Лахденпохья

Лахденпо́хья або Ла́хденпохья (до 1918 — Якімварська станція, станція Якимвара; також станція Лахденпохья; фін. Lahdenpohja) — місто (з 1945 року) в Росії в складі Республіки Карелія, розташоване в Північному Приладожжі. Адміністративний центр Лахденпохського району утворює Лахденпохське міське поселення.

Лахденпохья Герб Координати 61°31′ пн. ш. 30°12′ сх. д. / 61.517° пн. ш. 30.200° сх. д. / 61.517; 30.200Координати: 61°31′ пн. ш. 30°12′ сх. д. / 61.517° пн. ш. 30.200° сх. д. / 61.517; 30.200 Країна  Росія Росія Адмінодиниця ^d Дата заснування 1600 Площа 9 км² Висота центру 10 м Населення 7787 осіб (1959)^[1], 7944 осіб (1970)^[2], 9541 осіб (1979)^[3], 10 429 осіб (1989)^[4], 10 600 осіб (1996)^[5], 10 400 осіб (1998)^[5], 10 300 осіб (2000)^[5], 10 200 осіб (2001)^[5], 8751 осіб (2002)^[6], 8500 осіб (2005)^[5], 8400 осіб (2006)^[5], 8300 осіб (2007)^[5], 8300 осіб (2008)^[5], 8173 осіб (2009)^[7], 7813 осіб (2010)^[8], 7800 осіб (2011)^[5], 7716 осіб (2012)^[9], 7667 осіб (2013)^[10], 7539 осіб (2014)^[11], 7512 осіб (2015)^[12], 7493 осіб (2016)^[13], 7449 осіб (2017)^[14], 7294 осіб (2018)^[15], 7158 осіб (2019)^[16], 7050 осіб (2020)^[17], 5952 осіб (2021)^[18], 5855 осіб (2023)^[19] Часовий пояс Телефонний код 81450 Поштовий індекс 186730 GeoNames 537147 OSM ↑1020802 ·R (Lakhdenpokhskoye urban settlemen) Офіційний сайт lahdenpohya-adm.ru Лахденпохья Лахденпохья (Росія)  Лахденпохья у Вікісховищі

Історична місцевість проживання карельських ладожан в Якимварській затоці, що отримала свою назву на згадку про шведського полководця Якоба Делагарді. Спочатку входила в Кірьязький цвинтар Новгородської землі; з часів Смутного часу до закінчення Північної війни місцевість переходила з рук до рук. У царську епоху з XIX століття — населений пункт у Виборзькій губернії, транспортний вузол Сердобольського поштового тракту. Після революції 1917 року аж до Зимової війни Якимварська станція входила до складу незалежної Фінляндії; за підсумками Другої Світової війни, увійшла до складу РРФСР і проголошена містом.

Географія

Місто розташоване на березі Якимварської затоки Ладозького озера на річці Аура-йоки.

Історія

Перші сліди перебування людини у цих краях датуються близько 2000 року. до нашої ери.

До 800-1100 років з'явилися перші селища, на узбережжі Ладозького озера були побудовані фортеці.

У 1323 році територія нинішнього Лахденпохського району стала частиною Кірьязького цвинтаря Новгородської республіки, який наприкінці XV ст. разом з іншими новгородськими землями увійшов до складу Російської держави.

Згідно з умовами Столбовського договору в 1617 році, територія Кірьязького цвинтаря увійшла до складу Шведського королівства.

У 1721 р., в результаті Північної війни, територія району була звільнена російськими військами і знову приєднана до Росії.

З 1809 року територія у складі Великого князівства Фінляндської Російської імперії.

У складі Фінляндії

З 1918 (після (проголошення незалежності Фінляндії)) до закінчення Радянсько-фінської війни 1939-1940 Лахденпохья — (кунта) (муніципалітет або волость Фінляндії).

До 1924 р. місто називалося Сієклахті (відомо з 1600 р.), входив до складу селища Яккіма.

У 1920—1930 pp. розвивалися деревообробні комбінати, будувалися лісопильні та целюлозні заводи. На базі промислового підприємства АТ «Лаатокан Пуу» з'явилося селище Лахденпох'я; 1924 р. селище набуло статусу селища міського типу.

В 1925 Держрада Фінляндії затвердила створення в Лахденпох'ї фанерного комбінату зі статутним капіталом 5 млн марок.

У роки радянсько-фінських воєн 1939-1940 і 1941-1944 р. м.

За підсумками Радянсько-фінської війни (1939-1940) Лахденпохья відійшла до СРСР відповідно до умов Московського мирного договору 1940; включена до складу Карело-Фінської РСР. Фінляндією було здійснено евакуацію фінського населення всього Північного Приладожжя.

Торішнього серпня 1941 року під час Другої світової війни (Радянсько-фінська війна (1941—1944)) фінські війська вийшли до Ладоги і опанували Яаккимой і Лахденпохьей. У міру просування лінії фронту частина фінських жителів змогла повернутися з евакуації ще до 1942 року. У 1942 р. у свої будинки повернулося понад 70% жителів (кунти) Лахденпох'я. Радянська історична наука вважає Лахденпохью окупованою фінськими військами з вересня 1941 по вересень 1944 року.

Після Московського перемир'я 1944 Лахденпохья знову відійшла до СРСР, її знову покинуло фінське населення.

У складі СРСР

Після переходу Лахденпох'ї до СРСР у будівлі лютеранської кірхи був табір військовополонених.

У 1956—91 рр. Лахденпохья — місто у складі Карельської АРСР. Лютеранську церкву використовували як гуртожиток, та був склад міськторгу. У 1977 р. церква згоріла.

Пострадянський період

На початку 1990-х років до руїн кірхи було повернуто два гранітні блоки пам'ятника місцевим фінським воїнам, які загинули 1918 р., встановлено пам'ятний хрест.

Зображення

• Руїни лютеранської церкви парафії Яккіма (Лахденпохський район)]]
• Каплиця Св. Великомученика Валентина, 2004 р.

Примітки

1. (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 травня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
2. (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 29 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
3. Всесоюзная перепись населения 1979 года Численность городского населения РСФСР, ее территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (рос.). Демоскоп Weekly. оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 25 вересня 2013.
4. (рос.). Архів оригіналу за 26 вересня 2011.
5. Народная энциклопедия «Мой город». Лахденпохья
6. (рос.). Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
7. (рос.). Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 2 січня 2014.
8. (рос.). Федеральная служба государственной статистики. Архів оригіналу за 6 вересня 2013. Процитовано 2013.
9. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года (рос.). Архів оригіналу за 16 травня 2013. Процитовано 31 травня 2014.
10. (рос.). М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат. 2013. Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 16 листопада 2013. {{}}: Проігноровано невідомий параметр |description= ()
11. (рос.). Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
12. (рос.). Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
13. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2016 года (рос.). 5 жовтня 2018. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
14. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2017 года (рос.). 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
15. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
16. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года (рос.). оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 31 липня 2019.
17. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2020 года (рос.). оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 17 жовтня 2020.
18. Таблица 5. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, городских округов, муниципальных районов, муниципальных округов, городских и сельских поселений, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов с населением 3000 человек и более (XLSX) (рос.). оригіналу за 1 вересня 2022. Процитовано 1 вересня 2022. {{}}: Проігноровано невідомий параметр |subtitle= ()
19. Численность постоянного населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2023 года (с учётом итогов Всероссийской переписи населения 2020 г.) (рос.). 18 серпня 2023. Процитовано 23 серпня 2023. {{}}: Проігноровано невідомий параметр |subtitle= ()
20. Lahdenpohja. оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 22 березня 2010.

Література

• Нейкен Л. Л. Лахденпох'я. - Петрозаводськ: "Карелія", 1989 - 96 с.: Іл. - (Міста та райони Карелії).
• Лахденпохья: Рік. указ. літ. / Держ. Публ. б-ка КАСР; Стан: Л. Л. Нейкен, Л. С. Баранович. - Петрозаводськ: Би. і., 1991. - 35 с. - (Міста Карелії).

Посилання

• Сайт міста Лахденпох'я
• Сайт Лахденпохського міського поселення
• Топографічні карти