Конституція Микити Муравьйова — проєкт програмного документа Північного товариства, як і Руська правда (Павло Пестель) є найважливішим документом для дослідження ідеології декабристів.
Конституція Муравйова Микити Михайловича є результатом тривалої праці. Він почав її писати в 1821 році, але підготовчий період розпочався раніше. Муравйов вивчав Конституцію США, закони революційної Франції, .
Конституція Муравйова збереглася в декількох варіантах. Їх порівняння показує як змінювались його політичні погляди. Проєкт конституції обговорювався членами Північного товариства, був відомий і членам Південного товариства, зокрема Пестелю Павло Івановичу. Але проєкт конституції Муравйова на відмінну від «Руської правди» Пестеля не була обговорена всіма членами Північного товариства, не була проголосована і прийнята організацією. В Північному товаристві було чимало республіканців. Та група декабристів, яка підготувала і організувала повстання 14 грудня 1825 року (керівники), дотримувалася республіканських переконань. Конституцію критикували Бестужев Микола Олександрович, Штейнгель Володимир Іванович.
Розпочинаючи роботу над проєктом в 1821 році Муравйов вже відійшов від республіканських поглядів, в цей час він схиляється до ідей конституційної монархії.
Державний устрій
Проєкт передбачав введення в Росії конституційної монархії, якщо імператорська родина не прийняла б конституцію, як крайня міра пропонувалось її вигнання за межі країни і введення республіканського правління. Передбачався розподіл влади на законодавчу, виконавчу, судову. Імператор очолював виконавчу владу, законодавчої влади не мав. Як верховний чиновник отримував велику зарплатню (8 млн рублів на рік). Імператор командував військами, але не мав права розпочинати війну, укладати мир. Він не мав права виїжджати за кордон.
Муравйов — прихильник державного устрою Північно-Американських Сполучених Штатів. Росія за конституцією — федеративна держава, поділяється на 15 держав (областей). В кожній державі була своя столиця:
- Столиця федерації — Нижній Новгород.
- Ботницька — Гельсингфорс;
- Волховська — Петербург;
- Балтийська — Рига;
- Західна — Вільно;
- Дніпровська — Смоленськ;
- Чорноморська — Київ;
- Українська — Харків;
- Кавказька — Тифліс;
- Заволзька — Ярославль;
- Камська — Казань;
- Нізовська — Саратов;
- Обійська — Тобольськ;
- Ленська — Іркутськ;
- Московська область — Москва;
- Донська область — Черкаськ.
Вищий орган законодавчої влади стає двопалатне Народне віче: верхня палата — Верховна дума, нижня — Палата народних представників. Палата представників обиралася на два роки громадянами держави (один представник від 50 000 громадян чоловічої статі) в складі 450 членів (по розрахункам Муравйова). Усі члени Народного віче отримували по 5 руб. сріблом за кожний день засідання, дорожні витрати компенсувалися окремо. Дума складалася з 42 членів (по 3 від кожної держави, по 2 члена від області).
Виборчі права отримували особи, які досягли 21 року. Жінки виборчого права не отримали.
Передбачався високий майновий ценз (500 руб.). Вводився ценз осілості, кочівники виборчого права не мали.
Муравйов мав намір ввести освітній ценз через 20 років після прийняття конституції.
Права, свободи і обов'язки громадян
Відміна суспільних станів. Рівність усіх перед законом. Затверджувався ряд буржуазних свобод: свобода пересування та занять населення, свобода слова, друку, віросповідання.
Кожний громадянин повинен поважати і виконувати закони, бути завжди готовим до захисту Вітчизни.
Проєкт передбачав відміну станового суду і введення суду присяжних для усіх громадян.
Затверджувалося священне право приватної власності.
Знищувалися військові поселення.
Відміна кріпацтва і земельне питання
Проєкт Муравйова проголошував відміну кріпацтва, але землі поміщиків залишались за ними, селяни визволялись без землі. Тільки в останньому варіанті проєкту він під тиском товаришів увів незначне наділення селян землею (по 2 десятини на двір).
Джерела та література
- П. Г. Усенко. Декабристів конституційні проекти [ 5 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 310. — .
- О. М. Мироненко. Конституційний проект Північного товариства [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 67. — .
- Нечкина М. В. Декабристы. — М., «Наука», 1982
- Декабристы. Избранные сочинения в 2 томах, т.1.-М., изд-во «Правда», 1987, с.85-93
Посилання
- Конституційний проект М. М. Муравйова [ 28 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
- Проєкт Конституції М. Муравйова [ 28 лютого 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konstituciya Mikiti Muravjova proyekt programnogo dokumenta Pivnichnogo tovaristva yak i Ruska pravda Pavlo Pestel ye najvazhlivishim dokumentom dlya doslidzhennya ideologiyi dekabristiv Konstituciya Muravjova Mikiti Mihajlovicha ye rezultatom trivaloyi praci Vin pochav yiyi pisati v 1821 roci ale pidgotovchij period rozpochavsya ranishe Muravjov vivchav Konstituciyu SShA zakoni revolyucijnoyi Franciyi Konstituciya Muravjova zbereglasya v dekilkoh variantah Yih porivnyannya pokazuye yak zminyuvalis jogo politichni poglyadi Proyekt konstituciyi obgovoryuvavsya chlenami Pivnichnogo tovaristva buv vidomij i chlenam Pivdennogo tovaristva zokrema Pestelyu Pavlo Ivanovichu Ale proyekt konstituciyi Muravjova na vidminnu vid Ruskoyi pravdi Pestelya ne bula obgovorena vsima chlenami Pivnichnogo tovaristva ne bula progolosovana i prijnyata organizaciyeyu V Pivnichnomu tovaristvi bulo chimalo respublikanciv Ta grupa dekabristiv yaka pidgotuvala i organizuvala povstannya 14 grudnya 1825 roku kerivniki dotrimuvalasya respublikanskih perekonan Konstituciyu kritikuvali Bestuzhev Mikola Oleksandrovich Shtejngel Volodimir Ivanovich Rozpochinayuchi robotu nad proyektom v 1821 roci Muravjov vzhe vidijshov vid respublikanskih poglyadiv v cej chas vin shilyayetsya do idej konstitucijnoyi monarhiyi Derzhavnij ustrijProyekt peredbachav vvedennya v Rosiyi konstitucijnoyi monarhiyi yaksho imperatorska rodina ne prijnyala b konstituciyu yak krajnya mira proponuvalos yiyi vignannya za mezhi krayini i vvedennya respublikanskogo pravlinnya Peredbachavsya rozpodil vladi na zakonodavchu vikonavchu sudovu Imperator ocholyuvav vikonavchu vladu zakonodavchoyi vladi ne mav Yak verhovnij chinovnik otrimuvav veliku zarplatnyu 8 mln rubliv na rik Imperator komanduvav vijskami ale ne mav prava rozpochinati vijnu ukladati mir Vin ne mav prava viyizhdzhati za kordon Muravjov prihilnik derzhavnogo ustroyu Pivnichno Amerikanskih Spoluchenih Shtativ Rosiya za konstituciyeyu federativna derzhava podilyayetsya na 15 derzhav oblastej V kozhnij derzhavi bula svoya stolicya Stolicya federaciyi Nizhnij Novgorod Botnicka Gelsingfors Volhovska Peterburg Baltijska Riga Zahidna Vilno Dniprovska Smolensk Chornomorska Kiyiv Ukrayinska Harkiv Kavkazka Tiflis Zavolzka Yaroslavl Kamska Kazan Nizovska Saratov Obijska Tobolsk Lenska Irkutsk Moskovska oblast Moskva Donska oblast Cherkask Vishij organ zakonodavchoyi vladi staye dvopalatne Narodne viche verhnya palata Verhovna duma nizhnya Palata narodnih predstavnikiv Palata predstavnikiv obiralasya na dva roki gromadyanami derzhavi odin predstavnik vid 50 000 gromadyan cholovichoyi stati v skladi 450 chleniv po rozrahunkam Muravjova Usi chleni Narodnogo viche otrimuvali po 5 rub sriblom za kozhnij den zasidannya dorozhni vitrati kompensuvalisya okremo Duma skladalasya z 42 chleniv po 3 vid kozhnoyi derzhavi po 2 chlena vid oblasti Viborchi prava otrimuvali osobi yaki dosyagli 21 roku Zhinki viborchogo prava ne otrimali Peredbachavsya visokij majnovij cenz 500 rub Vvodivsya cenz osilosti kochivniki viborchogo prava ne mali Muravjov mav namir vvesti osvitnij cenz cherez 20 rokiv pislya prijnyattya konstituciyi Prava svobodi i obov yazki gromadyanVidmina suspilnih staniv Rivnist usih pered zakonom Zatverdzhuvavsya ryad burzhuaznih svobod svoboda peresuvannya ta zanyat naselennya svoboda slova druku virospovidannya Kozhnij gromadyanin povinen povazhati i vikonuvati zakoni buti zavzhdi gotovim do zahistu Vitchizni Proyekt peredbachav vidminu stanovogo sudu i vvedennya sudu prisyazhnih dlya usih gromadyan Zatverdzhuvalosya svyashenne pravo privatnoyi vlasnosti Znishuvalisya vijskovi poselennya Vidmina kripactva i zemelne pitannyaProyekt Muravjova progoloshuvav vidminu kripactva ale zemli pomishikiv zalishalis za nimi selyani vizvolyalis bez zemli Tilki v ostannomu varianti proyektu vin pid tiskom tovarishiv uviv neznachne nadilennya selyan zemleyu po 2 desyatini na dvir Dzherela ta literaturaP G Usenko Dekabristiv konstitucijni proekti 5 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 310 ISBN 966 00 0405 2 O M Mironenko Konstitucijnij proekt Pivnichnogo tovaristva 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 67 ISBN 978 966 00 0855 4 Nechkina M V Dekabristy M Nauka 1982 Dekabristy Izbrannye sochineniya v 2 tomah t 1 M izd vo Pravda 1987 s 85 93PosilannyaKonstitucijnij proekt M M Muravjova 28 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Proyekt Konstituciyi M Muravjova 28 lyutogo 2009 u Wayback Machine