Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (вересень 2015) |
Койса́нські мо́ви (від нама khoi «людина» і san «бушмен») — умовна назва автохтонних, які не належать до банту, мов півдня Африки і двох ізольованих мов Танзанії (сандаве і хадза). Найхарактернішою особливістю цих мов є використання клацальних приголосних (клікса) як повноцінних фонем. Це явище унікальне і не зустрічається в більшості інших мов світу, за винятком деяких сусідніх мов банту, кушитської мови і ритуальної австралійської мови .
Койсанські мови Khoesaan | |
---|---|
Поширені: | пустеля Калахарі, центральна Танзанія |
Класифікація: | Койсанські мови |
Групи: | |
ISO 639-2 and 639-5: | khi |
Чимало койсанських мов перебувають під загрозою зникнення, а деякі з них вже вимерли. Оцінюється, що загальна кількість мовців цих мов становить близько 370 тисяч осіб. Головна область їх поширення зосереджена навколо пустелі Калахарі.
Історія вивчення
Досить довго койсанські мови відповідно до народів, які на них говорять, ділилися на бушменські і готтентотські мови. Різкої різниці в способі життя цих народів, яка підкріплюється деякими типологічними характеристиками (наявність іменних категорій роду у готтентотів), було достатньо, щоб не помічати між цими мовами нічого спільного. На додаток, готтентотські мови намагалися об'єднати з іншими «гендерними» мовами Африки (в рамках хамітської гіпотези).
Сам термін «койсан» (нама khoi «людина» і san «бушмен») був запропонований в 1928 році етнографом Л. Шульце для позначення загального расового типу цих народів. Лише в 1963 році у Ґрінберґ пов'язав з цим терміном запропоновану ним раніше макросім'ю (яку він сам спочатку називав «Click languages»). Як обґрунтування цієї гіпотези Грінберг вказав на деякі типологічні подібності та лексичні паралелі, а головне — на наявність в цих мовах клацальних приголосних (кліків).
Вчені підтвердили давню ізоляцію народів койсан від решти людства і виявили серед них групи, які живуть порізно протягом 30000 років. Результати досліджень опубліковані у двох роботах, що вийшли в журналах Science і Nature Communications
Внутрішня класифікація
Свою макросім'ю Грінберг розділив на хадза, сандаве та південно-африкансько-койсанські (ПАК), а останні на північну, південну і центральні гілки. Доказ спорідненості ПАК з двома ізолятами виглядає зараз досить проблематичним, спорідненість мов усередині кожної з трьох гілок (за винятком ізоляту кваді) ні в кого не викликає сумнівів. Найактуальнішим за останні півстоліття залишалося питання споріднені між цими трьома гілками.
У дослідженні С. Г. Старостіна підтверджується спорідненість всередині трьох класичних гілок (з включенням мови ч'оан до північно-койсанських мов), по-друге, постулюється й обґрунтовується спорідненість північно- і південнокойсанських мов (див. сім'я жу-к'ві), по-третє, обґрунтовується можливість спорідненості мов жу-к'ві й центрально-койсанських, більш віддаленого, ніж, скажімо, для мов індоєвропейської сім'ї, але все ж досяжного (койсанська макросім'я). Правда, не всі фахівці з койсанських мов приймають цю реконструкцію.
Однак у монографії 2013 Г. С. Старостін прийшов до висновків, що по лексикостатистичних даних (аналіз 50-слівного списку базової лексики) з достовірністю можна говорити лише про спорідненість у рамках окремих груп койсанських мов: групи жу-хоан; південнокойсанської групи; групи кхой-кваді (тобто центральнокойсанських мов з додаванням мови кваді); мови хадза і сандаве класифікуються окремо. Сходження ж між цими групами незначні (не перевищують 10-12 % 50-слівного списку) і вказують на відсутність будь-якої близької спорідненості й необхідність подальших досліджень для демонстрації далекої спорідненості.
Огляд койсанських мов
Нині відомі койсанські мови діляться на 3 сім'ї (дві з яких, можливо, об'єднуються в одну) і 3 ізольовані мови. Для зручності після назв мов наведено їх англійські відповідники.
Центральнокойсанська сім'я (кхой)
- Гілка (готтентотські) — народи нама, хайл'ом і дамара
- Гілка (калахарська, центрально-бушменська; Tshu-Khwe) — Ботсвана, Намібія (45 тис.): північний схід пустелі Калахарі
- (11 тис.)
- Мова кхое (Kxoe) (7 тис.)
- Мова л'ані-Бугу (Ani-Buga) (4 тис.)
- Група наро-л'гана (14 тис.)
- Мова наро (Naro)
- Мова (Gana-|Gui) (4,5 тис.)
- Східнокхойська група (15,35 тис.)
- Мова Шуа (Shua) (6 тис.)
- Мова ЧВА (Tshwa) (9,3 тис.)
- (11 тис.)
Надсім'я жу-к'ві (периферійно-бушменська (49-54 тис.))
(JU-! WI); єдність даної сім'ї не є загальновизнаною; включає 2 родини:
Північнокойсанська сім'я (жу-ч'оанська)
- Гілка (к'хунг; Ju) — на південному сході Анголи, півночі Намібії й заході Ботсвани (45 тис.)
- Мова (! 'O-! Xung) (12,5 тис.)
- Мова (C.! Xung) (6,9 тис.)
- Мова (ju|'hoan) (25-30 тис.) — у тому числі діалекти жуц'оан і л'хаул'е
- Мова (Ekoka! Kung, Western !Xuun) — в Намібії та Анголі
- Мова (Maligo) (2.2 тис.)
- Мова дюни Мангеттена (Mangetti Dune! Xung) (500) — у населених пунктах дюни Мангеттена й Омтаку (Намібія)
- мова (Секела;! 'O-! Khung) (61,3 тис.) — Захід смуги Капріві
- Мову (ч'кхаул'ейн; ǂKx'ao-ǁ'ae, ǂKx'auǁ'ein) (7 тис.) — у Ботсвані та Намібії
- (†) старохайл'омскій мова (Old Hai || om) — мова групи , нині говорять на особливому діалекті мови нама
- (†) овамбо-бушменська мова (кеди-чвагга; Kedi-Chwagga) — перейшли на мову овамбо (банту)
- Моногрупа ч'оан (ǂHoã) — на півдні центральної Ботсвани (200 осіб). Іноді вважається ізолятом
Південнокойсанська сім'я (таа-к'ві, туу)
- Гілка та (Taa,! Xóõ) — на сході Намібії й заході Ботсвани (4,2 тис.)
- Група к'ві (! Kwi) — ПАР, Намібія
- Мова (N|u) — єдина жива мова цієї групи (близько 8 осіб мовців); вкл. ч'хомані (ǂKhomani) і л'н-к'е (|| Ng-! ke)
- Мова ц'ауні-Хатія (†;|'Auni-Xatia)
- Мова ч'ункве (†; ǂUnkwe)
- Мова л'хау (†; || Kxau)
- Мова цхам (†;|Xam)
- Мова л'ул'е (†; || Ku || e)
- Мова (†; Seroa)
- Мова к'ган-к'не (†;! Gã! Ne)
- Мова л'хегві (†; || Xegwi)
Ізоляти
- Мова кваді — вимерла (в XX століття), ізолят південного заходу Анголи
- Мова сандаве — ізольована мова Танзанії (60 тис.)
- Мова хадза — ізольована мова Танзанії (800 осіб.)
Останні дві мови поширені далеко на північному сході, в Танзанії, і з койсанських мов їх зближують лише тому, що в них є клікса і вони не входять ні в яку іншу відому сім'ю.
Примітки
- Greenberg 1950; 1 963
- . Архів оригіналу за 5 Березня 2016. Процитовано 1 Вересня 2015.
- Starostin 2003
- Старостін Г. С. Мови Африки. Т. 1: Методологія. Койсанських мови. М., 2013. С. 472—473
- Класифікація і назви дано за статтею Громової (2009).
Джерела
- Громова Н. В. Койсанские языки // Большая российская энциклопедия. Т. 14. М.: Изд-во «БРЭ», 2009.
- Охотина Н. В. Койсанские языки // Лингвистический энциклопедический словарь. — М. : СЭ, 1990. — С. 230—231.
- Старостин Г. С. // М., РГГУ, Аспекты компаративистики, вып. 1, 2005.
- Güldemann, Tom; Vossen, Rainer. Khoisan // Bernd Heine and Derek Nurse (eds.). African languages: an introduction. Cambridge: Cambridge University Press, 2000. pp. 99–122.
- Maho J. F. . Compiled by Jouni Maho, 1994-97 [update: July 2003].
- Starostin G. A lexicostatistical approach towards reconstructing Proto-Khoisan [ 14 Квітня 2021 у Wayback Machine.] // Mother Tongue, vol. VIII, 2003.
- , by Jouni Filip Maho with the assistance of Bonny Sands, 2001—2004
Посилання
- Генетики виявили в Південній Африці найдревніші племена на Землі [ 25 Квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Клацальні койсанські мови – відгомін мовлення прадавніх людей [ 18 Серпня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami veresen 2015 Kojsa nski mo vi vid nama khoi lyudina i san bushmen umovna nazva avtohtonnih yaki ne nalezhat do bantu mov pivdnya Afriki i dvoh izolovanih mov Tanzaniyi sandave i hadza Najharakternishoyu osoblivistyu cih mov ye vikoristannya klacalnih prigolosnih kliksa yak povnocinnih fonem Ce yavishe unikalne i ne zustrichayetsya v bilshosti inshih mov svitu za vinyatkom deyakih susidnih mov bantu kushitskoyi movi i ritualnoyi avstralijskoyi movi Kojsanski movi Khoesaan Poshireni pustelya Kalahari centralna Tanzaniya Klasifikaciya Kojsanski movi Grupi Sandave Hadza ISO 639 2 and 639 5 khi Poshirennya kojsanskih mov v Africi zhovtij kolir Chimalo kojsanskih mov perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya a deyaki z nih vzhe vimerli Ocinyuyetsya sho zagalna kilkist movciv cih mov stanovit blizko 370 tisyach osib Golovna oblast yih poshirennya zoseredzhena navkolo pusteli Kalahari Istoriya vivchennyaDosit dovgo kojsanski movi vidpovidno do narodiv yaki na nih govoryat dililisya na bushmenski i gottentotski movi Rizkoyi riznici v sposobi zhittya cih narodiv yaka pidkriplyuyetsya deyakimi tipologichnimi harakteristikami nayavnist imennih kategorij rodu u gottentotiv bulo dostatno shob ne pomichati mizh cimi movami nichogo spilnogo Na dodatok gottentotski movi namagalisya ob yednati z inshimi gendernimi movami Afriki v ramkah hamitskoyi gipotezi Poshirennya movnih simej i deyakih najbilshih mov na teritoriyi Afriki Sam termin kojsan nama khoi lyudina i san bushmen buv zaproponovanij v 1928 roci etnografom L Shulce dlya poznachennya zagalnogo rasovogo tipu cih narodiv Lishe v 1963 roci u Grinberg pov yazav z cim terminom zaproponovanu nim ranishe makrosim yu yaku vin sam spochatku nazivav Click languages Yak obgruntuvannya ciyeyi gipotezi Grinberg vkazav na deyaki tipologichni podibnosti ta leksichni paraleli a golovne na nayavnist v cih movah klacalnih prigolosnih klikiv Vcheni pidtverdili davnyu izolyaciyu narodiv kojsan vid reshti lyudstva i viyavili sered nih grupi yaki zhivut porizno protyagom 30000 rokiv Rezultati doslidzhen opublikovani u dvoh robotah sho vijshli v zhurnalah Science i Nature CommunicationsVnutrishnya klasifikaciyaSvoyu makrosim yu Grinberg rozdiliv na hadza sandave ta pivdenno afrikansko kojsanski PAK a ostanni na pivnichnu pivdennu i centralni gilki Dokaz sporidnenosti PAK z dvoma izolyatami viglyadaye zaraz dosit problematichnim sporidnenist mov useredini kozhnoyi z troh gilok za vinyatkom izolyatu kvadi ni v kogo ne viklikaye sumniviv Najaktualnishim za ostanni pivstolittya zalishalosya pitannya sporidneni mizh cimi troma gilkami U doslidzhenni S G Starostina pidtverdzhuyetsya sporidnenist vseredini troh klasichnih gilok z vklyuchennyam movi ch oan do pivnichno kojsanskih mov po druge postulyuyetsya j obgruntovuyetsya sporidnenist pivnichno i pivdennokojsanskih mov div sim ya zhu k vi po tretye obgruntovuyetsya mozhlivist sporidnenosti mov zhu k vi j centralno kojsanskih bilsh viddalenogo nizh skazhimo dlya mov indoyevropejskoyi sim yi ale vse zh dosyazhnogo kojsanska makrosim ya Pravda ne vsi fahivci z kojsanskih mov prijmayut cyu rekonstrukciyu Odnak u monografiyi 2013 G S Starostin prijshov do visnovkiv sho po leksikostatistichnih danih analiz 50 slivnogo spisku bazovoyi leksiki z dostovirnistyu mozhna govoriti lishe pro sporidnenist u ramkah okremih grup kojsanskih mov grupi zhu hoan pivdennokojsanskoyi grupi grupi khoj kvadi tobto centralnokojsanskih mov z dodavannyam movi kvadi movi hadza i sandave klasifikuyutsya okremo Shodzhennya zh mizh cimi grupami neznachni ne perevishuyut 10 12 50 slivnogo spisku i vkazuyut na vidsutnist bud yakoyi blizkoyi sporidnenosti j neobhidnist podalshih doslidzhen dlya demonstraciyi dalekoyi sporidnenosti Oglyad kojsanskih movNini vidomi kojsanski movi dilyatsya na 3 sim yi dvi z yakih mozhlivo ob yednuyutsya v odnu i 3 izolovani movi Dlya zruchnosti pislya nazv mov navedeno yih anglijski vidpovidniki Centralnokojsanska sim ya khoj Gilka gottentotski narodi nama hajl om i damara Mova nama Nama Khoekhoegowab najbilsha z kojsanskih mov 234 tis osib u Namibiyi i PAR Kapskij khojkhoj Cape Khoekhoe majzhe vimerla mova pivdennogo zahodu PAR zbereglisya dva dialekti i mensh yak 100 osib Gilka kalaharska centralno bushmenska Tshu Khwe Botsvana Namibiya 45 tis pivnichnij shid pusteli Kalahari 11 tis Mova khoe Kxoe 7 tis Mova l ani Bugu Ani Buga 4 tis Grupa naro l gana 14 tis Mova naro Naro Mova Gana Gui 4 5 tis Shidnokhojska grupa 15 35 tis Mova Shua Shua 6 tis Mova ChVA Tshwa 9 3 tis Nadsim ya zhu k vi periferijno bushmenska 49 54 tis JU WI yednist danoyi sim yi ne ye zagalnoviznanoyu vklyuchaye 2 rodini Pivnichnokojsanska sim ya zhu ch oanska Gilka k hung Ju na pivdennomu shodi Angoli pivnochi Namibiyi j zahodi Botsvani 45 tis Mova O Xung 12 5 tis Mova C Xung 6 9 tis Mova ju hoan 25 30 tis u tomu chisli dialekti zhuc oan i l haul e Mova Ekoka Kung Western Xuun v Namibiyi ta Angoli Mova Maligo 2 2 tis Mova dyuni Mangettena Mangetti Dune Xung 500 u naselenih punktah dyuni Mangettena j Omtaku Namibiya mova Sekela O Khung 61 3 tis Zahid smugi Kaprivi Movu ch khaul ejn ǂKx ao ǁ ae ǂKx auǁ ein 7 tis u Botsvani ta Namibiyi starohajl omskij mova Old Hai om mova grupi nini govoryat na osoblivomu dialekti movi nama ovambo bushmenska mova kedi chvagga Kedi Chwagga perejshli na movu ovambo bantu Monogrupa ch oan ǂHoa na pivdni centralnoyi Botsvani 200 osib Inodi vvazhayetsya izolyatom Pivdennokojsanska sim ya taa k vi tuu Gilka ta Taa Xoo na shodi Namibiyi j zahodi Botsvani 4 2 tis Mova zahidnij k hong Mova shidnij k hong Grupa k vi Kwi PAR Namibiya Mova N u yedina zhiva mova ciyeyi grupi blizko 8 osib movciv vkl ch homani ǂKhomani i l n k e Ng ke Mova c auni Hatiya Auni Xatia Mova ch unkve ǂUnkwe Mova l hau Kxau Mova cham Xam Mova l ul e Ku e Mova Seroa Mova k gan k ne Ga Ne Mova l hegvi Xegwi Izolyati Mova kvadi vimerla v XX stolittya izolyat pivdennogo zahodu Angoli Mova sandave izolovana mova Tanzaniyi 60 tis Mova hadza izolovana mova Tanzaniyi 800 osib Ostanni dvi movi poshireni daleko na pivnichnomu shodi v Tanzaniyi i z kojsanskih mov yih zblizhuyut lishe tomu sho v nih ye kliksa i voni ne vhodyat ni v yaku inshu vidomu sim yu PrimitkiGreenberg 1950 1 963 Arhiv originalu za 5 Bereznya 2016 Procitovano 1 Veresnya 2015 Starostin 2003 Starostin G S Movi Afriki T 1 Metodologiya Kojsanskih movi M 2013 S 472 473 Klasifikaciya i nazvi dano za statteyu Gromovoyi 2009 DzherelaGromova N V Kojsanskie yazyki Bolshaya rossijskaya enciklopediya T 14 M Izd vo BRE 2009 Ohotina N V Kojsanskie yazyki Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar M SE 1990 S 230 231 Starostin G S M RGGU Aspekty komparativistiki vyp 1 2005 Guldemann Tom Vossen Rainer Khoisan Bernd Heine and Derek Nurse eds African languages an introduction Cambridge Cambridge University Press 2000 pp 99 122 Maho J F Compiled by Jouni Maho 1994 97 update July 2003 Starostin G A lexicostatistical approach towards reconstructing Proto Khoisan 14 Kvitnya 2021 u Wayback Machine Mother Tongue vol VIII 2003 by Jouni Filip Maho with the assistance of Bonny Sands 2001 2004PosilannyaGenetiki viyavili v Pivdennij Africi najdrevnishi plemena na Zemli 25 Kvitnya 2017 u Wayback Machine Klacalni kojsanski movi vidgomin movlennya pradavnih lyudej 18 Serpnya 2020 u Wayback Machine