Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Коното́пський вагоноремо́нтний заво́д (КВРЗ) — українське підприємство з ремонту вагонів у місті Конотопі на Сумщині.
| 51°13′21″ пн. ш. 33°11′13″ сх. д. / 51.22250000002777170° пн. ш. 33.18700000002777273° сх. д.Координати: 51°13′21″ пн. ш. 33°11′13″ сх. д. / 51.22250000002777170° пн. ш. 33.18700000002777273° сх. д. | |
| Тип | відкрите акціонерне товариство |
|---|---|
| Галузь | машинобудування |
| Засновано | 1868 |
| Штаб-квартира |  Україна, м. Конотоп, , 18 |
| Ключові особи | Горох Володимир Георгійович |
| Послуги | ремонт залізничних вагонів |
| www.krmz.in.ua/ | |
Історія
1868—1917
У 1868—1869 рр. були створені залізничні майстерні Курсько-Київської залізниці, що стали одним з найбільших підприємств міста та разом з іншими підприємствами залізничного вузла сприяли прискореному розвитку міста.
Економічна криза 1900—1903 рр. ускладнила становище робітників залізниці, тому влітку 1903 року в Конотопі відбувся страйк, у якому взяли участь шість тисяч робітників Конотопського залізничного вузла (зокрема, робітники головних залізничних майстерень, паровозного депо та інших станційних об'єктів), на придушення якого були направлені дві роти піхоти та сотня козаків. Тим не менш, адміністрація була вимушена скасувати штрафи, збільшити оплату різноробам і створити спеціальну комісію з обговорення розцінок на підрядні роботи.
Робітники майстерень брали активну участь у революції 1905—1907 рр., 10 жовтня 1905 року вони приєдналися до , а 28 жовтня 1905 року — брали участь у виборах і створенні на станції Ради робітничих депутатів. Уранці 8 жовтня 1905 року робітники підтримали московський страйк 7 грудня 1905 року, але 10 грудня 1905 року влада оголосила воєнний стан і ввела на станцію війська, унаслідок чого виступи були придушені.
У 1917 році чисельність робітників майстерень становила близько 2,9 тисяч осіб. Після Лютневої революції 5—7 березня 1917 року на станції Конотоп була вибрана Рада робітничих депутатів, яка ухвалила рішення про запровадження в головних залізничних майстернях, вагонному депо й інших службах залізничного вузла восьмигодинного робочого дня. У першій половині березня 1917 року на станції була створена робітнича дружина (командиром якої обрано слюсаря залізничних майстерень І. М. Петриченка), яка взяла під охорону станцію, залізничні майстерні, депо та залізничний міст через річку Сейм.
2 листопада 1917 року в місті була встановлена радянська влада, однак уже 28 листопада 1917 року війська УНР звільнили Конотоп. Вони були змушені полишити місто внаслідок заколоту, організованого Конотопським комітетом РСДРП(б) у ніч з 9 на 10 січня 1918 року.
1918—1991
У січні 1918 року майстерні були націоналізовані, комісаром підприємства став М. Ковальов.
Через наближення німецько-австрійських військ до міста устаткування майстерень було евакуйовано до Курська, з робітничих майстерень були сформовані загони Червоної гвардії (командирами яких стали П. І. Новіков, І. М. Петрушенко и А. І. Коломійцев).
Після звільнення Конотопа австрійсько-німецькими військами в березні 1918 року в місті діяло комуністичне підпілля, серед учасників якого були робітники майстерень; до складу підпільного повітового комітету та воєнно-революційного комітету від залізничних майстерень увійшли В. І. Арбузов і Х. П. Маляров, по нелегальних каналах з Москви та Курська до підпільників поступали зброя, література та інша допомога.
19 липня 1918 року робітники майстерень приєдналися до Всеукраїнського залізничного страйку.
У жовтні 1918 року представник майстерень У. Р. Стоян брав участь у роботі 2-го з'їзду КП(б)У.
У листопаді 1918 року німецькі війська залишили Конотоп, який надалі перебував у зоні бойових дій визвольних змагань.
19 січня 1919 року разом із частинами РСЧА в боях за місто брав участь Конотопський партизанський загін (командир — Г. С. Бібік), у складі якого були робітники залізничних майстерень.
Після повторного захоплення міста радянською владою майстерні відновили роботу, але через наближення до міста військових частин армії Денікіна устаткування майстерень було вивезено в Брянськ, а робітники вступили до РСЧА.
Після остаточного встановлення радянської влади 25 листопада 1919 року в місті розпочалося відновлення залізничного господарства, для організації роботи в цехи були направлені комуністи та комсомольці; до 1922 року майстерні вийшли на 25 % від обсягу виробництва довоєнного 1913 року.
Після поразки Української революції та в ході індустріалізації СРСР майстерні були реконструйовані та одержали назву Конотопський паровозовагоноремонтний завод. Тут були споруджені нові цехи, встановлені нові верстати, а чисельність робітників збільшилася до 7 тисяч осіб.
Після початку німецько-радянської війни завод розпочав випуск продукції військового призначення. Надалі, з вересня 1941 року по 6 вересня 1943 року Конотоп був окупований німецькими військами. Під час відступу нацистські війська підірвали всі промислові підприємства (зокрема, паровозоремонтний завод), однак відновлення підприємства розпочалося негайно після звільнення міста.
Показники завод виконав достроково.
1 серпня 1959 року слюсар заводу став Героєм Соціалістичної Праці.
З називається Конотопський вагоноремонтний завод.
Загалом, у радянські часи завод входив до числа найбільших підприємств міста, на балансі підприємства перебував заводський Будинок культури та інші об'єкти соціальної інфраструктури.
Незалежна доба
Після проголошення незалежності України Кабінет Міністрів України скасував рішення про будівництво блока очистки ливарного цеху Конотопського вагоноремонтного заводу (передбаченого відповідно до 13-го п'ятирічного плану розвитку народного господарства СРСР).
У березні 1995 року Верховна Рада України включила завод до переліку підприємств і організацій України, що не підлягають приватизації через загальнодержавне значення.
У середині 2000-х років за ініціативи київської компанії ТОВ «НПП „Укрпромвпровадження“» розпочалася процедура банкрутства заводу. На початку 2006 року цей процес трансформувався в мирову угоду, яка передбачала обмін вимог кредитора на активи боржника. Унаслідок цієї операції у власність компанії перейшли всі основні активи заводу загальною вартістю 26 млн. ₴ (повна вартість усіх активів заводу тоді становила понад 30 млн ₴). У жовтні 2008 року в складі заводу лишилися ковально-пресовий (виробляє комплектування для вагонів — муфти, фланці, вали тощо) і ливарний цехи (гальмівні колодки, вугольники для опалення, муфти тощо), а також невиробничі активи (два гуртожитки, АТС, пральня, компресорна та каналізаційно-насосна станції).
Сучасний стан
Завод ремонтує пасажирські вагони, , 5-ти вагонні рефрижераторні секції випуску БМЗ, ремонтує та формує вагонні колісні пари, виготовляє запасні частини, вимірювальний інструмент, оснащення для колійного господарства.
Примітки
- Конотопские железнодорожные мастерские Киево-Воронежской железной дороги // Гражданская война и военная интервенция в СССР. Энциклопедия / редколл., гл. ред. С. С. Хромов. — 2-е изд. — М., «Советская энциклопедия», 1987. стр.285 (рос.)
- Конотоп // Історія міст і сіл Української РСР. Сумська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967.
- № 15. Из отчёта Сумского обкома КП(б)У о перестройке народного хозяйства области, эвакуации промышленных и сельскохозяйственных объектов и населения в глубь страны в июне - сентябре 1941 г. // Сумская область в период Великой Отечественной войны 1941 - 1945. / сб. документов и материалов. 2-е изд., доп. Киев, «Наукова думка», 1988. стр.31-35 (рос.)
- Конотоп // Большая Советская Энциклопедия. / редколл., гл. ред. Б. А. Введенский. 2-е изд. том 22. М., Государственное научное издательство «Большая Советская энциклопедия», 1953. стр.398-399 (рос.)
- Конотоп // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 13. М., «Советская энциклопедия», 1973. стр.36 (рос.)
- Конотоп // Большой энциклопедический словарь (в 2-х тт.). / редколл., гл. ред. А. М. Прохоров. том 1. М., «Советская энциклопедия», 1991. стр.620 (рос.)
- . Архів оригіналу за 18 липня 2019. Процитовано 17 липня 2019.
- . Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 17 липня 2019.
- Колесная пара [ 17 липня 2019 у Wayback Machine.] // «Транспортный бизнес Украины» від 23 жовтня 2008 (рос.)
Література
- Є. Ю. Маленко. Конотоп: історико-краєзнавчий нарис. Харків: «Прапор», 1970. — 104 с.
Посилання
- Історія заводу [ 26 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
 | Це незавершена стаття про залізничний транспорт. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konoto pskij vagonoremo ntnij zavo d KVRZ ukrayinske pidpriyemstvo z remontu vagoniv u misti Konotopi na Sumshini Konotopskij vagonoremontnij zavod51 13 21 pn sh 33 11 13 sh d 51 22250000002777170 pn sh 33 18700000002777273 sh d 51 22250000002777170 33 18700000002777273 Koordinati 51 13 21 pn sh 33 11 13 sh d 51 22250000002777170 pn sh 33 18700000002777273 sh d 51 22250000002777170 33 18700000002777273Tipvidkrite akcionerne tovaristvoGaluzmashinobuduvannyaZasnovano1868Shtab kvartira Ukrayina m Konotop 18Klyuchovi osobiGoroh Volodimir GeorgijovichPoslugiremont zaliznichnih vagonivwww krmz in ua Istoriya1868 1917 U 1868 1869 rr buli stvoreni zaliznichni majsterni Kursko Kiyivskoyi zaliznici sho stali odnim z najbilshih pidpriyemstv mista ta razom z inshimi pidpriyemstvami zaliznichnogo vuzla spriyali priskorenomu rozvitku mista Ekonomichna kriza 1900 1903 rr uskladnila stanovishe robitnikiv zaliznici tomu vlitku 1903 roku v Konotopi vidbuvsya strajk u yakomu vzyali uchast shist tisyach robitnikiv Konotopskogo zaliznichnogo vuzla zokrema robitniki golovnih zaliznichnih majsteren parovoznogo depo ta inshih stancijnih ob yektiv na pridushennya yakogo buli napravleni dvi roti pihoti ta sotnya kozakiv Tim ne mensh administraciya bula vimushena skasuvati shtrafi zbilshiti oplatu riznorobam i stvoriti specialnu komisiyu z obgovorennya rozcinok na pidryadni roboti Robitniki majsteren brali aktivnu uchast u revolyuciyi 1905 1907 rr 10 zhovtnya 1905 roku voni priyednalisya do a 28 zhovtnya 1905 roku brali uchast u viborah i stvorenni na stanciyi Radi robitnichih deputativ Uranci 8 zhovtnya 1905 roku robitniki pidtrimali moskovskij strajk 7 grudnya 1905 roku ale 10 grudnya 1905 roku vlada ogolosila voyennij stan i vvela na stanciyu vijska unaslidok chogo vistupi buli pridusheni U 1917 roci chiselnist robitnikiv majsteren stanovila blizko 2 9 tisyach osib Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 5 7 bereznya 1917 roku na stanciyi Konotop bula vibrana Rada robitnichih deputativ yaka uhvalila rishennya pro zaprovadzhennya v golovnih zaliznichnih majsternyah vagonnomu depo j inshih sluzhbah zaliznichnogo vuzla vosmigodinnogo robochogo dnya U pershij polovini bereznya 1917 roku na stanciyi bula stvorena robitnicha druzhina komandirom yakoyi obrano slyusarya zaliznichnih majsteren I M Petrichenka yaka vzyala pid ohoronu stanciyu zaliznichni majsterni depo ta zaliznichnij mist cherez richku Sejm 2 listopada 1917 roku v misti bula vstanovlena radyanska vlada odnak uzhe 28 listopada 1917 roku vijska UNR zvilnili Konotop Voni buli zmusheni polishiti misto vnaslidok zakolotu organizovanogo Konotopskim komitetom RSDRP b u nich z 9 na 10 sichnya 1918 roku 1918 1991 U sichni 1918 roku majsterni buli nacionalizovani komisarom pidpriyemstva stav M Kovalov Cherez nablizhennya nimecko avstrijskih vijsk do mista ustatkuvannya majsteren bulo evakujovano do Kurska z robitnichih majsteren buli sformovani zagoni Chervonoyi gvardiyi komandirami yakih stali P I Novikov I M Petrushenko i A I Kolomijcev Pislya zvilnennya Konotopa avstrijsko nimeckimi vijskami v berezni 1918 roku v misti diyalo komunistichne pidpillya sered uchasnikiv yakogo buli robitniki majsteren do skladu pidpilnogo povitovogo komitetu ta voyenno revolyucijnogo komitetu vid zaliznichnih majsteren uvijshli V I Arbuzov i H P Malyarov po nelegalnih kanalah z Moskvi ta Kurska do pidpilnikiv postupali zbroya literatura ta insha dopomoga 19 lipnya 1918 roku robitniki majsteren priyednalisya do Vseukrayinskogo zaliznichnogo strajku U zhovtni 1918 roku predstavnik majsteren U R Stoyan brav uchast u roboti 2 go z yizdu KP b U U listopadi 1918 roku nimecki vijska zalishili Konotop yakij nadali perebuvav u zoni bojovih dij vizvolnih zmagan 19 sichnya 1919 roku razom iz chastinami RSChA v boyah za misto brav uchast Konotopskij partizanskij zagin komandir G S Bibik u skladi yakogo buli robitniki zaliznichnih majsteren Pislya povtornogo zahoplennya mista radyanskoyu vladoyu majsterni vidnovili robotu ale cherez nablizhennya do mista vijskovih chastin armiyi Denikina ustatkuvannya majsteren bulo vivezeno v Bryansk a robitniki vstupili do RSChA Pislya ostatochnogo vstanovlennya radyanskoyi vladi 25 listopada 1919 roku v misti rozpochalosya vidnovlennya zaliznichnogo gospodarstva dlya organizaciyi roboti v cehi buli napravleni komunisti ta komsomolci do 1922 roku majsterni vijshli na 25 vid obsyagu virobnictva dovoyennogo 1913 roku Pislya porazki Ukrayinskoyi revolyuciyi ta v hodi industrializaciyi SRSR majsterni buli rekonstrujovani ta oderzhali nazvu Konotopskij parovozovagonoremontnij zavod Tut buli sporudzheni novi cehi vstanovleni novi verstati a chiselnist robitnikiv zbilshilasya do 7 tisyach osib Pislya pochatku nimecko radyanskoyi vijni zavod rozpochav vipusk produkciyi vijskovogo priznachennya Nadali z veresnya 1941 roku po 6 veresnya 1943 roku Konotop buv okupovanij nimeckimi vijskami Pid chas vidstupu nacistski vijska pidirvali vsi promislovi pidpriyemstva zokrema parovozoremontnij zavod odnak vidnovlennya pidpriyemstva rozpochalosya negajno pislya zvilnennya mista Pokazniki zavod vikonav dostrokovo 1 serpnya 1959 roku slyusar zavodu stav Geroyem Socialistichnoyi Praci Z nazivayetsya Konotopskij vagonoremontnij zavod Zagalom u radyanski chasi zavod vhodiv do chisla najbilshih pidpriyemstv mista na balansi pidpriyemstva perebuvav zavodskij Budinok kulturi ta inshi ob yekti socialnoyi infrastrukturi Nezalezhna doba Pislya progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini Kabinet Ministriv Ukrayini skasuvav rishennya pro budivnictvo bloka ochistki livarnogo cehu Konotopskogo vagonoremontnogo zavodu peredbachenogo vidpovidno do 13 go p yatirichnogo planu rozvitku narodnogo gospodarstva SRSR U berezni 1995 roku Verhovna Rada Ukrayini vklyuchila zavod do pereliku pidpriyemstv i organizacij Ukrayini sho ne pidlyagayut privatizaciyi cherez zagalnoderzhavne znachennya U seredini 2000 h rokiv za iniciativi kiyivskoyi kompaniyi TOV NPP Ukrpromvprovadzhennya rozpochalasya procedura bankrutstva zavodu Na pochatku 2006 roku cej proces transformuvavsya v mirovu ugodu yaka peredbachala obmin vimog kreditora na aktivi borzhnika Unaslidok ciyeyi operaciyi u vlasnist kompaniyi perejshli vsi osnovni aktivi zavodu zagalnoyu vartistyu 26 mln povna vartist usih aktiviv zavodu todi stanovila ponad 30 mln U zhovtni 2008 roku v skladi zavodu lishilisya kovalno presovij viroblyaye komplektuvannya dlya vagoniv mufti flanci vali tosho i livarnij cehi galmivni kolodki vugolniki dlya opalennya mufti tosho a takozh nevirobnichi aktivi dva gurtozhitki ATS pralnya kompresorna ta kanalizacijno nasosna stanciyi Suchasnij stanZavod remontuye pasazhirski vagoni 5 ti vagonni refrizheratorni sekciyi vipusku BMZ remontuye ta formuye vagonni kolisni pari vigotovlyaye zapasni chastini vimiryuvalnij instrument osnashennya dlya kolijnogo gospodarstva PrimitkiKonotopskie zheleznodorozhnye masterskie Kievo Voronezhskoj zheleznoj dorogi Grazhdanskaya vojna i voennaya intervenciya v SSSR Enciklopediya redkoll gl red S S Hromov 2 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1987 str 285 ros Konotop Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Sumska oblast Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1967 15 Iz otchyota Sumskogo obkoma KP b U o perestrojke narodnogo hozyajstva oblasti evakuacii promyshlennyh i selskohozyajstvennyh obektov i naseleniya v glub strany v iyune sentyabre 1941 g Sumskaya oblast v period Velikoj Otechestvennoj vojny 1941 1945 sb dokumentov i materialov 2 e izd dop Kiev Naukova dumka 1988 str 31 35 ros Konotop Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya redkoll gl red B A Vvedenskij 2 e izd tom 22 M Gosudarstvennoe nauchnoe izdatelstvo Bolshaya Sovetskaya enciklopediya 1953 str 398 399 ros Konotop Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya pod red A M Prohorova 3 e izd tom 13 M Sovetskaya enciklopediya 1973 str 36 ros Konotop Bolshoj enciklopedicheskij slovar v 2 h tt redkoll gl red A M Prohorov tom 1 M Sovetskaya enciklopediya 1991 str 620 ros Arhiv originalu za 18 lipnya 2019 Procitovano 17 lipnya 2019 Arhiv originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 17 lipnya 2019 Kolesnaya para 17 lipnya 2019 u Wayback Machine Transportnyj biznes Ukrainy vid 23 zhovtnya 2008 ros LiteraturaYe Yu Malenko Konotop istoriko krayeznavchij naris Harkiv Prapor 1970 104 s PosilannyaIstoriya zavodu 26 zhovtnya 2014 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya pro zaliznichnij transport Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi