Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Клепачі́ — село в Україні, у Ганнопільській сільській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 784 особи.
| село Клепачі | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Хмельницька область | ||||
| Район | Шепетівський район | ||||
| Громада | Ганнопільська сільська громада | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1602 | ||||
| Населення | 784 | ||||
| Площа | 2,39 км² | ||||
| Густота населення | 328,03 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 30036 | ||||
| Телефонний код | +380 3842 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°29′28″ пн. ш. 26°57′25″ сх. д. / 50.49111° пн. ш. 26.95694° сх. д.Координати: 50°29′28″ пн. ш. 26°57′25″ сх. д. / 50.49111° пн. ш. 26.95694° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 217 м | ||||
| Водойми | Нірка (Західна Нірка) | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 30030, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Ганнопіль, вул. Миру, 12 | ||||
| Карта | |||||
  Клепачі | |||||
 Клепачі | |||||
| Мапа | |||||
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області» увійшло до складу Ганнопільської сільської громади
Історія
30 січня 1542 року згадується Клепачі, яке тоді, разом із селами Плоска, Головлі, Старий Кривин, Нетішин та іншими, належало до маєтків роду Острозьких і було класифіковане як замкове село. У 1577 році воно також визначалося як частина Острозького замку.
Клепачі розташовувались на кордоні між володіннями князів Корецьких. У 60-х роках 16 століття, коли Острозький маєток перебував у власності Беати Костелецької та її другого чоловіка Альбрехта Ласького, селяни з Клепачів були пов'язані з нападом на власності князя Богуша Корецького сусідніх сіл, таких як Крилів та Черниця. Напад відбувся під керівництвом слуги Острозьких, Федора Вербовецького.
На кінець 1570-х років у селі було 20 селянських дворів. У другій половині 16 століття Клепачі перейшли в розряд боярських сіл. З 1585 по 1600 роки село було в управлінні слуги Василя-Костянтина Острозького, Андрія Куровського.
У 1608 році після смерті Василя-Костянтина село перейшло його онукам - Костянтинові та Янушу Олександровичам Острозьким. Після їх смерті село стало власністю їх сестри, Анни-Алоїзи, яка була у шлюбі з полководцем Яном-Каролем Ходкевичем.
Пізніше село потрапило в розпорядження ченців Ляховецького домініканського монастиря, який був зведений на початку 17 століття Павлом-Криштофом Сенютою. Але пізніше Анна-Алоїза повернула село під свій вплив. У 1629 році ним уже користувався її слуга Андрій Краєвський.
На початку 17 століття у Клепачах проживало понад сорок родин, включаючи селян Лукаша Щура, Іванка Костюченю, Ілька Курчика, Гаврила Билича, Тиміша Демченю та інших. Село також мало князівське господарство-фільварок, корчму, два ставки, кілька бортей на полях, два непогані садки та інші господарські споруди. Селяни повинні були сплачувати податки та виконувати різні обов'язки.
Напередодні Визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького, Клепачі перебували під владою Анни-Алоїзи Ходкевичевої та пана Браніцького. У 1648 році, під час повстання, селяни з Клепачів взяли участь у нападі на сусідній Крилів, грабуючи його та вбиваючи дворського урядника Марціна Грузальського. Проте для села ці роки закінчилися фатально, і кількість дворів у селі зменшилася.
У кінці 17 століття у селі жило лише 30 чи 40 "шляхти-вигнанців із Київського воєводства". У 1690 році село стало власністю гетьмана Станіслава-Яна Яблоновського, яка утримувала село до початку 19 століття. У 1834 році Клепачі було продано кільком особам.
У другій половині 19 століття село стало частиною Довжківської волості Острозького повіту, де проживало близько 887 жителів у 77 дворах. У селі діяв вітряк.
У 1750 році був збудований православний храм за кошти князя Яблоновського та прихожан. В селі також існувала школа, яка відкрилася у 1875 році. На початку 20 століття Клепачі належали до великих земельних власників роду Вікшемських. Село мало кредитне товариство та прокатну станцію сільськогосподарських машин. За переписом 1911 році в Клепачах було 1029 жителів, кредитове товариство, земська випозичальня сільськогосподарських машин. На землях села було 55 курганів у двох групах. У 1911 році до великої земської власність 310 десятин.
29 травня 1944 року група УПА в складі 25 осіб увійшла до села Клепачі. Бійці УПА не завдавали шкоди місцевим жителям і навіть попередили голову колгоспу, щоб він не примушував людей працювати в неділю, інакше його покарають. 30 листопада того ж року група УПА чисельність 50 осіб знову увійшла в Клепачі де тоді перебувала опергрупа НКДБ під командуванням дільничного Привалова. В результаті бою бійці УПА захопили Привалова в полон, а енкаведисти втекли.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 903 особи, з яких 425 чоловіків та 478 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 760 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,98 % |
| російська | 1,02 % |
Пам'ятки
Вітряк, побудований у 1864 році за поміщиків Вікшемських. Стоїть на одній дубовій нозі – шибері, підпертий чотирма опорними стовпами – ведмедями, і з усіх боків обшитий дошками. Висота вітряка – 12 метрів. А розмах крил – 16. Усередині – 2 поверхи. Функцінував до 1965 року, відновлений наприкінці 80-х, було замінено вал, дерев'яну обшивку, перекрито дах. На початку 2000-х через ветхість дерев'яних конструкцій крила зупинили.
