Луцій Емілій Павло Македонський (лат. Lucius Aemilius Paulus Macedonicus; близько 229 до н. е. — 160 до н. е.) — політичний, державний і військовий діяч Стародавнього Риму, двічі консул , видатний воєначальник.
Луцій Емілій Павло Македонський | |
---|---|
лат. Lucius Aemilius Paulus Macedonicus | |
Народився | 228 до н. е.[1] Стародавній Рим |
Помер | 160 до н. е.[1] Стародавній Рим |
Країна | Стародавній Рим |
Діяльність | давньоримський політик, давньоримський військовий, офіцер армії |
Знання мов | латина |
Учасник | Третя Македонська війна |
Суспільний стан | патрицій[1] і шляхтич[d][1] |
Посада | цензор Стародавнього Риму, претор, едил, давньоримський сенатор[d][2] і консул[2] |
Військове звання | офіцер |
Рід | d |
Батько | Луцій Емілій Павло[1][1] |
Мати | невідомо |
Брати, сестри | Емілія Павла і d[1][1] |
У шлюбі з | Папірія Мазонія |
Діти | d, d, d, Публій Корнелій Сципіон Еміліан Африканський Молодший[1][1] і Квінт Фабій Максим Еміліан[1][1] |
|
Родина
Луцій Емілій Павло Македонський народився близько 229 до н. е. Його батьком був Луцій Емілій Павло, консул, якого було вбито у битві при Каннах у 216 до н. е. Луцій Емілій походив з гілки Еміліїв Павлів давнього патриціанського роду Еміліїв. Вплив цього роду був неосяжним, зокрема завдяки його вдачі та союзу з Корнеліями Сципіонами. Луцій Емілій Павло Македонський був батьком Сципіона Еміліана Африканського і братом Емілії Терції, дружини Сципіона Африканського
Рання кар'єра
До 195 до н. е. його тричі було обрано військовим трибуном, був квестором.
У 194 до н. е. призначений одним з триумвірів для заснування колонії в Кротоні. Після завершення військової служби, Емілія Павла у 193 до н. е. його обрано curule aedile — курульним еділом Він виграв вибори у 12 суперників. На цій посаді, разом з колегою Марком Лепідом, засудив низку скотопромисловців за зловживання суспільними землями і на стягнені кошти прикрасив храм Юпітера, побудував два портика. Близько 192 до н. е. увійшов до колегії авгурів.
Наступним кроком у його cursus honorum було обрання претором у 191 до н. е. Під час перебування на цій посаді Павло вирушив до провінції Іспанія, де у 190-189 до н. е. отримав проконсульські повноваження.
Упродовж 191-189 до н. е. воював проти лузитанів, спочатку зазнав поразки у битві при Ліконі, але потім одержав вирішальну перемогу і відновив порядок у провінції, проявивши при цьому справедливість та безкорисливість.
У 189 до н. е. увійшов до складу комісії з десяти легатів для розгляду азійських справ і укладання мирного договору з царем Антіохом. Ця комісія протистояла проконсулу Гнею Манлію Вульсону, який провокував конфлікт з Антіохом і самочинно розв'язав війну проти галатів. У 187 до н. е. від імені комісії виступив порти надання йому тріумфу.
Повернувшись до Риму, Емілій Павло почав добиватися консульства, але тричі програвав вибори. Розповідаючи про вибори 185 року до н. е., Тит Лівій називав Павла «досвідченим здобувачем, який вважав, що має тим більше право на консульство, що один раз йому вже було в ньому відмовлено» .
Вперше обрано консулом у 182 до н. е.; другим, молодшим консулом став Гней Бебій Тамфіл. Обидва консули відправилися до Лігурії, де вдало вели воєнні дії.
У 181 до н. е. їхні повноваження були продовжені, й Емілій Павло вирушив у похід проти лігурійців-інгавнів. Противник осадив його табір, але римляни зробили несподівану вилазку і здобули перемогу, після якої все плем'я здалося. Після повернення до Риму отримав тріумф.
Згідно Плутарху, Луцій Емілій «багаторазово виявляв недвозначне бажання знову отримати посаду консула» і один раз висунув свою кандидатуру, але програв вибори. Після цього він відмовився від участі в політиці, зосередившись на своїх жрецьких обов'язках і вихованні синів.
У 171 до н. е. входив до складу комісії з розслідування здирства римських намісників у Дальній Іспанії, але, з чуток, сам перешкоджав засудженню звинувачуваних.
Луцій Емілій Павло та Македонія
Третя Македонська війна
Третя Македонська війна розпочалася у 171 до н. е., коли македонський цар Персей розбив римську армію під керівництвом Публія Ліцинія Красса у битві при Калліцині. Протягом двох років війна точилася з перемінним успіхом для обох сторін, аж поки у 168 до н. е. консулом не було вдруге обрано Луція Емілія Павла. Як консула його призначив сенат для вирішення македонського питання. Здійснивши усі необхідні приготування до війни, навесні Емілій Павло відплив до Македонії до римської армії, яка перебувала біля Геракліона. За допомогою обхідного маневру він змусив македонське військо відступити до Підни і там 22 червня 168 до н. е. здобув переконливу перемогу. Напередодні битви відбулося місячне затемнення, що злякало воїнів в обох арміях. Згідно Цицерону, римлян заспокоїв, пояснивши їм суть явища, військовий трибун Гай Сульпиций Галл; за іншими джерелами, він навіть передбачив затемнення і все пояснив війську заздалегідь. У македонців була перевага в чисельності: 40 000 піхотинців і 4 тисячі вершників проти 26 000 римлян. Проте Персей довго не починав битву, розраховуючи, що атакувальною стороною стануть римляни. Луцій Емілій зі свого боку теж вичікував. Нарешті, ввечері македонська фаланга рушила в бій і добилася великих успіхів.
Битва вже зав'язалася, коли з'явився Емілій і побачив, що македонці в перших лініях встигли встромити вістря своїх саріссамі в щити римлян і, таким чином, стали недосяжні для їхніх мечів. Коли ж і всі інші македонці за обумовленим сигналом разом відвели щити від плеча і, взявши списа напереваги, стійко зустріли натиск римлян, йому стала зрозуміла вся сила цього зімкнутого ладу, що грізно наїжився; ніколи в житті не бачив він нічого страшнішого і тому відчув переляк і замішання, і нерідко згодом згадував про це видовище і про враження, яке воно залишило. — Плутарх, Емілій Павло
Римляни, хоча і не почали тікати, були витіснені до свого табору і до гори Олокр. Але незабаром ситуація почала змінюватися: бій швидко перетворилося на бійню, до якої приєднався римський флот. Сильна македонська кіннота так і не взяла участь в битві, що зробило перемогу римлян ще повнішою. 20 тисяч македонців були вбиті, ще 11 тисяч потрапили в полон. Цар Персей втік до Самофракії, але незабаром здався римлян у полон і був доставлений до Емілія Павла. Третю Македонську війну було завершено.
Пізніші роки
У 167 до н. е. залишився у Македонії на посаді проконсула; здійснив подорож до Греції. Разом з комісією децемвірів врегулював справи в Македонії та Греції, задовольнив скарги грецьких держав-союзників, та, аби показати приклад, наказав вбити 500 македонців, відомих своєю прихильністю царю Персею. Також він відправив багато людей у вигнання до Італії та конфіскував їх скарби в ім'я Риму, але, згідно з Плутархом, забрав значну частину трофеїв собі.
При поверненні до Риму в 167 до н. е., солдати були незадоволені своєю долею награбованого, тому, щоб задовольнити їх, Емілій Павло вирішив зробити зупинку в Епірі, країні, яка підозрювалася у симпатіях до Македонії. Хоча в Епірі вже було відновлено мир, Павло, згідно з наказом сенату, віддав на пограбування 70 його міст; 150 000 людей були захоплені в рабство і країна залишилася спустошеною.
Повернення Павла до Риму було розкішним. Захопивши нечувану здобич у Македонії та Епірі й полонивши самого македонського царя, Емілій Павло мав ефектний тріумф, попри те, що його солдати були незадоволені рішенням командувача повністю передати казну Персея державі й намагалися завадити призначенню його тріумфу. Проте тріумф все ж таки відбувся 28 листопада-30 листопада 167 до н. е. Здобич у македонській війні була настільки великою, що в Римі з того часу припинилося стягнення трибуту. Як жест визнання, Сенат нагородив Луція Емілія Павла агноменом (прізвиськом) Македонський (Macedonicus). То була вершина його кар'єри.
Останні роки життя і смерть
У 164 до н. е. обіймав посаду цензора. У 162 до н. е. ймовірно був інтеррексом. Наприкінці життя Луцій Емілій Павло Македонський тяжко хворів. Хвороба то наступала, то відступала. Емілій Павло навіть провів певний час в Елеї Італійській, відновлюючи здоров'я. Згодом він повернувся до Риму і навіть приніс жертву богам. Проте хвороба несподівано ускладнилась і Емілій Павло помер у 160 р. до н. е. Про великі почесті для Емілія Павла і про любов народу до нього розповів Полібій, описуючи похорони :
Самі похорони його гідні захоплення: ревне участь всіх присутніх вшанувало доблесть покійного найпрекраснішими і завидними похоронними дарами. То було не золото, не слонова кістка, не показна пишність оздоблення, але душевна схильність, повага і любов не тільки співгромадян, а й противників. Усі іспанці, лігури і македонці, скільки їх не було тоді в Римі, зібралися навколо похоронного одра, молоді та сильні підняли його на плечі й понесли, а люди старшого віку рушили слідом, називаючи Емілія благодійником і рятівником їх рідній землі. — Плутарх, Емілій Павло.
Нащадки Луція Емілія Павла Македонського
Вперше Луцій Емілій Павло одружився з Папірією Масонією, донькою консула 231 року до н. е. Гая Папірія Масона, з якою він згодом розлучився з невідомої причини. Від цього шлюбу в нього було четверо дітей: два сина та дві доньки. Старша донька, Емілія Павла Перша, ймовірно, стала дружиною сина Марка Порція Катона, а молодша, Емілія Павла Секунда, вийшла заміж за Елія Туберона, багатія з плебейської родини. Згідно з римськими істориками, Емілій Павло розлучився з дружиною, коли їхній молодший син був ще дитиною, звідси розлучення мало місце у 183-182 роках до н. е. попри це, його було обрано консулом у 182 році до н. е. тоді Павло одружився вдруге, ім'я його другої дружини невідоме. У цьому шлюбі народилося ще двоє синів, старший народився близько 181 року до н. е., а молодший — близько 176 року до н. е. Також, в Емілія Павла, ймовірно, народилася ще одна донька, Емілія Терція.
Приблизно між 175 та 170 роком до н. е. він віддав двох старших синів на всиновлення до інших родин: старшого всиновив Квінт Фабій Максим, він став Квінтом Фабієм Максимусом Еміліаном, вступаючи таким чином до роду Фабіїв. Молодшого сина, який, ймовірно, спершу носив ім'я Луцій, всиновив його ж двоюрідний брат Публій Корнелій Сципіон, старший син і спадкоємець Публія Корнелія Сципіона Африканського, і він став Публієм Корнелієм Сципіоном Еміліаном.
Після того, як старші сини були всиновлені двома найвпливовішими патриціанськими родинами Риму, Емілій Павло розраховував на те, що двоє молодших продовжать його династію, але сподівання були марними. Обидва сини померли ще у дитинстві, один за одним, в той час, коли Павло святкував свій тріумф. За Полібієм, старшому з цих дітей було 14, а молодшому 9 років; їхні імена в історії не збереглися.
По смерті Емілія Павла його сини Квінт Фабій Максим Еміліан та Публій Корнелій Сципіон Еміліан отримали його майно у спадок згідно із заповітом, хоча юридично вони вже не належали до Еміліїв Павлів. Сципіон віддав свою частку старшому братові, оскільки той був менш заможний. Друга дружина Емілія Павла (її ім'я залишилося невідомим) забрала свій посаг, продавши деяке майно чоловіка (Лівій та Полібій стверджують, що Павло помер відносно бідним, і що його здобич після македонської кампанії була невеликою).
Із смертю Луція Емілія Павла Македонського лінія Еміліїв Павлів згасла, хоча двоє нащадків і вижили. Старший, Фабій Еміліан, згодом став консулом і мав щонайменше одного сина, який в свою чергу у 121 році до н. е. став консулом Фабієм Аллобрігіком. Молодший, відомий під іменем Сципіона Еміліана, помер, не залишивши нащадків. З-поміж дочок старша була матір'ю двох консулів, а молодша донька — матір'ю консула Квінта Елія Туберона.
Див. також
Примітки
- Digital Prosopography of the Roman Republic
- Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — , 0-89130-811-3
- Любкер Ф. Papirii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 983–984.
- Тіт Лівій, XXXIX
- Плутарх, Емілій Павло
- Пліній Старший, ІІ
Джерела
- Тит Лівій
- Полібій
- Плутарх
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Lucij Emilij Lucij Emilij Pavlo Makedonskij lat Lucius Aemilius Paulus Macedonicus blizko 229 do n e 160 do n e politichnij derzhavnij i vijskovij diyach Starodavnogo Rimu dvichi konsul vidatnij voyenachalnik Lucij Emilij Pavlo Makedonskijlat Lucius Aemilius Paulus MacedonicusNarodivsya 228 do n e 1 Starodavnij RimPomer 160 do n e 1 Starodavnij RimKrayina Starodavnij RimDiyalnist davnorimskij politik davnorimskij vijskovij oficer armiyiZnannya mov latinaUchasnik Tretya Makedonska vijnaSuspilnij stan patricij 1 i shlyahtich d 1 Posada cenzor Starodavnogo Rimu pretor edil davnorimskij senator d 2 i konsul 2 Vijskove zvannya oficerRid dBatko Lucij Emilij Pavlo 1 1 Mati nevidomoBrati sestri Emiliya Pavla i d 1 1 U shlyubi z Papiriya MazoniyaDiti d d d Publij Kornelij Scipion Emilian Afrikanskij Molodshij 1 1 i Kvint Fabij Maksim Emilian 1 1 Mediafajli u VikishovishiRodinaLucij Emilij Pavlo Makedonskij narodivsya blizko 229 do n e Jogo batkom buv Lucij Emilij Pavlo konsul yakogo bulo vbito u bitvi pri Kannah u 216 do n e Lucij Emilij pohodiv z gilki Emiliyiv Pavliv davnogo patricianskogo rodu Emiliyiv Vpliv cogo rodu buv neosyazhnim zokrema zavdyaki jogo vdachi ta soyuzu z Korneliyami Scipionami Lucij Emilij Pavlo Makedonskij buv batkom Scipiona Emiliana Afrikanskogo i bratom Emiliyi Terciyi druzhini Scipiona AfrikanskogoRannya kar yeraDo 195 do n e jogo trichi bulo obrano vijskovim tribunom buv kvestorom U 194 do n e priznachenij odnim z triumviriv dlya zasnuvannya koloniyi v Krotoni Pislya zavershennya vijskovoyi sluzhbi Emiliya Pavla u 193 do n e jogo obrano curule aedile kurulnim edilom Vin vigrav vibori u 12 supernikiv Na cij posadi razom z kolegoyu Markom Lepidom zasudiv nizku skotopromislovciv za zlovzhivannya suspilnimi zemlyami i na styagneni koshti prikrasiv hram Yupitera pobuduvav dva portika Blizko 192 do n e uvijshov do kolegiyi avguriv Nastupnim krokom u jogo cursus honorum bulo obrannya pretorom u 191 do n e Pid chas perebuvannya na cij posadi Pavlo virushiv do provinciyi Ispaniya de u 190 189 do n e otrimav prokonsulski povnovazhennya Uprodovzh 191 189 do n e voyuvav proti luzitaniv spochatku zaznav porazki u bitvi pri Likoni ale potim oderzhav virishalnu peremogu i vidnoviv poryadok u provinciyi proyavivshi pri comu spravedlivist ta bezkorislivist U 189 do n e uvijshov do skladu komisiyi z desyati legativ dlya rozglyadu azijskih sprav i ukladannya mirnogo dogovoru z carem Antiohom Cya komisiya protistoyala prokonsulu Gneyu Manliyu Vulsonu yakij provokuvav konflikt z Antiohom i samochinno rozv yazav vijnu proti galativ U 187 do n e vid imeni komisiyi vistupiv porti nadannya jomu triumfu Povernuvshis do Rimu Emilij Pavlo pochav dobivatisya konsulstva ale trichi progravav vibori Rozpovidayuchi pro vibori 185 roku do n e Tit Livij nazivav Pavla dosvidchenim zdobuvachem yakij vvazhav sho maye tim bilshe pravo na konsulstvo sho odin raz jomu vzhe bulo v nomu vidmovleno Vpershe obrano konsulom u 182 do n e drugim molodshim konsulom stav Gnej Bebij Tamfil Obidva konsuli vidpravilisya do Liguriyi de vdalo veli voyenni diyi U 181 do n e yihni povnovazhennya buli prodovzheni j Emilij Pavlo virushiv u pohid proti ligurijciv ingavniv Protivnik osadiv jogo tabir ale rimlyani zrobili nespodivanu vilazku i zdobuli peremogu pislya yakoyi vse plem ya zdalosya Pislya povernennya do Rimu otrimav triumf Zgidno Plutarhu Lucij Emilij bagatorazovo viyavlyav nedvoznachne bazhannya znovu otrimati posadu konsula i odin raz visunuv svoyu kandidaturu ale prograv vibori Pislya cogo vin vidmovivsya vid uchasti v politici zoseredivshis na svoyih zhreckih obov yazkah i vihovanni siniv U 171 do n e vhodiv do skladu komisiyi z rozsliduvannya zdirstva rimskih namisnikiv u Dalnij Ispaniyi ale z chutok sam pereshkodzhav zasudzhennyu zvinuvachuvanih Lucij Emilij Pavlo ta MakedoniyaTretya Makedonska vijna Tretya Makedonska vijna rozpochalasya u 171 do n e koli makedonskij car Persej rozbiv rimsku armiyu pid kerivnictvom Publiya Liciniya Krassa u bitvi pri Kallicini Protyagom dvoh rokiv vijna tochilasya z pereminnim uspihom dlya oboh storin azh poki u 168 do n e konsulom ne bulo vdruge obrano Luciya Emiliya Pavla Yak konsula jogo priznachiv senat dlya virishennya makedonskogo pitannya Zdijsnivshi usi neobhidni prigotuvannya do vijni navesni Emilij Pavlo vidpliv do Makedoniyi do rimskoyi armiyi yaka perebuvala bilya Gerakliona Za dopomogoyu obhidnogo manevru vin zmusiv makedonske vijsko vidstupiti do Pidni i tam 22 chervnya 168 do n e zdobuv perekonlivu peremogu Naperedodni bitvi vidbulosya misyachne zatemnennya sho zlyakalo voyiniv v oboh armiyah Zgidno Ciceronu rimlyan zaspokoyiv poyasnivshi yim sut yavisha vijskovij tribun Gaj Sulpicij Gall za inshimi dzherelami vin navit peredbachiv zatemnennya i vse poyasniv vijsku zazdalegid U makedonciv bula perevaga v chiselnosti 40 000 pihotinciv i 4 tisyachi vershnikiv proti 26 000 rimlyan Prote Persej dovgo ne pochinav bitvu rozrahovuyuchi sho atakuvalnoyu storonoyu stanut rimlyani Lucij Emilij zi svogo boku tezh vichikuvav Nareshti vvecheri makedonska falanga rushila v bij i dobilasya velikih uspihiv Bitva vzhe zav yazalasya koli z yavivsya Emilij i pobachiv sho makedonci v pershih liniyah vstigli vstromiti vistrya svoyih sarissami v shiti rimlyan i takim chinom stali nedosyazhni dlya yihnih mechiv Koli zh i vsi inshi makedonci za obumovlenim signalom razom vidveli shiti vid plecha i vzyavshi spisa naperevagi stijko zustrili natisk rimlyan jomu stala zrozumila vsya sila cogo zimknutogo ladu sho grizno nayizhivsya nikoli v zhitti ne bachiv vin nichogo strashnishogo i tomu vidchuv perelyak i zamishannya i neridko zgodom zgaduvav pro ce vidovishe i pro vrazhennya yake vono zalishilo Plutarh Emilij Pavlo Rimlyani hocha i ne pochali tikati buli vitisneni do svogo taboru i do gori Olokr Ale nezabarom situaciya pochala zminyuvatisya bij shvidko peretvorilosya na bijnyu do yakoyi priyednavsya rimskij flot Silna makedonska kinnota tak i ne vzyala uchast v bitvi sho zrobilo peremogu rimlyan she povnishoyu 20 tisyach makedonciv buli vbiti she 11 tisyach potrapili v polon Car Persej vtik do Samofrakiyi ale nezabarom zdavsya rimlyan u polon i buv dostavlenij do Emiliya Pavla Tretyu Makedonsku vijnu bulo zaversheno Piznishi roki U 167 do n e zalishivsya u Makedoniyi na posadi prokonsula zdijsniv podorozh do Greciyi Razom z komisiyeyu decemviriv vregulyuvav spravi v Makedoniyi ta Greciyi zadovolniv skargi greckih derzhav soyuznikiv ta abi pokazati priklad nakazav vbiti 500 makedonciv vidomih svoyeyu prihilnistyu caryu Perseyu Takozh vin vidpraviv bagato lyudej u vignannya do Italiyi ta konfiskuvav yih skarbi v im ya Rimu ale zgidno z Plutarhom zabrav znachnu chastinu trofeyiv sobi Pri povernenni do Rimu v 167 do n e soldati buli nezadovoleni svoyeyu doleyu nagrabovanogo tomu shob zadovolniti yih Emilij Pavlo virishiv zrobiti zupinku v Epiri krayini yaka pidozryuvalasya u simpatiyah do Makedoniyi Hocha v Epiri vzhe bulo vidnovleno mir Pavlo zgidno z nakazom senatu viddav na pograbuvannya 70 jogo mist 150 000 lyudej buli zahopleni v rabstvo i krayina zalishilasya spustoshenoyu Povernennya Pavla do Rimu bulo rozkishnim Zahopivshi nechuvanu zdobich u Makedoniyi ta Epiri j polonivshi samogo makedonskogo carya Emilij Pavlo mav efektnij triumf popri te sho jogo soldati buli nezadovoleni rishennyam komanduvacha povnistyu peredati kaznu Perseya derzhavi j namagalisya zavaditi priznachennyu jogo triumfu Prote triumf vse zh taki vidbuvsya 28 listopada 30 listopada 167 do n e Zdobich u makedonskij vijni bula nastilki velikoyu sho v Rimi z togo chasu pripinilosya styagnennya tributu Yak zhest viznannya Senat nagorodiv Luciya Emiliya Pavla agnomenom prizviskom Makedonskij Macedonicus To bula vershina jogo kar yeri Ostanni roki zhittya i smertU 164 do n e obijmav posadu cenzora U 162 do n e jmovirno buv interreksom Naprikinci zhittya Lucij Emilij Pavlo Makedonskij tyazhko hvoriv Hvoroba to nastupala to vidstupala Emilij Pavlo navit proviv pevnij chas v Eleyi Italijskij vidnovlyuyuchi zdorov ya Zgodom vin povernuvsya do Rimu i navit prinis zhertvu bogam Prote hvoroba nespodivano uskladnilas i Emilij Pavlo pomer u 160 r do n e Pro veliki pochesti dlya Emiliya Pavla i pro lyubov narodu do nogo rozpoviv Polibij opisuyuchi pohoroni Sami pohoroni jogo gidni zahoplennya revne uchast vsih prisutnih vshanuvalo doblest pokijnogo najprekrasnishimi i zavidnimi pohoronnimi darami To bulo ne zoloto ne slonova kistka ne pokazna pishnist ozdoblennya ale dushevna shilnist povaga i lyubov ne tilki spivgromadyan a j protivnikiv Usi ispanci liguri i makedonci skilki yih ne bulo todi v Rimi zibralisya navkolo pohoronnogo odra molodi ta silni pidnyali jogo na plechi j ponesli a lyudi starshogo viku rushili slidom nazivayuchi Emiliya blagodijnikom i ryativnikom yih ridnij zemli Plutarh Emilij Pavlo Nashadki Luciya Emiliya Pavla MakedonskogoVpershe Lucij Emilij Pavlo odruzhivsya z Papiriyeyu Masoniyeyu donkoyu konsula 231 roku do n e Gaya Papiriya Masona z yakoyu vin zgodom rozluchivsya z nevidomoyi prichini Vid cogo shlyubu v nogo bulo chetvero ditej dva sina ta dvi donki Starsha donka Emiliya Pavla Persha jmovirno stala druzhinoyu sina Marka Porciya Katona a molodsha Emiliya Pavla Sekunda vijshla zamizh za Eliya Tuberona bagatiya z plebejskoyi rodini Zgidno z rimskimi istorikami Emilij Pavlo rozluchivsya z druzhinoyu koli yihnij molodshij sin buv she ditinoyu zvidsi rozluchennya malo misce u 183 182 rokah do n e popri ce jogo bulo obrano konsulom u 182 roci do n e todi Pavlo odruzhivsya vdruge im ya jogo drugoyi druzhini nevidome U comu shlyubi narodilosya she dvoye siniv starshij narodivsya blizko 181 roku do n e a molodshij blizko 176 roku do n e Takozh v Emiliya Pavla jmovirno narodilasya she odna donka Emiliya Terciya Priblizno mizh 175 ta 170 rokom do n e vin viddav dvoh starshih siniv na vsinovlennya do inshih rodin starshogo vsinoviv Kvint Fabij Maksim vin stav Kvintom Fabiyem Maksimusom Emilianom vstupayuchi takim chinom do rodu Fabiyiv Molodshogo sina yakij jmovirno spershu nosiv im ya Lucij vsinoviv jogo zh dvoyuridnij brat Publij Kornelij Scipion starshij sin i spadkoyemec Publiya Korneliya Scipiona Afrikanskogo i vin stav Publiyem Korneliyem Scipionom Emilianom Pislya togo yak starshi sini buli vsinovleni dvoma najvplivovishimi patricianskimi rodinami Rimu Emilij Pavlo rozrahovuvav na te sho dvoye molodshih prodovzhat jogo dinastiyu ale spodivannya buli marnimi Obidva sini pomerli she u ditinstvi odin za odnim v toj chas koli Pavlo svyatkuvav svij triumf Za Polibiyem starshomu z cih ditej bulo 14 a molodshomu 9 rokiv yihni imena v istoriyi ne zbereglisya Po smerti Emiliya Pavla jogo sini Kvint Fabij Maksim Emilian ta Publij Kornelij Scipion Emilian otrimali jogo majno u spadok zgidno iz zapovitom hocha yuridichno voni vzhe ne nalezhali do Emiliyiv Pavliv Scipion viddav svoyu chastku starshomu bratovi oskilki toj buv mensh zamozhnij Druga druzhina Emiliya Pavla yiyi im ya zalishilosya nevidomim zabrala svij posag prodavshi deyake majno cholovika Livij ta Polibij stverdzhuyut sho Pavlo pomer vidnosno bidnim i sho jogo zdobich pislya makedonskoyi kampaniyi bula nevelikoyu Iz smertyu Luciya Emiliya Pavla Makedonskogo liniya Emiliyiv Pavliv zgasla hocha dvoye nashadkiv i vizhili Starshij Fabij Emilian zgodom stav konsulom i mav shonajmenshe odnogo sina yakij v svoyu chergu u 121 roci do n e stav konsulom Fabiyem Allobrigikom Molodshij vidomij pid imenem Scipiona Emiliana pomer ne zalishivshi nashadkiv Z pomizh dochok starsha bula matir yu dvoh konsuliv a molodsha donka matir yu konsula Kvinta Eliya Tuberona Div takozhTretya Makedonska vijna Bitva pri PidniPrimitkiDigital Prosopography of the Roman Republic d Track Q100166489 Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic Society for Classical Studies 1951 ISBN 0 89130 812 1 0 89130 811 3 d Track Q31350139d Track Q980809d Track Q466021 Lyubker F Papirii Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 983 984 d Track Q45259603d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q1459210d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q30059240d Track Q24933120d Track Q656 Tit Livij XXXIX Plutarh Emilij Pavlo Plinij Starshij IIDzherelaTit Livij Polibij Plutarh