Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бори́с Микола́йович Ма́ртос (1 червня [20 травня] 1879, Градизьк — 19 жовтня 1977, США) — український громадсько-політичний діяч, учений-економіст, кооператор і педагог, голова Ради Міністрів УНР (1919).
| Борис Миколайович Мартос | |
|---|---|
 Борис Мартос | |
| 3-й Голова Ради Міністрів УНР Міністр фінансів | |
| 9 квітня 1919 — 27 серпня 1919 | |
| Попередник | Сергій Остапенко |
| Наступник | Ісаак Мазепа |
| Генеральний секретар земельних справ у Генеральному секретаріаті УЦР—УНР | |
| 15 (28) червня 1917 — 9 (22) січня 1918 | |
| Прем'єр-міністр | Володимир Винниченко |
| Міністр продовольчих справ | |
| 26 грудня 1918 — 13 лютого 1919 | |
| Прем'єр-міністр | Володимир Чехівський |
| Міністр фінансів | |
| 29 серпня 1919 — 26 травня 1920 | |
| Прем'єр-міністр | Ісаак Мазепа |
| Наступник | Христофор Барановський |
| | |
| Народився | 1 червня (20 травня) 1879 Градизьк, Полтавська губернія,  Російська імперія |
| Помер | 19 жовтня 1977 (98 років) Юніон, Нью-Джерсі,  США |
| Похований | Цвинтар святого Андрія |
| Відомий як | політик, економіст, історик, українознавець, педагог |
| Місце роботи | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
| Країна |  УНР→ США Російська імперія |
| Національність | українець |
| Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
| Політична партія | РУП, УСДРП |
| Професія | політик, вчений, економіст, педагог |
 | |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Ранні роки
Народився у містечку Градизьк (тепер селище міського типу Глобинського району Полтавської області, Україна). Походив із давнього козацького роду.
По закінченні гімназії в Лубнах продовжив навчання на математичному факультеті Харківського університету, де вступив до Української студентської громади й став членом Революційної Української партії. За політичну діяльність тричі сидів у царській тюрмі. Через арешти й ув'язнення закінчити університет вдалося лише в 1908 р. У 1906–1910 рр. викладав у гімназіях та на вищих курсах Харкова, але як «неблагонадійний» був позбавлений педагогічної практики. Протягом 1910–1913 рр. працював у кооперативних організаціях Волині, Полтавщини та Кубані. Протягом 1913–1917 pp., з незначними перервами, працював у Полтавському губернському земстві інструктором кооперації, став організатором кредитних і споживчих спілок та кооперативних курсів. Активну участь у кооперативному русі поєднував з політичною діяльністю в Українській соціал-демократичній робітничій партії.
Доба визвольних змагань
Стоять (зліва направо): Павло Христюк, Микола Стасюк, Борис Мартос
Сидять (зліва направо): Іван Стешенко, Христофор Барановський, Володимир Винниченко, Сергій Єфремов, Симон Петлюра
Після Лютневої революції 1917 р., на I Всеукраїнському селянському з'їзді обраний до складу УЦР, член Малої Ради від фракції УСДРП, член і заступник голови ЦК Селянської Спілки, редактор тижневика УСДРП «Воля». У першому українському уряді посідав посаду генерального секретаря земельних справ. Був одним з авторів земельного закону УЦР. На відміну від інших соціалістів, виступав проти скасування інституту земельної власності. Попереджав, що такий крок спричинить земельну анархію: «кожний селянин буде брати для себе землі стільки, скільки йому захочеться, посилаючись на те, що земля є всенародна». Відстоював думку, що «широке громадянство просто не доросло до соціалізму», «селяни розуміють соціалізм як перенесення майна із панського двору до свого власного». У своїх поглядах протиставлявся самостійникам (наприклад М.Міхновському). Негативно ставився до П.Болбочана та В.Оскілка. За словами Вадима Щербаківського, заявляв, що «коли Україна не буде соціалістичною, так нехай вона ліпше пропаде».
За гетьманату очолював управу Українського кооперативного комітету, викладав у Київському комерційному інституті, був одним із засновників Кооперативного інституту ім. М. Туган-Барановського у Києві, членом ради директорів «Дніпросоюзу» і «Українбанку». Після перевороту Директорії у грудні 1918 р. призначений міністром продовольчих справ в уряді В. Чехівського; з 9 квітня по 27 серпня 1919 р. очолював Раду Народних Міністрів УНР і водночас обіймав посаду міністра фінансів. Сприяв упровадженню української грошової одиниці — гривні. 27 серпня 1919 на засіданні Кабінету народних міністрів УНР Б.Мартос склав з себе обов'язки голови уряду, залишившись у його складі на посаді міністра фінансів. Обов'язки голови прийняв І.Мазепа.
Еміграція
У 1920 р. емігрував до Німеччини, згодом — до ЧСР. Займався науковою роботою та підготовкою фахівців для української кооперації. Автор праць: «Теорія кооперації» (1924 р.), «Кооперативна ревізія» (1927 р.) та ін.
Був одним з організаторів та професором (з 1924 р.) Української господарської академії в Подєбрадах.
У 1936–1938 рр. працював директором Українського технічно-господарського інституту.
В 1945 р. переїхав до Мюнхена, де став засновником і ректором Української вищої школи економіки (1945–1949 рр.) та Українського господарського інституту (1949–1954 pp.), працював в Інституті вивчення СРСР (1954–1958 pp.).
З 1958 р. жив у США. Попри похилий вік, брав посильну участь у роботі Української вільної академії та Наукового товариства ім. Т. Шевченка.
Помер на 99-му році життя. Спочиває на православному (цвинтарі) у Баунд-Брук.
Творча спадщина
- Мартос Б. Перші кроки Центральної Ради // Український історик. — 1973. — № 3-4.
- Мартос Б. М. С. Грушевський, яким я його знав // Український історик. — 1966. — № 1-2.
- Мартос Б. Оскілко й Болбочан (спогади) . — Мюнхен : Вид-во д-р Петро Белей, 1958.
Вшанування пам'яті
- Пам'ятник Борису Миколайовичу Мартосу в м. Полтаві біля Полтавського університету економіки і торгівлі.
- Монета номіналом 2 гривні, випущена Національним банком України у серії: «Видатні особистості України» та уведена в обіг 29 травня 2009.
- Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2018 р. засновано в числі академічних стипендій імені державних діячів першого українського уряду для студентів та курсантів закладів вищої освіти державної форми власності, які здобувають вищу освіту за освітнім рівнем магістра стипендію імені Бориса Мартоса (Економіка).
- 18 січня 2024 року Київська міська рада перейменувала вулицю Плеханова на вулицю Бориса Мартоса.
Галерея
-
![image]()
Монета НБУ з серії: «Видатні особистості України». -
![image]()
Могила Б. Мартоса на цвинтарі Св. Андрія -
![image]()
Пам'ятник Борису Мартосу у Полтаві
Див. також
Примітки
- Федоренко Л. В. Матрос Борис Миколайович // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3. — 792 с. — .
- Архів СЄДІ. Електронна копія архіву В.Липинського. с. VL-030-0603.
- . Архів оригіналу за 2 листопада 2018. Процитовано 17 березня 2022.
Джерела
- Білоусько О. А., Єрмак О. П., Ревегук В. Я. Новітня історія Полтавщини (1-ша половина ХХ ст.). — С. 39.
- Біда М. Проф. Борис М. Мартос: політик, учений і громадський діяч [ 17 березня 2013 у Wayback Machine.] // Український історик. — 1977. — № 3-4.
- Осташко Т. С.. Мартос Борис Миколайович [ 9 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 534. — .
Література
- В. Солдатенко. Мартос Борис Миколайович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.428
- Борис Мартос і кооперація: монографія: [у 2 кн.] / О. О. Нестуля, М. В. Аліман ; за ред. О. О. Нестулі ; ВНЗ Укоопспілки «Полтав. ун-т економіки і торгівлі». — Полтава: ПУЕТ, 2017— .
- Кн. 1 : Кооперативна діяльність Б. Мартоса. — 2017. — 233 с. : іл., табл., портр. — Присвяч. 150-річчю спожив. кооперації України і 55-річчю ВНЗ Укоопспілки «Полтав. ун-т економіки і торгівлі». — Бібліогр.: с. 148—160 та в підрядк. прим. — Імен. покажч.: с. 213—224. — .
Посилання
- Мартос [ 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Martos Bori s Mikola jovich Ma rtos 1 chervnya 20 travnya 1879 18790520 Gradizk 19 zhovtnya 1977 SShA ukrayinskij gromadsko politichnij diyach uchenij ekonomist kooperator i pedagog golova Radi Ministriv UNR 1919 Boris Mikolajovich MartosBoris Mikolajovich MartosBoris Martos3 j Golova Radi Ministriv UNR Ministr finansiv9 kvitnya 1919 27 serpnya 1919Poperednik Sergij OstapenkoNastupnik Isaak MazepaGeneralnij sekretar zemelnih sprav u Generalnomu sekretariati UCR UNR15 28 chervnya 1917 9 22 sichnya 1918Prem yer ministr Volodimir VinnichenkoMinistr prodovolchih sprav26 grudnya 1918 13 lyutogo 1919Prem yer ministr Volodimir ChehivskijMinistr finansiv29 serpnya 1919 26 travnya 1920Prem yer ministr Isaak MazepaNastupnik Hristofor BaranovskijNarodivsya 1 chervnya 20 travnya 1879 1879 05 20 Gradizk Poltavska guberniya Rosijska imperiyaPomer 19 zhovtnya 1977 1977 10 19 98 rokiv Yunion Nyu Dzhersi SShAPohovanij Cvintar svyatogo AndriyaVidomij yak politik ekonomist istorik ukrayinoznavec pedagogMisce roboti HNU im V N KarazinaKrayina UNR SShA Rosijska imperiyaNacionalnist ukrayinecAlma mater HNU im V N KarazinaPolitichna partiya RUP USDRPProfesiya politik vchenij ekonomist pedagog Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiRanni rokiNarodivsya u mistechku Gradizk teper selishe miskogo tipu Globinskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Ukrayina Pohodiv iz davnogo kozackogo rodu Po zakinchenni gimnaziyi v Lubnah prodovzhiv navchannya na matematichnomu fakulteti Harkivskogo universitetu de vstupiv do Ukrayinskoyi studentskoyi gromadi j stav chlenom Revolyucijnoyi Ukrayinskoyi partiyi Za politichnu diyalnist trichi sidiv u carskij tyurmi Cherez areshti j uv yaznennya zakinchiti universitet vdalosya lishe v 1908 r U 1906 1910 rr vikladav u gimnaziyah ta na vishih kursah Harkova ale yak neblagonadijnij buv pozbavlenij pedagogichnoyi praktiki Protyagom 1910 1913 rr pracyuvav u kooperativnih organizaciyah Volini Poltavshini ta Kubani Protyagom 1913 1917 pp z neznachnimi perervami pracyuvav u Poltavskomu gubernskomu zemstvi instruktorom kooperaciyi stav organizatorom kreditnih i spozhivchih spilok ta kooperativnih kursiv Aktivnu uchast u kooperativnomu rusi poyednuvav z politichnoyu diyalnistyu v Ukrayinskij social demokratichnij robitnichij partiyi Doba vizvolnih zmaganPershij Generalnij sekretariat Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi 1917 r Stoyat zliva napravo Pavlo Hristyuk Mikola Stasyuk Boris Martos Sidyat zliva napravo Ivan Steshenko Hristofor Baranovskij Volodimir Vinnichenko Sergij Yefremov Simon Petlyura Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 r na I Vseukrayinskomu selyanskomu z yizdi obranij do skladu UCR chlen Maloyi Radi vid frakciyi USDRP chlen i zastupnik golovi CK Selyanskoyi Spilki redaktor tizhnevika USDRP Volya U pershomu ukrayinskomu uryadi posidav posadu generalnogo sekretarya zemelnih sprav Buv odnim z avtoriv zemelnogo zakonu UCR Na vidminu vid inshih socialistiv vistupav proti skasuvannya institutu zemelnoyi vlasnosti Poperedzhav sho takij krok sprichinit zemelnu anarhiyu kozhnij selyanin bude brati dlya sebe zemli stilki skilki jomu zahochetsya posilayuchis na te sho zemlya ye vsenarodna Vidstoyuvav dumku sho shiroke gromadyanstvo prosto ne doroslo do socializmu selyani rozumiyut socializm yak perenesennya majna iz panskogo dvoru do svogo vlasnogo U svoyih poglyadah protistavlyavsya samostijnikam napriklad M Mihnovskomu Negativno stavivsya do P Bolbochana ta V Oskilka Za slovami Vadima Sherbakivskogo zayavlyav sho koli Ukrayina ne bude socialistichnoyu tak nehaj vona lipshe propade Za getmanatu ocholyuvav upravu Ukrayinskogo kooperativnogo komitetu vikladav u Kiyivskomu komercijnomu instituti buv odnim iz zasnovnikiv Kooperativnogo institutu im M Tugan Baranovskogo u Kiyevi chlenom radi direktoriv Dniprosoyuzu i Ukrayinbanku Pislya perevorotu Direktoriyi u grudni 1918 r priznachenij ministrom prodovolchih sprav v uryadi V Chehivskogo z 9 kvitnya po 27 serpnya 1919 r ocholyuvav Radu Narodnih Ministriv UNR i vodnochas obijmav posadu ministra finansiv Spriyav uprovadzhennyu ukrayinskoyi groshovoyi odinici grivni 27 serpnya 1919 na zasidanni Kabinetu narodnih ministriv UNR B Martos sklav z sebe obov yazki golovi uryadu zalishivshis u jogo skladi na posadi ministra finansiv Obov yazki golovi prijnyav I Mazepa EmigraciyaU 1920 r emigruvav do Nimechchini zgodom do ChSR Zajmavsya naukovoyu robotoyu ta pidgotovkoyu fahivciv dlya ukrayinskoyi kooperaciyi Avtor prac Teoriya kooperaciyi 1924 r Kooperativna reviziya 1927 r ta in Buv odnim z organizatoriv ta profesorom z 1924 r Ukrayinskoyi gospodarskoyi akademiyi v Podyebradah U 1936 1938 rr pracyuvav direktorom Ukrayinskogo tehnichno gospodarskogo institutu V 1945 r pereyihav do Myunhena de stav zasnovnikom i rektorom Ukrayinskoyi vishoyi shkoli ekonomiki 1945 1949 rr ta Ukrayinskogo gospodarskogo institutu 1949 1954 pp pracyuvav v Instituti vivchennya SRSR 1954 1958 pp Z 1958 r zhiv u SShA Popri pohilij vik brav posilnu uchast u roboti Ukrayinskoyi vilnoyi akademiyi ta Naukovogo tovaristva im T Shevchenka Pomer na 99 mu roci zhittya Spochivaye na pravoslavnomu cvintari u Baund Bruk Tvorcha spadshinaMartos B Pershi kroki Centralnoyi Radi Ukrayinskij istorik 1973 3 4 Martos B M S Grushevskij yakim ya jogo znav Ukrayinskij istorik 1966 1 2 Martos B Oskilko j Bolbochan spogadi Myunhen Vid vo d r Petro Belej 1958 Vshanuvannya pam yatiPam yatnik Borisu Mikolajovichu Martosu v m Poltavi bilya Poltavskogo universitetu ekonomiki i torgivli Moneta nominalom 2 grivni vipushena Nacionalnim bankom Ukrayini u seriyi Vidatni osobistosti Ukrayini ta uvedena v obig 29 travnya 2009 Kabinetom Ministriv Ukrayini 28 lyutogo 2018 r zasnovano v chisli akademichnih stipendij imeni derzhavnih diyachiv pershogo ukrayinskogo uryadu dlya studentiv ta kursantiv zakladiv vishoyi osviti derzhavnoyi formi vlasnosti yaki zdobuvayut vishu osvitu za osvitnim rivnem magistra stipendiyu imeni Borisa Martosa Ekonomika 18 sichnya 2024 roku Kiyivska miska rada perejmenuvala vulicyu Plehanova na vulicyu Borisa Martosa GalereyaMoneta NBU z seriyi Vidatni osobistosti Ukrayini Mogila B Martosa na cvintari Sv Andriya Pam yatnik Borisu Martosu u PoltaviDiv takozhRada Narodnih Ministriv UNR Generalnij sekretariat UCR UNR Pershi vizvolni zmagannyaPrimitkiFedorenko L V Matros Boris Mikolajovich Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 792 s ISBN 966 7492 03 6 Arhiv SYeDI Elektronna kopiya arhivu V Lipinskogo s VL 030 0603 Arhiv originalu za 2 listopada 2018 Procitovano 17 bereznya 2022 DzherelaBilousko O A Yermak O P Reveguk V Ya Novitnya istoriya Poltavshini 1 sha polovina HH st S 39 Bida M Prof Boris M Martos politik uchenij i gromadskij diyach 17 bereznya 2013 u Wayback Machine Ukrayinskij istorik 1977 3 4 Ostashko T S Martos Boris Mikolajovich 9 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 534 ISBN 978 966 00 1028 1 LiteraturaV Soldatenko Martos Boris Mikolajovich Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 428 ISBN 978 966 611 818 2 Boris Martos i kooperaciya monografiya u 2 kn O O Nestulya M V Aliman za red O O Nestuli VNZ Ukoopspilki Poltav un t ekonomiki i torgivli Poltava PUET 2017 Kn 1 Kooperativna diyalnist B Martosa 2017 233 s il tabl portr Prisvyach 150 richchyu spozhiv kooperaciyi Ukrayini i 55 richchyu VNZ Ukoopspilki Poltav un t ekonomiki i torgivli Bibliogr s 148 160 ta v pidryadk prim Imen pokazhch s 213 224 ISBN 978 966 184 263 1 PosilannyaMartos 16 sichnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6