Мар'я́н Омеля́нович Козане́вич (*1877, Буців Перемишльського повіту, Австро-Угорська імперія — † 1940, СРСР) — український громадсько-політичний та державний діяч, діяч ЗУНР, гірничий інженер.
Мар'ян Омелянович Козаневич | |
Державний секретар публічних робіт та гірництва ЗУНР | |
---|---|
На посаді | |
з 4 січня 1919 — травень 1919 | |
Президент | Євген Петрушевич |
Прем'єр-міністр | Сидір Голубович |
Особові дані | |
Ім'я | Мар'ян Омелянович |
Surnom(s) | Козаневич |
Народився | 1877 |
Місце народження | с. Буців, Перемишльський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина |
Місце смерті | Львівська область, УРСР |
Етнічне походження | українець |
У шлюбі з | Іванна Ільницька |
Вища освіта | Пшибрамська гірнича академія |
Професія | гірничий інженер |
Біографія
Народився у 1877 році в селі у с. Буців Перемишльського повіту (нині Мостиський район, Львівська область, Україна) у родині священика Омеляна Козаневича. Навчався у гірничій академії в чеському місті Пршибрам. У 1900 році працював за фахом — інженером-техніком у Стебнику, після у Величці, комісаром соляної копальні Калуша, гірничим інженером в Дрогобичі. У 1902 році одружився з Іванною Ільницькою.
З студентських років активно брав участь в українському русі. Був головою філії товариства «Сільський господар» у Калуші, входив до складу Української соціал-демократичної партії.
У часі постання ЗУНР — делеґат Української Національної Ради ЗУНР від міста Дрогобича.
В уряді Сидора Голубовича — державний секретар публічних робіт та гірництва. Входив до складу комісії УНРади щодо технічної відбудови — домагався з бюджету 3 мільйони корон тільки на початкові роботи. Підрахував, що на відбудову знищених 60 000 помешкань та 120 000 господарських приміщень потрібно було приблизно — 2 мільярди корон — не враховуючи потреб відбудови промислових підприємств. З огляду на жахливе безгрошів'я воєнного часу 21 лютого 1919 року на засіданні уряду ухвалено щомісяця видавати лише 915 тисяч корон — на консервацію доріг, регуляцію рік.
У травні 1919 — делеґат з'їзду інженерів та техніків у Станиславові.
У часі весняного наступу польських військ виїздить зі Станиславова разом з урядом.
Його дружина і син арештовані та інтерновані польською владою.
Повернувся з еміґрації, працював у Гребенові Сколівського повіту. Перебував в рядах Львівського Українського технічного товариства. У 1936 році вийшов на пенсію та оселився у Зимній Воді. Багато подорожував, зокрема, побував у Китаї.
Після приходу більшовиків викликали на допити, загинув при невідомих обставинах у 1940 році та похований на цвинтарі Зимної Води.
Джерела
- Енциклопедія Українознавства. Словникова частина. Т. 3. — Львів, 1994. — С. 1066;
- Кривава Книга / Упорядник, автор. передм. Я. Радевич-Винницький. (Передрук вид. 1919, 1921 рр.) — Дрогобич, 1994.
Посилання
- Маріян Козаневич [ 13 Липня 2018 у Wayback Machine.]
- Тернопіль — столиця [ 5 Березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mar ya n Omelya novich Kozane vich 1877 Buciv Peremishlskogo povitu Avstro Ugorska imperiya 1940 SRSR ukrayinskij gromadsko politichnij ta derzhavnij diyach diyach ZUNR girnichij inzhener Mar yan Omelyanovich KozanevichDerzhavnij sekretar publichnih robit ta girnictva ZUNRNa posadiz 4 sichnya 1919 traven 1919Prezident Yevgen PetrushevichPrem yer ministr Sidir GolubovichOsobovi daniIm ya Mar yan OmelyanovichSurnom s KozanevichNarodivsya 1877 1877 Misce narodzhennya s Buciv Peremishlskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro UgorshinaMisce smerti Lvivska oblast URSREtnichne pohodzhennya ukrayinecU shlyubi z Ivanna IlnickaVisha osvita Pshibramska girnicha akademiyaProfesiya girnichij inzhenerU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem BiografiyaNarodivsya u 1877 roci v seli u s Buciv Peremishlskogo povitu nini Mostiskij rajon Lvivska oblast Ukrayina u rodini svyashenika Omelyana Kozanevicha Navchavsya u girnichij akademiyi v cheskomu misti Prshibram U 1900 roci pracyuvav za fahom inzhenerom tehnikom u Stebniku pislya u Velichci komisarom solyanoyi kopalni Kalusha girnichim inzhenerom v Drogobichi U 1902 roci odruzhivsya z Ivannoyu Ilnickoyu Z studentskih rokiv aktivno brav uchast v ukrayinskomu rusi Buv golovoyu filiyi tovaristva Silskij gospodar u Kalushi vhodiv do skladu Ukrayinskoyi social demokratichnoyi partiyi U chasi postannya ZUNR delegat Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi ZUNR vid mista Drogobicha V uryadi Sidora Golubovicha derzhavnij sekretar publichnih robit ta girnictva Vhodiv do skladu komisiyi UNRadi shodo tehnichnoyi vidbudovi domagavsya z byudzhetu 3 miljoni koron tilki na pochatkovi roboti Pidrahuvav sho na vidbudovu znishenih 60 000 pomeshkan ta 120 000 gospodarskih primishen potribno bulo priblizno 2 milyardi koron ne vrahovuyuchi potreb vidbudovi promislovih pidpriyemstv Z oglyadu na zhahlive bezgroshiv ya voyennogo chasu 21 lyutogo 1919 roku na zasidanni uryadu uhvaleno shomisyacya vidavati lishe 915 tisyach koron na konservaciyu dorig regulyaciyu rik U travni 1919 delegat z yizdu inzheneriv ta tehnikiv u Stanislavovi U chasi vesnyanogo nastupu polskih vijsk viyizdit zi Stanislavova razom z uryadom Jogo druzhina i sin areshtovani ta internovani polskoyu vladoyu Povernuvsya z emigraciyi pracyuvav u Grebenovi Skolivskogo povitu Perebuvav v ryadah Lvivskogo Ukrayinskogo tehnichnogo tovaristva U 1936 roci vijshov na pensiyu ta oselivsya u Zimnij Vodi Bagato podorozhuvav zokrema pobuvav u Kitayi Pislya prihodu bilshovikiv viklikali na dopiti zaginuv pri nevidomih obstavinah u 1940 roci ta pohovanij na cvintari Zimnoyi Vodi DzherelaEnciklopediya Ukrayinoznavstva Slovnikova chastina T 3 Lviv 1994 S 1066 Krivava Kniga Uporyadnik avtor peredm Ya Radevich Vinnickij Peredruk vid 1919 1921 rr Drogobich 1994 PosilannyaMariyan Kozanevich 13 Lipnya 2018 u Wayback Machine Ternopil stolicya 5 Bereznya 2016 u Wayback Machine