Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Я́линці (стара назва Лялинці) — село в Україні, у Кременчуцькому районі Полтавської області, центр Ялинцівської сільської ради. Населення становить 851 осіб.
| село Ялинці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Полтавська область |
| Район | Кременчуцький район |
| Рада | Ялинцівська сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | XVI - поч. XVII |
| Колишня назва | Лялинці |
| Населення | 851 |
| Територія | невідомо км² |
| Поштовий індекс | 39721 |
| Телефонний код | +380 536 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°09′45″ пн. ш. 33°18′37″ сх. д. / 49.16250° пн. ш. 33.31028° сх. д.Координати: 49°09′45″ пн. ш. 33°18′37″ сх. д. / 49.16250° пн. ш. 33.31028° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 77 м |
| Водойми | Немає |
| Відстань до залізничної станції | 16 км км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 39721, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, с. Ялинці |
| Карта | |
  Ялинці | |
 Ялинці | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Село Ялинці розташоване за 4,5 км від греблі Кременчуцького водосховища та за 15 км від райцентру, примикає до села Недогарки, на відстані 0,5 км розташоване село Воскобійники. Поруч проходить автомобільна дорога Н08.
Походження назви
Ялинці (до 1918 року Лялинці) — Ялинців (ялинецький, допускається ялинський, неправильно ялинцівський); 1 назва по Україні.
Щодо походження первісної назви села Лялинці існує в устах народу така легенда:
«Серед зеленого лісу, на невеличкій галявині, розкинулося село, назви якому не було. Люди в цьому селі були дуже працьовиті й займалися гончарством і малярством. Майстри виготовляли посуд, гечики й розмальовували їх. Восени вони влаштовували ярмарок, де й продавали свої вироби купцям із Волині, Поділля, Прибалтики, Наддністров'я, водночас купуючи у них щось нове, цікаве. Влітку ж село ховалося серед квітучих садів і здавалося зовсім маленьким, але таким мальовничим, що той, хто не бачив його взимку, не повірив би, що воно налічує до п'яти тисяч жителів і до семисот дворів. Через гучні й пишні ярмарки село прославилося на всю губернію й за її межами. Саме тоді виникла потреба дати йому назву. Завдяки своїй мальовничості, схожості на ляльку село й стали називати Лялинці.»
На жаль, 1918 року Лялинці постраждали від повені на річці Сулі. Довелося село, що дотепер знаходилося за 28 км від Кременчука, переносити ближче до міста, за 15 км.
Новим місцезнаходженнямм Лялинців став ялинковий ліс (очевидно, сосновий, бо в цій місцевості переважає сосна, але в народі зветься вона ялиною). Через це й отримало село нову назву Ялинці, тобто «таке, що стоїть серед ялинкового лісу».
Історія
Село було засноване в XVI або на початку XVII століття в гирлі Сули. В XVII столітті Ялинці належали полковникові Іванові Рубану, який згодом став ченцем. У зв'язку з цим Іван Мазепа віддав село переяславському єпископу Захарію Корниловичу. Село входило до складу Жовнинської сотні Лубенського полку, налічувало 168 дворів посполитих та 4 — церковнослужителів.
З 1781 року Ялинці входять до складу Городиського повіту (Київського намісництва), а з — 1796 року — до Золотоніського повіту (Малоросійської (з 1802 року — Полтавської) губернії).
За переписом 1859 року в Ялинцях налічувалося 388 дворів, 2444 жителів, діяла церква. 1864 року було збудовано нову — дерев'яну на мурованому фундаменті. При церкві діяла бібліотека, церковнопарафіяльна школа та школа грамоти.
1900 року в Ялинцях налічувалося 653 двори та 4738 жителів, 1910—732 двори та 4414 жителів. Щотижня були базари, двічі на рік проводилися ярмарки.
У січні 1918 року в селі було проголошено радянську владу. 1923 року в Ялинцях Вереміївського (Єреміївського) району мешкало 4470 жителів. За переписом 1926 року по Ялинцівській сільраді налічувалося 799 дворів.
У роки Німецько-радянської війни (22 вересня 1941 — 30 вересня 1943) під час окупації села нацистською Німеччиною на примусові роботи з села вивезли 117 жителів.
До 1959 року Ялинці були в складі Градизького району. 1959 року у зв'язку з будівництвом Кременчуцької ГЕС та затопленням чаші Кременчуцького штучного моря основна маса жителів села була переселена на територію Кременчуцького району, де біля автошляху Кременчук — Градизьк — Золотоноша (автошлях Н08) збудували нове село під старою назвою. В новому селі була розташована центральна садиба колгоспу «Маяк», діяли , бібліотека, будинок культури на 250 місць, відділення зв'язку, середня школа, дитячий садок, фельдшерсько-акушерський пункт.
28 жовтня 1966 р. рішенням облвиконкому центр Кременчуцького району перенесено в с. Ялинці, а сільраду перейменовано в Ялинцівську.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 811 | 94.41% |
| російська | 29 | 3.38% |
| румунська | 10 | 1.16% |
| інші/не вказали | 9 | 1.05% |
| Усього | 859 | 100% |
Транспорт
Через село пролягає автошлях Н08, яким з районного центру щоденно курсують приміські автобуси маршрутів:
111 (Крюківський міст — с. Недогарки)
211 та 212 (Крюківський міст — с. Максимівка)
226 (Центральний ринок — с. Недогарки)
231 (Авторинок — с. Ялинці).
Пам'ятки
У центрі села розташований меморіальні комплекси:
Братська могиларадянських воїнів, що полягли під час визволення села від гітлерівців у 1943 році (поховано 24 воїни)Пам'ятний знакполеглим на фронтах Другої світової війни воїнам-землякам (189 осіб)
Примітки
- Матеріали науково-практичної конференції «Кременчуку — 435 років»
- Постметодика, № 3(74), 2007 «Полтавській області 70», стор. 7
- . EasyWay. Архів оригіналу за 25 березня 2019. Процитовано 20 березня 2020.
Джерела
- Полтавщина: енцикл. довід. / за ред. А. В. Кудрицького; «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана. — Київ: «Укр. Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 1022 с., [24] арк. іл.: с. 998—999.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ya linci stara nazva Lyalinci selo v Ukrayini u Kremenchuckomu rajoni Poltavskoyi oblasti centr Yalincivskoyi silskoyi radi Naselennya stanovit 851 osib selo Yalinci Krayina Ukrayina Oblast Poltavska oblast Rajon Kremenchuckij rajon Rada Yalincivska silska rada Osnovni dani Zasnovane XVI poch XVII Kolishnya nazva Lyalinci Naselennya 851 Teritoriya nevidomo km Poshtovij indeks 39721 Telefonnij kod 380 536 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 09 45 pn sh 33 18 37 sh d 49 16250 pn sh 33 31028 sh d 49 16250 33 31028 Koordinati 49 09 45 pn sh 33 18 37 sh d 49 16250 pn sh 33 31028 sh d 49 16250 33 31028 Serednya visota nad rivnem morya 77 m Vodojmi Nemaye Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 16 km km Misceva vlada Adresa radi 39721 Poltavska obl Kremenchuckij r n s Yalinci Karta Yalinci Yalinci Mapa Yalinci u VikishovishiGeografiyaSelo Yalinci roztashovane za 4 5 km vid grebli Kremenchuckogo vodoshovisha ta za 15 km vid rajcentru primikaye do sela Nedogarki na vidstani 0 5 km roztashovane selo Voskobijniki Poruch prohodit avtomobilna doroga N08 b Pohodzhennya nazvi b Yalinci do 1918 roku Lyalinci Yalinciv yalineckij dopuskayetsya yalinskij nepravilno yalincivskij 1 nazva po Ukrayini Shodo pohodzhennya pervisnoyi nazvi sela Lyalinci isnuye v ustah narodu taka legenda Sered zelenogo lisu na nevelichkij galyavini rozkinulosya selo nazvi yakomu ne bulo Lyudi v comu seli buli duzhe pracoviti j zajmalisya goncharstvom i malyarstvom Majstri vigotovlyali posud gechiki j rozmalovuvali yih Voseni voni vlashtovuvali yarmarok de j prodavali svoyi virobi kupcyam iz Volini Podillya Pribaltiki Naddnistrov ya vodnochas kupuyuchi u nih shos nove cikave Vlitku zh selo hovalosya sered kvituchih sadiv i zdavalosya zovsim malenkim ale takim malovnichim sho toj hto ne bachiv jogo vzimku ne poviriv bi sho vono nalichuye do p yati tisyach zhiteliv i do semisot dvoriv Cherez guchni j pishni yarmarki selo proslavilosya na vsyu guberniyu j za yiyi mezhami Same todi vinikla potreba dati jomu nazvu Zavdyaki svoyij malovnichosti shozhosti na lyalku selo j stali nazivati Lyalinci Na zhal 1918 roku Lyalinci postrazhdali vid poveni na richci Suli Dovelosya selo sho doteper znahodilosya za 28 km vid Kremenchuka perenositi blizhche do mista za 15 km Novim misceznahodzhennyamm Lyalinciv stav yalinkovij lis ochevidno sosnovij bo v cij miscevosti perevazhaye sosna ale v narodi zvetsya vona yalinoyu Cherez ce j otrimalo selo novu nazvu Yalinci tobto take sho stoyit sered yalinkovogo lisu b Istoriya b Selo bulo zasnovane v b XVI b abo na pochatku b XVII b stolittya v girli Suli V XVII stolitti Yalinci nalezhali polkovnikovi Ivanovi Rubanu yakij zgodom stav chencem U zv yazku z cim Ivan Mazepa viddav selo pereyaslavskomu yepiskopu Zahariyu Kornilovichu Selo vhodilo do skladu Zhovninskoyi sotni Lubenskogo polku nalichuvalo 168 dvoriv pospolitih ta 4 cerkovnosluzhiteliv b Z 1781 roku b Yalinci vhodyat do skladu Gorodiskogo povitu Kiyivskogo namisnictva a z 1796 roku do Zolotoniskogo povitu Malorosijskoyi z 1802 roku Poltavskoyi guberniyi Za perepisom 1859 roku v Yalincyah nalichuvalosya 388 dvoriv 2444 zhiteliv diyala cerkva 1864 roku bulo zbudovano novu derev yanu na murovanomu fundamenti Pri cerkvi diyala biblioteka cerkovnoparafiyalna shkola ta shkola gramoti b 1900 roku b v Yalincyah nalichuvalosya 653 dvori ta 4738 zhiteliv 1910 732 dvori ta 4414 zhiteliv Shotizhnya buli bazari dvichi na rik provodilisya yarmarki b U sichni 1918 roku b v seli bulo progolosheno radyansku vladu 1923 roku v Yalincyah Veremiyivskogo Yeremiyivskogo rajonu meshkalo 4470 zhiteliv Za perepisom 1926 roku po Yalincivskij silradi nalichuvalosya 799 dvoriv Produktovij magazin u seli U roki Nimecko radyanskoyi vijni b 22 veresnya 1941 30 veresnya 1943 b pid chas okupaciyi sela nacistskoyu Nimechchinoyu na primusovi roboti z sela vivezli 117 zhiteliv b Do 1959 roku b Yalinci buli v skladi Gradizkogo rajonu 1959 roku u zv yazku z budivnictvom Kremenchuckoyi GES ta zatoplennyam chashi Kremenchuckogo shtuchnogo morya osnovna masa zhiteliv sela bula pereselena na teritoriyu Kremenchuckogo rajonu de bilya avtoshlyahu Kremenchuk Gradizk Zolotonosha avtoshlyah N08 zbuduvali nove selo pid staroyu nazvoyu V novomu seli bula roztashovana centralna sadiba kolgospu Mayak diyali biblioteka budinok kulturi na 250 misc viddilennya zv yazku serednya shkola dityachij sadok feldshersko akusherskij punkt Kinceva zupinka avtobusiv marshrutu 231 b a href wiki 28 D0 B6 D0 BE D0 B2 D1 82 D0 BD D1 8F title 28 zhovtnya 28 zhovtnya a a href wiki 1966 title 1966 1966 a r b rishennyam oblvikonkomu centr Kremenchuckogo rajonu pereneseno v s Yalinci a silradu perejmenovano v Yalincivsku NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 811 94 41 rosijska 29 3 38 rumunska 10 1 16 inshi ne vkazali 9 1 05 Usogo 859 100 b Transport b Cherez selo prolyagaye avtoshlyah N08 yakim z rajonnogo centru shodenno kursuyut primiski avtobusi marshrutiv b 111 b Kryukivskij mist s Nedogarki b 211 ta 212 b Kryukivskij mist s Maksimivka 226 Centralnij rinok s Nedogarki b 231 b Avtorinok s Yalinci Memorialnij kompleksPam yatkiU centri sela roztashovanij memorialni kompleksi Bratska mogila radyanskih voyiniv sho polyagli pid chas vizvolennya sela vid gitlerivciv u 1943 roci pohovano 24 voyini Pam yatnij znak poleglim na frontah Drugoyi svitovoyi vijni voyinam zemlyakam 189 osib b Primitki b Materiali naukovo praktichnoyi konferenciyi Kremenchuku 435 rokiv Postmetodika 3 74 2007 Poltavskij oblasti 70 stor 7 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih EasyWay Arhiv originalu za 25 bereznya 2019 Procitovano 20 bereznya 2020 DzherelaPoltavshina encikl dovid za red A V Kudrickogo Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana Kiyiv Ukr Enciklopediya im M P Bazhana 1992 1022 s 24 ark il s 998 999 Posilannya