Морфолого-синтаксичне словотворення — це спосіб творення слів унаслідок переходу слів або словоформ з однієї частини мови до іншої.
Перехід слова з однієї частини мови до іншої, супроводжуваний перетворенням відповідних парадигматичних характеристик, називається (від лат. conversio — перетворення, зміна).Слово набуває нового частиномовного (категорійного) значення, відбуваються зміни в граматичних категоріях, іншою стає типова синтаксична функція.
Наприклад, прикметник у ролі підмета або додатка позначає не ознаку предмета, а особу або предмет: Зійшов молодий місяць. До хати увійшов молодий. Відповідно до виконуваної ролі в реченні субстантивований прикметник молодий позначає особу чоловічої статі, втрачає здатність змінюватися за родами: молодий і молода виступають як словотвірні родові кореляти, а не словоформи одного слова.
У сучасній українській мові існують такі процеси переходу слів з однієї частини мови в іншу: субстантивація, ад'єктивізація, прономіналізація, адвербіалізація, нумералізація та інтер'єктивація, спостерігаються також різні переходи між службовими словами та вербалізація.
Субстантивація
Субстантивізація — перехід інших частин мови в іменник. Перехід прикметника (дієприкметника) в іменник супроводжується набуттям частиномовного значення предметності і типової синтаксичної функції підмета, додатка, змінами в категоріях роду, числа, відмінка (стали самостійними, незалежними). Наприклад: пряма (ім.) ← пряма лінія, минуле (ім.) ← минуле життя, лютий (ім.) ← лютий мороз, добові ← добові витрати, гроші. Рідше субстантивуються займенники і порядкові числівники: свої допоможуть ← свої люди допоможуть, перший спіткнувся ← перший бігун спіткнувся.
Ад'єктивізація
Ад'єктивізація — перехід інших частин мови в прикметник. При переході дієприкметника у прикметник міняється частиномовне значення на чисту атрибутивність, втрачаються дієслівні категорії виду, стану, часу. Часто зникає характерна для дієслова синтаксична можливість мати залежні слова (керувати, бути головним при приляганні). Прикметник стає тільки залежним узгодженим словом. Наприклад: сушені гриби ← сушені на сонці гриби, підкреслена увага ← підкреслена олівцем тема. Рідко у прикметники переходять порядкові числівники: співати другу партію, першим голосом.
Адвербіалізація
Адвербіалізація — перехід різних частин мови у прислівник. Адвербіалізуються переважно іменники, прикметники, займенники, числівники, рідше дієприслівники. При цьому з'являється нове частиномовне значення адвербіальності (ознаки дії чи ознаки іншої ознаки). Слово стає незмінним, втрачає всі іменні або дієслівні категорії: рід, число, відмінок, вид, стан, час, перехідність. Змінюється морфемна будова: прийменники стають префіксами, а відмінкові закінчення — суфіксами. Інколи деривант і дериват відрізняються правописом, наголосом. Набувають типової синтаксичної функції обставин, а в словосполученнях прилягають до головного слова (переважно дієслова). Наприклад: часом (присл.) зустрічатися ← володіти часом (ім.), миттю (присл.) вистрибнув ← дорожити миттю (ім.).
Прономіналізація
Прономіналізація — перехід слів з інших частин мови в займенники внаслідок втрати чи послаблення їхнього лексичного значення і набуття узагальненого вказівного значення. У такому значенні можуть вживатися іменники (діло було зимою), прикметники (Семенові вчувалась певна мелодія), числівник один (в одній долині, під горою, і високий явір зеленів).
Нумералізація
Нумералізація — це перехід змінних частин мови в числівники. Нумералізується іменник раз. Наприклад, тьма народу, безліч птахів.
Перехід у несамостійні частини мови
Морфолого-синтаксичний спосіб творення характерний для , мотивованих самостійними. Так утворилися міжчастиномовні омоніми: коли (спол.) ← коли (присл.), що (спол.) ← що (займ.), як (спол.) ← як (присл.), будь (частка) ← будь (дієсл.), лишенько (вигук) ← лишенько (ім.), ганьба (вигук) ← ганьба (ім.)
Перехід у частин мови у прийменники називається препозиціоналізацією.(прислівники та іменники здатні переходити всцю частину мови)
Перехід у частин мови у сполучники називається кон'юнкціоналізацією(прислівники та займенники здатні переходити в дану частину мови)
Перехід у частин мови у частки називається партикуляцією.
Перехід частин мови у вигуки називається інтер'єктивацією.
Вербалізація
Морфолого-синтаксичний спосіб творення дієслів від інших частин мови (вербалізація) не характерний для сучасної української мови. У художньому або розмовному стилях, у дитячому мовленні це перехід або , які в контексті набувають семантичних і синтаксичних ознак дієслова(процесуальність, функція присудка), але не розвивають повної дієслівної парадигми або й зовсім залишаються незмінними. Наприклад: Ходімо люлі-люлі або гам-гам.
Примітки
- А. П. Грищенко, Л. І. Мацько, М. Я. Плющ та ін.; За ред. А. П. Грищенка. — 3-тє вид., допов. — К.: Вища шк., 2002. — 439 с. — ISBN 966-642-092-9. http://194.44.152.155/elib/local/sk649258.pdf [ 12 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Білоус М., Вербовська І. . Морфеміка й дериватологія сучасної української літературної мови: Практикум для студентів українського відділення філологічного факультету. — Львів, 2014. — 156с.
- Вакарюк Л. Українська мова. Морфеміка і словотвір — Тернопіль. — 2010. — 200 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Morfologo sintaksichne slovotvorennya ce sposib tvorennya sliv unaslidok perehodu sliv abo slovoform z odniyeyi chastini movi do inshoyi Perehid slova z odniyeyi chastini movi do inshoyi suprovodzhuvanij peretvorennyam vidpovidnih paradigmatichnih harakteristik nazivayetsya vid lat conversio peretvorennya zmina Slovo nabuvaye novogo chastinomovnogo kategorijnogo znachennya vidbuvayutsya zmini v gramatichnih kategoriyah inshoyu staye tipova sintaksichna funkciya Napriklad prikmetnik u roli pidmeta abo dodatka poznachaye ne oznaku predmeta a osobu abo predmet Zijshov molodij misyac Do hati uvijshov molodij Vidpovidno do vikonuvanoyi roli v rechenni substantivovanij prikmetnik molodij poznachaye osobu cholovichoyi stati vtrachaye zdatnist zminyuvatisya za rodami molodij i moloda vistupayut yak slovotvirni rodovi korelyati a ne slovoformi odnogo slova U suchasnij ukrayinskij movi isnuyut taki procesi perehodu sliv z odniyeyi chastini movi v inshu substantivaciya ad yektivizaciya pronominalizaciya adverbializaciya numeralizaciya ta inter yektivaciya sposterigayutsya takozh rizni perehodi mizh sluzhbovimi slovami ta verbalizaciya SubstantivaciyaSubstantivizaciya perehid inshih chastin movi v imennik Perehid prikmetnika diyeprikmetnika v imennik suprovodzhuyetsya nabuttyam chastinomovnogo znachennya predmetnosti i tipovoyi sintaksichnoyi funkciyi pidmeta dodatka zminami v kategoriyah rodu chisla vidminka stali samostijnimi nezalezhnimi Napriklad pryama im pryama liniya minule im minule zhittya lyutij im lyutij moroz dobovi dobovi vitrati groshi Ridshe substantivuyutsya zajmenniki i poryadkovi chislivniki svoyi dopomozhut svoyi lyudi dopomozhut pershij spitknuvsya pershij bigun spitknuvsya Ad yektivizaciyaAd yektivizaciya perehid inshih chastin movi v prikmetnik Pri perehodi diyeprikmetnika u prikmetnik minyayetsya chastinomovne znachennya na chistu atributivnist vtrachayutsya diyeslivni kategoriyi vidu stanu chasu Chasto znikaye harakterna dlya diyeslova sintaksichna mozhlivist mati zalezhni slova keruvati buti golovnim pri prilyaganni Prikmetnik staye tilki zalezhnim uzgodzhenim slovom Napriklad susheni gribi susheni na sonci gribi pidkreslena uvaga pidkreslena olivcem tema Ridko u prikmetniki perehodyat poryadkovi chislivniki spivati drugu partiyu pershim golosom AdverbializaciyaAdverbializaciya perehid riznih chastin movi u prislivnik Adverbializuyutsya perevazhno imenniki prikmetniki zajmenniki chislivniki ridshe diyeprislivniki Pri comu z yavlyayetsya nove chastinomovne znachennya adverbialnosti oznaki diyi chi oznaki inshoyi oznaki Slovo staye nezminnim vtrachaye vsi imenni abo diyeslivni kategoriyi rid chislo vidminok vid stan chas perehidnist Zminyuyetsya morfemna budova prijmenniki stayut prefiksami a vidminkovi zakinchennya sufiksami Inkoli derivant i derivat vidriznyayutsya pravopisom nagolosom Nabuvayut tipovoyi sintaksichnoyi funkciyi obstavin a v slovospoluchennyah prilyagayut do golovnogo slova perevazhno diyeslova Napriklad chasom prisl zustrichatisya voloditi chasom im mittyu prisl vistribnuv dorozhiti mittyu im PronominalizaciyaPronominalizaciya perehid sliv z inshih chastin movi v zajmenniki vnaslidok vtrati chi poslablennya yihnogo leksichnogo znachennya i nabuttya uzagalnenogo vkazivnogo znachennya U takomu znachenni mozhut vzhivatisya imenniki dilo bulo zimoyu prikmetniki Semenovi vchuvalas pevna melodiya chislivnik odin v odnij dolini pid goroyu i visokij yavir zeleniv NumeralizaciyaNumeralizaciya ce perehid zminnih chastin movi v chislivniki Numeralizuyetsya imennik raz Napriklad tma narodu bezlich ptahiv Perehid u nesamostijni chastini moviMorfologo sintaksichnij sposib tvorennya harakternij dlya motivovanih samostijnimi Tak utvorilisya mizhchastinomovni omonimi koli spol koli prisl sho spol sho zajm yak spol yak prisl bud chastka bud diyesl lishenko viguk lishenko im ganba viguk ganba im Perehid u chastin movi u prijmenniki nazivayetsya prepozicionalizaciyeyu prislivniki ta imenniki zdatni perehoditi vscyu chastinu movi Perehid u chastin movi u spoluchniki nazivayetsya kon yunkcionalizaciyeyu prislivniki ta zajmenniki zdatni perehoditi v danu chastinu movi Perehid u chastin movi u chastki nazivayetsya partikulyaciyeyu Perehid chastin movi u viguki nazivayetsya inter yektivaciyeyu VerbalizaciyaMorfologo sintaksichnij sposib tvorennya diyesliv vid inshih chastin movi verbalizaciya ne harakternij dlya suchasnoyi ukrayinskoyi movi U hudozhnomu abo rozmovnomu stilyah u dityachomu movlenni ce perehid abo yaki v konteksti nabuvayut semantichnih i sintaksichnih oznak diyeslova procesualnist funkciya prisudka ale ne rozvivayut povnoyi diyeslivnoyi paradigmi abo j zovsim zalishayutsya nezminnimi Napriklad Hodimo lyuli lyuli abo gam gam PrimitkiA P Grishenko L I Macko M Ya Plyush ta in Za red A P Grishenka 3 tye vid dopov K Visha shk 2002 439 s ISBN 966 642 092 9 http 194 44 152 155 elib local sk649258 pdf 12 listopada 2016 u Wayback Machine Bilous M Verbovska I Morfemika j derivatologiya suchasnoyi ukrayinskoyi literaturnoyi movi Praktikum dlya studentiv ukrayinskogo viddilennya filologichnogo fakultetu Lviv 2014 156s Vakaryuk L Ukrayinska mova Morfemika i slovotvir Ternopil 2010 200 s