Ма́р'янське — село в Україні, у Зеленодольській міській територіальній громаді Криворізького району Дніпропетровської області. Колишній центр Мар'їнської волості Херсонського повіту Херсонської губернії.
село Мар'янське | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Дніпропетровська область |
Район | Криворізький район |
Громада | Зеленодольська міська громада |
Облікова картка | Облікова картка |
Основні дані | |
Засноване | середина XVIII століття |
Перша згадка | 1262 (762 роки) |
Населення | 2349 |
Поштовий індекс | 53842 |
Телефонний код | +380 5656 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°33′08″ пн. ш. 33°54′55″ сх. д. / 47.55222° пн. ш. 33.91528° сх. д.Координати: 47°33′08″ пн. ш. 33°54′55″ сх. д. / 47.55222° пн. ш. 33.91528° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 24 м |
Водойми | Каховське водосховище, річка Балка Тернівка |
Відстань до обласного центру | 132 км |
Відстань до районного центру | 25 км |
Найближча залізнична станція | Підстепне |
Відстань до залізничної станції | 7 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | Дніпропетровська обл., Апостолівський р-н, місто Зеленодольськ, вул. Енергетична, буд. 15 |
Карта | |
Мар'янське | |
Мар'янське | |
Мапа | |
Населення — 4 183 мешканці.
Географія
Село Мар'янське знаходиться на правому березі Каховського водосховища, за 25 км від районного центру — міста Апостолове. На півдні межує з містом Нововоронцовка Нововоронцовського району Херсонської області та на сході з селом Грушівка. Село розділене на дві частини великою затокою (колишня річка Тернівка). Біля села знаходиться вхідний каскад каналу Дніпро — Кривий Ріг. Через село проходять автомобільні дороги Н23 і Т 0403.
Історія
Засноване Мар'янське у XVIII столітті як запорізький зимівник біля річки Балки Тернівки. Спочатку таку назву мало й село. За ревізією 1782 року в Тернівці налічувалось 108 дворів з населенням 672 чоловіка. Пізніше сюди переселилося кілька родин з Полтавщини та інших місцевостей, які осідали окремими групами і звалися: сажани, полтавчани, ганнівці та інші. Згодом вони об'єдналися разом з Тернівкою в одне село — Мар'янське. Згадка про нього зустрічається в документальних джерелах 1787 року. Жителі села ще з часу ліквідації Запорізької Січі були віднесені до розряду державних селян.
Стародавні часи
Археологічні дослідження курганів в околицях села свідчать про те, що люди в цих місцях з'явилися ще за часів ранньої бронзової доби (III — II тисячоліття до РХ). В окремих похованнях III—II століть до РХ, які належали сарматам, знайдено зброю, різноманітні прикраси з золота, скла, міді. Поблизу села досліджувалися також пам'ятки, які належали кочівникам (XIV—XV століття).
XIX сторіччя
У 1859 році в Мар'янському проживало 2375 мешканців. За користування казенними землями вони платили подушне, оброчну подать. Згідно з законами 1866—1867 років мешканці села одержали наділи до 5 десятин на ревізьку душу, за які протягом 44 років повинні були вносити викупні платежі. Всього громаді села було відведено 11 266 десятин землі.
На добровільні пожертвування державних селян в 1840—1850 роках була збудована церкви Преображення Господнього.
Станом на 1886 рік у селі мешкало 3387 осіб, налічувалось 587 дворів, існували православна церква, школа та 2 лавки, проходило 2 ярмарки на рік: 6 серпня та 26 вересня.
За даними 1906—1907 років, у селі було 37 господарств, що мали від 20 до 25 десятин землі, 4 — від 25 до 50, 14 — понад 50 десятин. 129,8 десятини землі належало церкві. В той же час 245 господарств мали землі по 3,5 десятини. Нерівномірно розподілялась і робоча худоба. 91 господарство не мало тяглової сили, 159 селянських дворів — ніякої худоби. Все це призводило до низьких урожаїв. З однієї десятини збирали (в пудах): жита — 25, ярової пшениці — 30, ячменю — 30. Селяни Мар'янського змушені були орендувати додаткові землі.
Напередодні першої світової війни в селі була відкрита амбулаторія. До 1891 року на весь Херсонський повіт працював один лікар, зайнятий виконанням судово-медичних та медично-поліцейських обов'язків1. В 1891 році за 12 км від Мар'янського, у селі Костромці, відкрито лікарську дільницю, яка обслуговувала три волості (в тому числі й Мар'янську) з населенням 21 500 чоловік. В ній працювали лікар і 2 фельдшери.
Перша школа з 3-річним строком навчання відкрита у Мар' янському в 1875 році. Утримувала її сільська громада. В 1892 році учнів було — 81 хлопчик і 33 дівчинки, та закінчило третій клас лише 12 учнів (10 хлопчиків і 2 дівчинки). В 1896 році в двох школах села — земській та церковнопарафіальній — навчалось 124 учні.
Перша половина ХХ століття
Про перші революційні виступи в селі збереглося мало документів. Відомо, що в листопаді 1905 року селяни, зібравшись на сходку, поставили вимогу перед місцевою владою збільшити земельні наділи, дозволити безплатно ловити рибу. Вимоги ці не були задоволені, а за антиурядовий виступ проти «існуючого порядку» на селян накладеної державний штраф.
Після Лютневої революції в Петрограді 1917 року громада села виступила з вимогами відібрати землю у поміщиків і заможних селян. На волосному сході було створено земельний комітет. Особливо розгорнулася діяльність комітету після Жовтневої революції. Він керувався у своїй діяльності «Тимчасовими правилами врегулювання земельних відносин», схваленими 27—30 листопада на 1-му Херсонському повноважному губернському з'їзді земельних комітетів. По-більшовицькому настроєні селяни вимагали розподілу землі згідно з Ленінським декретом.
23 лютого 1918 року Херсонський повітовий селянський з'їзд ухвалив рішення про передачу всієї влади Радам, ухваливши скасувати повітові та волосні земства. Тоді ж у Мар'янському було обрано Раду селянських депутатів, до складу якої ввійшли С. І. Кальченко, В. І. Михно, А. В. Катран, М. С. Недренко, очолював її Г. І. Ткалич. Наприкінці березня 1918 року, після окупації села німецько-австрійськими військами, багато сільських активістів — В. Н. Сьомка, І. Є. Тищенко, Т. І. Кальченко, П. І. Безпалий та інші вступили до партизанських загонів.
Після закінчення австро-німецької окупації село зайняли Війська Симона Петлюри, але вже на початку 1919 року Мар'янське перейшло під контроль Червоної Армії. В селі було відновлено органи Радянської влади, які почали здійснювати аграрні закони Радянського уряду. Роботу по розподілу землі розпочала земельна комісія, очолювана 3. Є. Токарем. 8 березня 1919 року з'їзд Рад 13 волостей Херсонського повіту виділив Мар'янській волості додатково 7328 десятин земель у Михайлівській та Нововоронцовській волостях. В травні 1919 року село захопили вояки отамана Григор'єва.
У серпні 1919 року село було зайнято військами Антона Денікіна, які утримували його під контролем до початку 1920 року. Після чого на селі було відновлено Радянську владу. Проте і цей період тривав недовго. Восени 1920 року Мар'янське та навколишні населені пункти були місцем боїв Червоної Армії проти військ Петра Врангеля. У жовтні 1920 року лінія фронту проходила поблизу села. 14 жовтня в районі Мар'янського, Грушівки і станції Тік війська Південного фронту під командуванням Михайло Фрунзе розгромили три кавалерійські і дві піхотні дивізії Петра Врангеля. В боях особливо відзначились частини 2-ї Кінної армії, на чолі якої був Пилип Миронов. Першим ввірвався в Мар'янське командир бригади Журавльов.
Активно допомагав встановлювати Радянську владу створений у 1920 році комітет незаможних селян. Навесні 1921 року в Мар'янській волості було засіяно більше 6 тис. десятин землі. Мар'янцям додатково було виділено нові землі, за 15—20 км від села, куди переселилася частина сімей. Виникли нові села: Перше Травня, Зарево, Запорізьке. В 1922 році жителі села К. Г. Овечко, Г. Й. Овечко, Т. І. Губа та А. В. Катран створили сільськогосподарську комуну «Нове життя».
Протягом 1923—1925 років в Мар'янському було створено ще 13 товариств спільного обробітку землі і вилову риби: «Червоний шлях», «Серп і молот», «Пролетарське», ім. Красіна, «Червоний прапор» та інші. Було відбудовано підприємство по переробці місцевої сировини, шкіряний завод. Значна увага приділялась ліквідації неписьменності серед населення. Боротьбу з дитячою безпритульністю в селі проводив жіночий відділ, який кілька років очолювала Л. В. Чистякова.
Під час проведення суцільної колективізації у Мар'янському було організовано 7 сільськогосподарських артілей на базі комуни і товариств спільного обробітку землі. Колгосп ім. Жданова спеціалізувався на виробництві продуктів тваринництва. 1938 року він мав великої рогатої худоби 250 голів, понад 1300 овець, 200 свиней. За 2 роки поголів'я худоби в колгоспі подвоїлось. У 1939 році колгоспники одержали на трудодень по 3 крб. 20 коп. грішми і по 3 кг зерна.
Значні зміни відбулися в зовнішньому вигляді Мар'янського. Замість глиняних хат з солом'яними стріхами колгоспники споруджували нові будинки, криті залізом і черепицею. Чимала заслуга у впорядкуванні села належала сільській Раді, яку очолював Г. О. Назаренко.
Велика увага приділялась охороні здоров'я трудящих, народній освіті. Діти навчались в 5 школах.
Голодомор 1932—1933
Жорстоко постраждали місцеві жителі від Геноциду (голодомору) 1932—1933 років. Від дій комуністичної влади загинуло більше 1000 місцевих жителів
Друга світова війна
Суворих випробувань зазнало населення в період тимчасової окупації села німецькими військами — з 17 серпня 1941 року до 16 лютого 1944 року. Було примусово вивезено до Німеччини 600 жителів села. Кілька колгоспних активістів — С. Кудренка, О. Заскалька, А. Шемет, Д. Супруна, В. Нестройного, В. Сердюка та інших — було розстріляно.
Частина місцевих жителів перейшла на службу до поліції, за що потім була жорстоко покарана. Навесні 1942 тут спеціально прислана парашутна група розстріляла Героя Радянського Союзу лейтенанта танкових військ Макара Ткачова за його перехід до німецької поліції.
Наприкінці вересня 1943 року Червона Армія підійшла до лівого берега Дніпра. 11 лютого 1944 року 179-й полк 59-ї стрілецької Краматорської ордена Суворова дивізії Третього Українського фронту наступав у напрямі Мар'янського, щоб перерізати шосейну дорогу на Нововоронцовку. В боях за визволення Мар'янського загинуло понад 70 радянських воїнів, у тому числі: гвардії майор В. І. Фокін, гвардії капітан А. К. Каменєв, гвардії молодші лейтенанти М. І. Сафронов, А. Башкатов, сержанти А. Д. Бузенко, Н. П. Лукаш, рядові В. М. Калюжний, Т. М. Воробйов та інші. В центрі села — їх братська могила.
Друга половина XX століття
Протягом 1954—1959 років, спорудження Каховського моря частина Мар'янського була перенесена на нове місце. Місцеві жителі одержали від держави потрібні кошти на громадське і житлове будівництво. Було знесено і збудовано заново за типовими проектами близько 1 000 будинків. В 1965 і 1966 роках в селі споруджено 39 новобудов. Збудовано на колгоспні кошти 30 житлових двоповерхових будинків. Бетонний завод забезпечував потреби в будівельних матеріалах. В селі прокладено водопровід, почала працювати фільтрувальна станція потужністю 4,5 тис. м³ води на добу.
В лютому 1965 року на базі колгоспу ім. Карла Маркса в селі створено радгосп молочно-зернового напрямку.
Сучасність
Під час російського вторгнення у 2022 році село зазнало значних руйнувань в ході артилерійських обстрілів. В березні російські війська підійшли впритул до села, захопивши Нововоронцовку. Рашисти активно старалися захопити Мар'янське, поки 25 березня не були відкинуті. 17 березня російські війська обстріляли з РСЗВ "Град" село Мар'янське. В результаті обстрілу було пошкоджено водонасосну станцію.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 4428 осіб, з яких 2026 чоловіків та 2402 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 4172 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 93,81 % |
російська | 5,57 % |
білоруська | 0,33 % |
вірменська | 0,26 % |
молдовська | 0,02 % |
Економіка
- ТОВ «Авіас-2000».
- ДПП Кривбаспромводопостачання.
- «Дніпро», аграрно-колективне об'єднання.
- «Агропромсоюз», ТОВ.
- Мар'янське споживче товариство.
Об'єкти соціальної сфери
У 4 школах — середній, восьмирічній та двох початкових — навчається близько 900 учнів, працює понад 30 вчителів. У селі є лікарня, 3 медпункти, 2 аптеки.
Визначні пам'ятки
Біля села збереглися кам'яні козацькі могильні хрести.
В 1987 році в селі було відкрито Музей історії села Мар'янське.
Релігія
В селі знаходяться наступні релігійні споруди:
- Свято-Преображенський храм (вул. Центральна, 9-А);
- Храм Святої Марії Єгипетської (вул. Незалежності, 19-В);
- Молитовний дім Церкви ХВЄ (вул. Центральна, 129).
Відомі люди
- Олексій Федорович Нирко (1 січня 1926 — †26 жовтня 2005) — подвижник кобзарства Криму і Кубані, бандурист, історик кобзарства, голова Ялтинської «Просвіти» (1988—1991), керівник капели бандуристів ім. С. Руданського в Ялті. Голова кобзарської секції Музично-хорового товариства Криму, заслужений працівник культури України. Створив музей бандури в Ялті. Пройшов випробовування Другої світової війни, і переслідувань та тюрем під час радянської влади.
- Назаренко Павло (1894 — ?) — хорунжий Армії УНР
- Лепеха Андрій Анатолійович (1976—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- (1923 — † н/д) — підпільник ОУН
- (1899 — † н/д) — підпільник ОУН
- (1918 — † н/д) — підпільниця ОУН
- Петринка Олександр Ярославович — старший солдат Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- Яблуновський Сергій Михайлович (1979—2016) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Дмитрієв Костянтин Костянтинович (1990-2022)-старший солдат Національної Гвардії України
Див. також
Примітки
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
Література
- Козуліна К. О., Прохорець О. П. Мар'я́нське // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Дніпропетровська область / А. Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.132-138
Посилання
- Сайт Центральної виборчої комісії [ 3 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Карта України [ 15 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Погода в Україні [ 8 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Анотований реєстр описів [ 22 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Павлоградський історико-краєзнавчий сайт [ 31 грудня 2007 у Wayback Machine.]
- Мар'янське — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР [ 17 березня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ma r yanske selo v Ukrayini u Zelenodolskij miskij teritorialnij gromadi Krivorizkogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti Kolishnij centr Mar yinskoyi volosti Hersonskogo povitu Hersonskoyi guberniyi selo Mar yanske Krayina Ukrayina Oblast Dnipropetrovska oblast Rajon Krivorizkij rajon Gromada Zelenodolska miska gromada Oblikova kartka Oblikova kartka Osnovni dani Zasnovane seredina XVIII stolittya Persha zgadka 1262 762 roki Naselennya 2349 Poshtovij indeks 53842 Telefonnij kod 380 5656 Geografichni dani Geografichni koordinati 47 33 08 pn sh 33 54 55 sh d 47 55222 pn sh 33 91528 sh d 47 55222 33 91528 Koordinati 47 33 08 pn sh 33 54 55 sh d 47 55222 pn sh 33 91528 sh d 47 55222 33 91528 Serednya visota nad rivnem morya 24 m Vodojmi Kahovske vodoshovishe richka Balka Ternivka Vidstan do oblasnogo centru 132 km Vidstan do rajonnogo centru 25 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Pidstepne Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 7 km Misceva vlada Adresa radi Dnipropetrovska obl Apostolivskij r n misto Zelenodolsk vul Energetichna bud 15 Karta Mar yanske Mar yanske Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mar yanske Naselennya 4 183 meshkanci GeografiyaSelo Mar yanske znahoditsya na pravomu berezi Kahovskogo vodoshovisha za 25 km vid rajonnogo centru mista Apostolove Na pivdni mezhuye z mistom Novovoroncovka Novovoroncovskogo rajonu Hersonskoyi oblasti ta na shodi z selom Grushivka Selo rozdilene na dvi chastini velikoyu zatokoyu kolishnya richka Ternivka Bilya sela znahoditsya vhidnij kaskad kanalu Dnipro Krivij Rig Cherez selo prohodyat avtomobilni dorogi N23 i T 0403 IstoriyaZasnovane Mar yanske u XVIII stolitti yak zaporizkij zimivnik bilya richki Balki Ternivki Spochatku taku nazvu malo j selo Za reviziyeyu 1782 roku v Ternivci nalichuvalos 108 dvoriv z naselennyam 672 cholovika Piznishe syudi pereselilosya kilka rodin z Poltavshini ta inshih miscevostej yaki osidali okremimi grupami i zvalisya sazhani poltavchani gannivci ta inshi Zgodom voni ob yednalisya razom z Ternivkoyu v odne selo Mar yanske Zgadka pro nogo zustrichayetsya v dokumentalnih dzherelah 1787 roku Zhiteli sela she z chasu likvidaciyi Zaporizkoyi Sichi buli vidneseni do rozryadu derzhavnih selyan Starodavni chasi Arheologichni doslidzhennya kurganiv v okolicyah sela svidchat pro te sho lyudi v cih miscyah z yavilisya she za chasiv rannoyi bronzovoyi dobi III II tisyacholittya do RH V okremih pohovannyah III II stolit do RH yaki nalezhali sarmatam znajdeno zbroyu riznomanitni prikrasi z zolota skla midi Poblizu sela doslidzhuvalisya takozh pam yatki yaki nalezhali kochivnikam XIV XV stolittya XIX storichchya U 1859 roci v Mar yanskomu prozhivalo 2375 meshkanciv Za koristuvannya kazennimi zemlyami voni platili podushne obrochnu podat Zgidno z zakonami 1866 1867 rokiv meshkanci sela oderzhali nadili do 5 desyatin na revizku dushu za yaki protyagom 44 rokiv povinni buli vnositi vikupni platezhi Vsogo gromadi sela bulo vidvedeno 11 266 desyatin zemli Na dobrovilni pozhertvuvannya derzhavnih selyan v 1840 1850 rokah bula zbudovana cerkvi Preobrazhennya Gospodnogo Stanom na 1886 rik u seli meshkalo 3387 osib nalichuvalos 587 dvoriv isnuvali pravoslavna cerkva shkola ta 2 lavki prohodilo 2 yarmarki na rik 6 serpnya ta 26 veresnya Za danimi 1906 1907 rokiv u seli bulo 37 gospodarstv sho mali vid 20 do 25 desyatin zemli 4 vid 25 do 50 14 ponad 50 desyatin 129 8 desyatini zemli nalezhalo cerkvi V toj zhe chas 245 gospodarstv mali zemli po 3 5 desyatini Nerivnomirno rozpodilyalas i robocha hudoba 91 gospodarstvo ne malo tyaglovoyi sili 159 selyanskih dvoriv niyakoyi hudobi Vse ce prizvodilo do nizkih urozhayiv Z odniyeyi desyatini zbirali v pudah zhita 25 yarovoyi pshenici 30 yachmenyu 30 Selyani Mar yanskogo zmusheni buli orenduvati dodatkovi zemli Naperedodni pershoyi svitovoyi vijni v seli bula vidkrita ambulatoriya Do 1891 roku na ves Hersonskij povit pracyuvav odin likar zajnyatij vikonannyam sudovo medichnih ta medichno policejskih obov yazkiv1 V 1891 roci za 12 km vid Mar yanskogo u seli Kostromci vidkrito likarsku dilnicyu yaka obslugovuvala tri volosti v tomu chisli j Mar yansku z naselennyam 21 500 cholovik V nij pracyuvali likar i 2 feldsheri Persha shkola z 3 richnim strokom navchannya vidkrita u Mar yanskomu v 1875 roci Utrimuvala yiyi silska gromada V 1892 roci uchniv bulo 81 hlopchik i 33 divchinki ta zakinchilo tretij klas lishe 12 uchniv 10 hlopchikiv i 2 divchinki V 1896 roci v dvoh shkolah sela zemskij ta cerkovnoparafialnij navchalos 124 uchni Persha polovina HH stolittya Pro pershi revolyucijni vistupi v seli zbereglosya malo dokumentiv Vidomo sho v listopadi 1905 roku selyani zibravshis na shodku postavili vimogu pered miscevoyu vladoyu zbilshiti zemelni nadili dozvoliti bezplatno loviti ribu Vimogi ci ne buli zadovoleni a za antiuryadovij vistup proti isnuyuchogo poryadku na selyan nakladenoyi derzhavnij shtraf Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi v Petrogradi 1917 roku gromada sela vistupila z vimogami vidibrati zemlyu u pomishikiv i zamozhnih selyan Na volosnomu shodi bulo stvoreno zemelnij komitet Osoblivo rozgornulasya diyalnist komitetu pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi Vin keruvavsya u svoyij diyalnosti Timchasovimi pravilami vregulyuvannya zemelnih vidnosin shvalenimi 27 30 listopada na 1 mu Hersonskomu povnovazhnomu gubernskomu z yizdi zemelnih komitetiv Po bilshovickomu nastroyeni selyani vimagali rozpodilu zemli zgidno z Leninskim dekretom 23 lyutogo 1918 roku Hersonskij povitovij selyanskij z yizd uhvaliv rishennya pro peredachu vsiyeyi vladi Radam uhvalivshi skasuvati povitovi ta volosni zemstva Todi zh u Mar yanskomu bulo obrano Radu selyanskih deputativ do skladu yakoyi vvijshli S I Kalchenko V I Mihno A V Katran M S Nedrenko ocholyuvav yiyi G I Tkalich Naprikinci bereznya 1918 roku pislya okupaciyi sela nimecko avstrijskimi vijskami bagato silskih aktivistiv V N Somka I Ye Tishenko T I Kalchenko P I Bezpalij ta inshi vstupili do partizanskih zagoniv Pislya zakinchennya avstro nimeckoyi okupaciyi selo zajnyali Vijska Simona Petlyuri ale vzhe na pochatku 1919 roku Mar yanske perejshlo pid kontrol Chervonoyi Armiyi V seli bulo vidnovleno organi Radyanskoyi vladi yaki pochali zdijsnyuvati agrarni zakoni Radyanskogo uryadu Robotu po rozpodilu zemli rozpochala zemelna komisiya ocholyuvana 3 Ye Tokarem 8 bereznya 1919 roku z yizd Rad 13 volostej Hersonskogo povitu vidiliv Mar yanskij volosti dodatkovo 7328 desyatin zemel u Mihajlivskij ta Novovoroncovskij volostyah V travni 1919 roku selo zahopili voyaki otamana Grigor yeva U serpni 1919 roku selo bulo zajnyato vijskami Antona Denikina yaki utrimuvali jogo pid kontrolem do pochatku 1920 roku Pislya chogo na seli bulo vidnovleno Radyansku vladu Prote i cej period trivav nedovgo Voseni 1920 roku Mar yanske ta navkolishni naseleni punkti buli miscem boyiv Chervonoyi Armiyi proti vijsk Petra Vrangelya U zhovtni 1920 roku liniya frontu prohodila poblizu sela 14 zhovtnya v rajoni Mar yanskogo Grushivki i stanciyi Tik vijska Pivdennogo frontu pid komanduvannyam Mihajlo Frunze rozgromili tri kavalerijski i dvi pihotni diviziyi Petra Vrangelya V boyah osoblivo vidznachilis chastini 2 yi Kinnoyi armiyi na choli yakoyi buv Pilip Mironov Pershim vvirvavsya v Mar yanske komandir brigadi Zhuravlov Aktivno dopomagav vstanovlyuvati Radyansku vladu stvorenij u 1920 roci komitet nezamozhnih selyan Navesni 1921 roku v Mar yanskij volosti bulo zasiyano bilshe 6 tis desyatin zemli Mar yancyam dodatkovo bulo vidileno novi zemli za 15 20 km vid sela kudi pereselilasya chastina simej Vinikli novi sela Pershe Travnya Zarevo Zaporizke V 1922 roci zhiteli sela K G Ovechko G J Ovechko T I Guba ta A V Katran stvorili silskogospodarsku