Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кісе́н (кор. 妓生, 기생) чи кіньо́[] (кор. 妓女, 기녀) — освічена рабиня-виконавиця у традиційній Кореї, яка прислужувала чоловікам на бенкетах і розважала їх співом і танцями.
| Кісен | |
 | |
 Кісен у Вікісховищі |
Історія
Вважається, що культура кісен привнесена з Китаю, де невільниць-виконавиць називали . Існує кілька версій про час появи кісен. За однією з версій, кісен з'явилися в державі Сілла серед , жінок-попередниць хваранів. Однак між вонхва з Сілли і кісен Чосону мало спільного: вонхва вибиралися з аристократії, тоді як кісен були жінками нижчих класів. Інші теорії простежують сліди кісен в ранньому Корьо. На той час у країні знаходилося багато мешканок колишньої держави Пекче. Перший правитель Корьо, ван Тхеджо, вважав їх небезпечними для свого уряду і видав наказ про перетворення їх у державних рабинь. Імовірно, перші кісен були з цих переселенок.
Попри суперечливий час походження, як клас кісен сформувалися в Корьо 935—1394. Вперше вони згадуються на початку XI століття.
Через зростання чисельності кісен під час правління короля Мьонджона держава стала вести облікові записи (кіджок) кісен. Приблизно в той же час уряд робив спроби заснувати освітні установи для кісен. Ці академії, відомі як кьобан, вперше з'явилися в документах під час їх скасування при королі Хьонджоні в 1010 році. Однак вони були знову відкриті під час правління короля .
Дівчата, навчені в кьобанах, призначалися виключно для придворних розваг, граючи важливу роль у внутрішніх справах королівського двору. Вони розважали як короля, так і високопоставлених гостей — ці обов'язки збереглися і під час періоду Чосон. До того ж, починаючи з правління Мунджона, кісен брали участь в офіційних державних церемоніях.
В епоху Корьо інститут досяг свого розквіту, незважаючи на спроби уряду скасувати його. Під час правління , 1494—1506, введена ієрархія в середовищі кісен, яка розділила їх на «небесних» і «земних».
У 1650 році всі кісен стали кріпачками держави. Кісен, приставлені обслуговувати державні установи, були відомі під ім'ям квангі. За законом вони не могли надавати сексуальні послуги начальству, проте ці норми порушували. Кісен часто поділяли на тих, кого примушували спати з начальниками установ, і на тих, хто уникнули такої долі.
1895 року офіційно скасувала класову систему Чосон і рабство взагалі. Відтоді номінально кісен стали вільними, однак на практиці багато з них залишалися в рабському становищі і через багато років.
У XX столітті, особливо під час японського панування, багатьох кісен займалися проституцією.
Деякі так звані будинки кісен продовжують працювати у Південній Кореї, маючи мало спільного з традиційною культурою кісен.
Примітки
- Всесвіт. Видавничий дім "Всесвіт. 1986. Процитовано 22 лютого 2021.
Джерела
- С. О. Курбанов. История Кореи. С древности до начала XXI века. — Москва : Издательство Санкт-Петербургского университета, 2009. — 680 с. — .
Посилання
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kise n kor 妓生 기생 chi kino dzherelo kor 妓女 기녀 osvichena rabinya vikonavicya u tradicijnij Koreyi yaka prisluzhuvala cholovikam na benketah i rozvazhala yih spivom i tancyami Kisen Kisen u Vikishovishi Kisen Phenyan 1890 Kise n 1910 IstoriyaVvazhayetsya sho kultura kisen privnesena z Kitayu de nevilnic vikonavic nazivali Isnuye kilka versij pro chas poyavi kisen Za odniyeyu z versij kisen z yavilisya v derzhavi Silla sered zhinok poperednic hvaraniv Odnak mizh vonhva z Silli i kisen Chosonu malo spilnogo vonhva vibiralisya z aristokratiyi todi yak kisen buli zhinkami nizhchih klasiv Inshi teoriyi prostezhuyut slidi kisen v rannomu Koro Na toj chas u krayini znahodilosya bagato meshkanok kolishnoyi derzhavi Pekche Pershij pravitel Koro van Thedzho vvazhav yih nebezpechnimi dlya svogo uryadu i vidav nakaz pro peretvorennya yih u derzhavnih rabin Imovirno pershi kisen buli z cih pereselenok Popri superechlivij chas pohodzhennya yak klas kisen sformuvalisya v Koro 935 1394 Vpershe voni zgaduyutsya na pochatku XI stolittya Cherez zrostannya chiselnosti kisen pid chas pravlinnya korolya Mondzhona derzhava stala vesti oblikovi zapisi kidzhok kisen Priblizno v toj zhe chas uryad robiv sprobi zasnuvati osvitni ustanovi dlya kisen Ci akademiyi vidomi yak koban vpershe z yavilisya v dokumentah pid chas yih skasuvannya pri koroli Hondzhoni v 1010 roci Odnak voni buli znovu vidkriti pid chas pravlinnya korolya Divchata navcheni v kobanah priznachalisya viklyuchno dlya pridvornih rozvag grayuchi vazhlivu rol u vnutrishnih spravah korolivskogo dvoru Voni rozvazhali yak korolya tak i visokopostavlenih gostej ci obov yazki zbereglisya i pid chas periodu Choson Do togo zh pochinayuchi z pravlinnya Mundzhona kisen brali uchast v oficijnih derzhavnih ceremoniyah V epohu Koro institut dosyag svogo rozkvitu nezvazhayuchi na sprobi uryadu skasuvati jogo Pid chas pravlinnya 1494 1506 vvedena iyerarhiya v seredovishi kisen yaka rozdilila yih na nebesnih i zemnih U 1650 roci vsi kisen stali kripachkami derzhavi Kisen pristavleni obslugovuvati derzhavni ustanovi buli vidomi pid im yam kvangi Za zakonom voni ne mogli nadavati seksualni poslugi nachalstvu prote ci normi porushuvali Kisen chasto podilyali na tih kogo primushuvali spati z nachalnikami ustanov i na tih hto uniknuli takoyi doli 1895 roku oficijno skasuvala klasovu sistemu Choson i rabstvo vzagali Vidtodi nominalno kisen stali vilnimi odnak na praktici bagato z nih zalishalisya v rabskomu stanovishi i cherez bagato rokiv U XX stolitti osoblivo pid chas yaponskogo panuvannya bagatoh kisen zajmalisya prostituciyeyu Deyaki tak zvani budinki kisen prodovzhuyut pracyuvati u Pivdennij Koreyi mayuchi malo spilnogo z tradicijnoyu kulturoyu kisen PrimitkiVsesvit Vidavnichij dim Vsesvit 1986 Procitovano 22 lyutogo 2021 DzherelaS O Kurbanov Istoriya Korei S drevnosti do nachala XXI veka Moskva Izdatelstvo Sankt Peterburgskogo universiteta 2009 680 s ISBN 978 5 288 04852 4 Posilannya ros