimci pripinili aktivni poshuki Vidtodi j do zvilnennya Polshi she blizko 90 kolishnih v yazniv Sobibora tih kogo ne zlovili vidalo nimcyam misceve naselennya abo yih ubili kolaboracionisti Do kincya vijni dozhili lishe 53 uchasniki povstannya Odrazu pislya vtechi uv yaznenih tabir zakrili ta sterli z licya zemli Na jogo misci nimci zorali zemlyu zasadili yiyi kapustoyu ta kartopleyu Takozh buli povstannya j utechi v inshih taborah Treblinci Varshavskomu getto Mauthauzeni j Buhenvaldi Najmasovishoyu bula vtecha z Mauthauzena KZ Mauthausen u nich na 3 lyutogo 1945 roku Ponad 500 uv yaznenih perevazhno poloneni radyanski soldati ta komandiri zakidali vezhi z ohoronoyu kaminnyam kolodkami vognegasnikami mokrimi kovdrami zamknuli kolyuchij drit sho buv pid naprugoyu j virvalisya z taboru Poshuk utikachiv otrimav sered esesivciv znushalnu nazvu Myulfirtelske polyuvannya na zajciv nim Muhlviertler Hasenjagd Pidrozdili SS Vermahtu Gitler yugendu za dopomogoyu miscevogo naselennya peresliduvali j po zviryachomu vbili 410 radyanskih vijskovopolonenih yaki vtekli z konctaboru Tam zhe v konctabori Mauthauzen u nich na 18 lyutogo 1945 go sered p yatisot inshih uv yaznenih pislya katuvan oblitij vodoyu na morozi temperatura povitrya blizko 12 C i vbitij general Dmitro Karbishev Jogo tilo spalili v pechah Mauthauzena Z usih vtech iz konctaboriv mozhna viokremiti dva absolyutno nejmovirnih vipadki Mova jde pro vtechi z polonu na litakah Peredusim slid zgadati pro grupu pid kerivnictvom lotchika Mihajla Dev yatayeva 8 lyutogo 1945 roku vin z tovarishami zumiv zahopiti bombarduvalnik Ne 111 na poligoni Penemyunde j poletiti z ostrova Uzedom Na comu poligoni viprobuvali nimecki raketi Fau 1 i Fau 2 Pislya vijni Dev yatayev na comu zh poligoni pracyuvav razom iz Sergiyem Korolovim Drugim lotchikom sho zumiv utekti na litaku buv amerikanec Robert Guver Robert Anderson Hoover lotchik vinishuvach 52 go vinishuvalnogo aviapolku armiyi SShA Jogo zbili v boyu 9 lyutogo 1944 go Nezadovgo do kincya vijni vin utik na spisanomu vinishuvachi FW 190 Marshi smerti ta zvilnennya konctaborivNezadovgo do kincya vijni nacisti dokladali chimalo zusil dlya prihovuvannya zlochiniv Tabori rujnuvali a trupi vbitih yaki spochatku zakopuvali v rovah zmushuvali vikopuvati uv yaznenih Yih namagalisya masovo spalyuvati v pechah krematoriyiv na gigantskih vognishah ale ce vdavalosya ne zavzhdi nastup Chervonoyi armiyi ta vijsk soyuznikiv ishov dosit shvidko Tomu nimci pochinali masovo perevoditi uv yaznenih z taboriv zdebilshogo pishki Ci perehodi otrimali nazvu marshi smerti Najbilshi marshi smerti projshli vzimku 1944 1945 koli Chervona armiya pochala vizvolennya Polshi Vsogo na 15 sichnya 1945 roku v nimeckih konctaborah perebuvalo 714 211 uv yaznenih 511 537 cholovikiv i 202 647 zhinok Za pidrahunkami nimeckogo istorika Martina Broshata Martin Broszat tretina cih uv yaznenih zaginula pid chas marshiv smerti Usogo vidomo blizko 50 takih marshiv Najbilshi z Osvencima Dahau Buhenvaldu Nacisti vbivali uv yaznenih velikimi grupami do pid chas i pislya marshiv 11 kvitnya 1945 roku rozpochalosya povstannya v Buhenvaldi Povstali zumili zibrati samorobnij radioperedavach i zv yazatisya z komanduvannyam 3 yi armiyi soyuznikiv generala Pattona Nezabarom peredovi chastini amerikanciv uvijshli v tabir Cej den i stav Mizhnarodnim dnem zvilnennya v yazniv fashistskih konctaboriv Usogo nacisti zbuduvali 14033 konctabori Na teritoriyah pidkontrolnih gitlerivcyam u konctaborah taborah smerti v yaznicyah perebuvalo ponad 20 miljoniv osib iz 30 krayin svitu 12 miljoniv ne dozhili do zvilnennya Sered zagiblih 5 mln gromadyan SRSR a takozh 6 miljoniv yevreyiv z riznih krayin Nacizm stav i zalishayetsya yedinoyu sistemoyu yaka postavila znishennya cilih narodiv na potik Yedinoyu derzhavoyu yaka buduvala tabori smerti ye nacistska Nimechchina rozgromlena silami Antigitlerivskoyi koaliciyi Bud yaki sprobi vipravdati ci zlochini ye zlochinom pered pam yattyu pro zagiblih Praktika vidznachennya v UkrayiniNa pivdennomu shili Ettersbergu u Vejmari memorial pomitnij zdaleku vkazuye na chislennih zhertv konctaboru Buhenvald Vrazhayucha skulpturna grupa sporudzhena Fricem Kremerom u 1954 58 rokah na zgadku pro v yazniv U 2007 r Prezident Ukrayini z nagodi Mizhnarodnogo dnya vizvolennya v yazniv nacistskih konctaboriv vidznachiv derzhavnimi nagorodami aktivistiv Ukrayinskoyi spilki v yazniv zhertv nacizmu u 2011 ta 2012 rr na sajti Prezidenta rozmishuvali zvernennya z nagodi Mizhnarodnogo dnya vizvolennya v yazniv nacistskih taboriv 11 kvitnya 2012 r u Lvovi za uchastyu zastupnika golovi Lvivskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Mihajla Yankovskogo vidbulosya pokladannya kvitiv ta provedennya vicha bilya pam yatnogo hresta na misci kolishnogo koncentracijnogo taboru Shtalag 328 Predstavniki hristiyanskih konfesij proveli bilya pam yatnogo hresta na misci kolishnogo koncentracijnogo taboru ekumenichnu panahidu za zagiblimi Predstavniki oblasnoyi vladi ta gromadskosti takozh vshanuvali pam yat zhertv nacistskih konctaboriv bilya pam yatnika zhertvam nacizmu Lvivske getto ta pam yatnogo znaku na teritoriyi kolishnogo Yanivskogo konctaboru Kerivnictvo ryadu miscevih derzhavnih administracij ta rad oprilyudnilo svoyi zvernennya z nagodi Mizhnarodnogo dnya vizvolennya v yazniv nacistskih konctaboriv vidvidali miscevih meshkanciv zhertv nacizmu organizuvali svyatkovi koncerti mitingi tosho 11 kvitnya z blagoslovennya mitropolita Luckogo i Volinskogo Nifonta svyashennosluzhiteli Volinskoyi yeparhiyi UPC MP na choli z sekretarem yeparhiyi protoiyereyem Mikolayem Bondarukom zvershili zaupokijnu litiyu po v yaznyah nacistskih koncentracijnih taboriv Div takozhMizhnarodnij den pam yati zhertv Golokostu 27 sichnya Yevropejskij den pam yati zhertv stalinizmu ta nacizmu Stalinski represiyi Koncentracijnij tabir Tabori smertiPrimitki Arhiv originalu za 6 listopada 2014 Procitovano 23 kvitnya 2012 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nacistski konctaboriMizhnarodnij den vizvolennya v yazniv fashistskih konctaboriv vistavka fotodokumentiv z fondiv CDKFFA Ukrayini im G S Pshenichnogo 16 kvitnya 2010 u Wayback Machine Na Lvivshini vidznachili Mizhnarodnij den vizvolennya v yazniv fashistskih konctaboriv 11 04 2012 nedostupne posilannya z lipnya 2019 DzherelaKalendar Mizhnarodnij den vizvolennya v yazniv fashistskih konctaboriv 1 travnya 2012 u Wayback Machine RIA Novosti Mezhdunarodnyj den osvobozhdeniya uznikov fashistskih konclagerej ros Commemorative dates International day of the liberation of Nazi concentration camps nedostupne posilannya z lipnya 2019 angl Kalendar Mezhdunarodnyj den osvobozhdeniya uznikov fashistskih konclagerej 25 kvitnya 2009 u Wayback Machine ros Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim