Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Весела́ Слобода (Дімовка, Ґімовка) — село Бишівської сільської громади Фастівського району Київської області. Населення становить 178 осіб. Розташоване над річкою Сивкою за 3,5 кілометра від села Грузького. Геральдика с. Весела Слобода затверджена рішенням сесії Гружчанської сільської ради від 30 серпня 2007 р.
| село Весела Слобода | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Київська область | ||||
| Район | Фастівський район | ||||
| Рада | Бишівська сільська громада | ||||
| Облікова картка | картка | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1850 | ||||
| Населення | 178 | ||||
| Площа | 0,92 км² | ||||
| Густота населення | 193,48 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 08052 | ||||
| Телефонний код | +380 4578 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°16′14″ пн. ш. 29°44′32″ сх. д. / 50.27056° пн. ш. 29.74222° сх. д.Координати: 50°16′14″ пн. ш. 29°44′32″ сх. д. / 50.27056° пн. ш. 29.74222° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 180 м | ||||
| Водойми | р. Сивка | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 08052, Київська обл., Фастівський р-н, с. Грузьке, вул. Брусилівська, 2 | ||||
| Карта | |||||
  Весела Слобода | |||||
 Весела Слобода | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
Географія
Через село протікає один з рукавів річки Сивки. На захід від села бере початок річка Очеретянка.
Історія
- Жовтень 1850 — Весела Слобода виникла в результаті переселення на цю землю 39 родин із грузецької вулиці Слободи (всього 324 особи). Поселення Весела Слобода було засновано поміщицею Д. Ф. Фрейґанґ на підставі двох Указів Київського губернського правління від 31.12.1846 р. за № 18449 та від 30.06.1850 р. за № 13616.
Починаючи з 1860 року, хутір в історичних архівах має назву Ґімовка (Дімовка). За легендою, він виник в результаті переселення на цю землю молодого поміщицького сина Діми Бетулінського і частини жителів села Грузького, кожному з яких поміщики наділили землю. Назва поселення утворилася від імені панича. На цих землях (800 десятин) Діма побудував цегляну економію. Панич, який за словами селян «тільки те й робив, що ходив по лісах з рушницею», хотів одружитися із простою сільською дівчиною, але батьки були проти цього шлюбу. Через це Діма покінчив життя самогубством. Економію із садибою і 170 десятинами землі старий пан продав поміщику з Юрівки Ігнатію Шабловському. Решту — 630 десятин — було розпродано серед місцевих жителів. Хутір приєднали спочатку до Юрівського, а потім до Козичанського помістя. На той час перша назва хутора — Дімовка вже майже не використовувалася. Можливо, через те, що поселення не могло носити ім'я самогубці, оскільки позбавлення себе життя вважалося страшним гріхом.
- 10 червня 1892 — На хуторі була велика пожежа. Згоріли будинки та господарчі будівлі дев'яти селян.
- У 1900 році Весела Слобода налічувала 39 дворів, де проживали 638 осіб. Селянам належало 637 десятин землі, яка оброблялася за трипільною системою. У селі діяли школа грамоти, кузня, бакалійна лавка. Була навіть пожежна частина, яка мала дві бочки та два багри.
- До 1902 року у Веселій Слободі діяла однокласна тригрупна школа грамоти. Близько 20 дітей навчалося в сільській зборні, збудованій для проведення селянських зібрань. Навчали у школі Закону Божому, а також основам читання й письма. У 1902 році зборня згоріла, і село не мало школи аж до 1922 року. Письменний селянин Іван Ничипорович Яценко у ці роки навчав грамоти деяких дітей у себе вдома.
- 1905—1907 — Жителі Веселої Слободи брали участь у революційних заворушеннях, організаторами яких були Петро Степанович Дяченко, Павло Степанович Яценко та Григорій Ониськович Лукаш. Вони таємно проводили сходки селян, роздавали прокламації із закликами нищити поміщицькі маєтки, не виконувати відробітку на панських землях тощо. Згодом Петро Дяченко, рятуючись від царських жандармів, емігрував до США, а Павло Яценко був висланий на два роки у Архангельську губернію.
- Лютий 1917 — Селяни вигнали з Веселої Слободи пана Шабловського і почали поділ його земель.
Під час громадянської війни у Веселій Слободі побували загони Вільних Козаків та петлюрівців.
- 1920 — Утворено ревком. Головою ревкому був І. О. Петрик.
- 1921 — Реєстрація та ліквідація сільськогосподарської артілі «Заньковська».
- 1922 — З ініціативи селян у колишньому хлібному магазині відкрили початкову школу, першим учителем у якій став Павло Петрович Знаменський. Школа працювала при комнезамі.
- 1923 — Було створено сільську раду і комітет незаможних селян, у який увійшли Тимофій Андрійович Цируль, Тихон Іванович Цируль, Григорій Ониськович Лукаш.
- 1924 — Іван Кирилович Лозниця, Петро Романович Лозниця, Кіндрат Григорович Лукаш, Яків Васильович Ткаченко стали першими в селі комсомольцями.
- 1929 — До Веселої Слободи прибули три перші трактори, керували якими, як згадують мешканці села, дівчата.
- 1929—1930 — З'явилися сільськогосподарські артілі імені Шевченка та «Червоний хлібороб». Ініціаторами їх створення були Іван Степанович Цируль, Іван Оверкович Цируль, Андрій Гордійович Лозниця, Тимофій Андрійович Цируль. За опір колективізації фельдшер К. Т. Петрик був розстріляний, а робітник Г. Р. Лозниця засуджений до восьми років тюремного ув'язнення.
- 1931 — В селі була побудована школа з п'яти класних кімнат і житловий будинок для вчителів.
- 1932—1933 — Голодомор. У Веселій Слободі померли, за свідченнями старожилів, більшість мешканців. Вимирали цілі вулиці, одна з яких, Заставна, потім так і не відновилася.
- 1934 — Колгоспи імені Шевченка та «Червоний хлібороб» об'єдналися в один — імені Шевченка.
- 1936 — На базі початкової школи була відкрита семирічна.
- 1937—1938 — Було ув'язнено, як «ворогів народу», Кіндрата Лукаша та Лукаша Лозницю.
- 8 липня 1941 — У селі з'явилися німецько-нацистські війська. Під час окупації у В.Слободі діяв поліцейський відділок, що складався із трьох поліцаїв. Однак весело-слобідчани не хотіли коритися ворогу, брали активну участь у боротьбі з нацистами, поповнюючи загони партизанів.
Відступаючи, німці зруйнували всі колгоспні будівлі, клуб, приміщення кооперації, 10 хат колгоспників. Під час визволення села у листопаді 1943 року загинули 10 радянських воїнів, які поховані на місцевому цвинтарі.
- 1946—1947 — Під час голоду люди збирали та їли гнилу картоплю, їздили по зерно до Білорусі та західних областей України. На щастя, тоді ніхто не помер.
- 1948 — Відновила роботу школа. Її очолив Петро Григорович Марчук. Він разом з учнями посадив біля школи фруктовий сад.
З ініціативи П. Г. Марчука було також обладнано столярну майстерню та спортивний майданчик. Разом із школярами Петро Григорович змайстрував клітки для кролів, і невдовзі при школі організували кролеферму, яка нараховувала понад 300 голів живності.
- 1953 — Село було повністю електрифіковане і радіофіковане.
- До 1954 — Були відбудовані всі колгоспні будівлі.
- 1955 — Колгосп імені Шевченка очолив генерал-залізничник, тридцятитисячник Борис Іванович Лоскутов. Це був вимогливий до себе і до людей керівник, вмілий організатор. За недовгий час його керівництва господарством значно поліпшилося життя людей.
- 1958 — з'явився перший телевізор.
- 1959 — Установлено пам'ятники В. І. Леніну та загиблим у Вітчизняній війні воїнам.
В «Історії міст і сіл Української РСР» про Веселу Слободу початку 1970-х було подано таку інформацію:
Весела Слобода - село, центр сільської Ради, розташоване на правому березі невеличкої річки Сивки, за 30 км від районного центру. Населення - 376 чоловік. У селі - центральна садиба колгоспу ім. Шевченка. Господарство має 1156 га сільськогосподарських угідь, у т.ч. 818 га ріллі, спеціалізується на вирощуванні озимої пшениці, картоплі, льону-довгунця. Розвинуте тваринництво м'ясо-молочного напряму. У Веселій Слободі є початкова школа, клуб, бібліотека. В 1959 році у Веселій Слободі встановлено пам'ятник В. І. Леніну.
- 1970 — На святкування 25-ї річниці перемоги над німецько-нацистськими загарбниками у Веселу Слободу приїхала делегація з міста Волгограда. В селі відбувся урочистий мітинг, присвячений події, яка стала відомою на весь Радянський Союз. Піонери з Волгограда відшукали у В.Слободі могилу відомої розвідниці Любові Карцевої.
- 1970 — Колгосп імені Шевченка об'єднався із грузецьким «Прапором комунізму».
Усі установи було поступово перенесено до Грузького. Закрили дитячий садок.
- 1975 — Закрито школу.
- 24 травня 1976 — Постановою Верховної Ради УРСР Весела Слобода перейшла у безпосереднє підпорядкування Гружчанської сільської ради.
- 1985—1986 — Вирубали 17 гектарів садів, що належали колгоспу.
- Середина 90-х років XX століття — Населений пункт було повністю газифіковано.
Зараз там 108 дворів, працює бібліотека, клуб, фельдшерський пункт, магазин.
У 2009 році біля села було засноване екопоселення «Весела Слобідка».
Відповідно до Закону України від 09.04.2015 року № 317-УІІІ «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» 20 листопада 2015 року Гружчанська сільська рада ухвалила рішення (№ 12-02- VII) перейменувати назви вулиць в селі Весела Слобода: «Леніна» на «Київська», «Щорса» на «Шулявська», «Комсомольська» на «Лесі Українки», «Кірова» на «Польова», пров. «Кірова» на «провулок Шевченка»..
5 лютого 2019 демонтовано пам'ятник В. І. Леніну.
Відомі люди
У селі народився Марчук Анатолій Петрович — Заслужений художник України (2006), член Національної спілки художників України (1990).
Див. також
Примітки
- Букет Є. Історія кожного поселення сягає коренями у глиб століть // Макарівські вісті. — 2012. — 24 лютого. — № 8 (10708). — С. 6.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Макарівські вісті. — 2015. — 18 грудня. — № 50 (10904). — С. 10.
- Село Весела Слобода,Київщина. Мій запит дійшов і леніна більше нема.Фото зі вчора та сьогодні. Facebook. Pozdniakov Vadym. 5 лютий 2019. Процитовано 8 листопада 2023.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Джерела
- Букет Є. В. Історія українського села. Козичанка. — К.: Логос, 2003. — 100 с.
- Офіційна сторінка Гружчанської сільської ради[недоступне посилання з березня 2019]
- Букет Є. Історія кожного поселення сягає коренями у глиб століть // Макарівські вісті. — 2012. — 24 лютого. — № 8 (10708). — С. 6.PDF
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vesela Sloboda Dimovka Gimovka selo Bishivskoyi silskoyi gromadi Fastivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Naselennya stanovit 178 osib Roztashovane nad richkoyu Sivkoyu za 3 5 kilometra vid sela Gruzkogo Geraldika s Vesela Sloboda zatverdzhena rishennyam sesiyi Gruzhchanskoyi silskoyi radi vid 30 serpnya 2007 r selo Vesela SlobodaGerb PraporKrayina UkrayinaOblast Kiyivska oblastRajon Fastivskij rajonRada Bishivska silska gromadaOblikova kartka kartka Osnovni daniZasnovane 1850Naselennya 178Plosha 0 92 km Gustota naselennya 193 48 osib km Poshtovij indeks 08052Telefonnij kod 380 4578Geografichni daniGeografichni koordinati 50 16 14 pn sh 29 44 32 sh d 50 27056 pn sh 29 74222 sh d 50 27056 29 74222 Koordinati 50 16 14 pn sh 29 44 32 sh d 50 27056 pn sh 29 74222 sh d 50 27056 29 74222Serednya visota nad rivnem morya 180 mVodojmi r SivkaMisceva vladaAdresa radi 08052 Kiyivska obl Fastivskij r n s Gruzke vul Brusilivska 2KartaVesela SlobodaVesela SlobodaMapa Vesela Sloboda u VikishovishiGeografiyaCherez selo protikaye odin z rukaviv richki Sivki Na zahid vid sela bere pochatok richka Ocheretyanka IstoriyaZhovten 1850 Vesela Sloboda vinikla v rezultati pereselennya na cyu zemlyu 39 rodin iz gruzeckoyi vulici Slobodi vsogo 324 osobi Poselennya Vesela Sloboda bulo zasnovano pomishiceyu D F Frejgang na pidstavi dvoh Ukaziv Kiyivskogo gubernskogo pravlinnya vid 31 12 1846 r za 18449 ta vid 30 06 1850 r za 13616 Pochinayuchi z 1860 roku hutir v istorichnih arhivah maye nazvu Gimovka Dimovka Za legendoyu vin vinik v rezultati pereselennya na cyu zemlyu molodogo pomishickogo sina Dimi Betulinskogo i chastini zhiteliv sela Gruzkogo kozhnomu z yakih pomishiki nadilili zemlyu Nazva poselennya utvorilasya vid imeni panicha Na cih zemlyah 800 desyatin Dima pobuduvav ceglyanu ekonomiyu Panich yakij za slovami selyan tilki te j robiv sho hodiv po lisah z rushniceyu hotiv odruzhitisya iz prostoyu silskoyu divchinoyu ale batki buli proti cogo shlyubu Cherez ce Dima pokinchiv zhittya samogubstvom Ekonomiyu iz sadiboyu i 170 desyatinami zemli starij pan prodav pomishiku z Yurivki Ignatiyu Shablovskomu Reshtu 630 desyatin bulo rozprodano sered miscevih zhiteliv Hutir priyednali spochatku do Yurivskogo a potim do Kozichanskogo pomistya Na toj chas persha nazva hutora Dimovka vzhe majzhe ne vikoristovuvalasya Mozhlivo cherez te sho poselennya ne moglo nositi im ya samogubci oskilki pozbavlennya sebe zhittya vvazhalosya strashnim grihom 10 chervnya 1892 Na hutori bula velika pozhezha Zgorili budinki ta gospodarchi budivli dev yati selyan U 1900 roci Vesela Sloboda nalichuvala 39 dvoriv de prozhivali 638 osib Selyanam nalezhalo 637 desyatin zemli yaka obroblyalasya za tripilnoyu sistemoyu U seli diyali shkola gramoti kuznya bakalijna lavka Bula navit pozhezhna chastina yaka mala dvi bochki ta dva bagri Do 1902 roku u Veselij Slobodi diyala odnoklasna trigrupna shkola gramoti Blizko 20 ditej navchalosya v silskij zborni zbudovanij dlya provedennya selyanskih zibran Navchali u shkoli Zakonu Bozhomu a takozh osnovam chitannya j pisma U 1902 roci zbornya zgorila i selo ne malo shkoli azh do 1922 roku Pismennij selyanin Ivan Nichiporovich Yacenko u ci roki navchav gramoti deyakih ditej u sebe vdoma 1905 1907 Zhiteli Veseloyi Slobodi brali uchast u revolyucijnih zavorushennyah organizatorami yakih buli Petro Stepanovich Dyachenko Pavlo Stepanovich Yacenko ta Grigorij Oniskovich Lukash Voni tayemno provodili shodki selyan rozdavali proklamaciyi iz zaklikami nishiti pomishicki mayetki ne vikonuvati vidrobitku na panskih zemlyah tosho Zgodom Petro Dyachenko ryatuyuchis vid carskih zhandarmiv emigruvav do SShA a Pavlo Yacenko buv vislanij na dva roki u Arhangelsku guberniyu Lyutij 1917 Selyani vignali z Veseloyi Slobodi pana Shablovskogo i pochali podil jogo zemel Pid chas gromadyanskoyi vijni u Veselij Slobodi pobuvali zagoni Vilnih Kozakiv ta petlyurivciv 1920 Utvoreno revkom Golovoyu revkomu buv I O Petrik 1921 Reyestraciya ta likvidaciya silskogospodarskoyi artili Zankovska 1922 Z iniciativi selyan u kolishnomu hlibnomu magazini vidkrili pochatkovu shkolu pershim uchitelem u yakij stav Pavlo Petrovich Znamenskij Shkola pracyuvala pri komnezami 1923 Bulo stvoreno silsku radu i komitet nezamozhnih selyan u yakij uvijshli Timofij Andrijovich Cirul Tihon Ivanovich Cirul Grigorij Oniskovich Lukash 1924 Ivan Kirilovich Loznicya Petro Romanovich Loznicya Kindrat Grigorovich Lukash Yakiv Vasilovich Tkachenko stali pershimi v seli komsomolcyami 1929 Do Veseloyi Slobodi pribuli tri pershi traktori keruvali yakimi yak zgaduyut meshkanci sela divchata 1929 1930 Z yavilisya silskogospodarski artili imeni Shevchenka ta Chervonij hliborob Iniciatorami yih stvorennya buli Ivan Stepanovich Cirul Ivan Overkovich Cirul Andrij Gordijovich Loznicya Timofij Andrijovich Cirul Za opir kolektivizaciyi feldsher K T Petrik buv rozstrilyanij a robitnik G R Loznicya zasudzhenij do vosmi rokiv tyuremnogo uv yaznennya 1931 V seli bula pobudovana shkola z p yati klasnih kimnat i zhitlovij budinok dlya vchiteliv 1932 1933 Golodomor U Veselij Slobodi pomerli za svidchennyami starozhiliv bilshist meshkanciv Vimirali cili vulici odna z yakih Zastavna potim tak i ne vidnovilasya 1934 Kolgospi imeni Shevchenka ta Chervonij hliborob ob yednalisya v odin imeni Shevchenka 1936 Na bazi pochatkovoyi shkoli bula vidkrita semirichna 1937 1938 Bulo uv yazneno yak vorogiv narodu Kindrata Lukasha ta Lukasha Loznicyu 8 lipnya 1941 U seli z yavilisya nimecko nacistski vijska Pid chas okupaciyi u V Slobodi diyav policejskij viddilok sho skladavsya iz troh policayiv Odnak veselo slobidchani ne hotili koritisya vorogu brali aktivnu uchast u borotbi z nacistami popovnyuyuchi zagoni partizaniv Vidstupayuchi nimci zrujnuvali vsi kolgospni budivli klub primishennya kooperaciyi 10 hat kolgospnikiv Pid chas vizvolennya sela u listopadi 1943 roku zaginuli 10 radyanskih voyiniv yaki pohovani na miscevomu cvintari 1946 1947 Pid chas golodu lyudi zbirali ta yili gnilu kartoplyu yizdili po zerno do Bilorusi ta zahidnih oblastej Ukrayini Na shastya todi nihto ne pomer 1948 Vidnovila robotu shkola Yiyi ocholiv Petro Grigorovich Marchuk Vin razom z uchnyami posadiv bilya shkoli fruktovij sad Z iniciativi P G Marchuka bulo takozh obladnano stolyarnu majsternyu ta sportivnij majdanchik Razom iz shkolyarami Petro Grigorovich zmajstruvav klitki dlya kroliv i nevdovzi pri shkoli organizuvali krolefermu yaka narahovuvala ponad 300 goliv zhivnosti 1953 Selo bulo povnistyu elektrifikovane i radiofikovane Do 1954 Buli vidbudovani vsi kolgospni budivli 1955 Kolgosp imeni Shevchenka ocholiv general zaliznichnik tridcyatitisyachnik Boris Ivanovich Loskutov Ce buv vimoglivij do sebe i do lyudej kerivnik vmilij organizator Za nedovgij chas jogo kerivnictva gospodarstvom znachno polipshilosya zhittya lyudej 1958 z yavivsya pershij televizor 1959 Ustanovleno pam yatniki V I Leninu ta zagiblim u Vitchiznyanij vijni voyinam V Istoriyi mist i sil Ukrayinskoyi RSR pro Veselu Slobodu pochatku 1970 h bulo podano taku informaciyu Vesela Sloboda selo centr silskoyi Radi roztashovane na pravomu berezi nevelichkoyi richki Sivki za 30 km vid rajonnogo centru Naselennya 376 cholovik U seli centralna sadiba kolgospu im Shevchenka Gospodarstvo maye 1156 ga silskogospodarskih ugid u t ch 818 ga rilli specializuyetsya na viroshuvanni ozimoyi pshenici kartopli lonu dovguncya Rozvinute tvarinnictvo m yaso molochnogo napryamu U Veselij Slobodi ye pochatkova shkola klub biblioteka V 1959 roci u Veselij Slobodi vstanovleno pam yatnik V I Leninu 1970 Na svyatkuvannya 25 yi richnici peremogi nad nimecko nacistskimi zagarbnikami u Veselu Slobodu priyihala delegaciya z mista Volgograda V seli vidbuvsya urochistij miting prisvyachenij podiyi yaka stala vidomoyu na ves Radyanskij Soyuz Pioneri z Volgograda vidshukali u V Slobodi mogilu vidomoyi rozvidnici Lyubovi Karcevoyi 1970 Kolgosp imeni Shevchenka ob yednavsya iz gruzeckim Praporom komunizmu Usi ustanovi bulo postupovo pereneseno do Gruzkogo Zakrili dityachij sadok 1975 Zakrito shkolu 24 travnya 1976 Postanovoyu Verhovnoyi Radi URSR Vesela Sloboda perejshla u bezposerednye pidporyadkuvannya Gruzhchanskoyi silskoyi radi 1985 1986 Virubali 17 gektariv sadiv sho nalezhali kolgospu Seredina 90 h rokiv XX stolittya Naselenij punkt bulo povnistyu gazifikovano Zaraz tam 108 dvoriv pracyuye biblioteka klub feldsherskij punkt magazin U 2009 roci bilya sela bulo zasnovane ekoposelennya Vesela Slobidka Vidpovidno do Zakonu Ukrayini vid 09 04 2015 roku 317 UIII Pro zasudzhennya komunistichnogo ta nacional socialistichnogo nacistskogo totalitarnih rezhimiv v Ukrayini ta zaboronu propagandi yihnoyi simvoliki 20 listopada 2015 roku Gruzhchanska silska rada uhvalila rishennya 12 02 VII perejmenuvati nazvi vulic v seli Vesela Sloboda Lenina na Kiyivska Shorsa na Shulyavska Komsomolska na Lesi Ukrayinki Kirova na Polova prov Kirova na provulok Shevchenka 5 lyutogo 2019 demontovano pam yatnik V I Leninu Vidomi lyudiU seli narodivsya Marchuk Anatolij Petrovich Zasluzhenij hudozhnik Ukrayini 2006 chlen Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini 1990 Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast PrimitkiBuket Ye Istoriya kozhnogo poselennya syagaye korenyami u glib stolit Makarivski visti 2012 24 lyutogo 8 10708 S 6 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Makarivski visti 2015 18 grudnya 50 10904 S 10 Selo Vesela Sloboda Kiyivshina Mij zapit dijshov i lenina bilshe nema Foto zi vchora ta sogodni Facebook Pozdniakov Vadym 5 lyutij 2019 Procitovano 8 listopada 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya DzherelaBuket Ye V Istoriya ukrayinskogo sela Kozichanka K Logos 2003 100 s Oficijna storinka Gruzhchanskoyi silskoyi radi nedostupne posilannya z bereznya 2019 Buket Ye Istoriya kozhnogo poselennya syagaye korenyami u glib stolit Makarivski visti 2012 24 lyutogo 8 10708 S 6 PDF