Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Штейнгель Володимир Іванович 13 квітня 1783 Обвінськ Пермського намісництва 20 вересня 1862 Санкт Петербург декабрист пу

Штейнгель Володимир Іванович

Штейнгель Володимир Іванович

Штейнгель Володимир Іванович (13 квітня 1783, Обвінськ Пермського намісництва — 20 вересня 1862, Санкт-Петербург) — декабрист, публіцист, мемуарист, автор історичних та етнографічних творів.

Штейнгель Володимир Іванович
image
Народився13 квітня 1783(1783-04-13)[1]
d, d, Пермська область[2]
Помер20 вересня 1862(1862-09-20)[1] (79 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Країнаimage Російська імперія
Діяльністьписьменник, військовослужбовець
Alma materМорський кадетський корпус
Військове званнялейтенант-полковник
Нагороди
image image image
image Штейнгель Володимир Іванович у Вікісховищі

Старовинного дворянського роду.
З 1792 по 1799 рік навчався в Морському кадетському корпусі. У 1799 році отримав звання мічмана з призначенням на Балтійський флот. У 1802 за власним бажанням переведений в морську команду Охотського порту. У 1806 році — в Іркутській морській команді. З 1807 року — лейтенант, командир Іркутської морської команди, прозваний «іркутським адміралом» за реорганізацію губернського адміралтейства.

У 1810 році відряджений до сибірського генерал-губернатора І. Б. Пестеля чиновником з особливих доручень в Іркутськ. З грудня того ж року — у відставці в чині капітан-лейтенанта. У 1811 році підготував проект експедиції для дослідження басейну річки Амур.

У 1812 році вступив до Петербурзького ополчення, брав участь в закордонних походах 1813—1814 рр. (Битви при Полоцьку, Чашниках, Березині, Данцигу), нагороджений орденами.

У вересні 1814 року стає ад'ютантом московського генерал-губернатора О. П. Тормасова, з жовтня управляє його військовою, а з травня 1815 і громадянською канцеляріями, ставши фактичним главою Москви. Настала «пора дивовижної діяльності». Керував проектуванням і будівництвом, в тому числі Манежу і Олександрівського саду, привернув відомих архітекторів та інженерів (Й. І. Бове, А. де Бетанкур; був у дружніх стосунках з Л. Л. Карбоньє д'Арсітом), рятував від знищення пам'ятки старовини, допомагав розореним. Представлений Олександру I; чин полковника (1816).

Непідкупністю і енергією Штейнгейль нажив ворогів; його обмовили, він був позбавлений служби і занурений з родиною в певні обмеження.

У 1820 керував приватним винокурним заводом під Тулою. У 1821 протягом 8 місяців «займався справами» у астраханського губернатора І. І. Попова; був змушений залишити місце після конфлікту з О. П. Єрмоловим.

Штейнгейль і декабристи

Знайомство з К. Ф. Рилєєвим відбулося влітку 1823. У 1824 Рилєєв повідомив Штейнгейля про існування таємного товариства.

Участь Штейнгейля в діяльності товариства відбилося в ідеологічно важливих вчинках і текстах. Весною 1825 він пише зауваження на Конституцію М. М. Муравйова, в яких вимагає радикального обмеження прав монарха і критикує принцип майнового цензу. Після звістки про смерть Олександра I став свідком і учасником обговорення планів повстання, аж до арешту царської сім'ї; був противником «революції в республіканському дусі», яка «спричинила б за собою жахи», пропонував вдатися до звичного для народу палацового перевороту і звести на престол імператрицю Єлизавету Олексіївну, яка повинна потім відмовитися від самодержавної влади.

З'являвся на площі як спостерігач.
В ніч з 2 на 3 січня 1826 заарештований в Москві, 6 січня допитаний в палаці царем і відправлений в Петропавловську фортецю.

Засуджений на вічну каторгу по III розряду. Термін знижений до 20, потім 15 (в 1826) і 10 років (1832), відправлений в Свартгольмську фортецю 25 липня 1826 де провів майже рік; в Читинський острог доставлений 15 серпня 1827, кайдани зняті 30 серпня 1828.
У 1835 році визначено на поселення в село Єлань Іркутської губернії. У березні 1837 року за своїм клопотанням переведений в місто Ішим Тобольської губернії, в 1840 році — в місто Тобольськ.
Після Маніфесту про амністію восени 1856 повернувся в Петербург.

Джерела

  • Г. Зленко. Штейнгель Володимир Іванович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 993.

Посилання

  • Штейнгель Володимир Іванович
  1. Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. —
    d:Track:Q4253570d:Track:Q883d:Track:Q113559915
  2. https://bigenc.ru/c/shteingeil-vladimir-ivanovich-901e48

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shtejngel Volodimir Ivanovich 13 kvitnya 1783 Obvinsk Permskogo namisnictva 20 veresnya 1862 Sankt Peterburg dekabrist publicist memuarist avtor istorichnih ta etnografichnih tvoriv Shtejngel Volodimir IvanovichNarodivsya13 kvitnya 1783 1783 04 13 1 d d Permska oblast 2 Pomer20 veresnya 1862 1862 09 20 1 79 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistpismennik vijskovosluzhbovecAlma materMorskij kadetskij korpusVijskove zvannyalejtenant polkovnikNagorodi Shtejngel Volodimir Ivanovich u Vikishovishi Starovinnogo dvoryanskogo rodu Z 1792 po 1799 rik navchavsya v Morskomu kadetskomu korpusi U 1799 roci otrimav zvannya michmana z priznachennyam na Baltijskij flot U 1802 za vlasnim bazhannyam perevedenij v morsku komandu Ohotskogo portu U 1806 roci v Irkutskij morskij komandi Z 1807 roku lejtenant komandir Irkutskoyi morskoyi komandi prozvanij irkutskim admiralom za reorganizaciyu gubernskogo admiraltejstva U 1810 roci vidryadzhenij do sibirskogo general gubernatora I B Pestelya chinovnikom z osoblivih doruchen v Irkutsk Z grudnya togo zh roku u vidstavci v chini kapitan lejtenanta U 1811 roci pidgotuvav proekt ekspediciyi dlya doslidzhennya basejnu richki Amur U 1812 roci vstupiv do Peterburzkogo opolchennya brav uchast v zakordonnih pohodah 1813 1814 rr Bitvi pri Polocku Chashnikah Berezini Dancigu nagorodzhenij ordenami U veresni 1814 roku staye ad yutantom moskovskogo general gubernatora O P Tormasova z zhovtnya upravlyaye jogo vijskovoyu a z travnya 1815 i gromadyanskoyu kancelyariyami stavshi faktichnim glavoyu Moskvi Nastala pora divovizhnoyi diyalnosti Keruvav proektuvannyam i budivnictvom v tomu chisli Manezhu i Oleksandrivskogo sadu privernuv vidomih arhitektoriv ta inzheneriv J I Bove A de Betankur buv u druzhnih stosunkah z L L Karbonye d Arsitom ryatuvav vid znishennya pam yatki starovini dopomagav rozorenim Predstavlenij Oleksandru I chin polkovnika 1816 Nepidkupnistyu i energiyeyu Shtejngejl nazhiv vorogiv jogo obmovili vin buv pozbavlenij sluzhbi i zanurenij z rodinoyu v pevni obmezhennya U 1820 keruvav privatnim vinokurnim zavodom pid Tuloyu U 1821 protyagom 8 misyaciv zajmavsya spravami u astrahanskogo gubernatora I I Popova buv zmushenij zalishiti misce pislya konfliktu z O P Yermolovim Shtejngejl i dekabristiZnajomstvo z K F Rilyeyevim vidbulosya vlitku 1823 U 1824 Rilyeyev povidomiv Shtejngejlya pro isnuvannya tayemnogo tovaristva Uchast Shtejngejlya v diyalnosti tovaristva vidbilosya v ideologichno vazhlivih vchinkah i tekstah Vesnoyu 1825 vin pishe zauvazhennya na Konstituciyu M M Muravjova v yakih vimagaye radikalnogo obmezhennya prav monarha i kritikuye princip majnovogo cenzu Pislya zvistki pro smert Oleksandra I stav svidkom i uchasnikom obgovorennya planiv povstannya azh do areshtu carskoyi sim yi buv protivnikom revolyuciyi v respublikanskomu dusi yaka sprichinila b za soboyu zhahi proponuvav vdatisya do zvichnogo dlya narodu palacovogo perevorotu i zvesti na prestol imperatricyu Yelizavetu Oleksiyivnu yaka povinna potim vidmovitisya vid samoderzhavnoyi vladi Z yavlyavsya na ploshi yak sposterigach V nich z 2 na 3 sichnya 1826 zaareshtovanij v Moskvi 6 sichnya dopitanij v palaci carem i vidpravlenij v Petropavlovsku fortecyu Zasudzhenij na vichnu katorgu po III rozryadu Termin znizhenij do 20 potim 15 v 1826 i 10 rokiv 1832 vidpravlenij v Svartgolmsku fortecyu 25 lipnya 1826 de proviv majzhe rik v Chitinskij ostrog dostavlenij 15 serpnya 1827 kajdani znyati 30 serpnya 1828 U 1835 roci viznacheno na poselennya v selo Yelan Irkutskoyi guberniyi U berezni 1837 roku za svoyim klopotannyam perevedenij v misto Ishim Tobolskoyi guberniyi v 1840 roci v misto Tobolsk Pislya Manifestu pro amnistiyu voseni 1856 povernuvsya v Peterburg DzherelaG Zlenko Shtejngel Volodimir Ivanovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 993 PosilannyaShtejngel Volodimir Ivanovich Istoricheskaya enciklopediya Sibiri pod red V A Lamin Novosibirsk 2009 ISBN 5 8402 0230 4 d Track Q4253570d Track Q883d Track Q113559915 https bigenc ru c shteingeil vladimir ivanovich 901e48

Дата публікації:
Топ