Луї де Рувруа герцог де Сен Сімон фр Louis de Rouvroy duc de Saint Simon 16 січня 1675 16750116 2 березня 1755 один з на

Луї де Рувруа, герцог де Сен-Сімон (фр. Louis de Rouvroy, duc de Saint-Simon; 16 січня 1675(16750116) — 2 березня 1755) — один з найвідоміших мемуаристів, автор докладної хроніки подій і інтриг версальського двору часів Людовика XIV і Регентства.

Луї де Рувруа
фр. Louis de Rouvroy, duc de Saint-Simon

Народився	16 січня 1675(1675-01-16)^[1]^[2]^[…] Париж, Королівство Франція^[4]
Помер	2 березня 1755(1755-03-02)^[1]^[2]^[…] (80 років) Париж, Королівство Франція^[4]
Країна	Франція
Місце проживання	Версальський палац
Діяльність	придворні чини, мемуарист, дипломат, письменник
Мова творів	французька
Magnum opus	^d
Рід	^d
Батько	^d
У шлюбі з	^d
Діти	^d
Автограф
Нагороди


Луї де Рувруа у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у Вікіджерелах

Придворна кар'єра

Син одного з фаворитів Людовика XIII, далекого родича принца Конде, який в «день обдурених» вчасно переметнувся на бік Рішельє, за що дістав титул герцога. У 1692 р. здійснив свій перший похід під керівництвом маршала Люксембургу, під час якого відзначився в боях при Флерюсі і Неервиндені. У 1693 р. успадкував титул герцога і пера і був проведений в бригадні генерали.

Сен-Сімон незабаром залишив військову службу, бо не здобув прихильності Людовика XIV. Дотримуючись аристократичних поглядів, будучи послідовником янсенізму й людиною суворої вдачі, він стояв на боці дофіна і ворогував з мадам Ментенон і принцами. Потім приєднався до партії герцога Орлеанського, хоча з його улюбленцем, кардиналом Дюбуа, спільну мову знайти не зміг.

Коли його покровитель став регентом, Сен-Сімон був призначений в раду регентства. Після укладення миру з Іспанією герцог був посланий регентом в Мадрид, де влаштував заручини малолітнього Людовика XV з інфантою Марією-Анною, за що йому був подарований титул гранда. Після смерті регента Сен-Сімон завершив придворну кар'єру і, не бажаючи бачити торжество ворогів, пішов у свій маєток Лаферте-Видам, де присвятив себе написанню мемуарів.

Мемуари

Після смерті Сен-Сімона численні його папери були конфісковані за розпорядженням двору і здані в державний архів. Мемуари народилися зі спростувань Сен-Сімона на записки маркіза де Данжо; в них він роздає влучні характеристики й по слово до батька не бігає. Мемуари стали з'являтися у пресі тільки з 1784 року, а перше повне видання (хоча і пом'якшене) побачило світ у 1818 році, викликавши фурор в стані романтиків.

Мемуари Сен-Сімона є безцінним посібником з історії (1694—1723). Наслідуючи Тацита, він намагається вгадувати приховані пружини вчинків тих чи інших історичних особистостей, але разом з тим на перший план часто виступають його упередженість і особиста неприязнь. Як історик він надто перебільшує значення аристократичних партій і придворних інтриг.

Див. також

Анрі де Сен-Сімон — родич герцога, родоначальник сенсімонізму

Примітки

SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311
Babelio — 2007.
d:Track:Q2877812
Internet Speculative Fiction Database — 1995.
d:Track:Q2629164
Сен-Симон Луи де Рувруа // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649d:Track:Q17378135
Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Посилання

(фр.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2019. Процитовано 22 лютого 2017.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513_citetype_Q35127_citetype_Q36524_citetype_Q194166"_data-entity-id="Q29861311">SNAC<span_class="wef_low_priority_links">_—_2010.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q29861311]]</div>-1] SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127_citetype_Q81201196_citetype_Q847959_citetype_Q3220391_citetype_Q1789476"_data-entity-id="Q2877812">Babelio<span_class="wef_low_priority_links">_—_2007.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q2877812]]</div>-2] Babelio — 2007.
d:Track:Q2877812

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q1789476"_data-entity-id="Q2629164">Internet_Speculative_Fiction_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1995.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q2629164]]</div>-3] Internet Speculative Fiction Database — 1995.
d:Track:Q2629164

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q17378135">Сен-Симон_Луи_де_Рувруа_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А.&nbsp;М.&nbsp;Прохоров]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]</div>-4] Сен-Симон Луи де Рувруа // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649d:Track:Q17378135

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb119234065_BNF]:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-5] Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

[1]

[2]

[4]