komunu Nove zhittya Protyagom 1923 1925 rokiv v Mar yanskomu bulo stvoreno she 13 tovaristv spilnogo obrobitku zemli i vilovu ribi Chervonij shlyah Serp i molot Proletarske im Krasina Chervonij prapor ta inshi Bulo vidbudovano pidpriyemstvo po pererobci miscevoyi sirovini shkiryanij zavod Znachna uvaga pridilyalas likvidaciyi nepismennosti sered naselennya Borotbu z dityachoyu bezpritulnistyu v seli provodiv zhinochij viddil yakij kilka rokiv ocholyuvala L V Chistyakova Pid chas provedennya sucilnoyi kolektivizaciyi u Mar yanskomu bulo organizovano 7 silskogospodarskih artilej na bazi komuni i tovaristv spilnogo obrobitku zemli Kolgosp im Zhdanova specializuvavsya na virobnictvi produktiv tvarinnictva 1938 roku vin mav velikoyi rogatoyi hudobi 250 goliv ponad 1300 ovec 200 svinej Za 2 roki pogoliv ya hudobi v kolgospi podvoyilos U 1939 roci kolgospniki oderzhali na trudoden po 3 krb 20 kop grishmi i po 3 kg zerna Znachni zmini vidbulisya v zovnishnomu viglyadi Mar yanskogo Zamist glinyanih hat z solom yanimi strihami kolgospniki sporudzhuvali novi budinki kriti zalizom i cherepiceyu Chimala zasluga u vporyadkuvanni sela nalezhala silskij Radi yaku ocholyuvav G O Nazarenko Velika uvaga pridilyalas ohoroni zdorov ya trudyashih narodnij osviti Diti navchalis v 5 shkolah Golodomor 1932 1933 Dokladnishe Golodomor v Ukrayini 1932 1933 Zhorstoko postrazhdali miscevi zhiteli vid Genocidu golodomoru 1932 1933 rokiv Vid dij komunistichnoyi vladi zaginulo bilshe 1000 miscevih zhiteliv Druga svitova vijna Suvorih viprobuvan zaznalo naselennya v period timchasovoyi okupaciyi sela nimeckimi vijskami z 17 serpnya 1941 roku do 16 lyutogo 1944 roku Bulo primusovo vivezeno do Nimechchini 600 zhiteliv sela Kilka kolgospnih aktivistiv S Kudrenka O Zaskalka A Shemet D Supruna V Nestrojnogo V Serdyuka ta inshih bulo rozstrilyano Chastina miscevih zhiteliv perejshla na sluzhbu do policiyi za sho potim bula zhorstoko pokarana Navesni 1942 tut specialno prislana parashutna grupa rozstrilyala Geroya Radyanskogo Soyuzu lejtenanta tankovih vijsk Makara Tkachova za jogo perehid do nimeckoyi policiyi Naprikinci veresnya 1943 roku Chervona Armiya pidijshla do livogo berega Dnipra 11 lyutogo 1944 roku 179 j polk 59 yi strileckoyi Kramatorskoyi ordena Suvorova diviziyi Tretogo Ukrayinskogo frontu nastupav u napryami Mar yanskogo shob pererizati shosejnu dorogu na Novovoroncovku V boyah za vizvolennya Mar yanskogo zaginulo ponad 70 radyanskih voyiniv u tomu chisli gvardiyi major V I Fokin gvardiyi kapitan A K Kamenyev gvardiyi molodshi lejtenanti M I Safronov A Bashkatov serzhanti A D Buzenko N P Lukash ryadovi V M Kalyuzhnij T M Vorobjov ta inshi V centri sela yih bratska mogila Druga polovina XX stolittya Nasosna stanciya kanalu Dnipro Krivij Rig Mar yanske 1967 rik Protyagom 1954 1959 rokiv sporudzhennya Kahovskogo morya chastina Mar yanskogo bula perenesena na nove misce Miscevi zhiteli oderzhali vid derzhavi potribni koshti na gromadske i zhitlove budivnictvo Bulo zneseno i zbudovano zanovo za tipovimi proektami blizko 1 000 budinkiv V 1965 i 1966 rokah v seli sporudzheno 39 novobudov Zbudovano na kolgospni koshti 30 zhitlovih dvopoverhovih budinkiv Betonnij zavod zabezpechuvav potrebi v budivelnih materialah V seli prokladeno vodoprovid pochala pracyuvati filtruvalna stanciya potuzhnistyu 4 5 tis m vodi na dobu V lyutomu 1965 roku na bazi kolgospu im Karla Marksa v seli stvoreno radgosp molochno zernovogo napryamku Suchasnist Pid chas rosijskogo vtorgnennya u 2022 roci selo zaznalo znachnih rujnuvan v hodi artilerijskih obstriliv V berezni rosijski vijska pidijshli vpritul do sela zahopivshi Novovoroncovku Rashisti aktivno staralisya zahopiti Mar yanske poki 25 bereznya ne buli vidkinuti 17 bereznya rosijski vijska obstrilyali z RSZV Grad selo Mar yanske V rezultati obstrilu bulo poshkodzheno vodonasosnu stanciyu NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 4428 osib z yakih 2026 cholovikiv ta 2402 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 4172 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 93 81 rosijska 5 57 biloruska 0 33 virmenska 0 26 moldovska 0 02 EkonomikaTOV Avias 2000 DPP Krivbaspromvodopostachannya Dnipro agrarno kolektivne ob yednannya Agropromsoyuz TOV Mar yanske spozhivche tovaristvo Ob yekti socialnoyi sferiU 4 shkolah serednij vosmirichnij ta dvoh pochatkovih navchayetsya blizko 900 uchniv pracyuye ponad 30 vchiteliv U seli ye likarnya 3 medpunkti 2 apteki Viznachni pam yatkiBilya sela zbereglisya kam yani kozacki mogilni hresti V 1987 roci v seli bulo vidkrito Muzej istoriyi sela Mar yanske ReligiyaV seli znahodyatsya nastupni religijni sporudi Svyato Preobrazhenskij hram vul Centralna 9 A Hram Svyatoyi Mariyi Yegipetskoyi vul Nezalezhnosti 19 V Molitovnij dim Cerkvi HVYe vul Centralna 129 Vidomi lyudiOleksij Fedorovich Nirko 1 sichnya 1926 26 zhovtnya 2005 podvizhnik kobzarstva Krimu i Kubani bandurist istorik kobzarstva golova Yaltinskoyi Prosviti 1988 1991 kerivnik kapeli banduristiv im S Rudanskogo v Yalti Golova kobzarskoyi sekciyi Muzichno horovogo tovaristva Krimu zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Stvoriv muzej banduri v Yalti Projshov viprobovuvannya Drugoyi svitovoyi vijni i peresliduvan ta tyurem pid chas radyanskoyi vladi Nazarenko Pavlo 1894 horunzhij Armiyi UNR Lepeha Andrij Anatolijovich 1976 2015 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 1923 n d pidpilnik OUN 1899 n d pidpilnik OUN 1918 n d pidpilnicya OUN Petrinka Oleksandr Yaroslavovich starshij soldat Nacionalnoyi gvardiyi Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni sho zaginuv u hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu v 2022 roci Yablunovskij Sergij Mihajlovich 1979 2016 serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Dmitriyev Kostyantin Kostyantinovich 1990 2022 starshij soldat Nacionalnoyi Gvardiyi UkrayiniDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Dnipropetrovska oblast PrimitkiVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 LiteraturaKozulina K O Prohorec O P Mar ya nske Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Dnipropetrovska oblast A Ya Pashenko golova redkolegiyi tomu 1969 959s S 132 138PosilannyaSajt Centralnoyi viborchoyi komisiyi 3 grudnya 2010 u Wayback Machine Karta Ukrayini 15 lyutogo 2016 u Wayback Machine Pogoda v Ukrayini 8 sichnya 2016 u Wayback Machine Anotovanij reyestr opisiv 22 lipnya 2017 u Wayback Machine Pavlogradskij istoriko krayeznavchij sajt 31 grudnya 2007 u Wayback Machine Mar yanske Informacijno piznavalnij portal Dnipropetrovska oblast u skladi URSR 17 bereznya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Dnipropetrovska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1969 959 s Ce nezavershena stattya z geografiyi Dnipropetrovskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi