Лауро Россі (італ. Lauro Rossi; 19 лютого 1810 року, Мачерата — 5 травня 1885 року, Кремона) — італійський композитор, представник романтизму. Його ім'я носить муніципальний театр в Мачераті.
Лауро Россі | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 19 лютого 1812[1][2][3] |
Місце народження | Мачерата, Марке, Папська держава[1][4] |
Дата смерті | 5 травня 1885[1][2][…](73 роки) |
Місце смерті | Кремона, Ломбардія, Королівство Італія[1][4] |
Поховання | Мачерата |
Громадянство | Королівство Італія і Папська держава |
Професії | композитор, диригент, музичний педагог |
Відомі учні | d |
Мова | італійська |
Жанри | опера і класична музика |
Заклад | Міланська консерваторія |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
Лауро Россі народився 19 лютого 1810 в Мачераті, в королівстві Італія. У 1822 році вступив в музичний коледж Сан-Себастьяно в Неаполі, де навчався музики у Джованні Фурно, Ніколо Антоніо Дзінґареллі та , разом з Вінченцо Белліні, Ерріко Петрелла і . Завершивши навчання в 1829 році, написав кілька мес. Навесні того ж року дебютував як оперний композитор оперою-буфа «Сільська графиня» (італ. Le contesse villane) на сцені театру Ла-Феніче в Неаполі.
З 1832 по 1834 рік служив директором театру Валле в Римі, де поставив оперу «Швейцарський дезертир» (італ. Il disertore svizzero). Великий успіх у публіки мали його опера-буфа «Порожній будинок, або Фальшивомонетники» (італ. La casa disabilitata, o Falsi Monetari) по лібрето , прем'єра якої відбулася в Мілані в театрі Ла Скала в 1834 році і опера-семісеріа «Чорне доміно» (італ. Domino nero) по лібрето , прем'єра якої відбулася в Мілані на сцені театру Каноб'яна в 1849 році.
У 1835 році Лауро Россі покинув Неаполь і, як композитор та імпресаріо, гастролював з власною оперною трупою по Мексиці і Кубі. У 1843 році у зв'язку з проблеми зі здоров'ям повернувся до Італії. З 1850 по 1870 рік працював директором Міланської консерваторії, а з 1870 по 1878 рік — Неаполітанської консерваторії.
Під час гастролей в Новому світі одружився з оперною співачкою Ізабеллою Обермаєр. Восени 1851 року композитор поховав її, і через два роки одружився з Софією Камерерді, яка народила сина Еудженіо і доньку Лауру, але пережив і її. У 1864 році він одружився втретє зі співачкою Матільдою Балларіні.
Поряд з педагогічною діяльністю, продовжував писати музику. Його останні опери «Графиня Монса» (італ. La Contessa di Mons) і «Клеопатра» (італ. Cleopatra) також були успішними як серед публіки та і критики. У 1869 році, на запрошення Джузеппе Верді, взяв участь у створенні «» (італ. Messa per Rossini), реквієму на річницю смерті композитора. Ним була написана частина «Агнець Божий» (лат. Agnus Dei).
Він був обраний членом Французької академії Святої Чечілії в Гавані і прославленої академії Святої Чечілії в Римі, носив звання почесного ректора Вищої школи співу в Кремоні, був почесним членом численних філармонійних товариств Італії.
У 1882 році Лауро Россі переїхав в Кремону, де помер 5 травня 1885 року.
Творча спадщина
Творча спадщина композитора складає 28 опер (в основному буфа), численні твори для вокалу і твори церковної і камерної музики. Він також є автором «Керівництва по курсу гармонії і вокальної практики для студентів Міланської консерваторії» (італ. Guida ad un corso di armonia pratica orale per gli allievi del Conservatorio di Milano).
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #116631279 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Florimo, 1872, с. 1–12.
- (італ.). Frontini Altervista. Архів оригіналу за 16 листопада 2020.
- (італ.). Tutti Teatri. Архів оригіналу за 16 листопада 2020.
- (італ.). Opera Italiana. Архів оригіналу за 23 листопада 2020.
Література
- Francesco Florimo. Biografia di Lauro Rossi tratta dal cenno storico della Scuola Musicale di Napoli : ( )[італ.]. — Roma : R. Stabilimento Ricordi, 1872. — 12 p.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lauro Rossi ital Lauro Rossi 19 lyutogo 1810 roku Macherata 5 travnya 1885 roku Kremona italijskij kompozitor predstavnik romantizmu Jogo im ya nosit municipalnij teatr v Macherati Lauro RossiOsnovna informaciyaData narodzhennya19 lyutogo 1812 1812 02 19 1 2 3 Misce narodzhennyaMacherata Marke Papska derzhava 1 4 Data smerti5 travnya 1885 1885 05 05 1 2 73 roki Misce smertiKremona Lombardiya Korolivstvo Italiya 1 4 PohovannyaMacherataGromadyanstvoKorolivstvo Italiya i Papska derzhavaProfesiyikompozitor dirigent muzichnij pedagogVidomi uchnidMovaitalijskaZhanriopera i klasichna muzikaZakladMilanska konservatoriya Fajli u VikishovishiBiografiyaLauro Rossi narodivsya 19 lyutogo 1810 v Macherati v korolivstvi Italiya U 1822 roci vstupiv v muzichnij koledzh San Sebastyano v Neapoli de navchavsya muziki u Dzhovanni Furno Nikolo Antonio Dzingarelli ta razom z Vinchenco Bellini Erriko Petrella i Zavershivshi navchannya v 1829 roci napisav kilka mes Navesni togo zh roku debyutuvav yak opernij kompozitor operoyu bufa Silska grafinya ital Le contesse villane na sceni teatru La Feniche v Neapoli Z 1832 po 1834 rik sluzhiv direktorom teatru Valle v Rimi de postaviv operu Shvejcarskij dezertir ital Il disertore svizzero Velikij uspih u publiki mali jogo opera bufa Porozhnij budinok abo Falshivomonetniki ital La casa disabilitata o Falsi Monetari po libreto prem yera yakoyi vidbulasya v Milani v teatri La Skala v 1834 roci i opera semiseria Chorne domino ital Domino nero po libreto prem yera yakoyi vidbulasya v Milani na sceni teatru Kanob yana v 1849 roci U 1835 roci Lauro Rossi pokinuv Neapol i yak kompozitor ta impresario gastrolyuvav z vlasnoyu opernoyu trupoyu po Meksici i Kubi U 1843 roci u zv yazku z problemi zi zdorov yam povernuvsya do Italiyi Z 1850 po 1870 rik pracyuvav direktorom Milanskoyi konservatoriyi a z 1870 po 1878 rik Neapolitanskoyi konservatoriyi Pid chas gastrolej v Novomu sviti odruzhivsya z opernoyu spivachkoyu Izabelloyu Obermayer Voseni 1851 roku kompozitor pohovav yiyi i cherez dva roki odruzhivsya z Sofiyeyu Kamererdi yaka narodila sina Eudzhenio i donku Lauru ale perezhiv i yiyi U 1864 roci vin odruzhivsya vtretye zi spivachkoyu Matildoyu Ballarini Poryad z pedagogichnoyu diyalnistyu prodovzhuvav pisati muziku Jogo ostanni operi Grafinya Monsa ital La Contessa di Mons i Kleopatra ital Cleopatra takozh buli uspishnimi yak sered publiki ta i kritiki U 1869 roci na zaproshennya Dzhuzeppe Verdi vzyav uchast u stvorenni ital Messa per Rossini rekviyemu na richnicyu smerti kompozitora Nim bula napisana chastina Agnec Bozhij lat Agnus Dei Vin buv obranij chlenom Francuzkoyi akademiyi Svyatoyi Chechiliyi v Gavani i proslavlenoyi akademiyi Svyatoyi Chechiliyi v Rimi nosiv zvannya pochesnogo rektora Vishoyi shkoli spivu v Kremoni buv pochesnim chlenom chislennih filarmonijnih tovaristv Italiyi U 1882 roci Lauro Rossi pereyihav v Kremonu de pomer 5 travnya 1885 roku Tvorcha spadshinaTvorcha spadshina kompozitora skladaye 28 oper v osnovnomu bufa chislenni tvori dlya vokalu i tvori cerkovnoyi i kamernoyi muziki Vin takozh ye avtorom Kerivnictva po kursu garmoniyi i vokalnoyi praktiki dlya studentiv Milanskoyi konservatoriyi ital Guida ad un corso di armonia pratica orale per gli allievi del Conservatorio di Milano PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 116631279 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Florimo 1872 s 1 12 ital Frontini Altervista Arhiv originalu za 16 listopada 2020 ital Tutti Teatri Arhiv originalu za 16 listopada 2020 ital Opera Italiana Arhiv originalu za 23 listopada 2020 LiteraturaFrancesco Florimo Biografia di Lauro Rossi tratta dal cenno storico della Scuola Musicale di Napoli ital Roma R Stabilimento Ricordi 1872 12 p