Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Анатолій Петрович Марчук (нар. 1 січня 1956, с. Весела Слобода, Макарівський район, Київська область) — український художник та доброчинець. Заслужений художник України (2006), Народний художник України (2024), член Національної спілки художників України (1990). Лауреат Міжнародної премія імені С. Гулака-Артемовського (1999) та Міжнародної премії імені Володимира Винниченка (2013), дипломант 2-го Міжнародного конкурсу плакату «Червоний хрест» (Москва, 1985). Працює у стилі аванреалізму.
| Анатолій Марчук | |||
|---|---|---|---|
 Голова Макарівської РДА Ярослав Добрянський дарує годинник Заслуженому художнику України Анатолію Марчуку, 2011 рік | |||
| Ім'я при народженні | Анатолій Петрович Марчук | ||
| Народився | 1 січня 1956 (68 років) с. Весела Слобода, Макарівський район, Київська область | ||
| Країна |  Україна | ||
| Національність | українець | ||
| Діяльність | художник | ||
| Відомий завдяки | художник | ||
| Alma mater | Київський державний художній інститут | ||
| Членство | Національна спілка художників України | ||
| Премії | Міжнародна премія імені Володимира Винниченка (2013) | ||
| Звання |
| ||
| |||
Життєпис
Народився Анатолій Марчук 1 січня 1956 року в селі Весела Слобода Макарівського району Київської області.
У перший клас 1962 року пішов теж у Веселій Слободі, а вже у 1963 році родина переїхала на батьківщину, у Козичанку, де Анатолій закінчив вісім класів.
З 1970 по 1972 роки А. П. Марчук навчався у Київській школі-інтернаті No7. З 1973 по 1979 — в образотворчій студії Київського Жовтневого палацу (вчителі М. Родін, М. Гуляєв та В. Забашта). У 1980 вчився малюнка в приватній школі В. Зарецького. З 1980 року навчався в Київському державному художньому інституті (нині — Національна академія мистецтв та архітектури), який закінчив у 1986 році (майстерня книжкової графіки професора В.Чебаника).
Працював у київських видавництвах «Мистецтво» (1985) та «Веселка» (1987—1989).
Діяльність художника позначена вагомим внеском у суспільну справу Макарівщини. Він є організатором щорічних пленерів у Козичанці, в яких беруть участь молоді та визнані художники України. У 2003 році — автор та куратор проекту «Мистецтво Макарівщини», в рамках якого видано каталог художників району та проведена виставка до 80-річчя Макарівського району. Є автором герба та прапору Макарівського району, символіки абсолютної більшості сіл Макарівщини. У 2003 році заснував Макарівську картинну галерею. Є автором проекту Пам'ятника Данилові Тупталу в Макарові (2007).
Доробок
Художник працює в галузі станкової графіки та малярства.
- Основні твори
- «Сплюндрована святиня» (1990)
- «Загасла свічка» (1990)
- «Слід птаха» (1991)
- «Діалог» (1992)
- «Розмова в саду» (1997)
- «Великдень» (1997)
- «Обряд» (1997)
- «Свято» (1998)
- «Печальна» (1998)
- «Забутий храм» (2000)
- «Вихід» (2000)
- «Натюрморт» (2003)
- «Козичанські кози» (2003)
- «Дерева» (2005)
- «Плинуть хмари над водою» (2015)
- «Сріблисте грайво хмар» (2015)
- Графічні цикли
- «Пам'ятки архітектури» (1986—1990)
- «Погляд крізь століття» (1988—1990)
- «Місто, в якому я живу» (1987—1990)
- «Козичанські мотиви» (1990—2000)
- «Макарівські мотиви» (2000—2015).
Анатолій Марчук учасник всеукраїнських та закордонних мистецьких виставок від 1985 року. Персональні виставки відбулись у Києві (1989, 1993, 2003, 2006, 2013, 2016), Кракові (1992), Гамбурзі (1996).
Твори Анатолія Марчука зберігаються в багатьох провідних художніх музеях України та Польщі, в колекціях Міністерства культури, Дирекції виставок Національної спілки художників України та приватних збірках України, Польщі, Німеччини, США, Австралії та Канади.
Примітки
- Букет Є. В. Історія українського села. Козичанка. — Київ: «Логос», 2003. — С. 60 — 64.
- Указ Президента України № 16/2024 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»
- . Архів оригіналу за 29 січня 2018. Процитовано 27 жовтня 2017.
Посилання
- Художник Анатолій Марчук із Макарівщини отримав найвищу державну нагороду// Моя Київщина, 6 червня 2022 року, Процитовано 6 червня 2022 року
- Букет Є. В. Історія українського села. Козичанка. — Київ: «Логос», 2003. — С. 60 — 64.
- Анатолій Марчук: я традиційно несподіваний художник [ 7 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Марчук Анатолій Петрович [ 12 вересня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anatolij Petrovich Marchuk nar 1 sichnya 1956 s Vesela Sloboda Makarivskij rajon Kiyivska oblast ukrayinskij hudozhnik ta dobrochinec Zasluzhenij hudozhnik Ukrayini 2006 Narodnij hudozhnik Ukrayini 2024 chlen Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini 1990 Laureat Mizhnarodnoyi premiya imeni S Gulaka Artemovskogo 1999 ta Mizhnarodnoyi premiyi imeni Volodimira Vinnichenka 2013 diplomant 2 go Mizhnarodnogo konkursu plakatu Chervonij hrest Moskva 1985 Pracyuye u stili avanrealizmu Anatolij MarchukGolova Makarivskoyi RDA Yaroslav Dobryanskij daruye godinnik Zasluzhenomu hudozhniku Ukrayini Anatoliyu Marchuku 2011 rikIm ya pri narodzhenniAnatolij Petrovich MarchukNarodivsya1 sichnya 1956 1956 01 01 68 rokiv s Vesela Sloboda Makarivskij rajon Kiyivska oblastKrayina UkrayinaNacionalnistukrayinecDiyalnisthudozhnikVidomij zavdyakihudozhnikAlma materKiyivskij derzhavnij hudozhnij institutChlenstvoNacionalna spilka hudozhnikiv UkrayiniPremiyiMizhnarodna premiya imeni Volodimira Vinnichenka 2013 ZvannyaZasluzhenij hudozhnik Ukrayini Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya Anatolij Marchuk 1 sichnya 1956 roku v seli Vesela Sloboda Makarivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti U pershij klas 1962 roku pishov tezh u Veselij Slobodi a vzhe u 1963 roci rodina pereyihala na batkivshinu u Kozichanku de Anatolij zakinchiv visim klasiv Z 1970 po 1972 roki A P Marchuk navchavsya u Kiyivskij shkoli internati No7 Z 1973 po 1979 v obrazotvorchij studiyi Kiyivskogo Zhovtnevogo palacu vchiteli M Rodin M Gulyayev ta V Zabashta U 1980 vchivsya malyunka v privatnij shkoli V Zareckogo Z 1980 roku navchavsya v Kiyivskomu derzhavnomu hudozhnomu instituti nini Nacionalna akademiya mistectv ta arhitekturi yakij zakinchiv u 1986 roci majsternya knizhkovoyi grafiki profesora V Chebanika Pracyuvav u kiyivskih vidavnictvah Mistectvo 1985 ta Veselka 1987 1989 Diyalnist hudozhnika poznachena vagomim vneskom u suspilnu spravu Makarivshini Vin ye organizatorom shorichnih pleneriv u Kozichanci v yakih berut uchast molodi ta viznani hudozhniki Ukrayini U 2003 roci avtor ta kurator proektu Mistectvo Makarivshini v ramkah yakogo vidano katalog hudozhnikiv rajonu ta provedena vistavka do 80 richchya Makarivskogo rajonu Ye avtorom gerba ta praporu Makarivskogo rajonu simvoliki absolyutnoyi bilshosti sil Makarivshini U 2003 roci zasnuvav Makarivsku kartinnu galereyu Ye avtorom proektu Pam yatnika Danilovi Tuptalu v Makarovi 2007 DorobokHudozhnik pracyuye v galuzi stankovoyi grafiki ta malyarstva Osnovni tvori Splyundrovana svyatinya 1990 Zagasla svichka 1990 Slid ptaha 1991 Dialog 1992 Rozmova v sadu 1997 Velikden 1997 Obryad 1997 Svyato 1998 Pechalna 1998 Zabutij hram 2000 Vihid 2000 Natyurmort 2003 Kozichanski kozi 2003 Dereva 2005 Plinut hmari nad vodoyu 2015 Sribliste grajvo hmar 2015 Grafichni cikli Pam yatki arhitekturi 1986 1990 Poglyad kriz stolittya 1988 1990 Misto v yakomu ya zhivu 1987 1990 Kozichanski motivi 1990 2000 Makarivski motivi 2000 2015 Anatolij Marchuk uchasnik vseukrayinskih ta zakordonnih misteckih vistavok vid 1985 roku Personalni vistavki vidbulis u Kiyevi 1989 1993 2003 2006 2013 2016 Krakovi 1992 Gamburzi 1996 Tvori Anatoliya Marchuka zberigayutsya v bagatoh providnih hudozhnih muzeyah Ukrayini ta Polshi v kolekciyah Ministerstva kulturi Direkciyi vistavok Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini ta privatnih zbirkah Ukrayini Polshi Nimechchini SShA Avstraliyi ta Kanadi PrimitkiBuket Ye V Istoriya ukrayinskogo sela Kozichanka Kiyiv Logos 2003 S 60 64 Ukaz Prezidenta Ukrayini 16 2024 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini z nagodi Dnya Sobornosti Ukrayini Arhiv originalu za 29 sichnya 2018 Procitovano 27 zhovtnya 2017 PosilannyaHudozhnik Anatolij Marchuk iz Makarivshini otrimav najvishu derzhavnu nagorodu Moya Kiyivshina 6 chervnya 2022 roku Procitovano 6 chervnya 2022 roku Buket Ye V Istoriya ukrayinskogo sela Kozichanka Kiyiv Logos 2003 S 60 64 Anatolij Marchuk ya tradicijno nespodivanij hudozhnik 7 listopada 2016 u Wayback Machine Marchuk Anatolij Petrovich 12 veresnya 2016 u Wayback Machine