Кожевников Інокентій Серафимович (1879—1931) — народний комісар пошт і телеграфів Донецько-Криворізької Радянської Республіки.
Кожевников Інокентій Серафимович | |
Народження: | 1 листопада 1879 d, Іркутська область, РСФРР |
---|---|
Смерть: | 15 квітня 1931 (51 рік) Москва, СРСР |
Країна: | Російська імперія і СРСР |
Партія: | РСДРП, РКП (б), ВКП (б) |
Біографія
Ранні роки
Народився в с. Бочкарьова, нині Киренського р-ну Іркутської області в селянській родині.
Харків
Трудову біографію розпочинав робочим, але знаходив можливість вчитися — закінчив екстерном гімназію і пізніше навчався в Харківському комерційному інституті. В 1915-17 рр. служив механіком на Харківському телеграфі. Жовтневий переворот 1917 р. Кожевников прийняв захоплено і незабаром був призначений комісаром Харківського поштово-телеграфного округу.
Нарком почт телеграфів ДКР
Лютого 1918 р. він — надзвичайний комісар 5 південних поштово-телеграфних округів. З травня по вересень цього ж року Кожевников — надзвичайний комісар зі зв'язку всіх фронтів.
РРФР
У вересні 1918 р. Інокентій Серафимович був направлений уповноваженим ВЦВК з організації партизанської боротьби в Татарії і Башкирії. У серпні 1918 р. РВС вирішив направити в тил білогвардійських військ на східному фронті експедиційний партизанський загін Всеросійського центрального виконавчого комітету. Посвідченням № 19375, датованим вереснем 1918 року та підписаним головою ВЦВК Яковом Свердловим, організація та ведення партизанської війни в тилу чехословаків з безпосереднім підпорядкуванням Реввійськраду республіки були доручені уповноваженому ВЦВКа Інокентію Кожевникову. Військова частина плану партизанської експедиції була розглянута і схвалена головою Реввійськради республіки Львом Троцьким і Головкомом Східного фронту Іоакимом Вацетісом. Загін Кожевникова, сформований в основному з посланців Курського, Нижньогородського і Астраханського поштово-телеграфних округів, чисельністю 500 бійців повинен був регулярними ударами по тилах білих допомагати Червоної Армії, що наступає з фронту. «Кожевниківці» вийшли з Москви 30 вересня і 6 жовтня 1918 прибули до Човнів. Тут, залишивши необхідний гарнізон, загін виступив в похід по тилах білогвардійців. У листопаді 1918 р. чисельність загону досягла 12 тис. осіб, і розпорядженням командування експедиційний загін ВЦВКа став іменуватися «Партизанська Червона Армія». Загін був реорганізований в 9 самостійних загонів і 2 артилерійських дивізіону, при цьому 7 партизанських загонів діяли в межах Татарстану. На початку грудня 1918 з Москви надійшов наказ про передислокацію партизанської армії ВЦВКа через залізничну станцію Бугульма на Південний фронт та зосередженні її в районі Нового Оскола Курської губернії. 6 грудня 1918 в Курськ прибув перший ешелон бійців-партизанів. У січні 1919 р. в загонах Кожевникова налічувалося більше 30 тис. Осіб, які брали участь в боях за м. Куп'янськ, м. Старобільськ та м. Луганськ. Незабаром на базі цих бойових сил була сформована 13-а армія під командуванням Кожевникова: основну масу особового складу армії становили уродженці Татарстану. Член Реввійськради Південного фронту Йосип Ходоровський (1885—1938) 5 лютого 1919 в телеграмі Свердлову повідомляв: «В армії Кожевникова є понад 10 тисяч мусульман». З грудня 1918 Кожевников — командувач групою військ Курського, а з лютого 1919 — Донецького напрямків. Навесні 1919 р. (з 5 березня по 9 травня) він командував 13-ю армією, створеною на базі військ Донецької групи. У 1920 р. Кожевников служив на , був комісаром загону.
Далекосхідна республіка
В 1921-му біографія його кардинально змінюється: він — товариш міністра закордонних справ Далекосхідної республіки. У травні 1921 р. Кожевникова спрямований емісаром в Приморський край для організації партизанського руху.
Бухара
В 1922-23гг. Кожевников — повноважний дипломатичний представник в Бухарської народної республіці та Литві, а в період з 1924 по 1926 рр. працював в Наркоматі пошт і телеграфів.
Арешт
Блискуча для свого часу кар'єра Кожевникова закінчиться 21 січні 1926 р., коли він був заарештований органами ОГПУ і відправлений на Соловки. В 1929-30 рр. «Соловецьким кримінологічні Кабінетом» була організована «Колонія для малолітніх злочинців» (для дітей 12-16 років), яких в Соловках було кілька сотень, незважаючи на те, що за законами того часу ще не можна було дітей до 16-річного віку карати концтабором. (Пізніше, в 1935 році, в процесі боротьби з безпритульністю було видано закон, за яким навіть 12-річні діти могли каратися розстрілом). Ця «Детколонія», носила офіційну назву «Виправно-трудова колонія для правопорушників молодших віків від 25 років». Начальником «колонії» був ув'язнений Кожевников. У 1931 р Кожевников втік з табору, приславши начальству ІСО (інформаційно-слідчого відділу) великий пакет, в якому знаходився «Маніфест Імператора Інокентія I». Незабаром Кожевников був спійманий, жорстоко побитий (він вчинив опір), а потім оглянутий комісією лікарів-психіатрів, причому кожен з лікарів оглядав і давав висновку окремо. Професор д-р М. А. Жижиленко (таємний єпископ катакомбної церкви) і Солоневич, Іван Лук'янович дали однакові висновки про те, що Кожевников душевно хворий параноїк, але третій експерт, лікар Шалаєвський, запідозрив симуляцію. Тоді з Кемі був викликаний на експертизу відомий психіатр професор д-р В. Н. Фінне, що підтвердив душевне захворювання Кожевникова. Після цього Кожевников був відвезений до Москви і 15 квітня 1931 (дата приблизна) — розстріляний.
Джерела
- Советская военная энциклопедия в 8-ми томах, т.4.
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (березень 2015) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kozhevnikov Inokentij Serafimovich 1879 1931 narodnij komisar posht i telegrafiv Donecko Krivorizkoyi Radyanskoyi Respubliki Kozhevnikov Inokentij SerafimovichKozhevnikov Inokentij Serafimovich Narodzhennya 1 listopada 1879 1879 11 01 d Irkutska oblast RSFRRSmert 15 kvitnya 1931 1931 04 15 51 rik Moskva SRSRKrayina Rosijska imperiya i SRSRPartiya RSDRP RKP b VKP b U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kozhevnikov BiografiyaRanni roki Narodivsya v s Bochkarova nini Kirenskogo r nu Irkutskoyi oblasti v selyanskij rodini Harkiv Trudovu biografiyu rozpochinav robochim ale znahodiv mozhlivist vchitisya zakinchiv eksternom gimnaziyu i piznishe navchavsya v Harkivskomu komercijnomu instituti V 1915 17 rr sluzhiv mehanikom na Harkivskomu telegrafi Zhovtnevij perevorot 1917 r Kozhevnikov prijnyav zahopleno i nezabarom buv priznachenij komisarom Harkivskogo poshtovo telegrafnogo okrugu Narkom pocht telegrafiv DKR Lyutogo 1918 r vin nadzvichajnij komisar 5 pivdennih poshtovo telegrafnih okrugiv Z travnya po veresen cogo zh roku Kozhevnikov nadzvichajnij komisar zi zv yazku vsih frontiv RRFR U veresni 1918 r Inokentij Serafimovich buv napravlenij upovnovazhenim VCVK z organizaciyi partizanskoyi borotbi v Tatariyi i Bashkiriyi U serpni 1918 r RVS virishiv napraviti v til bilogvardijskih vijsk na shidnomu fronti ekspedicijnij partizanskij zagin Vserosijskogo centralnogo vikonavchogo komitetu Posvidchennyam 19375 datovanim veresnem 1918 roku ta pidpisanim golovoyu VCVK Yakovom Sverdlovim organizaciya ta vedennya partizanskoyi vijni v tilu chehoslovakiv z bezposerednim pidporyadkuvannyam Revvijskradu respubliki buli dorucheni upovnovazhenomu VCVKa Inokentiyu Kozhevnikovu Vijskova chastina planu partizanskoyi ekspediciyi bula rozglyanuta i shvalena golovoyu Revvijskradi respubliki Lvom Trockim i Golovkomom Shidnogo frontu Ioakimom Vacetisom Zagin Kozhevnikova sformovanij v osnovnomu z poslanciv Kurskogo Nizhnogorodskogo i Astrahanskogo poshtovo telegrafnih okrugiv chiselnistyu 500 bijciv povinen buv regulyarnimi udarami po tilah bilih dopomagati Chervonoyi Armiyi sho nastupaye z frontu Kozhevnikivci vijshli z Moskvi 30 veresnya i 6 zhovtnya 1918 pribuli do Chovniv Tut zalishivshi neobhidnij garnizon zagin vistupiv v pohid po tilah bilogvardijciv U listopadi 1918 r chiselnist zagonu dosyagla 12 tis osib i rozporyadzhennyam komanduvannya ekspedicijnij zagin VCVKa stav imenuvatisya Partizanska Chervona Armiya Zagin buv reorganizovanij v 9 samostijnih zagoniv i 2 artilerijskih divizionu pri comu 7 partizanskih zagoniv diyali v mezhah Tatarstanu Na pochatku grudnya 1918 z Moskvi nadijshov nakaz pro peredislokaciyu partizanskoyi armiyi VCVKa cherez zaliznichnu stanciyu Bugulma na Pivdennij front ta zoseredzhenni yiyi v rajoni Novogo Oskola Kurskoyi guberniyi 6 grudnya 1918 v Kursk pribuv pershij eshelon bijciv partizaniv U sichni 1919 r v zagonah Kozhevnikova nalichuvalosya bilshe 30 tis Osib yaki brali uchast v boyah za m Kup yansk m Starobilsk ta m Lugansk Nezabarom na bazi cih bojovih sil bula sformovana 13 a armiya pid komanduvannyam Kozhevnikova osnovnu masu osobovogo skladu armiyi stanovili urodzhenci Tatarstanu Chlen Revvijskradi Pivdennogo frontu Josip Hodorovskij 1885 1938 5 lyutogo 1919 v telegrami Sverdlovu povidomlyav V armiyi Kozhevnikova ye ponad 10 tisyach musulman Z grudnya 1918 Kozhevnikov komanduvach grupoyu vijsk Kurskogo a z lyutogo 1919 Doneckogo napryamkiv Navesni 1919 r z 5 bereznya po 9 travnya vin komanduvav 13 yu armiyeyu stvorenoyu na bazi vijsk Doneckoyi grupi U 1920 r Kozhevnikov sluzhiv na buv komisarom zagonu Dalekoshidna respublika V 1921 mu biografiya jogo kardinalno zminyuyetsya vin tovarish ministra zakordonnih sprav Dalekoshidnoyi respubliki U travni 1921 r Kozhevnikova spryamovanij emisarom v Primorskij kraj dlya organizaciyi partizanskogo ruhu Buhara V 1922 23gg Kozhevnikov povnovazhnij diplomatichnij predstavnik v Buharskoyi narodnoyi respublici ta Litvi a v period z 1924 po 1926 rr pracyuvav v Narkomati posht i telegrafiv Aresht Bliskucha dlya svogo chasu kar yera Kozhevnikova zakinchitsya 21 sichni 1926 r koli vin buv zaareshtovanij organami OGPU i vidpravlenij na Solovki V 1929 30 rr Soloveckim kriminologichni Kabinetom bula organizovana Koloniya dlya malolitnih zlochinciv dlya ditej 12 16 rokiv yakih v Solovkah bulo kilka soten nezvazhayuchi na te sho za zakonami togo chasu she ne mozhna bulo ditej do 16 richnogo viku karati konctaborom Piznishe v 1935 roci v procesi borotbi z bezpritulnistyu bulo vidano zakon za yakim navit 12 richni diti mogli karatisya rozstrilom Cya Detkoloniya nosila oficijnu nazvu Vipravno trudova koloniya dlya pravoporushnikiv molodshih vikiv vid 25 rokiv Nachalnikom koloniyi buv uv yaznenij Kozhevnikov U 1931 r Kozhevnikov vtik z taboru prislavshi nachalstvu ISO informacijno slidchogo viddilu velikij paket v yakomu znahodivsya Manifest Imperatora Inokentiya I Nezabarom Kozhevnikov buv spijmanij zhorstoko pobitij vin vchiniv opir a potim oglyanutij komisiyeyu likariv psihiatriv prichomu kozhen z likariv oglyadav i davav visnovku okremo Profesor d r M A Zhizhilenko tayemnij yepiskop katakombnoyi cerkvi i Solonevich Ivan Luk yanovich dali odnakovi visnovki pro te sho Kozhevnikov dushevno hvorij paranoyik ale tretij ekspert likar Shalayevskij zapidozriv simulyaciyu Todi z Kemi buv viklikanij na ekspertizu vidomij psihiatr profesor d r V N Finne sho pidtverdiv dushevne zahvoryuvannya Kozhevnikova Pislya cogo Kozhevnikov buv vidvezenij do Moskvi i 15 kvitnya 1931 data priblizna rozstrilyanij DzherelaSovetskaya voennaya enciklopediya v 8 mi tomah t 4 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti berezen 2015