Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Краплик темний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Euschistospiza cinereovinacea (, 1889) | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
| (Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Lagonosticta cinereo-vinacea Estrilda cinereovinacea | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Краплик темний (Euschistospiza cinereovinacea) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Мешкає в Центральній Африці.
Опис
Довжина птаха становить 11,5-12 см. У самців голова, горло, груди, спина і покривні пера крил чорнувато-сірі, махові пера оливково-коричневі, живіт, гузка і хвіст чорні, надхвістя темно-червоне, боки винно-червоні, поцятковані білими плямками. Очі червонувато-карі, навколо очей блакитні кільця, дзьоб міцний, конічної форми, чорний, лапи чорнуваті. Самиці мають більш тьмяне забарвлення, горло і нижня частина тіла загалом світліші, надхвістя менш червоне, боки менш плямисті.
Підвиди
Виділяють два підвиди:
- E. c. cinereovinacea (de Sousa, JA, 1889) — нагір'я на заході і в центрі Анголи;
- E. c. graueri (Rothschild, 1909) — схід ДР Конго, південний захід Уганди, Руанда і Бурунді.
Поширення і екологія
Темні краплики мешкають в Демократичній Республіці Конго, Уганді, Руанді, Бурунді і Анголі. Вони живуть на високогірних луках, порослих деревами і чагарниками. Зустрічаються парами або зграйками по 3-4 птаха, на висоті до 2200 м над рівнем моря. Живляться переважно насінням трав, а також ягодами, плодами і дрібними безхребетними.
Примітки
- BirdLife International (2016). Euschistospiza cinereovinacea: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 05 січня 2023
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 05 січня 2023.
Джерела
- Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Afrika. Serie Handbuch der Vogelpflege, Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2007, .
- Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, .
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет