Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мідже́ні (Мі́лош Герг Ніколлен) (алб. Millosh Gjergj Nikolla або серб. Miloš Đoka Nikolić,нар. 13 листопада 1911 Шкодер Османська імперія (нині Албанія) — 26 серпня 1938 року, Турин Італія) — албанскій поет та письменник.
| Міджені | ||||
|---|---|---|---|---|
| Millosh Gjergj Nikolla | ||||
 | ||||
| Псевдонім | Migjeni | |||
| Народився | 13 жовтня 1911 Албанія, Шкодер | |||
| Помер | 26 серпня 1938[1] (26 років) Барі, Італія або Турин, Італія ·туберкульоз | |||
| Країна |  Албанія | |||
| Діяльність | поет, письменник | |||
| Alma mater | Православна семінарія Шкодера | |||
| Мова творів | албанська | |||
| Конфесія | атеїзм | |||
| Автограф |  | |||
| | ||||
 Міджені у Вікісховищі | ||||
Сім'я
Народився в 1911 році в Шкодері, Османської імперії (нині Албанія), в сім'ї слов'янського походження, яка вдома розмовляла сербсько-хорватською мовою. Прізвище Ніколіч (Николич), згодом перетворене на Ніколи, походить від його діда Ніколи (р. 1876), який родом з району Верхньої Реки (нинішній північний захід Р. Македонія), звідки він переїхав до Скутари наприкінці 19 століття. У його сім'ї був бар в місті. Його батько Дордже Ніколіч (1872—1924 був одним з підписантів Декларації за створення Православної Церкви в Албанії в 1922 році. Його мати Софія Кокоші (р. 1916), уродженка Каваї, отримала освіту в католицькій семінарії в Скутари, якою керували італійські черниці. Ангеліна Чека Луарасі, дочка молодшої сестри Міжіні Ольги, заявила в своїй книзі Міджені-Вепра, співавтором якої є Скендер Луарасі, що Міджені був албанцем, а не слов'янського походження, а Міджені говорив лише рідною мовою, а потім навчився говорити слов'янською мовою під час зростання. Ангеліна стверджувала, що сім'я використовувала багато слов'янських імен через їхню православну віру
Раннє життя
Міллош вдома говорив тільки сербохорватською. Він навчався в сербській православній початковій школі в Скутарі. З 1923 по 1925 рр. Навчався в барі, Чорногорія (в Югославії), куди переїхала його сестра Ленка. У 14 років, восени 1925 року, він отримав стипендію для навчання в середній школі в Монастірі (Бітола) (також у Югославії), яку закінчив у 1927 році, а потім увійшов до православної семінарії св. Іоанн Богослов. Він вивчав старослов'янську, російську, грецьку, латинську і французьку мови. Продовжив навчання до червня 1932 року.
Його ім'я в паспорті — Мілош Ніколіч від 17 червня 1932 року, потім перетворено в Міллоша Ніколая у постанові про призначення в якості вчителя, підписаного міністром освіти Мірашем Іванаєм від 18 травня 1933 року. У своїх посвідченнях від 11 жовтня 1933 року його прізвище написано Милош Ніколич. У переглянутому свідоцтві про народження від 26 січня 1937 року його прізвище пишеться Милош Нікола.
Поезія
Його стрункий вірш (тридцять п'ять віршів) під назвою Vargjet e Lira[недоступне посилання] («Вільний вірш») був надрукований видавництвом Гутенберга в Тирані в 1936 році, але був заборонений урядовою цензурою. У другій редакції, опублікованій в 1944 році, відсутні два старі вірші Parathanja e parathanjeve («Передмова») і Blasfemi («Blasphemy»), які вважалися образливими, але в ньому були вісім нових. Головною темою Міджені було нещастя і страждання, відображення життя, яке він бачив і жив.
Міджені ставав поважним прозаїком. Він є автором близько двадцяти чотирьох коротких прозаїчних нарисів, які він опублікував у періодичних виданнях здебільшого між весною 1933 року та весною 1938 року. Він мав усі передумови для того, щоб бути великим поетом. У нього був допитливий розум. Хоча його поетична творчість була не більш об'ємною, ніж його проза, його успіх у галузі поезії в той час в Албанії був значним. Попередні покоління поетів співали красу албанських гір і священні традиції нації, тоді як Міджені тепер відкривав очі на суворі життєві реалії, на жахливий рівень нещастя, хвороб і бідності, які він відкрив навколо себе. Він був поетом відчаю, який не бачив жодного виходу. "Я страждаю з дитиною, чий батько не може купити йому іграшку. Я страждаю з молодим чоловіком, який горить з невгамовним сексуальним бажанням. Я страждаю з чоловіком середнього віку, який потонув у апатії життя. Я страждаю зі старим, який тремтить. Я страждаю, коли селянин бореться з землею. Я страждаю, коли працівник розчавлений залізом. Я страждаю з хворими, страждаючими від усіх хвороб світу ..Я страждаю з людиною ". Типовим для страждань і безперспективності людських зусиль для Міджені є Режігната («Відставка»), вірш у найдовшому циклі збірки, «Кангет еммітміт» («Пісні бідності»). Тут поет малює похмурий портрет нашого земного буття: похмурі ночі, сльози, дим, терни і бруд. Рідко дихання свіжого повітря або бачення природи просочуються через темряву. Коли природа трапляється у віршах Міджені, то, звичайно, це осінь. Якщо немає надії, є принаймні задушені бажання. Деякі вірші, такі як «Сини нового віку», «Згубство», «Кенга ерініс» («Пісня про молодість») і «Кенга і бургосуніт» («Пісня в'язня»)), наполегливо декламативні в лівій революційній манері. Тут ми відкриваємо Міджені як попередника соціалістичного вірша або, скоріше, як зеніт справжнього соціалістичного вірша албанськими літерами, задовго до так званого визвольного і соціалістичного періоду з 1944 по 1990 рік. або революційний поет у політичному сенсі, незважаючи на обурення і випадковий стиснутий кулак, він показує нам. Для цього йому не вистачало оптимізму, а також відчуття політичної відданості та активності. У «Лінде нієріу» («Нехай людина народиться») і, зокрема, в нітшеанському дитирамб Трайтат е Мбініріут («Форма Супермена»), задушений, розгромлений, перетворюється на «гаряче прагнення до нового генія». для Супермена. Другу троцькіста , який попередив його, що комуністи не прощатимуть таких віршів, Міджені відповів: "Моя робота має бойовий характер, але з практичних міркувань і з урахуванням наших особливих умов я маневрую. Я не можу пояснити ці речі комуністичним групам, вони самі повинні зрозуміти їх, а публікація моїх робіт продиктована необхідністю соціальної ситуації, через яку ми проходимо. Андре, моя робота буде досягнута, якщо мені вдасться прожити трохи довше. Частиною «закладу», який він відчував, що не помічає страждань людства, була Церква. Релігійна освіта Міджені та його підготовка до православного священства, здається, були цілком контрпродуктивними, бо він не любив ні прихильності до релігії, ні особливих прихильних настроїв до організованої Церкви. Бог для Міджені був гігантом з гранітними кулаками, що принижували волю людини.
Див. також
- Мигени // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Elsie, Robert (29 липня 2005). Albanian Literature: A Short History. I. B. Tauris. оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 3 червня 2021. (англ.)
- Stanovčić, Vojislav (2005). Положај и идентитет српске мањине у југоисточној и централној Европи: зборник радова са научног скупа одржаног 26-29. новембра 2003. године. Српска академија наука и уметности. оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 3 червня 2021. (серб.)
- . Архів оригіналу за 10 червня 2019. Процитовано 28 травня 2019.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - https://www.pinterest.com/pin/589408669957108699/
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Midzhe ni Mi losh Gerg Nikollen alb Millosh Gjergj Nikolla abo serb Milos Đoka Nikolic nar 13 listopada 1911 Shkoder Osmanska imperiya nini Albaniya 26 serpnya 1938 roku Turin Italiya albanskij poet ta pismennik MidzheniMillosh Gjergj NikollaPsevdonimMigjeniNarodivsya13 zhovtnya 1911 1911 10 13 Albaniya ShkoderPomer26 serpnya 1938 1938 08 26 1 26 rokiv Bari Italiya abo Turin Italiya tuberkulozKrayina AlbaniyaDiyalnistpoet pismennikAlma materPravoslavna seminariya ShkoderaMova tvorivalbanskaKonfesiyaateyizmAvtograf Midzheni u VikishovishiSim yaNarodivsya v 1911 roci v Shkoderi Osmanskoyi imperiyi nini Albaniya v sim yi slov yanskogo pohodzhennya yaka vdoma rozmovlyala serbsko horvatskoyu movoyu Prizvishe Nikolich Nikolich zgodom peretvorene na Nikoli pohodit vid jogo dida Nikoli r 1876 yakij rodom z rajonu Verhnoyi Reki ninishnij pivnichnij zahid R Makedoniya zvidki vin pereyihav do Skutari naprikinci 19 stolittya U jogo sim yi buv bar v misti Jogo batko Dordzhe Nikolich 1872 1924 buv odnim z pidpisantiv Deklaraciyi za stvorennya Pravoslavnoyi Cerkvi v Albaniyi v 1922 roci Jogo mati Sofiya Kokoshi r 1916 urodzhenka Kavayi otrimala osvitu v katolickij seminariyi v Skutari yakoyu keruvali italijski chernici Angelina Cheka Luarasi dochka molodshoyi sestri Mizhini Olgi zayavila v svoyij knizi Midzheni Vepra spivavtorom yakoyi ye Skender Luarasi sho Midzheni buv albancem a ne slov yanskogo pohodzhennya a Midzheni govoriv lishe ridnoyu movoyu a potim navchivsya govoriti slov yanskoyu movoyu pid chas zrostannya Angelina stverdzhuvala sho sim ya vikoristovuvala bagato slov yanskih imen cherez yihnyu pravoslavnu viruRannye zhittyaMillosh vdoma govoriv tilki serbohorvatskoyu Vin navchavsya v serbskij pravoslavnij pochatkovij shkoli v Skutari Z 1923 po 1925 rr Navchavsya v bari Chornogoriya v Yugoslaviyi kudi pereyihala jogo sestra Lenka U 14 rokiv voseni 1925 roku vin otrimav stipendiyu dlya navchannya v serednij shkoli v Monastiri Bitola takozh u Yugoslaviyi yaku zakinchiv u 1927 roci a potim uvijshov do pravoslavnoyi seminariyi sv Ioann Bogoslov Vin vivchav staroslov yansku rosijsku grecku latinsku i francuzku movi Prodovzhiv navchannya do chervnya 1932 roku Jogo im ya v pasporti Milosh Nikolich vid 17 chervnya 1932 roku potim peretvoreno v Millosha Nikolaya u postanovi pro priznachennya v yakosti vchitelya pidpisanogo ministrom osviti Mirashem Ivanayem vid 18 travnya 1933 roku U svoyih posvidchennyah vid 11 zhovtnya 1933 roku jogo prizvishe napisano Milosh Nikolich U pereglyanutomu svidoctvi pro narodzhennya vid 26 sichnya 1937 roku jogo prizvishe pishetsya Milosh Nikola PoeziyaJogo strunkij virsh tridcyat p yat virshiv pid nazvoyu Vargjet e Lira nedostupne posilannya Vilnij virsh buv nadrukovanij vidavnictvom Gutenberga v Tirani v 1936 roci ale buv zaboronenij uryadovoyu cenzuroyu U drugij redakciyi opublikovanij v 1944 roci vidsutni dva stari virshi Parathanja e parathanjeve Peredmova i Blasfemi Blasphemy yaki vvazhalisya obrazlivimi ale v nomu buli visim novih Golovnoyu temoyu Midzheni bulo neshastya i strazhdannya vidobrazhennya zhittya yake vin bachiv i zhiv Pogruddya literatora v Shkoder Albaniya Teatr Midzheni v Shkoder Albaniya Midzheni stavav povazhnim prozayikom Vin ye avtorom blizko dvadcyati chotiroh korotkih prozayichnih narisiv yaki vin opublikuvav u periodichnih vidannyah zdebilshogo mizh vesnoyu 1933 roku ta vesnoyu 1938 roku Vin mav usi peredumovi dlya togo shob buti velikim poetom U nogo buv dopitlivij rozum Hocha jogo poetichna tvorchist bula ne bilsh ob yemnoyu nizh jogo proza jogo uspih u galuzi poeziyi v toj chas v Albaniyi buv znachnim Poperedni pokolinnya poetiv spivali krasu albanskih gir i svyashenni tradiciyi naciyi todi yak Midzheni teper vidkrivav ochi na suvori zhittyevi realiyi na zhahlivij riven neshastya hvorob i bidnosti yaki vin vidkriv navkolo sebe Vin buv poetom vidchayu yakij ne bachiv zhodnogo vihodu Ya strazhdayu z ditinoyu chij batko ne mozhe kupiti jomu igrashku Ya strazhdayu z molodim cholovikom yakij gorit z nevgamovnim seksualnim bazhannyam Ya strazhdayu z cholovikom serednogo viku yakij potonuv u apatiyi zhittya Ya strazhdayu zi starim yakij tremtit Ya strazhdayu koli selyanin boretsya z zemleyu Ya strazhdayu koli pracivnik rozchavlenij zalizom Ya strazhdayu z hvorimi strazhdayuchimi vid usih hvorob svitu Ya strazhdayu z lyudinoyu Tipovim dlya strazhdan i bezperspektivnosti lyudskih zusil dlya Midzheni ye Rezhignata Vidstavka virsh u najdovshomu cikli zbirki Kanget emmitmit Pisni bidnosti Tut poet malyuye pohmurij portret nashogo zemnogo buttya pohmuri nochi slozi dim terni i brud Ridko dihannya svizhogo povitrya abo bachennya prirodi prosochuyutsya cherez temryavu Koli priroda traplyayetsya u virshah Midzheni to zvichajno ce osin Yaksho nemaye nadiyi ye prinajmni zadusheni bazhannya Deyaki virshi taki yak Sini novogo viku Zgubstvo Kenga erinis Pisnya pro molodist i Kenga i burgosunit Pisnya v yaznya napoleglivo deklamativni v livij revolyucijnij maneri Tut mi vidkrivayemo Midzheni yak poperednika socialistichnogo virsha abo skorishe yak zenit spravzhnogo socialistichnogo virsha albanskimi literami zadovgo do tak zvanogo vizvolnogo i socialistichnogo periodu z 1944 po 1990 rik abo revolyucijnij poet u politichnomu sensi nezvazhayuchi na oburennya i vipadkovij stisnutij kulak vin pokazuye nam Dlya cogo jomu ne vistachalo optimizmu a takozh vidchuttya politichnoyi viddanosti ta aktivnosti U Linde niyeriu Nehaj lyudina naroditsya i zokrema v nitsheanskomu ditiramb Trajtat e Mbiniriut Forma Supermena zadushenij rozgromlenij peretvoryuyetsya na garyache pragnennya do novogo geniya dlya Supermena Drugu trockista yakij poperediv jogo sho komunisti ne proshatimut takih virshiv Midzheni vidpoviv Moya robota maye bojovij harakter ale z praktichnih mirkuvan i z urahuvannyam nashih osoblivih umov ya manevruyu Ya ne mozhu poyasniti ci rechi komunistichnim grupam voni sami povinni zrozumiti yih a publikaciya moyih robit prodiktovana neobhidnistyu socialnoyi situaciyi cherez yaku mi prohodimo Andre moya robota bude dosyagnuta yaksho meni vdastsya prozhiti trohi dovshe Chastinoyu zakladu yakij vin vidchuvav sho ne pomichaye strazhdan lyudstva bula Cerkva Religijna osvita Midzheni ta jogo pidgotovka do pravoslavnogo svyashenstva zdayetsya buli cilkom kontrproduktivnimi bo vin ne lyubiv ni prihilnosti do religiyi ni osoblivih prihilnih nastroyiv do organizovanoyi Cerkvi Bog dlya Midzheni buv gigantom z granitnimi kulakami sho prinizhuvali volyu lyudini Div takozhAlbanska literatura Migeni Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Elsie Robert 29 lipnya 2005 Albanian Literature A Short History I B Tauris originalu za 5 travnya 2021 Procitovano 3 chervnya 2021 angl Stanovcic Vojislav 2005 Polozhaј i identitet srpske maњine u јugoistochnoј i centralnoј Evropi zbornik radova sa nauchnog skupa odrzhanog 26 29 novembra 2003 godine Srpska akademiјa nauka i umetnosti originalu za 6 sichnya 2022 Procitovano 3 chervnya 2021 serb Arhiv originalu za 10 chervnya 2019 Procitovano 28 travnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya https www pinterest com pin 589408669957108699