Меглено-румунська мова — східнороманська мова, поширена в Північній Македонії, Греції, Туреччині та Румунії.
Меглено-румунська мова | |
---|---|
vlășéște | |
Мапа меглено-румунських поселень в Греції та Македонії | |
Поширена в | Північна Македонія, Греція, Туреччина, Румунія. |
Регіон | Східна Європа |
Носії | близько 5000 чол. |
Класифікація |
|
Офіційний статус | |
Коди мови | |
ISO 639-2 | roa |
ISO 639-3 | ruq |
Назва
Термін «меглено-румунська мова», а також етнонім «мегленорумуни» ввів перший дослідник цієї мови Г.Вейганд (за назвою Області Меглен). Самі мегленорумуни називають себе vlaʊ̯ «волох», а свою мову позначають за допомогою прислівника vlăşéşte «(говорити) волоською». Інші назви їхньої мови: мегленська, мегленітська, мегленоволоська. Румунською: meglenită, meglenoromână, німецькою: Meglenitisch, Meglenorumänisch.
Загальні відомості
Належить до східнороманської підгрупи романської групи індоєвропейської мовної сім'ї. Найбільш близька до арумунської мови. Частина лінгвістів розглядають меглено-румунську як самостійну мову, частина — відносить її до діалектів румунської мови. Є зникаючою мовою. Загальна кількість мовців — близько 5000 осіб.
Меглено-румунська мова сформувалася на основі романських говірок волохів, що заселили територію свого нинішнього проживання в 12-13 століттях. Дослідження меглено-румунської мови почалися на рубежі 19-20 століть, вперше меглено-румунська була вивчена німецьким лінгвістом Г.Вейгандом. Виділяють македонські говірки, центральні говори, говір Лундзіні, а також протиставлений іншим меглено-румунським діалектам, наближений до арумунської мови, говір Цернарекі. Мова неписьменна, використовується обмежено переважно в усному спілкуванні.
Історія
До теперішнього ареалу проживання предки мегленорумунів прийшли в 12-13 століттях. Після Першої світової війни через територію поширення меглено-румунської мови проліг греко-югославський кордон. Після греко-турецької війни мегленорумуни-мусульмани з села Нонті були переміщені до Туреччини. У 1930-ті роки 340 сімей мегленорумунів переселилися в Румунію, переважно в Добруджу. Під час громадянської війни в Греції частина мегленорумунів відселилии в соціалістичні країни: СРСР, ЧССР, Польщу, Угорщину, Румунію та Югославію. Багато з них пізніше повернулися на батьківщину. Починаючи з 1950-х років йде відтік населення в грецькі і македонські міста, а також еміграція в країни Західної Європи.
Розповсюдження
Меглено-румунською мовою говорять жителі кількох сіл, розташованих в долині Меглен (верхів'я річки Могленіца) і в гірських масивах Кожуф і Пайко по обидві боки кордону між Грецією та Північною Македонією. Велика частина мовного ареалу лежить на грецькому боці кордону і входить до складу адміністративної області Центральна Македонія (за чинним з 2011 року адміністративним поділом Греції). На території діму Меглен розташовані меглено-румунські села Нонті (грец. Νότια.) Лундзінь (грец. Λαγκαδιά.) Біріслав (грец. Περίκλεα.) Ошинь (грец Αρχάγγελος.); на території діму Пеонія — села Люмніца Купа (грец. Κούπα.) і Цернарека (грец. Κάρπη.) (грец. Σκρα.). У македонській частині ареалу (громада Гевгелія на південному сході Північної Македонії) розташоване майже безлюдне мегленорумунське село Хума (велика частина проживали в ньому носіїв меглено-румунської мови мови в 1950-х роках переселилася в місто Гевгелія).
Можливо, меглено-румунську мову зберігають іммігранти, що переселилися з Греції та Північної Македонії протягом 20 століття в Туреччину, Узбекистан (місто Ташкент), а також в Румунію та інші країни Європи.
До Другої світової війни мегленорумунів налічувалося близько 15 тисяч чоловік. Пізніше їх чисельність скоротилася: за одними оцінками, тисяч до 4-5 тис., за іншими — до 9-10 тис. осіб. При цьому меглено-румунська практично не засвоюється дітьми.
Писемність
Власна писемність у мегленорумунів відсутня. В наукових публікаціях меглено-румунська записується латинкою з додаванням певних літер: ę (ɛ), ǫ (ɔ), ă або ĕ (ə), ț (t͡s), ḑ (d͡z), č (t͡ʃ), ğ (d͡ʒ), ń (ɲ), ľ (ʎ), k’ (c), g’ (ɟ), h’ (ç).
Приклади тексту
GURA (менгело-румунською) | GURA (румунською) | |
Ạń am un ại̯or plin di cal’ al'bi. Saldi un roș ăn mejluc tucu ạl’ clutsăi̯aști. | Am un grajd plin de cai albi. Numai unul roșu în mijloc îi tot lovește cu piciorul. | |
Ugudea, tse-i? | Ghici, ce este? |
Ninelu
Ninelu («Перстень», записано в селі Ошань): Nu-ń-mi strinzi di mǫnă,
- Să nu-ń-la frǫnzi ninelu;
- Să nu-ń-la frǫnzi ninelu,
- Cu dǫu̯sprets di rap.
- Cum s-mi duc i̯o casă,
- Cum s-la dau̯ dževapu;
- Cum s-la dau̯ dževapu,
- La tāti ši la māma.
- Tāti să-ń-mi tăltšască,
- Māma să-ń-mi zăplǫngă;
- Māma să-ń-mi zăplǫngă,
- Bebi să-ń-mi drubească.
- Hai̯di feată cāsă,
- Io s-la dar ninelu;
- Io s-la dar ninelu,
- Cu pai̯sprăts di rap.
Див. також
Джерела
- Нарумов Б. П. Мегленорумынский язык/диалект // Языки мира. Романские языки. — М.: Academia, 2001. — С. 671—681. — .(рос.)
- Atanasov P. Meglenorumänisch // Lexikon der Sprachen des europäischen Ostens / Hrsg. Miloš Okuka. — Klagenfurt: Wieser Verlag, 2002. — S. 127—131. — (Wieser Enzyklopädie des europäischen Ostens, Bn. 10). — , .(нім.)
Посилання
- Theodor Capidan, (рум.)
- Theodor Capidan, (рум.)
- , Dr. Mirela Kozlovsky (рум.)
- , by Dr. Emil Tarcovnicu (рум.)
- Megleno-Romanian Swadesh list of basic vocabulary words [Архівовано 12 вересня 2015 у Wayback Machine.] (from Wiktionary's & Swadesh list appendix [Архівовано 27 жовтня 2010 у Wayback Machine.])(англ.)
- Asterios Koukoudis, Studies on the Vlachs [ 1 травня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Megleno rumunska mova shidnoromanska mova poshirena v Pivnichnij Makedoniyi Greciyi Turechchini ta Rumuniyi Megleno rumunska movavlășeșteMapa megleno rumunskih poselen v Greciyi ta MakedoniyiPoshirena v Pivnichna Makedoniya Greciya Turechchina Rumuniya Region Shidna YevropaNosiyi blizko 5000 chol Klasifikaciya Indoyevropejska sim ya Italijska grupaRomanska grupaShidnoromanskaMegleno rumunska dd dd dd Oficijnij statusKodi moviISO 639 2 roaISO 639 3 ruqNazvaTermin megleno rumunska mova a takozh etnonim meglenorumuni vviv pershij doslidnik ciyeyi movi G Vejgand za nazvoyu Oblasti Meglen Sami meglenorumuni nazivayut sebe vlaʊ voloh a svoyu movu poznachayut za dopomogoyu prislivnika vlăseste govoriti voloskoyu Inshi nazvi yihnoyi movi meglenska meglenitska meglenovoloska Rumunskoyu meglenită meglenoromană nimeckoyu Meglenitisch Meglenorumanisch Zagalni vidomostiNalezhit do shidnoromanskoyi pidgrupi romanskoyi grupi indoyevropejskoyi movnoyi sim yi Najbilsh blizka do arumunskoyi movi Chastina lingvistiv rozglyadayut megleno rumunsku yak samostijnu movu chastina vidnosit yiyi do dialektiv rumunskoyi movi Ye znikayuchoyu movoyu Zagalna kilkist movciv blizko 5000 osib Megleno rumunska mova sformuvalasya na osnovi romanskih govirok volohiv sho zaselili teritoriyu svogo ninishnogo prozhivannya v 12 13 stolittyah Doslidzhennya megleno rumunskoyi movi pochalisya na rubezhi 19 20 stolit vpershe megleno rumunska bula vivchena nimeckim lingvistom G Vejgandom Vidilyayut makedonski govirki centralni govori govir Lundzini a takozh protistavlenij inshim megleno rumunskim dialektam nablizhenij do arumunskoyi movi govir Cernareki Mova nepismenna vikoristovuyetsya obmezheno perevazhno v usnomu spilkuvanni IstoriyaDo teperishnogo arealu prozhivannya predki meglenorumuniv prijshli v 12 13 stolittyah Pislya Pershoyi svitovoyi vijni cherez teritoriyu poshirennya megleno rumunskoyi movi prolig greko yugoslavskij kordon Pislya greko tureckoyi vijni meglenorumuni musulmani z sela Nonti buli peremisheni do Turechchini U 1930 ti roki 340 simej meglenorumuniv pereselilisya v Rumuniyu perevazhno v Dobrudzhu Pid chas gromadyanskoyi vijni v Greciyi chastina meglenorumuniv vidselilii v socialistichni krayini SRSR ChSSR Polshu Ugorshinu Rumuniyu ta Yugoslaviyu Bagato z nih piznishe povernulisya na batkivshinu Pochinayuchi z 1950 h rokiv jde vidtik naselennya v grecki i makedonski mista a takozh emigraciya v krayini Zahidnoyi Yevropi RozpovsyudzhennyaRozpovsyudzhennya megleno rumunskoyi ta arumunskoyi mov Megleno rumunskoyu movoyu govoryat zhiteli kilkoh sil roztashovanih v dolini Meglen verhiv ya richki Moglenica i v girskih masivah Kozhuf i Pajko po obidvi boki kordonu mizh Greciyeyu ta Pivnichnoyu Makedoniyeyu Velika chastina movnogo arealu lezhit na greckomu boci kordonu i vhodit do skladu administrativnoyi oblasti Centralna Makedoniya za chinnim z 2011 roku administrativnim podilom Greciyi Na teritoriyi dimu Meglen roztashovani megleno rumunski sela Nonti grec Notia Lundzin grec Lagkadia Birislav grec Periklea Oshin grec Arxaggelos na teritoriyi dimu Peoniya sela Lyumnica Kupa grec Koypa i Cernareka grec Karph grec Skra U makedonskij chastini arealu gromada Gevgeliya na pivdennomu shodi Pivnichnoyi Makedoniyi roztashovane majzhe bezlyudne meglenorumunske selo Huma velika chastina prozhivali v nomu nosiyiv megleno rumunskoyi movi movi v 1950 h rokah pereselilasya v misto Gevgeliya Mozhlivo megleno rumunsku movu zberigayut immigranti sho pereselilisya z Greciyi ta Pivnichnoyi Makedoniyi protyagom 20 stolittya v Turechchinu Uzbekistan misto Tashkent a takozh v Rumuniyu ta inshi krayini Yevropi Do Drugoyi svitovoyi vijni meglenorumuniv nalichuvalosya blizko 15 tisyach cholovik Piznishe yih chiselnist skorotilasya za odnimi ocinkami tisyach do 4 5 tis za inshimi do 9 10 tis osib Pri comu megleno rumunska praktichno ne zasvoyuyetsya ditmi PisemnistVlasna pisemnist u meglenorumuniv vidsutnya V naukovih publikaciyah megleno rumunska zapisuyetsya latinkoyu z dodavannyam pevnih liter e ɛ ǫ ɔ ă abo ĕ e ț t s ḑ d z c t ʃ g d ʒ n ɲ ľ ʎ k c g ɟ h c Prikladi tekstuGURA mengelo rumunskoyu GURA rumunskoyu Ạn am un ại or plin di cal al bi Saldi un roș ăn mejluc tucu ạl clutsăi aști Am un grajd plin de cai albi Numai unul roșu in mijloc ii tot lovește cu piciorul Ugudea tse i Ghici ce este Ninelu Ninelu Persten zapisano v seli Oshan Nu n mi strinzi di mǫnă Să nu n la frǫnzi ninelu Să nu n la frǫnzi ninelu Cu dǫu sprets di rap Cum s mi duc i o casă Cum s la dau dzevapu Cum s la dau dzevapu La tati si la mama Tati să n mi tăltsască Mama să n mi zăplǫngă Mama să n mi zăplǫngă Bebi să n mi drubească Hai di feată casă Io s la dar ninelu Io s la dar ninelu Cu pai sprăts di rap Div takozhMeglenorumuni Arumunska movaDzherelaNarumov B P Meglenorumynskij yazyk dialekt Yazyki mira Romanskie yazyki M Academia 2001 S 671 681 ISBN 5 87444 016 X ros Atanasov P Meglenorumanisch Lexikon der Sprachen des europaischen Ostens Hrsg Milos Okuka Klagenfurt Wieser Verlag 2002 S 127 131 Wieser Enzyklopadie des europaischen Ostens Bn 10 ISBN 3 85129 510 2 ISBN 978 3 85129 510 8 nim PosilannyaTheodor Capidan rum Theodor Capidan rum Dr Mirela Kozlovsky rum by Dr Emil Tarcovnicu rum Megleno Romanian Swadesh list of basic vocabulary words Arhivovano 12 veresnya 2015 u Wayback Machine from Wiktionary s amp Swadesh list appendix Arhivovano 27 zhovtnya 2010 u Wayback Machine angl Asterios Koukoudis Studies on the Vlachs 1 travnya 2009 u Wayback Machine angl Wikimedia Incubator V Inkubatori Wikimedia isnuye testovij rozdil Vikipediyi 3 movoyu 4