Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Корисні копалини Чилі.
Чилі має родов. нафти і газу, кам'яного і бурого вугілля, зал. і марганцевих, мідних, свинцево-цинкових, молібденових, літієвих, золотих і срібних руд, борної сировини, натуральної селітри і самородної сірки (табл. 1).
Основні корисні копалини Чилі станом на 1998-99 рр.
Корисні копалини | Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | |
Підтверджені | Загальні | |||
Барит, тис. т | 4000 | 8000 | 97 (BaSO4) | 1,2 |
Залізні руди, млн т | 530 | 1790 | 53 (Fe) | 0,3 |
Золото, т | 1345 | 1778 | 0,7 – 4,5 г/т | 2,8 |
Калійні солі в перерахунку на К2О, млн т | 10 | 50 | 2 (К2О) | 0,1 |
Марганцеві руди, млн т | 1 | 22 | 33 (Mn) |
|
Мідь, тис. т | 158440 | 208866 | 1,01 (Cu) | 23,7 |
Молібден, тис. т | 1660 | 2724 | 0,017 (Мо) | 18,7 |
Нафта, млн т | 11 |
|
|
|
Природний горючий газ, млрд м³ | 98 |
|
| 0,1 |
Свинець, тис. т | 37 | 90 | 2,1 (Pb) |
|
Срібло, т | 16540 | 21540 | 100 г/т | 3 |
Вугілля, млн т | 4593 | 5488 |
|
|
Апатити, млн т | 0,8 | 10 | 16 (Р2О5) | 0,02 |
Цинк, тис. т | 16 | 166 | 2,7 (Zn) |
|
Нафта і газ. Запаси нафти і газу незначні. Перше нафт. родов. Манантьялес відкрите в Магеллановому нафтогазоносному бас. в 1945. До кінця ХХ ст. в цьому басейні відкрито понад 100 нафтових, газонафтових і газових родов. з покладами у відкладах юри і нижньої крейди на глиб. 1,4-3 км. Найбільші родовища (початкові розвідані запаси понад 10 млн т) зосереджені у сх. частині басейну: Посесьйон, Данієль, Пехеррей, Спайтфул, Остіон. Всі газові родов. дрібні (початкові розвідані запаси менше 1 млрд м³). У нафтогазоносному бас. Лебу-Арауко, на шельфі у відкладах олігоцену відкрите газове родов. Тольтен; в бас. Центр. долини – газове родов. Лабранса.
Вугілля. За загальними і розвіданими запасами вугілля Ч. займає 3-є місце в Лат. Америці: 10% ресурсів припадає на антрацити і кам'яне вугілля, інша частина – на буре вугілля. Пром. вугленосні відклади поширені в зах. і півд. частинах країни – в районах Арауко, Вальдивія і Магелланової прот. Осн. родов. бурого вугілля залягають серед палеогенових відкладів в районі Магелланової прот. (Пекет та інш.). Зольність вугілля 17-19%, вихід летких речовин 51%, вміст S менше 1%, теплота згоряння 16,7-20,1 МДж/кг. Прогнозні ресурси басейну оцінюються понад 5 млрд т. Гол. кам'яновугільний басейн – Консепсьйон (розвідані запаси 100 млн т), де в породах еоцену локалізуються антрацити родов. Коронель (Швагер), Лота та ін. Продуктивний горизонт нараховує 3 пласти потужністю 0,7-2,0 м. Вугілля бітумінозне, вологість 40%, теплота згоряння 34,5 МДж/кг. У вугільному районі Вальдивія відомі родов. Вікторія-де-Лебу та ін. У околицях Лебу знаходяться єдині в Південній Америці поклади лігніту.
Залізо. Скарнові родов. залізняка розташовані в Береговій Кордильєрі (Ель-Ромераль, Ель-Альгарробо, Ель-Кармен, Ель-Тофо та ін.). Запаси більшості родов. не перевищують 100 млн т. Руди магнетит-гематитові, вміст Fe 55-65%. У Гол. Кордильєрі з четвертинним вулканом Ель-Лако пов'язане однойменне, найбільше в країні родов. (загальні запаси руди бл. 1 млрд т). Потужні (до 60 м) лінзи магнетит-гематитових руд містять 65% Fe.
Марганець. Запаси марганцевих руд в країні невеликі. Пром. значення мають осадові пластові родов. Берегові Кордильєри (Ламберт, Корраль-Кемадо та ін.). Вміст Mn в рудах 27-38%. У Гол. Кордильєрі відомі осадово-ексгалаційні вияви марганцю, на півдні Берегової Кордильєри – метаморфогенні.
Літій. За запасами літієвих руд Ч. займає одне з провідних місць серед промислово розвинених країн (бл. 50% розвіданих запасів). Родов. (Салар-де-Атакама, Аскотан та ін.) знаходяться в Центр. долині і пов'язані з мінералізованими водами саларів – високогірних безстічних озер. На родов. Салар-де-Атакама ресурси літію в каліче (пористі гіпсово-ґалітові породи просякнуті ропою) оцінюються в понад 3 млн т, вміст Li2O 0,3%.
Золото. Прогнозні ресурси золота в країні – 2-5 тис.т, що становить 6-у позицію у світі (поряд з Австралією, Канадою, Ґаною, Індонезією, Папуа Новою Ґвінеєю, Венесуелою і Перу). Корінні і розсипні родов. руд золота відомі на всій тер. країни. Пром. значення мають переважно корінні родов. (Ель-Індія, Гуанако, Пунітакі, Андакольо та ін.). У Береговій Кордильєрі родов. г.ч. золото-сульфідного типу. Золото-срібні родов. Головної Кордильєри пов'язані з неогеновими субвулканічними інтрузіями сер. складу. Великі запаси золота зосереджені на деяких мідно-порфірових родов. (Чукікамата, Ель-Сальвадор та ін.). Відомі також розсипні родов. (Ріо-де-Оро та ін.).
Мідь. За запасами мідних руд Ч. займає 1-е місце серед країн світу (23,7% розвіданих запасів, 1998). У півн. і центр. частинах країни відомо понад 400 родов., розташованих у Мідноносному поясі Південної Америки. Високоякісні мідні руди поширені в північній і центральній частині Чилі в берегових хребтах і в Андах. Основна частина запасів (99%) пов'язана з мідно-порфіровими родов., якість сульфідних руд висока. У Береговій Кордильєрі є порівняно невеликі мідно-порфірові родов. верхньої крейди (Андакольо, Сольдадо та ін.). У Гол. Кордильєрі – олігоценові і міоценові родов., серед яких унікальні за своїми запасами Чукікамата і Ель-Теньєнте, великі – Ріо-Бланко (6,7 млн т) і Лос-Бронсес (розвідані запаси 6,2 млн т металу), Ель-Сальвадор (3,8 млн т) та ін. З юрськими ефузивами Берегової Кордильєри пов'язані пластові поклади мідно-цеолітових родов. Мантос-Бланкос, Буена-Есперанса та ін. Відомо багато гідротермальних жильних родов. (Ель-Індія). Є скарнові (Панульсільо), стратиформні в теригенно-карбонатних породах (Сан-Бартоло), екзогенні (Сагаска та ін.) родов. Три найважливіших родовища – Чукікамата і Сальвадор на півночі країни і Ель-Теньєнте поблизу Сантьяго – містять бл. 20% світових запасів мідної руди.
Молібден. За підтвердженими і загальними запасами молібденових руд Ч. займає 2-е місце у світі (після США, 1999). Чилі володіє 19.8% загальних і 18.7% підтверджених світових запасів молібдену. Основна частина їх укладена в рудах кайнозойських комплексних мідно-порфірових родов. Чукікамата, Ель-Теньєнте , Ель-Сальвадор, Лос-Бронсес, Сольдадо, Мантос-Бланкос та ін. При цьому майже 76% підтверджених запасів сконцентровано у двох надвеликих родовищах: Чукікамата і Ель-Теньєнте. Вміст молібдену в них відносно невисокий – 0.02-0.03%. Молібденові руди ряду родов. містять також реній, загальні запаси якого оцінюються в 1800 т.
Поліметали. Чилі бідна на свинцево-цинкові руди. Невеликі гідротермальні жильні родов. є на півночі Берегової Кордильєри (Караколес, Лас-Каньяс та ін.). У Патагонській Кордильєрі розвідане колчеданно-поліметалічне родов. Ель-Токо (з вмістом срібла, міді).
Срібло. Понад 80% запасів срібних руд пов'язані з родов. міді. Більшість родов. власне срібних руд сконцентрована поблизу узбережжя, у вузькому поясі юрських-нижньокрейдових інтрузивів Берегової Кордильєри (Чаньярсільо, Чімберос та ін.). Багаті руди приурочені до зони гіпергенезу.
Борні руди зосереджені в ропі саларів Педерналес, Пінтадос, Калієнте та ін. Крім того, бор міститься в селітроносних породах.
Селітра натуральна. У Ч. знаходяться єдині у світі родов. натуральної селітри (нітрату) – Токопілья, Педро-де-Вальдивія, Марія-Елена, Ікіке, Тальталь та ін., які приурочені до порід мезозою. Родовища селітри тягнуться у вигляді довгої переривистої смуги вздовж пустелі Атакама в межах провінцій Тарапака, Антофагаста і Атакама. Нітрат залягає на глиб. 3-20 м. Поклади селітри приурочені до крайових частин саларів (пл. до 300 км²) Центральної долини. Потужність покладів 1-3 м. Вмісти нітрату натрію і калію від 2-3 до 40%. У селітрі присутній йод (0,03-0,12%).
Сірка. Родов. самородної сірки (понад 100) пов'язані з плейстоценовими і четвертинними вулканами Гол. Кордильєри (Ель-Такора, Ольягуе, Ауканкільча, Чутінза, Він-ель-Торо та ін.) і Центр. долини та розташовані в основному на півночі країни.
Інші корисні копалини. Крім того, в Ч. відомі родов. руд вольфраму, стибію, ртуті, бариту, йодатів, уранових, ванадієвих руд, апатитів, калійних солей та ін.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korisni kopalini Chili Chili maye rodov nafti i gazu kam yanogo i burogo vugillya zal i margancevih midnih svincevo cinkovih molibdenovih litiyevih zolotih i sribnih rud bornoyi sirovini naturalnoyi selitri i samorodnoyi sirki tabl 1 Osnovni korisni kopalini Chili stanom na 1998 99 rr Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni ZagalniBarit tis t 4000 8000 97 BaSO4 1 2Zalizni rudi mln t 530 1790 53 Fe 0 3Zoloto t 1345 1778 0 7 4 5 g t 2 8Kalijni soli v pererahunku na K2O mln t 10 50 2 K2O 0 1Margancevi rudi mln t 1 22 33 Mn Mid tis t 158440 208866 1 01 Cu 23 7Molibden tis t 1660 2724 0 017 Mo 18 7Nafta mln t 11 Prirodnij goryuchij gaz mlrd m 98 0 1Svinec tis t 37 90 2 1 Pb Sriblo t 16540 21540 100 g t 3Vugillya mln t 4593 5488 Apatiti mln t 0 8 10 16 R2O5 0 02Cink tis t 16 166 2 7 Zn Nafta i gaz Zapasi nafti i gazu neznachni Pershe naft rodov Manantyales vidkrite v Magellanovomu naftogazonosnomu bas v 1945 Do kincya HH st v comu basejni vidkrito ponad 100 naftovih gazonaftovih i gazovih rodov z pokladami u vidkladah yuri i nizhnoyi krejdi na glib 1 4 3 km Najbilshi rodovisha pochatkovi rozvidani zapasi ponad 10 mln t zoseredzheni u sh chastini basejnu Posesjon Daniyel Peherrej Spajtful Ostion Vsi gazovi rodov dribni pochatkovi rozvidani zapasi menshe 1 mlrd m U naftogazonosnomu bas Lebu Arauko na shelfi u vidkladah oligocenu vidkrite gazove rodov Tolten v bas Centr dolini gazove rodov Labransa Vugillya Za zagalnimi i rozvidanimi zapasami vugillya Ch zajmaye 3 ye misce v Lat Americi 10 resursiv pripadaye na antraciti i kam yane vugillya insha chastina na bure vugillya Prom vuglenosni vidkladi poshireni v zah i pivd chastinah krayini v rajonah Arauko Valdiviya i Magellanovoyi prot Osn rodov burogo vugillya zalyagayut sered paleogenovih vidkladiv v rajoni Magellanovoyi prot Peket ta insh Zolnist vugillya 17 19 vihid letkih rechovin 51 vmist S menshe 1 teplota zgoryannya 16 7 20 1 MDzh kg Prognozni resursi basejnu ocinyuyutsya ponad 5 mlrd t Gol kam yanovugilnij basejn Konsepsjon rozvidani zapasi 100 mln t de v porodah eocenu lokalizuyutsya antraciti rodov Koronel Shvager Lota ta in Produktivnij gorizont narahovuye 3 plasti potuzhnistyu 0 7 2 0 m Vugillya bituminozne vologist 40 teplota zgoryannya 34 5 MDzh kg U vugilnomu rajoni Valdiviya vidomi rodov Viktoriya de Lebu ta in U okolicyah Lebu znahodyatsya yedini v Pivdennij Americi pokladi lignitu Zalizo Skarnovi rodov zaliznyaka roztashovani v Beregovij Kordilyeri El Romeral El Algarrobo El Karmen El Tofo ta in Zapasi bilshosti rodov ne perevishuyut 100 mln t Rudi magnetit gematitovi vmist Fe 55 65 U Gol Kordilyeri z chetvertinnim vulkanom El Lako pov yazane odnojmenne najbilshe v krayini rodov zagalni zapasi rudi bl 1 mlrd t Potuzhni do 60 m linzi magnetit gematitovih rud mistyat 65 Fe Marganec Zapasi margancevih rud v krayini neveliki Prom znachennya mayut osadovi plastovi rodov Beregovi Kordilyeri Lambert Korral Kemado ta in Vmist Mn v rudah 27 38 U Gol Kordilyeri vidomi osadovo eksgalacijni viyavi margancyu na pivdni Beregovoyi Kordilyeri metamorfogenni Litij Za zapasami litiyevih rud Ch zajmaye odne z providnih misc sered promislovo rozvinenih krayin bl 50 rozvidanih zapasiv Rodov Salar de Atakama Askotan ta in znahodyatsya v Centr dolini i pov yazani z mineralizovanimi vodami salariv visokogirnih bezstichnih ozer Na rodov Salar de Atakama resursi litiyu v kaliche poristi gipsovo galitovi porodi prosyaknuti ropoyu ocinyuyutsya v ponad 3 mln t vmist Li2O 0 3 Zoloto Prognozni resursi zolota v krayini 2 5 tis t sho stanovit 6 u poziciyu u sviti poryad z Avstraliyeyu Kanadoyu Ganoyu Indoneziyeyu Papua Novoyu Gvineyeyu Venesueloyu i Peru Korinni i rozsipni rodov rud zolota vidomi na vsij ter krayini Prom znachennya mayut perevazhno korinni rodov El Indiya Guanako Punitaki Andakolo ta in U Beregovij Kordilyeri rodov g ch zoloto sulfidnogo tipu Zoloto sribni rodov Golovnoyi Kordilyeri pov yazani z neogenovimi subvulkanichnimi intruziyami ser skladu Veliki zapasi zolota zoseredzheni na deyakih midno porfirovih rodov Chukikamata El Salvador ta in Vidomi takozh rozsipni rodov Rio de Oro ta in Mid Za zapasami midnih rud Ch zajmaye 1 e misce sered krayin svitu 23 7 rozvidanih zapasiv 1998 U pivn i centr chastinah krayini vidomo ponad 400 rodov roztashovanih u Midnonosnomu poyasi Pivdennoyi Ameriki Visokoyakisni midni rudi poshireni v pivnichnij i centralnij chastini Chili v beregovih hrebtah i v Andah Osnovna chastina zapasiv 99 pov yazana z midno porfirovimi rodov yakist sulfidnih rud visoka U Beregovij Kordilyeri ye porivnyano neveliki midno porfirovi rodov verhnoyi krejdi Andakolo Soldado ta in U Gol Kordilyeri oligocenovi i miocenovi rodov sered yakih unikalni za svoyimi zapasami Chukikamata i El Tenyente veliki Rio Blanko 6 7 mln t i Los Bronses rozvidani zapasi 6 2 mln t metalu El Salvador 3 8 mln t ta in Z yurskimi efuzivami Beregovoyi Kordilyeri pov yazani plastovi pokladi midno ceolitovih rodov Mantos Blankos Buena Esperansa ta in Vidomo bagato gidrotermalnih zhilnih rodov El Indiya Ye skarnovi Panulsilo stratiformni v terigenno karbonatnih porodah San Bartolo ekzogenni Sagaska ta in rodov Tri najvazhlivishih rodovisha Chukikamata i Salvador na pivnochi krayini i El Tenyente poblizu Santyago mistyat bl 20 svitovih zapasiv midnoyi rudi Molibden Za pidtverdzhenimi i zagalnimi zapasami molibdenovih rud Ch zajmaye 2 e misce u sviti pislya SShA 1999 Chili volodiye 19 8 zagalnih i 18 7 pidtverdzhenih svitovih zapasiv molibdenu Osnovna chastina yih ukladena v rudah kajnozojskih kompleksnih midno porfirovih rodov Chukikamata El Tenyente El Salvador Los Bronses Soldado Mantos Blankos ta in Pri comu majzhe 76 pidtverdzhenih zapasiv skoncentrovano u dvoh nadvelikih rodovishah Chukikamata i El Tenyente Vmist molibdenu v nih vidnosno nevisokij 0 02 0 03 Molibdenovi rudi ryadu rodov mistyat takozh renij zagalni zapasi yakogo ocinyuyutsya v 1800 t Polimetali Chili bidna na svincevo cinkovi rudi Neveliki gidrotermalni zhilni rodov ye na pivnochi Beregovoyi Kordilyeri Karakoles Las Kanyas ta in U Patagonskij Kordilyeri rozvidane kolchedanno polimetalichne rodov El Toko z vmistom sribla midi Sriblo Ponad 80 zapasiv sribnih rud pov yazani z rodov midi Bilshist rodov vlasne sribnih rud skoncentrovana poblizu uzberezhzhya u vuzkomu poyasi yurskih nizhnokrejdovih intruziviv Beregovoyi Kordilyeri Chanyarsilo Chimberos ta in Bagati rudi priurocheni do zoni gipergenezu Borni rudi zoseredzheni v ropi salariv Pedernales Pintados Kaliyente ta in Krim togo bor mistitsya v selitronosnih porodah Selitra naturalna U Ch znahodyatsya yedini u sviti rodov naturalnoyi selitri nitratu Tokopilya Pedro de Valdiviya Mariya Elena Ikike Taltal ta in yaki priurocheni do porid mezozoyu Rodovisha selitri tyagnutsya u viglyadi dovgoyi pererivistoyi smugi vzdovzh pusteli Atakama v mezhah provincij Tarapaka Antofagasta i Atakama Nitrat zalyagaye na glib 3 20 m Pokladi selitri priurocheni do krajovih chastin salariv pl do 300 km Centralnoyi dolini Potuzhnist pokladiv 1 3 m Vmisti nitratu natriyu i kaliyu vid 2 3 do 40 U selitri prisutnij jod 0 03 0 12 Sirka Rodov samorodnoyi sirki ponad 100 pov yazani z plejstocenovimi i chetvertinnimi vulkanami Gol Kordilyeri El Takora Olyague Aukankilcha Chutinza Vin el Toro ta in i Centr dolini ta roztashovani v osnovnomu na pivnochi krayini Inshi korisni kopalini Krim togo v Ch vidomi rodov rud volframu stibiyu rtuti baritu jodativ uranovih vanadiyevih rud apatitiv kalijnih solej ta in Div takozhGeologiya Chili Geografiya Chili Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Chili Girnicha promislovist Chili Sejsmichnist Chili Ekonomika ChiliDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X U S Geological Survey 2021 Mineral commodity summaries 2021 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020 Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s