Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фердинанд Льонер (нім. Ferdinand Lohner, * 1886, Сараєво, Боснія і Герцеговина — † 24 грудня 1954, Відень, Австрія) — австрійський та український військовий діяч і дипломат, майор, начальник штабу I-го корпусу Української Галицької армії. Військовий аташе австрійського посольства в Москві та Бонні.
| Фердинанд Льонер | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 Отаман | |||||
 | |||||
| Загальна інформація | |||||
| Народження | 1886 м. Сараєво,  Боснія і Герцеговина | ||||
| Смерть | 24 грудня 1954 м. Відень,  Австрія | ||||
| Військова служба | |||||
| Приналежність |  ЗУНР | ||||
| Вид ЗС |  Збройні сили Австро-Угорщини УГА Люфтваффе | ||||
| Війни / битви | Українсько-польська війна | ||||
| Командування | |||||
| начальник штабу Перший корпус УГА | |||||
| Нагороди та відзнаки | |||||
| |||||
 Фердинанд Льонер у Вікісховищі | |||||
Життєпис
Народився 1886 у місті Сараєво.
В Австрійській армії
Навчався у кадетській та офіцерській школах. Закінчив Академію генерального штабу у Відні. Брав участь у бойових діях на італійському фронті.
В Українській Галицькій Армії
В УГА з кінця квітня 1919 р. Начальник штабу I-го корпусу Української галицької армії, згодом помічник начальника оперативного відділу при Начальній Команді УГА. Колеги по службі відзначали його сумлінність та патріотизм, зокрема Євген Бородиєвич так написав про нього :
Він був німець, що тілом і душею віддався безкорисно праці в будуванню української державности. Він казав: «Люблю цей народ, його культуру, його національну армію, яка хоч находиться в недостатках, хоробро змагається з кожним ворогом України. Я хочу їй допомогти хоч-би прийшлося мені життям переплатити.»
На початку 1920 р. начальник штабу 2-ї бригади УГА. З групою генерала Антіна Кравса перейшов Карпати, щоб потрапити у Чехо-Словаччину.
В Австрії
Після закінчення визвольних змагань проживав у Австрії, брав участь у діяльності галицьких ветеранських організацій. У 1928 взяв участь у відкритті у Відні меморіальної дошки на честь Листопадового чину.
У 1921 р. одружився з українкою Іриною Вахнянин, яка була раніше засуджена польською владою у 28 березня 1925 р. на 15 місяців ув'язнення за діяльність у лавах УВО.
З січня 1921 до травня 1923 р. працював у Військовій канцелярії Диктатора ЗУНР у Відні.
У 1924 р. став членом оргкомітету із написання історії Української Галицької Армії. Автор спогадів про українську визвольну боротьбу «Похід УГА на Київ», яку змушений був спалити під час наступу РСЧА на Австрію у 1945 р., остерігаючись за своє життя та життя рідних і близьких.
У 1929–1938 р. працював військовим аташе австрійського посольства в Москві. Під час Другої світової війни був офіцером штабу 4-го повітряного флоту Люфтваффе, створеного у Відні.
У 1946-1951 рр. Льонер працював у Міністерстві закордонних справ Австрії, як військовий аташе у ФРН.
Помер у Відні 24 грудня 1954 р.
Віднайдення могили
Похований на Мацлайнсдорфському лютеранському цвинтарі, що у 10-й дільниці Відня (Triester Str. 1, 1100). У цій же могилі у 1978 р. була похована його дружина Ірина Вахнянин. Подружжя записане в журналі реєстрації поховань як греко-католики.
Могилу і точну дату смерті Фердинанда Льонера вдалось відшукали лише у 2020 р. завдяки старанням громадської ініціативи «Врятуй могилу героя». Доти місце його смерті вважалося втраченим, а в енциклопедичних довідках подавався лише рік смерті, до того ж помилковий – 1956 р. Завдяки «Пласту» в Австрії та ініціативі "Врятуй могилу героя" вдалося зібрати кошти для ремонту пам'ятника і продовження договору оренди поховання до 2030 р.
Примітки
- Бородиєвич Є. В чотирикутнику смерти.- Львів, 1921
- . Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 2 лютого 2021.
- . Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 2 лютого 2021.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 2 лютого 2021.
Джерела
- Олег Стецишин. Ландскнехти Галицької армії. Часопис, Львів 2012. ISBN 978—966—2720—02—0.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ferdinand Loner nim Ferdinand Lohner 1886 Sarayevo Bosniya i Gercegovina 24 grudnya 1954 Viden Avstriya avstrijskij ta ukrayinskij vijskovij diyach i diplomat major nachalnik shtabu I go korpusu Ukrayinskoyi Galickoyi armiyi Vijskovij atashe avstrijskogo posolstva v Moskvi ta Bonni Ferdinand Loner OtamanZagalna informaciyaNarodzhennya1886 1886 m Sarayevo Bosniya i GercegovinaSmert24 grudnya 1954 1954 12 24 m Viden AvstriyaVijskova sluzhbaPrinalezhnist ZUNRVid ZSZbrojni sili Avstro Ugorshini UGA LyuftvaffeVijni bitviUkrayinsko polska vijnaKomanduvannyanachalnik shtabu Pershij korpus UGANagorodi ta vidznakiMedal Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Pam yatna vijskova medal Avstriya Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Ferdinand Loner u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 1886 u misti Sarayevo V Avstrijskij armiyi Navchavsya u kadetskij ta oficerskij shkolah Zakinchiv Akademiyu generalnogo shtabu u Vidni Brav uchast u bojovih diyah na italijskomu fronti V Ukrayinskij Galickij Armiyi V UGA z kincya kvitnya 1919 r Nachalnik shtabu I go korpusu Ukrayinskoyi galickoyi armiyi zgodom pomichnik nachalnika operativnogo viddilu pri Nachalnij Komandi UGA Kolegi po sluzhbi vidznachali jogo sumlinnist ta patriotizm zokrema Yevgen Borodiyevich tak napisav pro nogo Vin buv nimec sho tilom i dusheyu viddavsya bezkorisno praci v buduvannyu ukrayinskoyi derzhavnosti Vin kazav Lyublyu cej narod jogo kulturu jogo nacionalnu armiyu yaka hoch nahoditsya v nedostatkah horobro zmagayetsya z kozhnim vorogom Ukrayini Ya hochu yij dopomogti hoch bi prijshlosya meni zhittyam pereplatiti Na pochatku 1920 r nachalnik shtabu 2 yi brigadi UGA Z grupoyu generala Antina Kravsa perejshov Karpati shob potrapiti u Cheho Slovachchinu V Avstriyi Pislya zakinchennya vizvolnih zmagan prozhivav u Avstriyi brav uchast u diyalnosti galickih veteranskih organizacij U 1928 vzyav uchast u vidkritti u Vidni memorialnoyi doshki na chest Listopadovogo chinu U 1921 r odruzhivsya z ukrayinkoyu Irinoyu Vahnyanin yaka bula ranishe zasudzhena polskoyu vladoyu u 28 bereznya 1925 r na 15 misyaciv uv yaznennya za diyalnist u lavah UVO Z sichnya 1921 do travnya 1923 r pracyuvav u Vijskovij kancelyariyi Diktatora ZUNR u Vidni U 1924 r stav chlenom orgkomitetu iz napisannya istoriyi Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi Avtor spogadiv pro ukrayinsku vizvolnu borotbu Pohid UGA na Kiyiv yaku zmushenij buv spaliti pid chas nastupu RSChA na Avstriyu u 1945 r osterigayuchis za svoye zhittya ta zhittya ridnih i blizkih U 1929 1938 r pracyuvav vijskovim atashe avstrijskogo posolstva v Moskvi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni buv oficerom shtabu 4 go povitryanogo flotu Lyuftvaffe stvorenogo u Vidni U 1946 1951 rr Loner pracyuvav u Ministerstvi zakordonnih sprav Avstriyi yak vijskovij atashe u FRN Pomer u Vidni 24 grudnya 1954 r Vidnajdennya mogili Pohovanij na Maclajnsdorfskomu lyuteranskomu cvintari sho u 10 j dilnici Vidnya Triester Str 1 1100 U cij zhe mogili u 1978 r bula pohovana jogo druzhina Irina Vahnyanin Podruzhzhya zapisane v zhurnali reyestraciyi pohovan yak greko katoliki Mogilu i tochnu datu smerti Ferdinanda Lonera vdalos vidshukali lishe u 2020 r zavdyaki starannyam gromadskoyi iniciativi Vryatuj mogilu geroya Doti misce jogo smerti vvazhalosya vtrachenim a v enciklopedichnih dovidkah podavavsya lishe rik smerti do togo zh pomilkovij 1956 r Zavdyaki Plastu v Avstriyi ta iniciativi Vryatuj mogilu geroya vdalosya zibrati koshti dlya remontu pam yatnika i prodovzhennya dogovoru orendi pohovannya do 2030 r PrimitkiBorodiyevich Ye V chotirikutniku smerti Lviv 1921 Arhiv originalu za 5 bereznya 2021 Procitovano 2 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2021 Procitovano 2 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 5 bereznya 2021 Procitovano 2 lyutogo 2021 DzherelaOleg Stecishin Landsknehti Galickoyi armiyi Chasopis Lviv 2012 ISBN 978 966 2720 02 0