Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Зе́та (чорн. Зета) — середньовічна південнослов'янська держава, князівство, що розташовувалось на заході Балкан на території сучасної Чорногорії.
| Зета Зета | ||||
| ||||
|
Герб | ||||
 | ||||
| Столиця | Шкодер, Подгориця | |||
| Мови | давньо сербська (староцерковнослов'янська) | |||
| Релігії | Сербська православна церква | |||
| Форма правління | монархія | |||
| Історичний період | Середньовіччя | |||
| - Автономія (вихід із Сербської імперії) | 1186 | |||
| - Сербська деспотовина | 1496 | |||
Згадки
Перша згадка про Зету зустрічається у візантійського хроніста наприкінці XI століття. В літописі Попа Дуклянина Зета згадується в 30-ій главі як центральна частина Верхньої Далмації.
З початку XII століття назва «Зета» все частіше витісняє з вжитку колишню назву країни — Дукля (стара назва зберігається лише в королівському титулі Вукана Неманича).
Історія
Зета та Рашка були об'єднані за часів правління Стефана Немані в одну державу. Довгий час Зета була васалом сербської держави Рашка, нею керували спадкоємці престолу від сербської династії Неманичів.
Зета здобула незалежність в 1356 році, під час поступового розпаду імперії після смерті царя Стефана Уроша IV Душана з династії Неманичів в 1355 році. В другій половині XIV — XV столітті Зетою керували місцеві династії Балшичів та Црноєвичів.
В 1496 році, після втечі з країни останнього монарха Джураджа IV Црноєвича, Зета увійшла до складу Османської імперії.
Правителі
Князівством Зета, розташованим в південній частині сучасної Чорногорії та північній частині сучасної Албанії, навколо Скадарського озера, з 1360-х років і до Османського завоювання в самому кінці 15 століття правили династії Балшичів, Лазаревичів, Бранковичів і Чорноєвичів.
Будинок Балшичів
- Балша I (1356–1362)
- Джурадж I (1362–1378)
- Балша II (1378–1385)
- Джурадж II (1385–1403)
- Балша III (1403–1421)
Будинок Лазаревичів
- Стефан Лазаревич (1421–1427)
Будинок Бранковичів
1427 року після смерті попереднього правителя, згідно з угодою трон перейшов до представинків Будинку Бранковичів, які успадковують Зетські володіння. Доми Лазаревичів і Бранковичів використовували законне спадкове право, яке вони отримали від Балшичів. У регіоні Верхня Зета (Чорногорія) правив будинок Чорноєвичів.
1456 року останній фортенця у Зеті, укріплення Медун, було завойовано османськими військами султана Мехмеда ІІ.
- Джурадж Бранкович (1427–1456)
Чорноєвичів
Будинок Чорноєвичів був династією, яка правляла в середньовічному князівстві Зета, спочатку боролася з династією Балшичів за контроль над Зетою, а потім змінила їх як верховних володарів Зети протягом 14-го та 15-го століть. З другої половини 15-го століття вони відіграватимуть вирішальну роль у існуванні Зети. Усі члени будинку Чорноєвичів титулувалися князями Зети.
- Радич,кінець XIV ст. – 1396
- Джурадж IІІ і Олекса Джурашевич,1403–1435, правили як васали Венеціанців
- Гойчин Чорноєвич, 1435–1451, васал Джураджа Бранковича
- Стефан І, 1451–1465, з 1452 як васал Венеціанців
- Іван І, 1465–1490
- Джурадж IV, 1490–1496
- Стефан II, 1496–1499, до часу Османського завоювання країни.
Джерела
- J. Jovanović, Stvaranje Crnogorske Države i Razvoj Crnogorske Nacionalnosti, 1947, Cetinje pages 18, 28, 36, 43, and 54-55
- D. Živković, Istorija Crnogorskog Naroda, 1989, Cetinje
 | Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ze ta chorn Zeta serednovichna pivdennoslov yanska derzhava knyazivstvo sho roztashovuvalos na zahodi Balkan na teritoriyi suchasnoyi Chornogoriyi Zeta Zeta 1186 1496 Gerb Zeti Zent i istorichni kordoni na kartiKnyazivstvo Zeta Stolicya Shkoder Podgoricya Movi davno serbska starocerkovnoslov yanska Religiyi Serbska pravoslavna cerkva Forma pravlinnya monarhiya Istorichnij period Serednovichchya Avtonomiya vihid iz Serbskoyi imperiyi 1186 Serbska despotovina 1496 Istoriya ChornogoriyiIstoriya ChornogoriyiIlliriyaIllirikDalmaciyaPrevalitaniyaDuklyaKnyazivstvo ZetaVenecijska AlbaniyaSandzhak ChornogoriyaKnyaz yepiskopstvoKnyazivstvo ChornogoriyaKorolivstvo ChornogoriyaZetska banovinaKorolivstvo ChornogoriyaSocialistichna Respublika ChornogoriyaSFRYuRespublika ChornogoriyaSerbiya i ChornogoriyaChornogoriyaPortal Chornogoriya pereglyanutiobgovoritiredaguvatiZgadkiPersha zgadka pro Zetu zustrichayetsya u vizantijskogo hronista naprikinci XI stolittya V litopisi Popa Duklyanina Zeta zgaduyetsya v 30 ij glavi yak centralna chastina Verhnoyi Dalmaciyi Z pochatku XII stolittya nazva Zeta vse chastishe vitisnyaye z vzhitku kolishnyu nazvu krayini Duklya stara nazva zberigayetsya lishe v korolivskomu tituli Vukana Nemanicha IstoriyaZeta ta Rashka buli ob yednani za chasiv pravlinnya Stefana Nemani v odnu derzhavu Dovgij chas Zeta bula vasalom serbskoyi derzhavi Rashka neyu keruvali spadkoyemci prestolu vid serbskoyi dinastiyi Nemanichiv Zeta zdobula nezalezhnist v 1356 roci pid chas postupovogo rozpadu imperiyi pislya smerti carya Stefana Urosha IV Dushana z dinastiyi Nemanichiv v 1355 roci V drugij polovini XIV XV stolitti Zetoyu keruvali miscevi dinastiyi Balshichiv ta Crnoyevichiv V 1496 roci pislya vtechi z krayini ostannogo monarha Dzhuradzha IV Crnoyevicha Zeta uvijshla do skladu Osmanskoyi imperiyi PraviteliKnyazivstvom Zeta roztashovanim v pivdennij chastini suchasnoyi Chornogoriyi ta pivnichnij chastini suchasnoyi Albaniyi navkolo Skadarskogo ozera z 1360 h rokiv i do Osmanskogo zavoyuvannya v samomu kinci 15 stolittya pravili dinastiyi Balshichiv Lazarevichiv Brankovichiv i Chornoyevichiv Budinok Balshichiv Balsha I 1356 1362 Dzhuradzh I 1362 1378 Balsha II 1378 1385 Dzhuradzh II 1385 1403 Balsha III 1403 1421 Budinok Lazarevichiv Stefan Lazarevich 1421 1427 Budinok Brankovichiv 1427 roku pislya smerti poperednogo pravitelya zgidno z ugodoyu tron perejshov do predstavinkiv Budinku Brankovichiv yaki uspadkovuyut Zetski volodinnya Domi Lazarevichiv i Brankovichiv vikoristovuvali zakonne spadkove pravo yake voni otrimali vid Balshichiv U regioni Verhnya Zeta Chornogoriya praviv budinok Chornoyevichiv 1456 roku ostannij fortencya u Zeti ukriplennya Medun bulo zavojovano osmanskimi vijskami sultana Mehmeda II Dzhuradzh Brankovich 1427 1456 Chornoyevichiv Budinok Chornoyevichiv buv dinastiyeyu yaka pravlyala v serednovichnomu knyazivstvi Zeta spochatku borolasya z dinastiyeyu Balshichiv za kontrol nad Zetoyu a potim zminila yih yak verhovnih volodariv Zeti protyagom 14 go ta 15 go stolit Z drugoyi polovini 15 go stolittya voni vidigravatimut virishalnu rol u isnuvanni Zeti Usi chleni budinku Chornoyevichiv tituluvalisya knyazyami Zeti Radich kinec XIV st 1396 Dzhuradzh III i Oleksa Dzhurashevich 1403 1435 pravili yak vasali Venecianciv Gojchin Chornoyevich 1435 1451 vasal Dzhuradzha Brankovicha Stefan I 1451 1465 z 1452 yak vasal Venecianciv Ivan I 1465 1490 Dzhuradzh IV 1490 1496 Stefan II 1496 1499 do chasu Osmanskogo zavoyuvannya krayini DzherelaJ Jovanovic Stvaranje Crnogorske Drzave i Razvoj Crnogorske Nacionalnosti 1947 Cetinje pages 18 28 36 43 and 54 55 D Zivkovic Istorija Crnogorskog Naroda 1989 Cetinje Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi