Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Курі́нь (у род. відм. Куре́ні) — станове козацьке село в Україні, у Бахмацькій міській громаді Ніжинського району Чернігівської області.
| село Курінь | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Чернігівська область |
| Район | Ніжинський район |
| Громада | Бахмацька міська громада |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1648 |
| Населення | 3789 (2012 рік) |
| Площа | 27 км² |
| Густота населення | 573,57 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 16544-16545 |
| Телефонний код | +380 4635 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°07′55″ пн. ш. 32°47′57″ сх. д. / 51.13194° пн. ш. 32.79917° сх. д.Координати: 51°07′55″ пн. ш. 32°47′57″ сх. д. / 51.13194° пн. ш. 32.79917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 149 м |
| Водойми | раніше ріка Борзенка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 16501, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, м. Бахмач, вул. Соборності, буд. 42 |
| Карта | |
  Курінь | |
 Курінь | |
| Мапа | |
| | |
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Бахмацької міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бахмацького району, село увійшло до складу Ніжинського району Чернігівської області.
Географія
Село розташовано у заболоченій місцевості, багатої на торф. В околицях великі сосняки та невеличкі озера, які раніше були проточними річками басейну річки Сейм. Середня висота над рівнем моря — 142 м.
Біля села знаходяться ботанічні заказники місцевого значення Березняк та Государщина.
Національний склад населення — українці, конфесійний склад — християни.
Історія
Село одержало назву від українського слова «курінь», що означає кілька невеличких будиночків — куренів, власниками яких були козаки. Хоча документи 17 ст. вказують, що село засноване на однойменній річці — Курінь, яка й дала назву поселенню.
Село Курінь засноване у часи Вишневеччини — на початку 1600-х років. Тоді польське військо усунуло московську загрозу (1632, Смоленська війна) з Сіверщини, Ярема Вишневецький надав пільги для осадників, якими скористалися колоністи у Чернігівському воєводстві Речі Посполитої.
Козацька доба
1648 село визнало владу Богдана Хмельницького і влітку того ж року увійшло до складу Бахмацької сотні Борзнянського полку. У зв'язку з його ліквідацією за Зборівською угодою, у жовтні 1649 село включено до Чернігівського полку. Після 1654 село належало до Ніжинського полку разом з Бахмачем, Старим Бахмачем та Самбором. Потім короткотерміново, від кінця 1654 до початку 1655, до Борзнянського полку. Далі постійно, від 1655 до 1782, Бахмацька сотня Ніжинського полку Гетьманської України.
Між іншим, 1654 московські документи вже вказують на наявність у селі церкви св. Миколая, у якій настоятелем був ієрей Даміан.
Після анексії 1782 Гетьманщини з боку Москви, село Курінь відійшло до Чернігівського намісництва Російської імперії.
У XIX столітті на кутку Жилівка існував єврейський шинок. На кутку Гриненки — одне з найстаріших кладовищ.
За даними на 1866 рік у казенному та власницькому селі Конотопського повіту Чернігівської губернії мешкало 5270 осіб (2497 чоловічої статі та 2773 — жіночої), налічувалось 625 дворових господарств, існували 2 православні церкви та сільська розправа.
Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі Бахмацької волості мешкало 2773 особи, налічувалось 515 дворових господарств, існували 3 православні церкви, школа, 7 постоялих будинків, лавка, вітряний млин.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 6579 осіб (3248 чоловічої статі та 3331 — жіночої), з яких 6521 — православної віри.
Значні зміни у землеволодінні курінських козаків спричинила скупка земель під залізницю «Бахмач-Одеса» (1911 рік). У відповідних документах зазначено голову Курінського волосного правління Вовкушевського та писаря Ільченка.
У складі УНР
1917 село увійшло до складу УНР, тут пройшла мобілізація до Дієвої армії УНР. Активістами українського руху були станові козаки, які контролювали село (Михайленки, Бойки, Горбачі, Губарі, Шумейки). Остаточно окуповано російськими більшовиками 1920.
Радянська та німецька окупація
Село постраждало від акції геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932-33 роках.
Під час німецької окупації гітлерівці спалили 33 жителів села. Їм у 1956 році встановлено пам’ятник. На фронтах Німецько-радянської війни на боці комуністичного режиму билися 2340 жителів, з них 1670 за мужність і відвагу нагороджено орденами й медалями СРСР. 610 чоловік віддали життя. На 3 братських могилах воїнів, які полягли в бою за визволення села, у 1956 році споруджено 3 пам’ятники. На честь загиблих на фронтах односельців у 1971 році встановлено меморіальну дошку з їх іменами.
У 1970 році встановлено пам’ятник В. І. Леніну.
В с. Курені народився генерал-лейтенант В. М. Антоненко.
Соціальне життя
Люди з Курені працюють у ПСП «Авангард» та СТОВ «Злагода», у лісництві, на залізниці. Село потерпає від неякісної дороги, яка з'єднує його з м. Бахмач.
Село має повну середню школу, два будинки культури, дві бібліотеки, амбулаторію, кафе, ряд магазинів, відділення зв'язку. Відновлено богослужіння у старому приміщенні православної церкви.
У селі розташований дитячий оздоровчий табір «Мрія».
Освіта
У селі є дві школи: І-ІІІ ступенів (277 учнів) і І-ІІ ступенів (59 учнів).
Культура
В селі розташована церква св. Миколая, яку контролює Московська патріархія РПЦ. 6 квітня 2010, у вівторок Світлої седмиці, Преосвященніший єпископ Ніжинський і Прилуцький УПЦ МП Іриней звершив в селі Божественну літургію.
В селі існує ансамбль народної пісні, який гастролює у Бахмацькому районі, виступає на ярмарках та урочистих подіях.
Про Курінь написано чимало історичних статей, віршів, прози. Село згадується у творчості Мотрони Лапи, Івана Просяника, Тетяни Федорової, а також і у літературних доробках Ліани Лещенко.
Люди
- Уродженцем села є учасник 2-го Зимового походу Армії УНР, становий козак Іван Олександрович Горба́ч, розстріляний більшовиками під м. Базар 1921. (Народився 26 листопада 1887. Українець. Малограмотний. Безпартійний. В українській армії з 1918. Служив у Залізній дивізії. Під час 2-го Зимового походу — козак 4-ї Київської дивізії. В полон потрапив 17 листопада в бою під селом Малі Міньки. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998. У списку розстріляних та реабілітаційному висновку — Юрбач. В основному на питання відповідав «Не знаю»).
- Кеслер Віктор Олександрович (1973—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017.
- Шиш Анатолій Олександрович — лікар-хірург, заслужений лікар України. Тут пройшли його дитячі роки.
- Хоменко М. Г. — колишній секретар Президії Верховної Ради Української РСР.
- Просяник Іван Герасимович — український письменник та художник.
Виноски
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 1355)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-264. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- . Архів оригіналу за 8 січня 2011. Процитовано 27 січня 2011.
Посилання
- Форум газети «Сіверщина». Про с. Курінь [ 6 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- Бахмачская сотня (1648—1782 pp.) [ 8 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- Сайт Верховної Ради, постанова Кабінету Міністрів України
- Погода в селі [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Джерела
- Сайт Центральної виборчої комісії [ 3 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Карта України [ 15 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- [1] [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kurin znachennya Kuri n u rod vidm Kure ni stanove kozacke selo v Ukrayini u Bahmackij miskij gromadi Nizhinskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti selo Kurin Krayina Ukrayina Oblast Chernigivska oblast Rajon Nizhinskij rajon Gromada Bahmacka miska gromada Osnovni dani Persha zgadka 1648 Naselennya 3789 2012 rik Plosha 27 km Gustota naselennya 573 57 osib km Poshtovij indeks 16544 16545 Telefonnij kod 380 4635 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 07 55 pn sh 32 47 57 sh d 51 13194 pn sh 32 79917 sh d 51 13194 32 79917 Koordinati 51 07 55 pn sh 32 47 57 sh d 51 13194 pn sh 32 79917 sh d 51 13194 32 79917 Serednya visota nad rivnem morya 149 m Vodojmi ranishe rika Borzenka Misceva vlada Adresa radi 16501 Chernigivska obl Nizhinskij r n m Bahmach vul Sobornosti bud 42 Karta Kurin Kurin Mapa Kurin u Vikishovishi 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 730 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Bahmackoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Bahmackogo rajonu selo uvijshlo do skladu Nizhinskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti GeografiyaSelo roztashovano u zabolochenij miscevosti bagatoyi na torf V okolicyah veliki sosnyaki ta nevelichki ozera yaki ranishe buli protochnimi richkami basejnu richki Sejm Serednya visota nad rivnem morya 142 m Bilya sela znahodyatsya botanichni zakazniki miscevogo znachennya Bereznyak ta Gosudarshina Nacionalnij sklad naselennya ukrayinci konfesijnij sklad hristiyani IstoriyaSelo oderzhalo nazvu vid ukrayinskogo slova kurin sho oznachaye kilka nevelichkih budinochkiv kureniv vlasnikami yakih buli kozaki Hocha dokumenti 17 st vkazuyut sho selo zasnovane na odnojmennij richci Kurin yaka j dala nazvu poselennyu Selo Kurin zasnovane u chasi Vishnevechchini na pochatku 1600 h rokiv Todi polske vijsko usunulo moskovsku zagrozu 1632 Smolenska vijna z Sivershini Yarema Vishneveckij nadav pilgi dlya osadnikiv yakimi skoristalisya kolonisti u Chernigivskomu voyevodstvi Rechi Pospolitoyi Kozacka doba 1648 selo viznalo vladu Bogdana Hmelnickogo i vlitku togo zh roku uvijshlo do skladu Bahmackoyi sotni Borznyanskogo polku U zv yazku z jogo likvidaciyeyu za Zborivskoyu ugodoyu u zhovtni 1649 selo vklyucheno do Chernigivskogo polku Pislya 1654 selo nalezhalo do Nizhinskogo polku razom z Bahmachem Starim Bahmachem ta Samborom Potim korotkoterminovo vid kincya 1654 do pochatku 1655 do Borznyanskogo polku Dali postijno vid 1655 do 1782 Bahmacka sotnya Nizhinskogo polku Getmanskoyi Ukrayini Mizh inshim 1654 moskovski dokumenti vzhe vkazuyut na nayavnist u seli cerkvi sv Mikolaya u yakij nastoyatelem buv iyerej Damian Pislya aneksiyi 1782 Getmanshini z boku Moskvi selo Kurin vidijshlo do Chernigivskogo namisnictva Rosijskoyi imperiyi U XIX stolitti na kutku Zhilivka isnuvav yevrejskij shinok Na kutku Grinenki odne z najstarishih kladovish Za danimi na 1866 rik u kazennomu ta vlasnickomu seli Konotopskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi meshkalo 5270 osib 2497 cholovichoyi stati ta 2773 zhinochoyi nalichuvalos 625 dvorovih gospodarstv isnuvali 2 pravoslavni cerkvi ta silska rozprava Stanom na 1885 rik u kolishnomu derzhavnomu ta vlasnickomu seli Bahmackoyi volosti meshkalo 2773 osobi nalichuvalos 515 dvorovih gospodarstv isnuvali 3 pravoslavni cerkvi shkola 7 postoyalih budinkiv lavka vitryanij mlin Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 6579 osib 3248 cholovichoyi stati ta 3331 zhinochoyi z yakih 6521 pravoslavnoyi viri Znachni zmini u zemlevolodinni kurinskih kozakiv sprichinila skupka zemel pid zaliznicyu Bahmach Odesa 1911 rik U vidpovidnih dokumentah zaznacheno golovu Kurinskogo volosnogo pravlinnya Vovkushevskogo ta pisarya Ilchenka U skladi UNR 1917 selo uvijshlo do skladu UNR tut projshla mobilizaciya do Diyevoyi armiyi UNR Aktivistami ukrayinskogo ruhu buli stanovi kozaki yaki kontrolyuvali selo Mihajlenki Bojki Gorbachi Gubari Shumejki Ostatochno okupovano rosijskimi bilshovikami 1920 Radyanska ta nimecka okupaciya Selo postrazhdalo vid akciyi genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo uryadom SRSR 1932 33 rokah Pid chas nimeckoyi okupaciyi gitlerivci spalili 33 zhiteliv sela Yim u 1956 roci vstanovleno pam yatnik Na frontah Nimecko radyanskoyi vijni na boci komunistichnogo rezhimu bilisya 2340 zhiteliv z nih 1670 za muzhnist i vidvagu nagorodzheno ordenami j medalyami SRSR 610 cholovik viddali zhittya Na 3 bratskih mogilah voyiniv yaki polyagli v boyu za vizvolennya sela u 1956 roci sporudzheno 3 pam yatniki Na chest zagiblih na frontah odnoselciv u 1971 roci vstanovleno memorialnu doshku z yih imenami U 1970 roci vstanovleno pam yatnik V I Leninu V s Kureni narodivsya general lejtenant V M Antonenko Socialne zhittyaLyudi z Kureni pracyuyut u PSP Avangard ta STOV Zlagoda u lisnictvi na zaliznici Selo poterpaye vid neyakisnoyi dorogi yaka z yednuye jogo z m Bahmach Selo maye povnu serednyu shkolu dva budinki kulturi dvi biblioteki ambulatoriyu kafe ryad magaziniv viddilennya zv yazku Vidnovleno bogosluzhinnya u staromu primishenni pravoslavnoyi cerkvi U seli roztashovanij dityachij ozdorovchij tabir Mriya OsvitaU seli ye dvi shkoli I III stupeniv 277 uchniv i I II stupeniv 59 uchniv KulturaV seli roztashovana cerkva sv Mikolaya yaku kontrolyuye Moskovska patriarhiya RPC 6 kvitnya 2010 u vivtorok Svitloyi sedmici Preosvyashennishij yepiskop Nizhinskij i Priluckij UPC MP Irinej zvershiv v seli Bozhestvennu liturgiyu V seli isnuye ansambl narodnoyi pisni yakij gastrolyuye u Bahmackomu rajoni vistupaye na yarmarkah ta urochistih podiyah Pro Kurin napisano chimalo istorichnih statej virshiv prozi Selo zgaduyetsya u tvorchosti Motroni Lapi Ivana Prosyanika Tetyani Fedorovoyi a takozh i u literaturnih dorobkah Liani Leshenko LyudiUrodzhencem sela ye uchasnik 2 go Zimovogo pohodu Armiyi UNR stanovij kozak Ivan Oleksandrovich Gorba ch rozstrilyanij bilshovikami pid m Bazar 1921 Narodivsya 26 listopada 1887 Ukrayinec Malogramotnij Bezpartijnij V ukrayinskij armiyi z 1918 Sluzhiv u Zaliznij diviziyi Pid chas 2 go Zimovogo pohodu kozak 4 yi Kiyivskoyi diviziyi V polon potrapiv 17 listopada v boyu pid selom Mali Minki Rozstrilyanij 22 listopada 1921 r u m Bazar Reabilitovanij 27 kvitnya 1998 U spisku rozstrilyanih ta reabilitacijnomu visnovku Yurbach V osnovnomu na pitannya vidpovidav Ne znayu Kesler Viktor Oleksandrovich 1973 2015 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 2014 2017 Shish Anatolij Oleksandrovich likar hirurg zasluzhenij likar Ukrayini Tut projshli jogo dityachi roki Homenko M G kolishnij sekretar Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR Prosyanik Ivan Gerasimovich ukrayinskij pismennik ta hudozhnik VinoskiPro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 10 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv ros doref Chernigovskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1864 goda tom XLIII Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1866 LXI 196 s kod 1355 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 264 X 270 120 s ros doref Arhiv originalu za 8 sichnya 2011 Procitovano 27 sichnya 2011 PosilannyaForum gazeti Sivershina Pro s Kurin 6 veresnya 2008 u Wayback Machine Bahmachskaya sotnya 1648 1782 pp 8 listopada 2021 u Wayback Machine Sajt Verhovnoyi Radi postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini Pogoda v seli 20 grudnya 2011 u Wayback Machine DzherelaSajt Centralnoyi viborchoyi komisiyi 3 grudnya 2010 u Wayback Machine Karta Ukrayini 15 lyutogo 2016 u Wayback Machine 1 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi