Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Білозорка мангрова | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Tachycineta albilinea (Lawrence, 1863) | ||||||||||||||||
 Мапа розповсюдження T. albilinea | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Білозорка мангрова (Tachycineta albilinea) — горобцеподібний птах родини ластівкових, що гніздиться в прибережних районах через Центральну Америку від Мексики до Панами 
Мангрові ластівки дуже територіальні під час шлюбного періоду, так само, як . Гніздо зазвичай вбудовано в отвір або щілину в скелі біля води менш як 2 метри над землею
З чисельністю щонайменше 500 000 представників, мангрові ластівки класифікуються як вид з найменшим ризиком за оцінкою Міжнародного союзу охорони природи (МСОП). Їх кількість зменшується, хоча і не досить швидко для того, щоб бути класифіковані як уразливий вид
Систематика та етимологія
Мангрові ластівки вперше були описані 1863 року як Petrochelidon albilinea американським орнітологом-любителем Джорджом Ньюболдом Лоуренс, а сучасний рід Tachycineta вперше описав 1850 року німецький орнітолог Жан Кабаніс. Назва роду Tachycineta походить від давньогрецького takhukinetos («те, що швидко рухається»), а сама назва виду albilinea від латинського albus ("білий") і linea («лінія»).
Вид входить до роду Tachycineta підродини Hirundininae родини ластівкових, яка включає в себе всіх ластівок і серпокрильців, за винятком роду річкових ластівок, які відносяться до підродини Pseudochelidoninae. Дослідження ДНК послідовності показують, що існує три основні групи серед Hirundininae, що в цілому відрізняється будуванням гнізда: ті, що риють собі гнізда, як берегова ластівка; ті, що оселяються у природних порожнинах, як наприклад, розломи в скелях; і ті птахи, що будують кубло з бруду та багна, як міська ластівка. Мангрова ластівка відноситься до птахів, що оселяються в природних порожнинах.
Всі дев'ять видів Tachycineta мають глянсово блакитні або зелені спинки і білий низ, але п'ять з цих видів мають білі сідниці — мангрова ластівка, T. stolzmanni, , T. leucorrhoa і — які особливо тісно пов'язані між собою, перші три і останні два види утворюють два надвида. Tachycineta stolzmanni узбереж Перу раніше вважалася підвидом мангрових ластівок, але її спів, поведінка і дані свідчать про те, що її слід розглядати як самостійний вид. Також вона відрізняється від мангрової ластівки відсутністю білої смуги біля очей і невеликою різницею в розмірах.
Опис
Це відносно невелика ластівка, 11—12 см довжиною і близько 14 грамів вагою. Доросла особина має переливчастий синьо-зелений верх, білий низ тіла, надхвістя, підхвістя і криючі крила, чорнявий хвіст і махові пір'я. Нові пір'я зеленіші, а старі блакитніші. Нижня сторона тіла біла, іноді з слабкими темними плямочками. Чорний дзьоб невеликий, близько 11 мм довжиною. Райдужна оболонка темно-коричнева, а плесно і пальці мають діапазон кольорів від чорного до темнувато-коричневого. За очима є тонкі білі лінії. Ще два інших вида Tachycineta мають цю особливість: T. thalassina і T. leucorrhoa. Хвіст зрілої особини хвіст лише злегка роздвоєний. Птахи обох статей схожі між собою, хоча трохи відрізняються за розміром. Порівняно з самцями, самиці мають трохи довший хвіст і коротші крила. Молодняк сіро-коричневого забарвлення, а іноді, верх має слабкий, зеленуватий блиск.
Спів мангрових ластівок звучить як «єрррт», або «чріт». Їх пісні часто описуються як м'який тріль. Для попередження використовують різкий і короткий сигнал тривоги.
Розповсюдження
Ці ластівки родом з Мексики, всієї Центральної Америки (Беліз, Гватемала, Гондурас, Сальвадор, Нікарагуа, Коста-Рика та Панама), а також з Перу. Вони зазвичай мешкають поруч з низьколежачими водоймами і у мангрових лісах, через що і отримали свою загальну назву. Також були помічені у літоральних зонах. У Мексиці, як правило, гніздяться на висоті не вище 600 метрів від рівня моря. У Коста-Риці на висоті до 1000 метрів, але зазвичай, але обирають висоту між 500 метрів альтитуди. Рідше зустрічаються у високогір'ї. Мангрові ластівки також залітають у , де вони були вперше зафіксовані 2002 року, в штаті Флорида. Незважаючи на те, що мангрова ластівка є постійним жителем свого ареалу, ймовірно, існують деякі переміщення після сезону гніздування.
Поведінка
Життя мангрових ластівок тісно пов'язане з досить-таки відкритими водоймами, і самі ластівки часто зустрічаються невеликими групами над річками або озерами, якщо в них не шлюбний сезон. Їх траєкторії польоту зазвичай прямі і низько над водою. Летять з швидким помахами крил і немов ковзаючи у повітрі. У проміжках між пошуками їжі їх часто можна спостерігати відпочиваючими у води.
Середовище існування
Мангрова ластівка це досить самотні птах; їх гнізда знаходили, щонайменше, на відстані від 50 до 300 метрів один від одного. Гнізда будують собі в природних або штучних западинах біля води, зазвичай у якомусь пні чи всохлому дереві. Також не рідкість коли вони обирають шпаківню. Зазвичай їх кубло глибиною декілька сантиметрів і обкладений травою, тонкими стеблами, мохом, листками і паличками. Це все доповнюється пір'ями. Також для свого кубла вони обирають дупла дерев і розщілини в скелях або мостах.
Розмноження
За п'ять місяців сезону розмноження, мангрові ластівки зазвичай висиджують два виводки. Сам шлюбний період триває приблизно з січня по липень в Центральній Америці, і приблизно з березня до червня чи липня в Мексиці. Як і споріднена деревна ластівка, цей вид дуже агресивний до інших ластівкових під час періоду парування і є дуже територіальним.
Мангрові ластівки соціально моногамні, але з деякими позапаровими зляганнями. Наприклад, близько 15 % пташенят і близько 25 % виводків розвиваються в результаті позапарового батьківства. Гніздо з позапаровим молодняком в середньому знаходиться приблизно в 430 метрах від найближчого такого ж сусіда. Позапарова молодь також зіставляється з індексом , або відсоток самиць, які одночасно родючі. Немає чіткого часу відкладання яєць через тривалий сезон розмноження мангрових ластівок. Самці йдуть спаровуватися до самиць частіше, ніж самиці йдуть до самців. Період фертильності становить шість днів від першого до передостаннього яйця.
Кладка складається від трьох до п'яти білих яєць, які вилуплюються через 17 днів. В середньому яйця за розміром 17,3 × 12.8 мм і важать близько 1.6 грам. З яєць пташенята вилуплюються асинхронно, причому виводимість близько 60 %. Пташенят вигодовують обидва батьки протягом 23-27 днів до вильоту. Як правило, на одне гніздо є тільки одне успішне пташеня.
Живлення
До раціону мангрових ластівок в першу чергу входять маленькі, летючі комахи, у тому числі великі види, такі як бабки і бджоли. Це досить велика здобич для птиці такого розміру. Ця ластівка зазвичай шукає поживу близько до заток, озер і великих річок, але іноді її можна знайти на висоті 30 метрів або вище над водою. Зазвичай вони їдять рано вранці і пізно ввечері, пташенят годують тільки після сходу сонця і перед заходом. Ті ластівки, що не гніздяться, зазвичай ловлять корм невеликими зграями. Хоча при гніздуванні вони живляться поодинці або парами.
Мангрові ластівки залишаються на відстані в межах 100 метрів від гнізда при добуванні їжі для пташенят. Але, при полюванні для себе, було відмічено, що вони можуть віддалятися до 200 метрів від свого гнізда. Як правило, вони живляться на своїй території.
Хижаки і паразити
Не так багато відомо про хижаки і паразити мангрових ластівок, хоча виявлено, що їх гнізда потерпають від термітів і мошок. Чорні мухи здебільшого впливають тільки на штучні шпаківні. Поширеність мух пов'язано з довколишніми потоками і залежить від погодних умов. Також ці ластівки виявилися хазяїнами для паразита Sternostoma hirundinis, виду носового кліща.
Охоронний статус
Станом на 2016 рік, мангрова ластівка класифікується як вид «з найменшим ризиком» за МСОП. Є деякі свідчення того, що популяція зменшується. Це, напевно, через зменшення природного середовища існування або використання пестицидів. Обґрунтуванням для класифікації цього виду як найменш загрозливим є його численна популяція, яка оцінюється в більш ніж 500 000 представників, а його найбільший ареал оцінюється приблизно в 3,170,000 км². Хоча популяція зменшується, вона не знижується досить швидко, щоб вид був класифікований як уразливий.
Посилання
- (англ.) BirdLife International (2016). . IUCN Red List of Threatened Species. IUCN. 2016: e.T22733821A95065912. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T22733821A95065912.en. Архів оригіналу за 2 червня 2018. Процитовано 2 March 2017.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- (англ.) Lawrence, George Newbold Lawrence (1863). . Annals of Lyceum of Natural History of New York. 8: 2. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 11 березня 2017.
- (нім.) Cabanis, Jean (1850). . Т. 1. Halbertstadt: Independently commissioned by R. Frantz. с. 48. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 11 березня 2017.
- (англ.) Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 39, 377. ISBN .
- (англ.) ; Whittingham, Linda A.; Moyle, Robert G.; Slikas, Beth; Winkler, David W. (2005). Phylogeny of swallows (Aves: Hirundinidae) estimated from nuclear and mitochondrial DNA. . 35 (1): 254—270. doi:10.1016/j.ympev.2004.11.008. PMID 15737595.
- (англ.) Winkler, David W.; Sheldon, Frederick H. (1993). (PDF). Proceedings of the National Academy of Sciences USA. 90 (12): 5705—5707. doi:10.1073/pnas.90.12.5705. PMC 46790. PMID 8516319. Архів оригіналу (PDF) за 3 лютого 2020. Процитовано 11 березня 2017.
- (англ.) Turner, Angela. del Hoyo, Josep; Elliott, Andrew; Sargatal, Jordi; Christie, David A.; de Juana, Eduardo (ред.). Family Hirundinidae: Swallows and Martins. Handbook of the Birds of the World Alive. Barcelona: Lynx Edicions. Процитовано 13 жовтня 2016.
- (англ.) Turner, Angela (2013). del Hoyo, Josep; Elliott, Andrew; Sargatal, Jordi; Christie, David A.; de Juana, Eduardo (ред.). Mangrove Swallow (Tachycineta albilinea). Handbook of the Birds of the World Alive. Barcelona: Lynx Edicions. Процитовано 7 листопада 2016.
- (англ.) Buderman, F. E. (2010). Schulenberg, T. S. (ред.). . Neotropical Birds Online. Cornell Lab of Ornithology. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 6 листопада 2016.
- (англ.) Turner, Angela K; Rose, Chris (1989). Swallows & Martins: An Identification Guide and Handbook. Boston: Houghton Mifflin. ISBN .
- (1971). (PDF). The Auk. 88 (3): 635—651. Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2020. Процитовано 11 березня 2017.
- (англ.) Dyrcz, Andrzej (2000). (PDF). Ornitologia Neotropical. 11 (1): 83—84. Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2020. Процитовано 17 грудня 2016.
- (англ.) Moore, Owen R.; Stutchbury, Bridget J. M.; Quinn, James S. (1999). (PDF). The Auk. 116 (4): 1039—1046. doi:10.2307/4089683. ISSN 0004-8038. Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2020. Процитовано 11 березня 2017.
- (англ.) Dyrcz, Andrzej (1984). Breeding biology of the Mangrove Swallow Tachycineta albilinea and the Grey-breasted Martin Progne chalybea at Barro Colorado Island, Panama. Ibis. 126 (1): 59—66. doi:10.1111/j.1474-919X.1984.tb03664.x. ISSN 0019-1019.
{{}}: Вказано більш, ніж один|DOI=та|doi=(); Вказано більш, ніж один|ISSN=та|issn=(); Вказано більш, ніж один|first1=та|first=(); Вказано більш, ніж один|last1=та|last=() - (англ.) Atkinson, Carter (2008). Parasitic Diseases of Wild Birds. Ames, Iowa: Wiley-Blackwell. с. 543. ISBN .
- (англ.) Spicer, Greg S. (1987). (PDF). Journal of Parasitic Diseases. American Society of Parasitologists. 73 (2): 259—264. Архів оригіналу (PDF) за 20 грудня 2016. Процитовано 18 грудня 2016.
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bilozorka mangrovaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Aniamlia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Lastivkovi Hirundinidae Rid Bilozorka Tachycineta Vid Bilozorka mangrovaBinomialna nazvaTachycineta albilinea Lawrence 1863 Mapa rozpovsyudzhennya T albilineaPosilannyaVikishovishe Tachycineta albilineaEOL 45511454ITIS 563261MSOP 22733821NCBI 173222 Bilozorka mangrova Tachycineta albilinea gorobcepodibnij ptah rodini lastivkovih sho gnizditsya v priberezhnih rajonah cherez Centralnu Ameriku vid Meksiki do Panami Verh sino zelenij mahovi pera chornuvati hvist chornij a oguzok ta niz bili Takozh mayut bilu smugu bilya yiyi ochej sho zustrichayetsya lishe v dvoh inshih vidiv rodu Tachycineta T thalassina i T leucorrhoa Stati hocha shozhi za operennyam ale trohi vidriznyayutsya za rozmirom Molodi osobini mayut siro burij i bilij niz Spiv cih lastivok zazvichaj opisuyetsya yak m yaka trel z harakternim zvukom yerrrt Mangrovi lastivki duzhe teritorialni pid chas shlyubnogo periodu tak samo yak Gnizdo zazvichaj vbudovano v otvir abo shilinu v skeli bilya vodi mensh yak 2 metri nad zemleyu Predstavniki cogo vidu zazvichaj harchuyutsya grupami ale poodinci pid chas shlyubnogo sezonu Zazvichaj koli voni goduyut svoyih ptashenyat to polyuyut blizhche do gnizda ale koli shukayut yizhu dlya sebe zahodyat nabagato dali Ce komahoyidnij ptah sho shoplyuye nalotu nezvichajno veliku zdobich dlya svoyih rozmiriv U vilnij chas vid polyuvannya chasto vidpochivayut bilya vodi Z chiselnistyu shonajmenshe 500 000 predstavnikiv mangrovi lastivki klasifikuyutsya yak vid z najmenshim rizikom za ocinkoyu Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi MSOP Yih kilkist zmenshuyetsya hocha i ne dosit shvidko dlya togo shob buti klasifikovani yak urazlivij vid Malo sho vidomo pro prirodnih vorogiv cogo vidu ale vidomo sho vin ye hazyayinom nosovogo klisha Sternostoma hirundinis Krim togo vidomo sho yih gnizda poterpayut vid termitiv i moshok Sistematika ta etimologiyaMangrovi lastivki vpershe buli opisani 1863 roku yak Petrochelidon albilinea amerikanskim ornitologom lyubitelem Dzhordzhom Nyuboldom Lourens a suchasnij rid Tachycineta vpershe opisav 1850 roku nimeckij ornitolog Zhan Kabanis Nazva rodu Tachycineta pohodit vid davnogreckogo takhukinetos te sho shvidko ruhayetsya a sama nazva vidu albilinea vid latinskogo albus bilij i linea liniya Vid vhodit do rodu Tachycineta pidrodini Hirundininae rodini lastivkovih yaka vklyuchaye v sebe vsih lastivok i serpokrilciv za vinyatkom rodu richkovih lastivok yaki vidnosyatsya do pidrodini Pseudochelidoninae Doslidzhennya DNK poslidovnosti pokazuyut sho isnuye tri osnovni grupi sered Hirundininae sho v cilomu vidriznyayetsya buduvannyam gnizda ti sho riyut sobi gnizda yak beregova lastivka ti sho oselyayutsya u prirodnih porozhninah yak napriklad rozlomi v skelyah i ti ptahi sho buduyut kublo z brudu ta bagna yak miska lastivka Mangrova lastivka vidnositsya do ptahiv sho oselyayutsya v prirodnih porozhninah Vsi dev yat vidiv Tachycineta mayut glyansovo blakitni abo zeleni spinki i bilij niz ale p yat z cih vidiv mayut bili sidnici mangrova lastivka T stolzmanni T leucorrhoa i yaki osoblivo tisno pov yazani mizh soboyu pershi tri i ostanni dva vidi utvoryuyut dva nadvida Tachycineta stolzmanni uzberezh Peru ranishe vvazhalasya pidvidom mangrovih lastivok ale yiyi spiv povedinka i dani svidchat pro te sho yiyi slid rozglyadati yak samostijnij vid Takozh vona vidriznyayetsya vid mangrovoyi lastivki vidsutnistyu biloyi smugi bilya ochej i nevelikoyu rizniceyu v rozmirah OpisFrontalnij vid mangrovoyi lastivki Ce vidnosno nevelika lastivka 11 12 sm dovzhinoyu i blizko 14 gramiv vagoyu Dorosla osobina maye perelivchastij sino zelenij verh bilij niz tila nadhvistya pidhvistya i kriyuchi krila chornyavij hvist i mahovi pir ya Novi pir ya zelenishi a stari blakitnishi Nizhnya storona tila bila inodi z slabkimi temnimi plyamochkami Chornij dzob nevelikij blizko 11 mm dovzhinoyu Rajduzhna obolonka temno korichneva a plesno i palci mayut diapazon koloriv vid chornogo do temnuvato korichnevogo Za ochima ye tonki bili liniyi She dva inshih vida Tachycineta mayut cyu osoblivist T thalassina i T leucorrhoa Hvist zriloyi osobini hvist lishe zlegka rozdvoyenij Ptahi oboh statej shozhi mizh soboyu hocha trohi vidriznyayutsya za rozmirom Porivnyano z samcyami samici mayut trohi dovshij hvist i korotshi krila Molodnyak siro korichnevogo zabarvlennya a inodi verh maye slabkij zelenuvatij blisk Spiv mangrovih lastivok zvuchit yak yerrrt abo chrit Yih pisni chasto opisuyutsya yak m yakij tril Dlya poperedzhennya vikoristovuyut rizkij i korotkij signal trivogi RozpovsyudzhennyaCi lastivki rodom z Meksiki vsiyeyi Centralnoyi Ameriki Beliz Gvatemala Gonduras Salvador Nikaragua Kosta Rika ta Panama a takozh z Peru Voni zazvichaj meshkayut poruch z nizkolezhachimi vodojmami i u mangrovih lisah cherez sho i otrimali svoyu zagalnu nazvu Takozh buli pomicheni u litoralnih zonah U Meksici yak pravilo gnizdyatsya na visoti ne vishe 600 metriv vid rivnya morya U Kosta Rici na visoti do 1000 metriv ale zazvichaj ale obirayut visotu mizh 500 metriv altitudi Ridshe zustrichayutsya u visokogir yi Mangrovi lastivki takozh zalitayut u de voni buli vpershe zafiksovani 2002 roku v shtati Florida Nezvazhayuchi na te sho mangrova lastivka ye postijnim zhitelem svogo arealu jmovirno isnuyut deyaki peremishennya pislya sezonu gnizduvannya PovedinkaMangrova lastivka vmostilasya poruch Zhittya mangrovih lastivok tisno pov yazane z dosit taki vidkritimi vodojmami i sami lastivki chasto zustrichayutsya nevelikimi grupami nad richkami abo ozerami yaksho v nih ne shlyubnij sezon Yih trayektoriyi polotu zazvichaj pryami i nizko nad vodoyu Letyat z shvidkim pomahami kril i nemov kovzayuchi u povitri U promizhkah mizh poshukami yizhi yih chasto mozhna sposterigati vidpochivayuchimi u vodi Seredovishe isnuvannya Mangrova lastivka ce dosit samotni ptah yih gnizda znahodili shonajmenshe na vidstani vid 50 do 300 metriv odin vid odnogo Gnizda buduyut sobi v prirodnih abo shtuchnih zapadinah bilya vodi zazvichaj u yakomus pni chi vsohlomu derevi Takozh ne ridkist koli voni obirayut shpakivnyu Zazvichaj yih kublo glibinoyu dekilka santimetriv i obkladenij travoyu tonkimi steblami mohom listkami i palichkami Ce vse dopovnyuyetsya pir yami Takozh dlya svogo kubla voni obirayut dupla derev i rozshilini v skelyah abo mostah Rozmnozhennya Za p yat misyaciv sezonu rozmnozhennya mangrovi lastivki zazvichaj visidzhuyut dva vivodki Sam shlyubnij period trivaye priblizno z sichnya po lipen v Centralnij Americi i priblizno z bereznya do chervnya chi lipnya v Meksici Yak i sporidnena derevna lastivka cej vid duzhe agresivnij do inshih lastivkovih pid chas periodu paruvannya i ye duzhe teritorialnim Mangrovi lastivki socialno monogamni ale z deyakimi pozaparovimi zlyagannyami Napriklad blizko 15 ptashenyat i blizko 25 vivodkiv rozvivayutsya v rezultati pozaparovogo batkivstva Gnizdo z pozaparovim molodnyakom v serednomu znahoditsya priblizno v 430 metrah vid najblizhchogo takogo zh susida Pozaparova molod takozh zistavlyayetsya z indeksom abo vidsotok samic yaki odnochasno rodyuchi Nemaye chitkogo chasu vidkladannya yayec cherez trivalij sezon rozmnozhennya mangrovih lastivok Samci jdut sparovuvatisya do samic chastishe nizh samici jdut do samciv Period fertilnosti stanovit shist dniv vid pershogo do peredostannogo yajcya Kladka skladayetsya vid troh do p yati bilih yayec yaki viluplyuyutsya cherez 17 dniv V serednomu yajcya za rozmirom 17 3 12 8 mm i vazhat blizko 1 6 gram Z yayec ptashenyata viluplyuyutsya asinhronno prichomu vivodimist blizko 60 Ptashenyat vigodovuyut obidva batki protyagom 23 27 dniv do vilotu Yak pravilo na odne gnizdo ye tilki odne uspishne ptashenya Zhivlennya Do racionu mangrovih lastivok v pershu chergu vhodyat malenki letyuchi komahi u tomu chisli veliki vidi taki yak babki i bdzholi Ce dosit velika zdobich dlya ptici takogo rozmiru Cya lastivka zazvichaj shukaye pozhivu blizko do zatok ozer i velikih richok ale inodi yiyi mozhna znajti na visoti 30 metriv abo vishe nad vodoyu Zazvichaj voni yidyat rano vranci i pizno vvecheri ptashenyat goduyut tilki pislya shodu soncya i pered zahodom Ti lastivki sho ne gnizdyatsya zazvichaj lovlyat korm nevelikimi zgrayami Hocha pri gnizduvanni voni zhivlyatsya poodinci abo parami Mangrovi lastivki zalishayutsya na vidstani v mezhah 100 metriv vid gnizda pri dobuvanni yizhi dlya ptashenyat Ale pri polyuvanni dlya sebe bulo vidmicheno sho voni mozhut viddalyatisya do 200 metriv vid svogo gnizda Yak pravilo voni zhivlyatsya na svoyij teritoriyi Hizhaki i parazitiNe tak bagato vidomo pro hizhaki i paraziti mangrovih lastivok hocha viyavleno sho yih gnizda poterpayut vid termitiv i moshok Chorni muhi zdebilshogo vplivayut tilki na shtuchni shpakivni Poshirenist muh pov yazano z dovkolishnimi potokami i zalezhit vid pogodnih umov Takozh ci lastivki viyavilisya hazyayinami dlya parazita Sternostoma hirundinis vidu nosovogo klisha Ohoronnij statusStanom na 2016 rik mangrova lastivka klasifikuyetsya yak vid z najmenshim rizikom za MSOP Ye deyaki svidchennya togo sho populyaciya zmenshuyetsya Ce napevno cherez zmenshennya prirodnogo seredovisha isnuvannya abo vikoristannya pesticidiv Obgruntuvannyam dlya klasifikaciyi cogo vidu yak najmensh zagrozlivim ye jogo chislenna populyaciya yaka ocinyuyetsya v bilsh nizh 500 000 predstavnikiv a jogo najbilshij areal ocinyuyetsya priblizno v 3 170 000 km Hocha populyaciya zmenshuyetsya vona ne znizhuyetsya dosit shvidko shob vid buv klasifikovanij yak urazlivij Posilannya angl BirdLife International 2016 IUCN Red List of Threatened Species IUCN 2016 e T22733821A95065912 doi 10 2305 IUCN UK 2016 3 RLTS T22733821A95065912 en Arhiv originalu za 2 chervnya 2018 Procitovano 2 March 2017 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 angl Lawrence George Newbold Lawrence 1863 Annals of Lyceum of Natural History of New York 8 2 Arhiv originalu za 31 bereznya 2019 Procitovano 11 bereznya 2017 nim Cabanis Jean 1850 T 1 Halbertstadt Independently commissioned by R Frantz s 48 Arhiv originalu za 31 bereznya 2019 Procitovano 11 bereznya 2017 angl Jobling James A 2010 The Helm Dictionary of Scientific Bird Names London Christopher Helm s 39 377 ISBN 978 1 4081 2501 4 angl Whittingham Linda A Moyle Robert G Slikas Beth Winkler David W 2005 Phylogeny of swallows Aves Hirundinidae estimated from nuclear and mitochondrial DNA 35 1 254 270 doi 10 1016 j ympev 2004 11 008 PMID 15737595 angl Winkler David W Sheldon Frederick H 1993 PDF Proceedings of the National Academy of Sciences USA 90 12 5705 5707 doi 10 1073 pnas 90 12 5705 PMC 46790 PMID 8516319 Arhiv originalu PDF za 3 lyutogo 2020 Procitovano 11 bereznya 2017 angl Turner Angela del Hoyo Josep Elliott Andrew Sargatal Jordi Christie David A de Juana Eduardo red Family Hirundinidae Swallows and Martins Handbook of the Birds of the World Alive Barcelona Lynx Edicions Procitovano 13 zhovtnya 2016 angl Turner Angela 2013 del Hoyo Josep Elliott Andrew Sargatal Jordi Christie David A de Juana Eduardo red Mangrove Swallow Tachycineta albilinea Handbook of the Birds of the World Alive Barcelona Lynx Edicions Procitovano 7 listopada 2016 angl Buderman F E 2010 Schulenberg T S red Neotropical Birds Online Cornell Lab of Ornithology Arhiv originalu za 20 grudnya 2016 Procitovano 6 listopada 2016 angl Turner Angela K Rose Chris 1989 Swallows amp Martins An Identification Guide and Handbook Boston Houghton Mifflin ISBN 0 395 51174 7 1971 PDF The Auk 88 3 635 651 Arhiv originalu PDF za 14 lipnya 2020 Procitovano 11 bereznya 2017 angl Dyrcz Andrzej 2000 PDF Ornitologia Neotropical 11 1 83 84 Arhiv originalu PDF za 14 lipnya 2020 Procitovano 17 grudnya 2016 angl Moore Owen R Stutchbury Bridget J M Quinn James S 1999 PDF The Auk 116 4 1039 1046 doi 10 2307 4089683 ISSN 0004 8038 Arhiv originalu PDF za 14 lipnya 2020 Procitovano 11 bereznya 2017 angl Dyrcz Andrzej 1984 Breeding biology of the Mangrove Swallow Tachycineta albilinea and the Grey breasted Martin Progne chalybea at Barro Colorado Island Panama Ibis 126 1 59 66 doi 10 1111 j 1474 919X 1984 tb03664 x ISSN 0019 1019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Vkazano bilsh nizh odin DOI ta doi dovidka Vkazano bilsh nizh odin ISSN ta issn dovidka Vkazano bilsh nizh odin first1 ta first dovidka Vkazano bilsh nizh odin last1 ta last dovidka angl Atkinson Carter 2008 Parasitic Diseases of Wild Birds Ames Iowa Wiley Blackwell s 543 ISBN 978 0 8138 0462 0 angl Spicer Greg S 1987 PDF Journal of Parasitic Diseases American Society of Parasitologists 73 2 259 264 Arhiv originalu PDF za 20 grudnya 2016 Procitovano 18 grudnya 2016 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij