Корисні копалини Зімбабве.
Загальна характеристика
Країна багата на корисні копалини. 3імбабве має значні запаси кам. вугілля, хромових руд, азбесту, руд берилію, золота, літію, міді, танталу, корунду, магнезиту. Є родов. залізних, вольфрамових, олов'яних руд, апатиту, бариту, смарагдів, піриту, флюориту, кіаніту, мусковіту, вапняків, доломітів та інш. (табл. 1).
Таблиця 1. – Основні корисні копалини Зімбабве станом на 1998-1999 рр.
Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | ||
Підтверджені | Загальні | |||
Метали платинової групи, т | 594 |
| 4,2 г/т |
|
Алмази ювелірні, млн кар. |
| 5,5 |
| 1,2 |
Боксити, млн т | 2 | 15 | 52 (Al2O3) |
|
Барит, тис. т | 650 | 1000 | 80 (BaSO4) | 0,2 |
Берилій, тис. т | 2,5 | 27 | 0,15 (ВеО) | 1,1 |
Вольфрам, тис. т | 5 | 8 | 0,8 (WO3) | 0,2 |
Залізні руди, млн т | 160 | 438 | 55 (Fe) | 0,1 |
Золото, т | 300 | 590 | 3,3 г/т | 0,6 |
Кобальт, тис. т | 13 | 13 | 0,05 (Со) | 0,2 |
Мідь, тис. т | 495 | 700 | 0,93 (Cu) | 0,1 |
Нікель, тис. т | 240 | 260 | 0,6 (Ni) | 0,5 |
Олово, тис. т | 20 | 30 | 0,25 |
|
Плавиковий шпат, млн т | 0,18 | 0,25 | 55 (CaF2) | 0,1 |
Свинець, тис. т | 260 | 430 | 1,1 (Pb) | 0,2 |
Срібло, т | 450 | 800 | 30 г/т | 0,1 |
Стибій, тис. т | 10 | 30 | 1,5 (Sb) | 0,2 |
, т | 900 | 3000 | 0,05 (Ta2O5) | 1,17 |
Вугілля, млн т | 2500 | 8320 |
|
|
Апатити, млн т | 8 | 9 | 16 (Р2О5) | 0,16 |
Хромові руди, млн т | 140 | 550 | 45 (Cr2O3) | 3,1 |
Цинк, тис. т | 910 | 1200 | 3,2 (Zn) | 0,3 |
Уран, тис. т | 1,8 | 1,8 | 0,6 | 0,1 |
Окремі види корисних копалин
Вугілля. 3. займає 2-е місце в Африці за запасами кам. вугілля. Родовища приурочені до світи Екка системи Карру. Вугілля – коксівне й енергетичне. Загальні запаси – 6610 млн т. Осн. вугленосний басейн – Хванге (Уанкі) – Ентуба на півн.-заході країни (загальні запаси вугілля зольністю менше 12,8% 1151 млн т, зольністю понад 30% – 1623 млн т). Осн. продуктивні пласти потужністю від 1,8-3,6 до 7-13 м. Теплота згоряння вугілля 31,7 МДж/кг. На півд.-сході ґрабена Замбезі знаходиться родов. бітумінозного та суббітумінозного вугілля Лубімбі з прогнозними запасами 20 млрд т (з них придатних для відкритої розробки 683 млн т) до глиб. 500 м, потужність гол. пласта 6 м. Крім того, в ґрабенах Лімпопо і Замбезі є понад 20 родов. вугілля із запасами 5-135 млн т.
Хром. Країна займає 3-є місце у світі (після ПАР і Казахстану) за ресурсами хромових руд – 966 млн т (1999). В Зімбабве зосереджено бл. 6% світових ресурсів хрому. Осн. запаси їх зосереджені у Великій Дайці (понад 10 горизонтів потужністю 5-70 см). Інша група родовищ приурочена до пластових тіл в зеленокам’яних комплексах систем Себаквай і Булавайо. Тут поклади хромових руд приурочені до жил, лінз, тіл неправильної форми; потужність рудних тіл 3-30 м. Руди високої якості (48-60% Cr2O3). Найбільші родовища цього типу Шуругві (Селукве), Мберенгва в районі Бухва та Машава.
Залізо. Родов. зал. руд (гематитових і магнетитових) приурочені до залізистих кварцитів системи Себаквай. Найбільші з них – Бухва (прогнозні запаси руд 3 млрд т, вміст Fe 40-42%) і Квекве (загальні запаси 200 млн т, вміст Fe 50-65%). Поклади магнетитових руд пов'язані також з кільцевими лужними комплексами, де магнетит складає дайки, жили і рудні тіла неправильної форми (родов. Чішанья, 47 млн т, вміст Fe 60%).
Боксити. Родовища низькосортних бокситів розташовані на сході країни і пов'язані з корами вивітрювання по ультраосновних породах, анортозитах і габро. Запаси бокситів поблизу оз. Коннемара понад 3 млн т (вміст ґібситу 43%). Родов. вольфрамових руд невеликі, належать до кварцово-жильного типу. Найбільше серед них - Бірдмор.
Золото. В 3. відомо бл. 3500 родов. золота, які пов’язані з архейськими зеленокам’яними поясами і граніто-ґнейсами фундаменту. Найбільші родовища знаходяться в зонах Далні і Веніс з сумарними загальними запасами 1611 тис. т руди, вміст Au 10,2 г/т. Жильні кварцово-сульфідні родов. значно менші – Арктурус, Муріел і Мазое мають загальні запаси 316-576 тис. т руди, вміст Au 4-16 г/т. Деякі золоторудні родов. (Глоб-Фінікс) включають також стибій.
Мідь, срібло. Загальні запаси мідних руд – 600 тис. т при вмісті міді 0,6-1,4%. Більша частина родов. мідних руд розташована на захід від м. Хараре. Родов. стратиформного типу з прожилково-вкрапленою мінералізацією локалізовані в карбонатно-теригенних відкладах систем Ломагунді (родов. Аляска, Шеклтон, Мхангура, Нора, Шамрок), Умкондо (родов. Умкондо) і Пірівірі (родов. Коппер-Куін і Коппер-Кінг, що містять також сфалерит, ґаленіт, арсенопірит). Найбільше стратиформне родов. – Мхангура (Мангула) з розвіданими запасами 14,8 млн т (Cu 1,27%); воно ж – головне джерело срібла.
Нікель. Загальні запаси нікелевих руд – 510 тис. т при вмісті металу 0,7-1,27%. Магматичні родов. нікелевих і мідно-нікелевих руд приурочені до пластових інтрузій основного і ультраосновного складу в архейських зеленокам’яних комплексах. Руди вкраплені або масивні сегрегаційні, для мідно-нікелевих родовищ співвідношення Ni:Cu=1:1, для нікелевих – (10-20):1. Найбільші нікелеві родов. – Шангані, Троджан, Епок, мідно-нікелеве – Емпресс. Руди локалізуються г.ч. в серпентинітах.
Рідкісні метали. Родов. руд рідкісних металів (літію, берилію, танталу, ніобію, цезію) пов'язані з полями пегматитів серед зеленокам’яних порід системи Булавайо. Найбільші родовища – Бікіта і Бенсон. Руди цих родов. включають лепідоліт, петаліт, сподумен, амблігоніт, евкриптит, полуцит, мікроліт, танталіт і симпсоніт. Тантало-ніобати містяться в розсипах, які супроводжують пегматитові родовища.
Платиноїди. За запасами платини і платиноїдів країна займає 3-є місце у світі. За прогнозними ресурсами МПГ Зімбабве займає 4-е місце у світі – 7-8 тис. т (після ПАР – 15-25 тис. т, і США – 9-10 тис. т і Росії – 6-10 тис. т; у світі разом – 40-60 тис. т). Родовища належать до сульфід- и арсенідвмісних шарів Великої Дайки.
Апатити. Ресурси апатитів – 70 млн т. Розвідані поклади пов'язані з лужно-карбонатитовими кільцевими масивами Дорова (37 млн т, P2O5 6-8%), Шава, Чішанья.
Смарагд. На півд.-сході країни виявлені великі родов. смарагду – Сандавана, Мастард (Філабусі), Новелло (Ньянда), Шікванда (Бікіта) та ін.
У З. виявлені родов. різної нерудної індустріальної сировини: хризотил-азбесту, бариту, піриту, кіаніту, магнезиту, флюориту. Родовища нерудних буд. матеріалів представлені вапняками (найбільші родов. цементних вапняків – Стернблік з запасами понад 10 млн т і Ламбурн – 4 млн т), доломітами (Дітл – 115 млн т; Русамбо – 100 млн т), вогнетривкими глинами (понад 35 млн т в пониззі р. Сабі).
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korisni kopalini Zimbabve Zagalna harakteristikaKrayina bagata na korisni kopalini 3imbabve maye znachni zapasi kam vugillya hromovih rud azbestu rud beriliyu zolota litiyu midi tantalu korundu magnezitu Ye rodov zaliznih volframovih olov yanih rud apatitu baritu smaragdiv piritu flyuoritu kianitu muskovitu vapnyakiv dolomitiv ta insh tabl 1 Tablicya 1 Osnovni korisni kopalini Zimbabve stanom na 1998 1999 rr Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni Zagalni Metali platinovoyi grupi t 594 4 2 g t Almazi yuvelirni mln kar 5 5 1 2 Boksiti mln t 2 15 52 Al2O3 Barit tis t 650 1000 80 BaSO4 0 2 Berilij tis t 2 5 27 0 15 VeO 1 1 Volfram tis t 5 8 0 8 WO3 0 2 Zalizni rudi mln t 160 438 55 Fe 0 1 Zoloto t 300 590 3 3 g t 0 6 Kobalt tis t 13 13 0 05 So 0 2 Mid tis t 495 700 0 93 Cu 0 1 Nikel tis t 240 260 0 6 Ni 0 5 Olovo tis t 20 30 0 25 Plavikovij shpat mln t 0 18 0 25 55 CaF2 0 1 Svinec tis t 260 430 1 1 Pb 0 2 Sriblo t 450 800 30 g t 0 1 Stibij tis t 10 30 1 5 Sb 0 2 t 900 3000 0 05 Ta2O5 1 17 Vugillya mln t 2500 8320 Apatiti mln t 8 9 16 R2O5 0 16 Hromovi rudi mln t 140 550 45 Cr2O3 3 1 Cink tis t 910 1200 3 2 Zn 0 3 Uran tis t 1 8 1 8 0 6 0 1Okremi vidi korisnih kopalinVugillya 3 zajmaye 2 e misce v Africi za zapasami kam vugillya Rodovisha priurocheni do sviti Ekka sistemi Karru Vugillya koksivne j energetichne Zagalni zapasi 6610 mln t Osn vuglenosnij basejn Hvange Uanki Entuba na pivn zahodi krayini zagalni zapasi vugillya zolnistyu menshe 12 8 1151 mln t zolnistyu ponad 30 1623 mln t Osn produktivni plasti potuzhnistyu vid 1 8 3 6 do 7 13 m Teplota zgoryannya vugillya 31 7 MDzh kg Na pivd shodi grabena Zambezi znahoditsya rodov bituminoznogo ta subbituminoznogo vugillya Lubimbi z prognoznimi zapasami 20 mlrd t z nih pridatnih dlya vidkritoyi rozrobki 683 mln t do glib 500 m potuzhnist gol plasta 6 m Krim togo v grabenah Limpopo i Zambezi ye ponad 20 rodov vugillya iz zapasami 5 135 mln t Hrom Krayina zajmaye 3 ye misce u sviti pislya PAR i Kazahstanu za resursami hromovih rud 966 mln t 1999 V Zimbabve zoseredzheno bl 6 svitovih resursiv hromu Osn zapasi yih zoseredzheni u Velikij Dajci ponad 10 gorizontiv potuzhnistyu 5 70 sm Insha grupa rodovish priurochena do plastovih til v zelenokam yanih kompleksah sistem Sebakvaj i Bulavajo Tut pokladi hromovih rud priurocheni do zhil linz til nepravilnoyi formi potuzhnist rudnih til 3 30 m Rudi visokoyi yakosti 48 60 Cr2O3 Najbilshi rodovisha cogo tipu Shurugvi Selukve Mberengva v rajoni Buhva ta Mashava Zalizo Rodov zal rud gematitovih i magnetitovih priurocheni do zalizistih kvarcitiv sistemi Sebakvaj Najbilshi z nih Buhva prognozni zapasi rud 3 mlrd t vmist Fe 40 42 i Kvekve zagalni zapasi 200 mln t vmist Fe 50 65 Pokladi magnetitovih rud pov yazani takozh z kilcevimi luzhnimi kompleksami de magnetit skladaye dajki zhili i rudni tila nepravilnoyi formi rodov Chishanya 47 mln t vmist Fe 60 Boksiti Rodovisha nizkosortnih boksitiv roztashovani na shodi krayini i pov yazani z korami vivitryuvannya po ultraosnovnih porodah anortozitah i gabro Zapasi boksitiv poblizu oz Konnemara ponad 3 mln t vmist gibsitu 43 Rodov volframovih rud neveliki nalezhat do kvarcovo zhilnogo tipu Najbilshe sered nih Birdmor Zoloto V 3 vidomo bl 3500 rodov zolota yaki pov yazani z arhejskimi zelenokam yanimi poyasami i granito gnejsami fundamentu Najbilshi rodovisha znahodyatsya v zonah Dalni i Venis z sumarnimi zagalnimi zapasami 1611 tis t rudi vmist Au 10 2 g t Zhilni kvarcovo sulfidni rodov znachno menshi Arkturus Muriel i Mazoe mayut zagalni zapasi 316 576 tis t rudi vmist Au 4 16 g t Deyaki zolotorudni rodov Glob Finiks vklyuchayut takozh stibij Mid sriblo Zagalni zapasi midnih rud 600 tis t pri vmisti midi 0 6 1 4 Bilsha chastina rodov midnih rud roztashovana na zahid vid m Harare Rodov stratiformnogo tipu z prozhilkovo vkraplenoyu mineralizaciyeyu lokalizovani v karbonatno terigennih vidkladah sistem Lomagundi rodov Alyaska Sheklton Mhangura Nora Shamrok Umkondo rodov Umkondo i Piriviri rodov Kopper Kuin i Kopper King sho mistyat takozh sfalerit galenit arsenopirit Najbilshe stratiformne rodov Mhangura Mangula z rozvidanimi zapasami 14 8 mln t Cu 1 27 vono zh golovne dzherelo sribla Nikel Zagalni zapasi nikelevih rud 510 tis t pri vmisti metalu 0 7 1 27 Magmatichni rodov nikelevih i midno nikelevih rud priurocheni do plastovih intruzij osnovnogo i ultraosnovnogo skladu v arhejskih zelenokam yanih kompleksah Rudi vkrapleni abo masivni segregacijni dlya midno nikelevih rodovish spivvidnoshennya Ni Cu 1 1 dlya nikelevih 10 20 1 Najbilshi nikelevi rodov Shangani Trodzhan Epok midno nikeleve Empress Rudi lokalizuyutsya g ch v serpentinitah Ridkisni metali Rodov rud ridkisnih metaliv litiyu beriliyu tantalu niobiyu ceziyu pov yazani z polyami pegmatitiv sered zelenokam yanih porid sistemi Bulavajo Najbilshi rodovisha Bikita i Benson Rudi cih rodov vklyuchayut lepidolit petalit spodumen ambligonit evkriptit polucit mikrolit tantalit i simpsonit Tantalo niobati mistyatsya v rozsipah yaki suprovodzhuyut pegmatitovi rodovisha Platinoyidi Za zapasami platini i platinoyidiv krayina zajmaye 3 ye misce u sviti Za prognoznimi resursami MPG Zimbabve zajmaye 4 e misce u sviti 7 8 tis t pislya PAR 15 25 tis t i SShA 9 10 tis t i Rosiyi 6 10 tis t u sviti razom 40 60 tis t Rodovisha nalezhat do sulfid i arsenidvmisnih shariv Velikoyi Dajki Apatiti Resursi apatitiv 70 mln t Rozvidani pokladi pov yazani z luzhno karbonatitovimi kilcevimi masivami Dorova 37 mln t P2O5 6 8 Shava Chishanya Smaragd Na pivd shodi krayini viyavleni veliki rodov smaragdu Sandavana Mastard Filabusi Novello Nyanda Shikvanda Bikita ta in U Z viyavleni rodov riznoyi nerudnoyi industrialnoyi sirovini hrizotil azbestu baritu piritu kianitu magnezitu flyuoritu Rodovisha nerudnih bud materialiv predstavleni vapnyakami najbilshi rodov cementnih vapnyakiv Sternblik z zapasami ponad 10 mln t i Lamburn 4 mln t dolomitami Ditl 115 mln t Rusambo 100 mln t vognetrivkimi glinami ponad 35 mln t v ponizzi r Sabi Div takozhGirnicha promislovist Zimbabve Geologiya Zimbabve Gidrogeologiya Zimbabve Ekonomika ZimbabveDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X U S Geological Survey 2021 Mineral commodity summaries 2021 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020 Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s