Сергій Дмитрович Колосов 1 квітня 1904 село Тверська губернія Російська імперія 23 січня 1975 Казань Татарська АРСР РРФС

Сергій Дмитрович Колосов (1 квітня 1904, село , Тверська губернія, Російська імперія — 23 січня 1975, Казань, Татарська АРСР, РРФСР) — радянський конструктор, фахівець у галузі морського , засновник вітчизняної школи конструкторів суднових газотурбінних установок.

Сергій Колосов
Пам'ятник Сергію Колосову біля центральної прохідної заводу «Зоря — Машпроект»
Народився	1 квітня 1904(1904-04-01) , Тверська губернія, Російська імперія
Помер	23 січня 1975(1975-01-23) (70 років) Казань, Татарська АРСР, РРФСР, СРСР
Національність	росіянин
Місце проживання	Казань, РРФСР Миколаїв, УРСР
Діяльність	науковець
Відомий завдяки	Засновник вітчизняної школи конструкторів суднових газотурбінних установок
Alma mater	Московське вище технічне училище
Посада	Головний конструктор ^[ru] та Союзного проєктного бюро «Машпроект»
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився 1 квітня 1904 року в багатодітній селянській родині.

У 1917 році закінчив початкову школу та поступив у Ржевський педагогічний технікум, який закінчив 1922.

Переїхав до Москви, працював чорноробом, помічником електромонтера і кіномеханіком.

У 1926 році його призивають до лав Червоної армії. Демобілізувавшись, за в 1927 році поступає до Московського вищого технічного училища ім. Баумана на аеродинамічний факультет. Після закінчення навчання у 1930 році, до 1932 року працював помічником начальника складального цеху, директором авіаційного технікуму при моторобудівному заводі № 89 у Запоріжжі.

У 1932 році переїжджає до Москви на посаду інженера дослідного відділу апарату управління авіаційною промисловістю, після цього працює начальником відділу технічного контролю ^[ru].

У 1937 був відряджений до Франції, де працював з компанією «Renault» за договором про закупівлю ліцензії на виготовлення двигуна «Іспано-Сюїза» та вивчав організацію виробництва на заводі цієї компанії.

Після повернення з відрядження у 1938 році працював головним конструктором ^[ru], який виготовляв авіаційні двигуни конструктора О. Мікуліна і який під час німецько-радянської війни був евакуйований до Казані. У 1945 очолив конструкторське бюро, яке під його керівництвом у 1945—1949 розробило нові типи авіаційних двигунів — реактивні (газотурбінні), зокрема двигун . У 1948 році КБ Колосова почало на конкурсній основі роботу над турбогвинтовим двигуном для літака, але в серію пішов двигун іншого КБ. Тоді Сергій Колосов запропонував переробити свій двигун і застосувати його на бойовому кораблі в якості форсажного. Подолавши сильний опір представників ВМФ і ВПС, він за підтримки міністра В'ячеслава Малишева домігся здійснення своєї пропозиції. У 1953 році на базі РД-20 було створено перший у світі судновий газотурбінний двигун (морський), який успішно пройшов випробування на новому торпедному катері.

У 1954 році переїжджає до Миколаєва, де стає головним конструктором Союзного проєктного бюро «Машпроект». Під його керівництвом були розроблені і впроваджені в серійне виробництво установки , , .

У період з 1954 по 1965 рік під його керівництвом були створені п'ять видів газотурбінних установок для різних типів надводних кораблів. Для протичовнового корабля проєкту 159 розроблена газотурбінна установка . Для протичовнових кораблів проектів 204 і 35 були розроблені газотурбокомпрессори і . До складу цих агрегатів входили газотурбінні двигуни потужністю 18000 кінських сил. Агрегат був розроблений як головна механічна установка . У 1962 році зі стапелів заводу № 445 імені 61 комунара був спущений на воду перший у світі чисто газотурбінний головний корабель проєкту 61 «Комсомолець України» з двома установками М-3 на борту. Газотурбінний агрегат був установлений на кораблях типу «Альбатрос», мінних тральщиках «Топаз» і керованих по радіо кораблях «Ягуар».

У 1963 році у зв'язку з погіршенням здоров'я виходить на пенсію та наступного року повертається до Казані, де помирає 23 січня 1975.

Нагороди

Вшанування пам'яті

У Миколаєві на будинку по вулиці Декабристів 38/2, де мешкав Сергій Колосов, у вестибюлі Центру науково-дослідних та випробувально-конструкторських робіт «Машпроект» йому встановлено меморіальні дошки. Біля центральної прохідної заводу «Зоря — Машпроект» йому встановлено пам'ятник.

Література

Энциклопедический словарь «Николаевцы, 1789—1999 г.г.», г. Николаев, «Возможности Киммерии», 1999 (рос.)
B. C. Подгуренко. Дар предвидения. — Газета «Южная правда» від 6.05.1989
Главный конструктор корабельных ГТУ. — Газета «Турбинист» (ВО «Зоря»), № 44-47 за 1992.

Джерела

І. В. Ніколаєва. Колосов Сергій Дмитрович // Енциклопедія сучасної України: електронна версія [вебсайт] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=3085 [ 7 березня 2021 у Wayback Machine.] (дата звернення: 17.02.2021).
. Инженеры России. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. (рос.)
Е. В. Гриневич, Ю. С. Крючков. . familyface.com. Архів оригіналу за 23 січня 2020. (рос.)