Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Музей Чатрапаті Шиваджі Магараджа CSMVS колишня назва Музей Західної Індії принца Уельського головний музей міста Мумбаї

Музей Чатрапаті Шиваджі Магараджа

Музей Чатрапаті Шиваджі Магараджа

Музей Чатрапаті Шиваджі Магараджа (CSMVS), колишня назва — Музей Західної Індії принца Уельського — головний музей міста Мумбаї (штат Махараштра). Був заснований на початку XX століття видатними городянами за підтримки уряду на честь візиту принца Уельського. Розташований у самому серці Південного Мумбаї біля Брами до Індії. Музей було перейменовано на початку 2000-х років на честь Шиваджі, засновника імперії Маратха.

Музей Чатрапаті Шиваджі Магараджа छत्रपती शिवाजी महाराज वस्तुसंग्रहालय
image
18.926667° пн. ш. 72.832222° сх. д. / 18.926667° пн. ш. 72.832222° сх. д. / 18.926667; 72.832222Координати: 18.926667° пн. ш. 72.832222° сх. д. / 18.926667° пн. ш. 72.832222° сх. д. / 18.926667; 72.832222Типмузей[2]Назва на честьШиваджіСтатус спадщиничастина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d][3]Частина відАнсамблі у вікторіанському стилі та ар-деко в МумбаїКраїнаimage Індія[4]РозташуванняdАдреса400023 M. G. Road, Fort, Mumbai, IndiaАрхітекторdЗасновано10 січня 1922Фондпонад 50 000 артефактівДиректорСаб'ясакхі МукхерджіСайтcsmvs.in
image
image
Музей Чатрапаті Шиваджі Магараджа (Індія)
image Музей Чатрапаті Шиваджі Магараджа у Вікісховищі

Будівля музею була зведена в з включенням елементів інших стилів (монгольського, маратхійського та джайнійського). Музей оточений пальмовими садами та квітниками.

Фонди музею налічують понад 50 000 експонатів як стародавньої індійської історії, так і з інших земель. Всі експонати розділені на три секції: мистецтво, археологія та природнича історія. Артефакти індської цивілізації та інші реліквії стародавньої Індії належать до часів правління Гуптів, Маур'їв, Чалук'я та Раштракутів.

Історія

image
Портрет Шиваджі Великого на вході до музею
image
Статуя принца Вельського, майбутнього британського імператора Георга V

1904 року деякі представник еліти Бомбею вирішили заснувати музей та назвати його на честь тогочасного принца Уельського, майбутнього короля Георга V. Перший камінь у фундамент був закладений принцом Уельським 11 листопада 1905 року. 1 березня 1907 уряд Бомбейського президентства виділив музею земельну ділянку, де донині музей і розташовується. За результатами відкритого конкурсу 1909 року створення проекту музею було доручено , який до цього вже проектував будівлю головпоштамту у Бомбеї, а 1911 року він же спроектував одну з найвідоміших пам'яток Мумбаї — Браму до Індії.

Зведення будівлі музею було завершено 1915 року, утім використовувалась первинно як дитячий притулок і військовий шпиталь за часів Першої світової війни. Відкриття музею Принца Уельського відбулось 10 січня 1922 року, його проводила леді Ллойд, дружина , .

Будівля музею є місцевою пам'яткою I ступеню та 1990 року здобула першу премію (Urban Heritage Award) у бомбейському відділенні товариства Індійської спадщини. Музей було перейменовано після того як місту повернули історичну назву (колоніальний Бомбей було замінено на рідний Мумбаї)

Архітектура

image
Головний хол музею

Музей було збудовано з місцевого сірого базальту та світлого трахіту. Будівля є триповерховою прямокутною спорудою, увінчаною куполом, встановленим на базі, що утворює додатковий поверх у центрі будівлі. Центральний купол оточують башточки з мініатюрними куполами.

За програмою модернізації (2008) у східному крилі музею планується додатково створити 2 800 м2 площ для розміщення кількох нових галерей, консерваційної студії, виїзної виставкової галереї та конференц-зали The Museum also houses a library..

Колекції

image
Галерея колекції Карла та Мегербаї Кхандалавала

Експозиція музею налічує близько 50 000 експонатів, розділених на три основні секції: мистецтво, археологія та природнича історія. Окрім того музей має лісову секцію, що має зразки стародавніх порід, вирощених у Бомбейському президентстві, а також невелику геологічну колекцію місцевих гірських порід, мінералів та скам'янілостей. Галерея морської слави, де виставляються експонати морської навігації в Індії, є першою з подібних у країні. 2008 року в музеї було засновано дві нові галереї, в яких представлено колекції Карла та Мегербаї Кхандалавала та Монети Індії.

Мистецька секція

image
Крішна, який танцює, з Непало-Тибетського відділення. Непал, XVIII століття

Мистецька секція представляє колекції сера , придбані 1915 року, а також колекції сера й сера , придбані 1921 та 1933 року відповідно.

Колекція мініатюр включає твори представників головних шкіл індійського живопису: могольської, раджастханської, та деканської. Також у колекції є манускрипти на пальмовому листі, датовані XI-XII століттям, пах арійські малюнки початку XIX століття, а також малюнки султанського періоду. Серед найвідоміших манускриптів «Анвар-Сухайлі» з ілюстраціями, виконаними у студії монгольського імператора Акбара I, а також рукопис XVII століття індійського епосу, «Рамаяни», з .

Артефакти, виготовлені зі слонової кістки, датовані ще часами правління Гуптів. Фонди музею також мають декоративні артефакти, такі як тканини, могольскі вироби з нефриту, вироби з золота, срібла та художнього металу. Також є колекція європейського живопису, кистайської та японської порцеляни, слонової кістки та нефритових виробів, інших творів і тибетського мистецтва. Також у музеї є експозиції, присвячені зброї та амуніції (містить обладунки Акбара I, датовані 1581 роком).

Археологічна секція

Поштовх до розвитку археологічної колекції музею дали скульптури і монети, передані з музею в Пуне, а також колекції бомбейського відділення Королівського азійського товариства. Нині колекція містить рибальські снасті, зброю, прикраси, знаряддя мір і ваги народів індської цивілізації (–). Окрім того музей має артефакти з розкопок буддійської ступи у , скульптурну колекцію часів імперії Гуптів (280–550 до н. е.), теракотові фігурки з Сінду початку V століття, артефакти, датовані часами правління Чалук'я (VI-XII століття, Західні Чалук'ї та Раштракути), а також скульптури Раштракутів (753–982) з печер Елефанти.

Секція природничої історії

Допомогу у створенні секції природничої історії надала . Секція містить інсталяції природного середовища проживання окремих груп тварин, діорами, що ілюструють індійську дику природу. Серед експонатів секції фламінго, птахи-носороги, індійські бізони й тигри.

Нові галереї

Фотогалерея музею під назвою Від Бомбею до Мумбаї — двері на Схід з обличчям, повернутим на Захід була відкрита 29 січня 2015 року. Галерею відкривав Ніл Макгрегор, директор Британського музею (Лондон), який також прочитав ілюстровану лекцію на тему «Світова культура» у центральному фоє музею.

У жовтні 2008 року було започатковано «галерею Крішни», де виставлені твори мистецтва, присвячені богу Крішні, а у березні 2009 було відкрито «галерею Вішну».

Галерея

Примітки

  1. Press Information Bureau: Union Ministry of Culture (5 вересня 2008). . Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 16 листопада 2016.
  2. https://www.csmvs.in/
  3. https://whc.unesco.org/en/list/1480/
  4. https://www.csmvs.in/about-us
  5. . Extract from Frommer's India, 4th Edition. The New York Times. Архів оригіналу за 30 серпня 2010. Процитовано 13 листопада 2016.
  6. Desai, Kalpana (2002). Jewels on the Crescent: Masterpieces of Chhatrapati Shivaji Maharaj Vastu Sangrahalaya (вид. Illustrated). Mapin Publishing. с. 356. ISBN .{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  7. . Архів оригіналу за 23 листопада 2016. Процитовано 16 листопада 2016.
  8. Maharashtra state gazetteers, Greater Bombay District. . Архів оригіналу за 14 June 2011.
  9. . http://www.dnaindia.com. Diligent Media Corporation Ltd. Архів оригіналу за 16 серпня 2017. Процитовано 14 листопада 2016.
  10. . http://www.slate.com. The Slate Group. Архів оригіналу за 15 червня 2015. Процитовано 14 листопада 2016.
  11. . The Indian Express. 3 грудня 2013. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 листопада 2016.
  12. Maharashtra Tourism Development Corporation, Govt. of India. . Архів оригіналу за 24 квітня 2015. Процитовано 25 квітня 2022.
  13. . Архів оригіналу за 11 травня 2009. Процитовано 16 листопада 2016.
  14. Maharashtra Tourism Development Corporation (2004). . Архів оригіналу за 5 лютого 2015. Процитовано 25 квітня 2022.
  15. Brend, Barbara (1991). Islamic art (вид. Illustrated). Harvard University Press. с. 212. ISBN . Процитовано 15 листопада 2016.

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музей Чатрапаті Шиваджі Магараджа
  • Офіційна сторінка [ 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  • Chhatrapati Shivaji Maharaj Vastu Sangrahalaya at Google Cultural Institute [ 4 листопада 2016 у Wayback Machine.]
  • Сторінка у Facebook

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Muzej Chatrapati Shivadzhi Magaradzha CSMVS kolishnya nazva Muzej Zahidnoyi Indiyi princa Uelskogo golovnij muzej mista Mumbayi shtat Maharashtra Buv zasnovanij na pochatku XX stolittya vidatnimi gorodyanami za pidtrimki uryadu na chest vizitu princa Uelskogo Roztashovanij u samomu serci Pivdennogo Mumbayi bilya Brami do Indiyi Muzej bulo perejmenovano na pochatku 2000 h rokiv na chest Shivadzhi zasnovnika imperiyi Maratha Muzej Chatrapati Shivadzhi Magaradzhaछत रपत श व ज मह र ज वस त स ग रह लय18 926667 pn sh 72 832222 sh d 18 926667 pn sh 72 832222 sh d 18 926667 72 832222 Koordinati 18 926667 pn sh 72 832222 sh d 18 926667 pn sh 72 832222 sh d 18 926667 72 832222Tipmuzej 2 Nazva na chestShivadzhiStatus spadshinichastina ob yekta Svitovoyi spadshini YuNESKO d 3 Chastina vidAnsambli u viktorianskomu stili ta ar deko v MumbayiKrayina Indiya 4 RoztashuvannyadAdresa400023 M G Road Fort Mumbai IndiaArhitektordZasnovano10 sichnya 1922Fondponad 50 000 artefaktivDirektorSab yasakhi MukherdzhiSajtcsmvs inMuzej Chatrapati Shivadzhi Magaradzha Indiya Muzej Chatrapati Shivadzhi Magaradzha u Vikishovishi Budivlya muzeyu bula zvedena v z vklyuchennyam elementiv inshih stiliv mongolskogo marathijskogo ta dzhajnijskogo Muzej otochenij palmovimi sadami ta kvitnikami Fondi muzeyu nalichuyut ponad 50 000 eksponativ yak starodavnoyi indijskoyi istoriyi tak i z inshih zemel Vsi eksponati rozdileni na tri sekciyi mistectvo arheologiya ta prirodnicha istoriya Artefakti indskoyi civilizaciyi ta inshi relikviyi starodavnoyi Indiyi nalezhat do chasiv pravlinnya Guptiv Maur yiv Chaluk ya ta Rashtrakutiv IstoriyaPortret Shivadzhi Velikogo na vhodi do muzeyuStatuya princa Velskogo majbutnogo britanskogo imperatora Georga V 1904 roku deyaki predstavnik eliti Bombeyu virishili zasnuvati muzej ta nazvati jogo na chest togochasnogo princa Uelskogo majbutnogo korolya Georga V Pershij kamin u fundament buv zakladenij princom Uelskim 11 listopada 1905 roku 1 bereznya 1907 uryad Bombejskogo prezidentstva vidiliv muzeyu zemelnu dilyanku de donini muzej i roztashovuyetsya Za rezultatami vidkritogo konkursu 1909 roku stvorennya proektu muzeyu bulo dorucheno yakij do cogo vzhe proektuvav budivlyu golovposhtamtu u Bombeyi a 1911 roku vin zhe sproektuvav odnu z najvidomishih pam yatok Mumbayi Bramu do Indiyi Zvedennya budivli muzeyu bulo zaversheno 1915 roku utim vikoristovuvalas pervinno yak dityachij pritulok i vijskovij shpital za chasiv Pershoyi svitovoyi vijni Vidkrittya muzeyu Princa Uelskogo vidbulos 10 sichnya 1922 roku jogo provodila ledi Llojd druzhina Budivlya muzeyu ye miscevoyu pam yatkoyu I stupenyu ta 1990 roku zdobula pershu premiyu Urban Heritage Award u bombejskomu viddilenni tovaristva Indijskoyi spadshini Muzej bulo perejmenovano pislya togo yak mistu povernuli istorichnu nazvu kolonialnij Bombej bulo zamineno na ridnij Mumbayi ArhitekturaGolovnij hol muzeyu Muzej bulo zbudovano z miscevogo sirogo bazaltu ta svitlogo trahitu Budivlya ye tripoverhovoyu pryamokutnoyu sporudoyu uvinchanoyu kupolom vstanovlenim na bazi sho utvoryuye dodatkovij poverh u centri budivli Centralnij kupol otochuyut bashtochki z miniatyurnimi kupolami Za programoyu modernizaciyi 2008 u shidnomu krili muzeyu planuyetsya dodatkovo stvoriti 2 800 m2 plosh dlya rozmishennya kilkoh novih galerej konservacijnoyi studiyi viyiznoyi vistavkovoyi galereyi ta konferenc zali The Museum also houses a library KolekciyiGalereya kolekciyi Karla ta Megerbayi Khandalavala Ekspoziciya muzeyu nalichuye blizko 50 000 eksponativ rozdilenih na tri osnovni sekciyi mistectvo arheologiya ta prirodnicha istoriya Okrim togo muzej maye lisovu sekciyu sho maye zrazki starodavnih porid viroshenih u Bombejskomu prezidentstvi a takozh neveliku geologichnu kolekciyu miscevih girskih porid mineraliv ta skam yanilostej Galereya morskoyi slavi de vistavlyayutsya eksponati morskoyi navigaciyi v Indiyi ye pershoyu z podibnih u krayini 2008 roku v muzeyi bulo zasnovano dvi novi galereyi v yakih predstavleno kolekciyi Karla ta Megerbayi Khandalavala ta Moneti Indiyi Mistecka sekciya Krishna yakij tancyuye z Nepalo Tibetskogo viddilennya Nepal XVIII stolittya Mistecka sekciya predstavlyaye kolekciyi sera pridbani 1915 roku a takozh kolekciyi sera j sera pridbani 1921 ta 1933 roku vidpovidno Kolekciya miniatyur vklyuchaye tvori predstavnikiv golovnih shkil indijskogo zhivopisu mogolskoyi radzhasthanskoyi ta dekanskoyi Takozh u kolekciyi ye manuskripti na palmovomu listi datovani XI XII stolittyam pah arijski malyunki pochatku XIX stolittya a takozh malyunki sultanskogo periodu Sered najvidomishih manuskriptiv Anvar Suhajli z ilyustraciyami vikonanimi u studiyi mongolskogo imperatora Akbara I a takozh rukopis XVII stolittya indijskogo eposu Ramayani z Artefakti vigotovleni zi slonovoyi kistki datovani she chasami pravlinnya Guptiv Fondi muzeyu takozh mayut dekorativni artefakti taki yak tkanini mogolski virobi z nefritu virobi z zolota sribla ta hudozhnogo metalu Takozh ye kolekciya yevropejskogo zhivopisu kistajskoyi ta yaponskoyi porcelyani slonovoyi kistki ta nefritovih virobiv inshih tvoriv i tibetskogo mistectva Takozh u muzeyi ye ekspoziciyi prisvyacheni zbroyi ta amuniciyi mistit obladunki Akbara I datovani 1581 rokom Arheologichna sekciya Poshtovh do rozvitku arheologichnoyi kolekciyi muzeyu dali skulpturi i moneti peredani z muzeyu v Pune a takozh kolekciyi bombejskogo viddilennya Korolivskogo azijskogo tovaristva Nini kolekciya mistit ribalski snasti zbroyu prikrasi znaryaddya mir i vagi narodiv indskoyi civilizaciyi Okrim togo muzej maye artefakti z rozkopok buddijskoyi stupi u skulpturnu kolekciyu chasiv imperiyi Guptiv 280 550 do n e terakotovi figurki z Sindu pochatku V stolittya artefakti datovani chasami pravlinnya Chaluk ya VI XII stolittya Zahidni Chaluk yi ta Rashtrakuti a takozh skulpturi Rashtrakutiv 753 982 z pecher Elefanti Sekciya prirodnichoyi istoriyi Dopomogu u stvorenni sekciyi prirodnichoyi istoriyi nadala Sekciya mistit instalyaciyi prirodnogo seredovisha prozhivannya okremih grup tvarin diorami sho ilyustruyut indijsku diku prirodu Sered eksponativ sekciyi flamingo ptahi nosorogi indijski bizoni j tigri Novi galereyi Fotogalereya muzeyu pid nazvoyu Vid Bombeyu do Mumbayi dveri na Shid z oblichchyam povernutim na Zahid bula vidkrita 29 sichnya 2015 roku Galereyu vidkrivav Nil Makgregor direktor Britanskogo muzeyu London yakij takozh prochitav ilyustrovanu lekciyu na temu Svitova kultura u centralnomu foye muzeyu U zhovtni 2008 roku bulo zapochatkovano galereyu Krishni de vistavleni tvori mistectva prisvyacheni bogu Krishni a u berezni 2009 bulo vidkrito galereyu Vishnu GalereyaDvarapala Yaksha II stolittya Statuya iz Sindu nini Pakistan V stolittya Terakotova statuya Buddi V stolittya Fragment VI stolittya Bazaltova statuya Brahmi znajdena u pecherah Elefanti VI stolittya Terakotova golova VI stolittya Statuya Buddi Sarnath Varanasi Uma Maheshvara Ajhole VII stolittya Varuna z Varunani Karnataka VIII stolittya Statuya Sadashivi z piskoviku Madh ya Pradesh X stolittya Statuya Buddi Tamilnadu X stolittya Statuya Sind Statuya XII stolittya Statuya Buddi Orissa XII stolittya Statuya Magaviri Karnataka XII stolittya Marmurova statuya Tirtankari Gudzharat Obladunki Akbara I Statuya Vishnu Nepal XVIII stolittya Golovnij hol muzeyu Statuya Yaponska skulptura Godinnikova shafa pochatok XX stolittya PrimitkiPress Information Bureau Union Ministry of Culture 5 veresnya 2008 Arhiv originalu za 7 sichnya 2019 Procitovano 16 listopada 2016 https www csmvs in https whc unesco org en list 1480 https www csmvs in about us Extract from Frommer s India 4th Edition The New York Times Arhiv originalu za 30 serpnya 2010 Procitovano 13 listopada 2016 Desai Kalpana 2002 Jewels on the Crescent Masterpieces of Chhatrapati Shivaji Maharaj Vastu Sangrahalaya vid Illustrated Mapin Publishing s 356 ISBN 978 81 88204 00 7 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Arhiv originalu za 23 listopada 2016 Procitovano 16 listopada 2016 Maharashtra state gazetteers Greater Bombay District Arhiv originalu za 14 June 2011 http www dnaindia com Diligent Media Corporation Ltd Arhiv originalu za 16 serpnya 2017 Procitovano 14 listopada 2016 http www slate com The Slate Group Arhiv originalu za 15 chervnya 2015 Procitovano 14 listopada 2016 The Indian Express 3 grudnya 2013 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 15 listopada 2016 Maharashtra Tourism Development Corporation Govt of India Arhiv originalu za 24 kvitnya 2015 Procitovano 25 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 11 travnya 2009 Procitovano 16 listopada 2016 Maharashtra Tourism Development Corporation 2004 Arhiv originalu za 5 lyutogo 2015 Procitovano 25 kvitnya 2022 Brend Barbara 1991 Islamic art vid Illustrated Harvard University Press s 212 ISBN 0 674 46866 X Procitovano 15 listopada 2016 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Muzej Chatrapati Shivadzhi MagaradzhaOficijna storinka 22 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Chhatrapati Shivaji Maharaj Vastu Sangrahalaya at Google Cultural Institute 4 listopada 2016 u Wayback Machine Storinka u Facebook

Дата публікації:
Топ