Ботанічний сад Копенгагенського університету (дан. Botanisk Have) — ботанічний сад у місті Копенгаген (Данія).
Пальмова оранжерея | |
55°41′13″ пн. ш. 12°34′26″ сх. д. / 55.68694444447177716° пн. ш. 12.573888888916779° сх. д.Координати: 55°41′13″ пн. ш. 12°34′26″ сх. д. / 55.68694444447177716° пн. ш. 12.573888888916779° сх. д. | |
Країна | Данія[1] |
---|---|
Розташування | Копенгаген, Данія |
Площа | 10 га |
Засновано | 1600 рік, 1870 рік (нинішнє розташування) |
Оператор | Копенгагенський університет |
Статус: | d[1] |
Вебсторінка | botanik.snm.ku.dk |
Ботанічний сад Копенгагенського університету у Вікісховищі |
Загальні відомості
Ботанічний сад розташований у центрі Копенгагена і займає площу 10 га. Великий комплекс теплиць, який має історичну цінність, був збудований ще у 1874 році.
Сад є частиною музею природничої історії Данії, який сам є підрозділом факультету природничих наук Копенгагенського університету. Використовується в дослідних, освітніх і рекреаційних цілях.
Історія
Ботанічний сад був вперше створений у Копенгагені у 1600 році, але він був перенесений кілька разів, перш ніж опинився на своєму поточному місці розташування у 1870 році. Ймовірно, сад був заснований щоб забезпечити збір данських лікарських рослин після Реформації, коли монастирі й їхні сади були занедбані або зруйновані.
Hortus Medicus
Перший сад, відомий як Hortus Medicus, був створений 2 серпня 1600 року згідно королівської грамоти короля Крістіана IV. Він був розташований у резиденції одного з професорів університету. У 1621 році Оле Ворм особисто взяв на себе відповідальність за догляд саду і збагатив його великою кількістю данських лікарських рослин, а також рідкісних зарубіжних видів, які він отримав завдяки професійним зв'язкам за кордоном.
Сад Едера
Другий ботанічний сад був закладений Георгом Крістіаном Едером у 1752 році в щойно заснованому районі Фредеріксстаден на прохання Фредеріка V північніше лікарні Фредеріка. Сад був відкритий для публіки у 1763 році.
У 1770 році частина саду Едера була передана у розпорядження ботанічного саду університету. В попередньому році Кристіан VII пожертвував 2500 талерів університету, які були використані для потреб ботанічного саду. Едер став його першим директором. У 1778 році обидва сади були закриті, коли король викупив землю саду назад за 5000 талерів щоб звільнити місце для нових житлових і комерційних будівель і водночас пожертвував ділянку землі у районі палацу Шарлоттенборг для створення нового і більшого ботанічного саду. Плани цього саду отримали схвалення короля 22 липня 1778 року. Сад мав двох директорів, перший був призначений університетом, другий — королем. Першим університетським директором став Фріїс Роттбьолл, а першим королівським — Теодор Хольмшьольд.
У 1817 році подвійне директорство було ліквідовано та Йєнс Вілкен Горнеманн став єдиним директором саду. На цьому етапі сад займав близько 1,6 га в низькій, заболоченій зоні. Головна будівля була побудована як ботанічний музей, бібліотека та резиденція директора і садівника. Були також збудовані споруди для зберігання чутливих рослин у зимовий період. Перший парник був зведений у 1784 році.
У 1841 році Йоаким Фредерік Скоу замінив Горнеманна на посту директора. Серед його ініціатив стало створення нового відділу, присвяченого данським рослинам, а також поліпшення каталогізації рослин і насіння. Його перебування на посту директора тривало до 1852 року. Під час його директорства сад став ще більш тісним, і стало очевидно що необхідно розширення.
Нинішній сад
Ботанічний сади отримав своє нинішнє місце перебування у 1870 році. Чотири роки по тому в 1874 році сад отримав свій великий комплекс оранжерей з ініціативи засновника Carlsberg Якобсена, який також фінансував його будівництво. Зразком послужив Кришталевий палац, який був зведений на Всесвітній виставці в Лондоні у 1851 році.
Колекція
Ботанічний сад налічує більше 13 000 видів, майже всі з яких були зібрані в дикій природі. Сад має декілька відділів, включаючи:
- колекцію данських рослин (600 видів),
- колекцію багаторічних рослин (1100 видів),
- колекцію однорічних рослин (1100 видів),
- альпінарій із рослинами з гірських районів Центральної та Південної Європі,
- хвойний пагорб, де посаджені хвойні дерева,
- сад рододендронів.
Найстаріше дерево в саду — таксодіум дворядний, який був посаджений у 1806 році, а потім, у віці 60 років, був перенесений на нове місце.
Оранжереї
У ботанічному саду 27 оранжерей. Найпримітнішим є оранжерейний комплекс площею 3000 квадратних метрів, збудований у 1874 році. Пальмова оранжерея має 250 метрів у довжину і 16 метрів у висоту (у центрі), до проходу на самому верху ведуть вузькі чавунні гвинтові сходи. У цій оранжереї розміщена велика колекція кактусів та інших сукулентів, а у другій — колекція орхідей і бегоній.
У саду також є обладнана спеціальним кондиціонером оранжерея, в якій можуть відтворити середовище, необхідне для арктичних рослин.
Ботанічний музей університету та гербарій розміщуються в будівлі, розташованій у саду, даючи співробітникам саду вільний доступ до довідкової літератури та до більш ніж двох мільйонів висушених зразків рослин.
Галерея
Див. також
- Кнуд Іессен — директор Ботанічного саду Копенгагенського університету в 1931—1955
- Королівський сад замку Розенборг
- Парк Тіволі
Примітки
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ботанічний сад Копенгагенського університету |
- Encyclopedia Britannica — University of Copenhagen Botanical Garden [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- http://botanik.snm.ku.dk/english/Ombhm/Havens_historie/foersteandenhave/ [ 2 жовтня 2011 у Wayback Machine.] University of Copenhagen — Botanical Garden — The first garden
- http://botanik.snm.ku.dk/english/Ombhm/Havens_historie/andenhave/ [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] University of Copenhagen — Botanical Garden — The second and third Botanic Garden
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Botanichnij sad Kopengagenskogo universitetu dan Botanisk Have botanichnij sad u misti Kopengagen Daniya Botanichnij sad Kopengagenskogo universitetuPalmova oranzhereyaPalmova oranzhereya55 41 13 pn sh 12 34 26 sh d 55 68694444447177716 pn sh 12 573888888916779 sh d 55 68694444447177716 12 573888888916779 Koordinati 55 41 13 pn sh 12 34 26 sh d 55 68694444447177716 pn sh 12 573888888916779 sh d 55 68694444447177716 12 573888888916779Krayina Daniya 1 RoztashuvannyaKopengagen DaniyaPlosha10 gaZasnovano1600 rik 1870 rik ninishnye roztashuvannya OperatorKopengagenskij universitetStatus d 1 Vebstorinkabotanik snm ku dk Botanichnij sad Kopengagenskogo universitetu u Vikishovishi U botanichnomu sadu Budinok muzeyu botaniki i gerbariyaZagalni vidomostiBotanichnij sad roztashovanij u centri Kopengagena i zajmaye ploshu 10 ga Velikij kompleks teplic yakij maye istorichnu cinnist buv zbudovanij she u 1874 roci Sad ye chastinoyu muzeyu prirodnichoyi istoriyi Daniyi yakij sam ye pidrozdilom fakultetu prirodnichih nauk Kopengagenskogo universitetu Vikoristovuyetsya v doslidnih osvitnih i rekreacijnih cilyah IstoriyaBotanichnij sad buv vpershe stvorenij u Kopengageni u 1600 roci ale vin buv perenesenij kilka raziv persh nizh opinivsya na svoyemu potochnomu misci roztashuvannya u 1870 roci Jmovirno sad buv zasnovanij shob zabezpechiti zbir danskih likarskih roslin pislya Reformaciyi koli monastiri j yihni sadi buli zanedbani abo zrujnovani Hortus Medicus Pershij sad vidomij yak Hortus Medicus buv stvorenij 2 serpnya 1600 roku zgidno korolivskoyi gramoti korolya Kristiana IV Vin buv roztashovanij u rezidenciyi odnogo z profesoriv universitetu U 1621 roci Ole Vorm osobisto vzyav na sebe vidpovidalnist za doglyad sadu i zbagativ jogo velikoyu kilkistyu danskih likarskih roslin a takozh ridkisnih zarubizhnih vidiv yaki vin otrimav zavdyaki profesijnim zv yazkam za kordonom Sad Edera Drugij botanichnij sad buv zakladenij Georgom Kristianom Ederom u 1752 roci v shojno zasnovanomu rajoni Frederiksstaden na prohannya Frederika V pivnichnishe likarni Frederika Sad buv vidkritij dlya publiki u 1763 roci U 1770 roci chastina sadu Edera bula peredana u rozporyadzhennya botanichnogo sadu universitetu V poperednomu roci Kristian VII pozhertvuvav 2500 taleriv universitetu yaki buli vikoristani dlya potreb botanichnogo sadu Eder stav jogo pershim direktorom U 1778 roci obidva sadi buli zakriti koli korol vikupiv zemlyu sadu nazad za 5000 taleriv shob zvilniti misce dlya novih zhitlovih i komercijnih budivel i vodnochas pozhertvuvav dilyanku zemli u rajoni palacu Sharlottenborg dlya stvorennya novogo i bilshogo botanichnogo sadu Plani cogo sadu otrimali shvalennya korolya 22 lipnya 1778 roku Sad mav dvoh direktoriv pershij buv priznachenij universitetom drugij korolem Pershim universitetskim direktorom stav Friyis Rottboll a pershim korolivskim Teodor Holmshold U 1817 roci podvijne direktorstvo bulo likvidovano ta Jyens Vilken Gornemann stav yedinim direktorom sadu Na comu etapi sad zajmav blizko 1 6 ga v nizkij zabolochenij zoni Golovna budivlya bula pobudovana yak botanichnij muzej biblioteka ta rezidenciya direktora i sadivnika Buli takozh zbudovani sporudi dlya zberigannya chutlivih roslin u zimovij period Pershij parnik buv zvedenij u 1784 roci U 1841 roci Joakim Frederik Skou zaminiv Gornemanna na postu direktora Sered jogo iniciativ stalo stvorennya novogo viddilu prisvyachenogo danskim roslinam a takozh polipshennya katalogizaciyi roslin i nasinnya Jogo perebuvannya na postu direktora trivalo do 1852 roku Pid chas jogo direktorstva sad stav she bilsh tisnim i stalo ochevidno sho neobhidno rozshirennya Ninishnij sad Botanichnij sadi otrimav svoye ninishnye misce perebuvannya u 1870 roci Chotiri roki po tomu v 1874 roci sad otrimav svij velikij kompleks oranzherej z iniciativi zasnovnika Carlsberg Yakobsena yakij takozh finansuvav jogo budivnictvo Zrazkom posluzhiv Krishtalevij palac yakij buv zvedenij na Vsesvitnij vistavci v Londoni u 1851 roci KolekciyaBotanichnij sad nalichuye bilshe 13 000 vidiv majzhe vsi z yakih buli zibrani v dikij prirodi Sad maye dekilka viddiliv vklyuchayuchi kolekciyu danskih roslin 600 vidiv kolekciyu bagatorichnih roslin 1100 vidiv kolekciyu odnorichnih roslin 1100 vidiv alpinarij iz roslinami z girskih rajoniv Centralnoyi ta Pivdennoyi Yevropi hvojnij pagorb de posadzheni hvojni dereva sad rododendroniv Najstarishe derevo v sadu taksodium dvoryadnij yakij buv posadzhenij u 1806 roci a potim u vici 60 rokiv buv perenesenij na nove misce OranzhereyiU botanichnomu sadu 27 oranzherej Najprimitnishim ye oranzherejnij kompleks plosheyu 3000 kvadratnih metriv zbudovanij u 1874 roci Palmova oranzhereya maye 250 metriv u dovzhinu i 16 metriv u visotu u centri do prohodu na samomu verhu vedut vuzki chavunni gvintovi shodi U cij oranzhereyi rozmishena velika kolekciya kaktusiv ta inshih sukulentiv a u drugij kolekciya orhidej i begonij U sadu takozh ye obladnana specialnim kondicionerom oranzhereya v yakij mozhut vidtvoriti seredovishe neobhidne dlya arktichnih roslin Botanichnij muzej universitetu ta gerbarij rozmishuyutsya v budivli roztashovanij u sadu dayuchi spivrobitnikam sadu vilnij dostup do dovidkovoyi literaturi ta do bilsh nizh dvoh miljoniv visushenih zrazkiv roslin GalereyaViktoriya Abies procera Acca sellowiana Tulipa kaufmannianaDiv takozhKnud Iessen direktor Botanichnogo sadu Kopengagenskogo universitetu v 1931 1955 Korolivskij sad zamku Rozenborg Park TivoliPrimitkiWiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Botanichnij sad Kopengagenskogo universitetu Encyclopedia Britannica University of Copenhagen Botanical Garden 29 listopada 2014 u Wayback Machine angl http botanik snm ku dk english Ombhm Havens historie foersteandenhave 2 zhovtnya 2011 u Wayback Machine University of Copenhagen Botanical Garden The first garden http botanik snm ku dk english Ombhm Havens historie andenhave 29 listopada 2014 u Wayback Machine University of Copenhagen Botanical Garden The second and third Botanic Garden