Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Микі́льська це́рква закладена 25 серпня 1706 року гетьманом Іваном Мазепою та білоцерківським полковником Костянтином Мокієвським.
| Микільська церква (Біла Церква) | |
|---|---|
 Микільська церква (Біла Церква) | |
| 49°47′35″ пн. ш. 30°06′55″ сх. д. / 49.7931861° пн. ш. 30.1154972° сх. д. | |
| Тип споруди | церква і собор |
| Розташування |  Україна, Київська область Біла Церква |
| Засновник | Іван Мазепа |
| Початок будівництва | 25 серпня 1706 |
| Стиль | козацьке бароко |
| Належність | не діє |
| Єпархія | Білоцерківська єпархія ПЦУ |
| Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Адреса | вул. Млинова, 10 |
  Микільська церква (Біла Церква) (Україна) | |
 Микільська церква у Вікісховищі | |
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. |
Історія храму
Гетьман Мазепа уподобав Білу Церкву в розквіті своєї могутності. За народними переказами, він зібрав в тутешньому замку всі свої скарби після доносу Петру про "зраду" фастівського полковника Семена Палія. Розраховуючись закріпитися в Білій Церкві надовго, гетьман заклав тут церкву. Про це свідчить напис, висічений на металевій платівці, знайденій в 1842 році у фундаменті північної стіни. Ця платівка і святі мощі, про які згадується в написі, зберігались в хрестоподібному заглибленні великого вапняка, закладеного в фундамент при заснуванні храму.
Місце для церкви було обрано не випадково. Один з її дослідників викладач Київського університету Бутник-Сіверський писав, що в 1838 р. неподалік від Микільської церкви Олександра Браницька будує Преображенську церкву, дзвіниця якої була споруджена серед руїн вівтарної частини якогось стародавнього храму.
План храму не має аналога серед пам'яток української архітектури XVII—XVIII століть, його розміри нагадують розміри таких стародавніх храмів, як Ірининська церква в Києві (1037 р.)або Успенський собор Єлецького монастиря.
На початку XVII ст. споруджується дерев'яна велика церква святого Миколи, яка була на той час головним храмом міста. Перед нею знаходилась торгова площа. В церкві в 1622 р. був Єрусалимський патріарх Феофан, в 1639 р.— Ян Казімір, а в 1651 р-Богдан Хмельницький. Рештки її було знайдено в 1839 р. при перестиланні підлоги сучасної Микільської церкви.
Сучасна Микільська церква закладена в 1706 р. на місці її попередниці. За планом — це великий трипрестольний храм, який не був повністю втілений у камінь, бо такі події як втеча з України Мазепи, Прутський мир (1711 р.),передача Білої Церкви Польщі перешкодили завершенню будівництва.
Поляки, переслідуючи православ'я, насаджували католицизм, а тому висвячено було лише південну частину храму як маленьку прихідську церкву. До 1783 р. побіля неї знаходився цвинтар.
В 1799 р. церковна будівля постраждала від пожежі. Після освячення Преображенського собору в 1839 р. Микільська церква припинила своє існування. Північна частина її була розібрана, а південна (нинішня Микільська церква) полягла в руїнах. І лише в 1852 р. настоятелю Преображенського собору Петру Гавриловичу Лебединцеву (1819—1896 рр.) — автору багатьох праць з історії та археології Києва й Білої Церкви, редактору «Киевских єпархіальних ведомостей» (в майбутньому кафедральному протоієрею, який, до речі, 6 травня 1861 р. відправляв панахиду по тілу Т. Г. Шевченка в Київській церкві Різдва Христового на Подолі)—вдалось відновити південну частину і зберегти її для нащадків.
Разом з Преображенським собором Микільська церква була окрасою однієї з головних площ міста у XIX ст.— Соборної. У цей час вона набуває сучасного вигляду, оздоблюється монументальним живописом, авторство якого не встановлене.
Однією з реліквій церкви був шматочок «животворного древа» з Хреста Господнього,, вправленого у золотий хрестик. За легендою це був подарунок Браницького князю Потьомкіну-Таврійському на честь взяття ним Очакова. В церкві зберігалися рідкісні стародруки — «Євангеліє» в золотій оправі (1634—1636 рр., Львів), «Євангеліє» (1657 р., Московська друкарня).
Також в церкві зберегалося намисто молдавської княжни Розанди Лупул, дружини гетьманича Тимоша Хмельницького. Пізніше намисто було передане до Білоцерківського краєзнавчого музею, а потім було вилучене радянською владою для продажу за кордон.
Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви св. Миколая м-ка Біла Церква (приписне с. Піщана) Васильківського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/bila_001.xml [ 9 грудня 2018 у Wayback Machine.].
Микільська церква, Біла Церква - див. https://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/67451_nikolskaya-cerkov.htm [ 8 січня 2019 у Wayback Machine.]
Інтер'єр храму
Згідно з описом церкви 1902 р., зробленим законоучителем Білоцерківської гімназії священиком Н. Шараєвським, в церкві було два старовинні триярусні неповні іконостаси, датовані першою чвертю XVIII ст.— точна копія ікон головного іконостасу Київського Софіївського собору. Похилевич твердить, що це живопис епохи козацтва і виконаний він у візантійському стилі. За його припущенням, частина ікон перейшла з Микільської дерев'яної церкви.
На початку XX ст. богослужіння тут вже не велось. Ця церква як діюча культова споруда була закрита однією з перших у місті в 1926 р. Настоятель Преображенського собору священик О. Рудицький переносить ікони, які вціліли, на зберігання в кімнату біля дзвіниці, щоб згодом створити музей. За свідченням старожилів, він діяв у 20—ЗО рр.
Риси храму
В середині 60-х рр. церковна будівля була капітально відремонтована і зараз це прямокутна в плані споруда (14,6X14,8 м), висотою 11,7 м, розділена на два приміщення — вівтар і південну частину. Північна частина відсутня, і це робить будівлю асиметричною. Кожне з приміщень має окремий вихід. Східний фасад з підвищеною середньою частиною увінчують три невеликі бані. Під центральним склепінням в нішах збереглись зображення ликів святих (серед них образ св. Миколи).
Примітки
- Ярмола, 1994, с. 31.
Джерела
Ярмола О. В. Культурні цінності вилучені з фондів Білоцерківського краєзнавчого музею у 1930-і роки // Проблеми збереження та відродження пам'яток історії та культури : Матеріали науково-практичної конференції присвяченої 70-річчю Білоцерковського краєзнавчого музею. — Біла Церква, 1994. — С. 30—32.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miki lska ce rkva zakladena 25 serpnya 1706 roku getmanom Ivanom Mazepoyu ta bilocerkivskim polkovnikom Kostyantinom Mokiyevskim Mikilska cerkva Bila Cerkva Mikilska cerkva Bila Cerkva 49 47 35 pn sh 30 06 55 sh d 49 7931861 pn sh 30 1154972 sh d 49 7931861 30 1154972Tip sporudicerkva i soborRoztashuvannya Ukrayina Kiyivska oblast Bila CerkvaZasnovnikIvan MazepaPochatok budivnictva25 serpnya 1706Stilkozacke barokoNalezhnistne diyeYeparhiyaBilocerkivska yeparhiya PCUStanpam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniAdresavul Mlinova 10Mikilska cerkva Bila Cerkva Ukrayina Mikilska cerkva u VikishovishiCyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Istoriya hramuGetman Mazepa upodobav Bilu Cerkvu v rozkviti svoyeyi mogutnosti Za narodnimi perekazami vin zibrav v tuteshnomu zamku vsi svoyi skarbi pislya donosu Petru pro zradu fastivskogo polkovnika Semena Paliya Rozrahovuyuchis zakripitisya v Bilij Cerkvi nadovgo getman zaklav tut cerkvu Pro ce svidchit napis visichenij na metalevij plativci znajdenij v 1842 roci u fundamenti pivnichnoyi stini Cya plativka i svyati moshi pro yaki zgaduyetsya v napisi zberigalis v hrestopodibnomu zagliblenni velikogo vapnyaka zakladenogo v fundament pri zasnuvanni hramu Misce dlya cerkvi bulo obrano ne vipadkovo Odin z yiyi doslidnikiv vikladach Kiyivskogo universitetu Butnik Siverskij pisav sho v 1838 r nepodalik vid Mikilskoyi cerkvi Oleksandra Branicka buduye Preobrazhensku cerkvu dzvinicya yakoyi bula sporudzhena sered ruyin vivtarnoyi chastini yakogos starodavnogo hramu Plan hramu ne maye analoga sered pam yatok ukrayinskoyi arhitekturi XVII XVIII stolit jogo rozmiri nagaduyut rozmiri takih starodavnih hramiv yak Irininska cerkva v Kiyevi 1037 r abo Uspenskij sobor Yeleckogo monastirya Na pochatku XVII st sporudzhuyetsya derev yana velika cerkva svyatogo Mikoli yaka bula na toj chas golovnim hramom mista Pered neyu znahodilas torgova plosha V cerkvi v 1622 r buv Yerusalimskij patriarh Feofan v 1639 r Yan Kazimir a v 1651 r Bogdan Hmelnickij Reshtki yiyi bulo znajdeno v 1839 r pri perestilanni pidlogi suchasnoyi Mikilskoyi cerkvi Suchasna Mikilska cerkva zakladena v 1706 r na misci yiyi poperednici Za planom ce velikij triprestolnij hram yakij ne buv povnistyu vtilenij u kamin bo taki podiyi yak vtecha z Ukrayini Mazepi Prutskij mir 1711 r peredacha Biloyi Cerkvi Polshi pereshkodili zavershennyu budivnictva Polyaki peresliduyuchi pravoslav ya nasadzhuvali katolicizm a tomu visvyacheno bulo lishe pivdennu chastinu hramu yak malenku prihidsku cerkvu Do 1783 r pobilya neyi znahodivsya cvintar V 1799 r cerkovna budivlya postrazhdala vid pozhezhi Pislya osvyachennya Preobrazhenskogo soboru v 1839 r Mikilska cerkva pripinila svoye isnuvannya Pivnichna chastina yiyi bula rozibrana a pivdenna ninishnya Mikilska cerkva polyagla v ruyinah I lishe v 1852 r nastoyatelyu Preobrazhenskogo soboru Petru Gavrilovichu Lebedincevu 1819 1896 rr avtoru bagatoh prac z istoriyi ta arheologiyi Kiyeva j Biloyi Cerkvi redaktoru Kievskih yeparhialnih vedomostej v majbutnomu kafedralnomu protoiyereyu yakij do rechi 6 travnya 1861 r vidpravlyav panahidu po tilu T G Shevchenka v Kiyivskij cerkvi Rizdva Hristovogo na Podoli vdalos vidnoviti pivdennu chastinu i zberegti yiyi dlya nashadkiv Razom z Preobrazhenskim soborom Mikilska cerkva bula okrasoyu odniyeyi z golovnih plosh mista u XIX st Sobornoyi U cej chas vona nabuvaye suchasnogo viglyadu ozdoblyuyetsya monumentalnim zhivopisom avtorstvo yakogo ne vstanovlene Odniyeyu z relikvij cerkvi buv shmatochok zhivotvornogo dreva z Hresta Gospodnogo vpravlenogo u zolotij hrestik Za legendoyu ce buv podarunok Branickogo knyazyu Potomkinu Tavrijskomu na chest vzyattya nim Ochakova V cerkvi zberigalisya ridkisni starodruki Yevangeliye v zolotij opravi 1634 1636 rr Lviv Yevangeliye 1657 r Moskovska drukarnya Takozh v cerkvi zberegalosya namisto moldavskoyi knyazhni Rozandi Lupul druzhini getmanicha Timosha Hmelnickogo Piznishe namisto bulo peredane do Bilocerkivskogo krayeznavchogo muzeyu a potim bulo viluchene radyanskoyu vladoyu dlya prodazhu za kordon Metrichni knigi klirovi vidomosti spovidni rozpisi cerkvi sv Mikolaya m ka Bila Cerkva pripisne s Pishana Vasilkivskogo pov Kiyivskoyi gub zberigayutsya v CDIAK Ukrayini http cdiak archives gov ua baza geog pok church bila 001 xml 9 grudnya 2018 u Wayback Machine Mikilska cerkva Bila Cerkva div https ua igotoworld com ua poi object 67451 nikolskaya cerkov htm 8 sichnya 2019 u Wayback Machine Inter yer hramuZgidno z opisom cerkvi 1902 r zroblenim zakonouchitelem Bilocerkivskoyi gimnaziyi svyashenikom N Sharayevskim v cerkvi bulo dva starovinni triyarusni nepovni ikonostasi datovani pershoyu chvertyu XVIII st tochna kopiya ikon golovnogo ikonostasu Kiyivskogo Sofiyivskogo soboru Pohilevich tverdit sho ce zhivopis epohi kozactva i vikonanij vin u vizantijskomu stili Za jogo pripushennyam chastina ikon perejshla z Mikilskoyi derev yanoyi cerkvi Na pochatku XX st bogosluzhinnya tut vzhe ne velos Cya cerkva yak diyucha kultova sporuda bula zakrita odniyeyu z pershih u misti v 1926 r Nastoyatel Preobrazhenskogo soboru svyashenik O Rudickij perenosit ikoni yaki vcilili na zberigannya v kimnatu bilya dzvinici shob zgodom stvoriti muzej Za svidchennyam starozhiliv vin diyav u 20 ZO rr Risi hramuV seredini 60 h rr cerkovna budivlya bula kapitalno vidremontovana i zaraz ce pryamokutna v plani sporuda 14 6X14 8 m visotoyu 11 7 m rozdilena na dva primishennya vivtar i pivdennu chastinu Pivnichna chastina vidsutnya i ce robit budivlyu asimetrichnoyu Kozhne z primishen maye okremij vihid Shidnij fasad z pidvishenoyu serednoyu chastinoyu uvinchuyut tri neveliki bani Pid centralnim sklepinnyam v nishah zbereglis zobrazhennya likiv svyatih sered nih obraz sv Mikoli PrimitkiYarmola 1994 s 31 DzherelaYarmola O V Kulturni cinnosti vilucheni z fondiv Bilocerkivskogo krayeznavchogo muzeyu u 1930 i roki Problemi zberezhennya ta vidrodzhennya pam yatok istoriyi ta kulturi Materiali naukovo praktichnoyi konferenciyi prisvyachenoyi 70 richchyu Bilocerkovskogo krayeznavchogo muzeyu Bila Cerkva 1994 S 30 32