Символіка
Герб
Затверджений 11 вересня 2015 року рішенням № 2 LXI сесії сільської ради VI скликання. На зеленому щиті з срібної бази виходить золотий вітряк з крилами у косий хрест, між якими згори та обабіч по золотому дубовому листку. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «КЛЕПАЧІ» і дата «1568».
Золотий вітряк — символ хліборобства, історична пам'ятка села. Дубове листя — символ густих дібров, серед яких виникло село. Корона означає статус населеного пункту. 1568 — рік першої писемної згадки про село.
Прапор
Квадратне полотнище розділене горизонтально на три рівновеликі смуги — жовту, синю, малинову. На верхній смузі біля древка уширений малиновий хрест; на середній — три жовтих вертикальних дубових листочки в горизонтальний ряд.
Жовтий, синій і малиновий — кольори прапора України і козацтва. Уширений хрест — символ козацтва і водночас Волині; дубові листочки — знак густих дібров, серед яких виникло село.
Примітки
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 Жовтня 2021. Процитовано 23 жовтня 2021.
- https://perspekt.org.ua/articles/pro-klepachi-shho-stali-prihistkom-dlya-shlyahti-vignanciv
- . Архів оригіналу за 8 Березня 2016. Процитовано 7 Березня 2016.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- . Архів оригіналу за 4 Березня 2016. Процитовано 1 Листопада 2015.
- . Архів оригіналу за 6 Березня 2016. Процитовано 1 Листопада 2015.
Література
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — 578 с.
Посилання
- Клепачівська ЗОШ І-ІІ ступенів (офіційний сайт) [ 5 Березня 2016 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Клепачі [ 5 Березня 2016 у Wayback Machine.]
- Тарас Вихованець Про Клепачі, що стали прихистком для шляхти-вигнанців [ 7 Квітня 2016 у Wayback Machine.] матеріал газети «Перспектива» — інформаційний портал [ 12 Серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Дивовижне - поруч: як на Славутчині підкорили вітер [ 24 Листопада 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Klepachi selo v Ukrayini u Gannopilskij silskij gromadi Shepetivskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Naselennya stanovit 784 osobi selo Klepachi Gerb Prapor Vitryanij mlinVitryanij mlin Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Shepetivskij rajon Gromada Gannopilska silska gromada Osnovni dani Zasnovane 1602 Naselennya 784 Plosha 2 39 km Gustota naselennya 328 03 osib km Poshtovij indeks 30036 Telefonnij kod 380 3842 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 29 28 pn sh 26 57 25 sh d 50 49111 pn sh 26 95694 sh d 50 49111 26 95694 Koordinati 50 29 28 pn sh 26 57 25 sh d 50 49111 pn sh 26 95694 sh d 50 49111 26 95694 Serednya visota nad rivnem morya 217 m Vodojmi Nirka Zahidna Nirka Misceva vlada Adresa radi 30030 Hmelnicka obl Shepetivskij r n s Gannopil vul Miru 12 Karta Klepachi Klepachi Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Klepachi Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 727 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Gannopilskoyi silskoyi gromadiIstoriya30 sichnya 1542 roku zgaduyetsya Klepachi yake todi razom iz selami Ploska Golovli Starij Krivin Netishin ta inshimi nalezhalo do mayetkiv rodu Ostrozkih i bulo klasifikovane yak zamkove selo U 1577 roci vono takozh viznachalosya yak chastina Ostrozkogo zamku Klepachi roztashovuvalis na kordoni mizh volodinnyami knyaziv Koreckih U 60 h rokah 16 stolittya koli Ostrozkij mayetok perebuvav u vlasnosti Beati Kosteleckoyi ta yiyi drugogo cholovika Albrehta Laskogo selyani z Klepachiv buli pov yazani z napadom na vlasnosti knyazya Bogusha Koreckogo susidnih sil takih yak Kriliv ta Chernicya Napad vidbuvsya pid kerivnictvom slugi Ostrozkih Fedora Verboveckogo Na kinec 1570 h rokiv u seli bulo 20 selyanskih dvoriv U drugij polovini 16 stolittya Klepachi perejshli v rozryad boyarskih sil Z 1585 po 1600 roki selo bulo v upravlinni slugi Vasilya Kostyantina Ostrozkogo Andriya Kurovskogo U 1608 roci pislya smerti Vasilya Kostyantina selo perejshlo jogo onukam Kostyantinovi ta Yanushu Oleksandrovicham Ostrozkim Pislya yih smerti selo stalo vlasnistyu yih sestri Anni Aloyizi yaka bula u shlyubi z polkovodcem Yanom Karolem Hodkevichem Piznishe selo potrapilo v rozporyadzhennya chenciv Lyahoveckogo dominikanskogo monastirya yakij buv zvedenij na pochatku 17 stolittya Pavlom Krishtofom Senyutoyu Ale piznishe Anna Aloyiza povernula selo pid svij vpliv U 1629 roci nim uzhe koristuvavsya yiyi sluga Andrij Krayevskij Na pochatku 17 stolittya u Klepachah prozhivalo ponad sorok rodin vklyuchayuchi selyan Lukasha Shura Ivanka Kostyuchenyu Ilka Kurchika Gavrila Bilicha Timisha Demchenyu ta inshih Selo takozh malo knyazivske gospodarstvo filvarok korchmu dva stavki kilka bortej na polyah dva nepogani sadki ta inshi gospodarski sporudi Selyani povinni buli splachuvati podatki ta vikonuvati rizni obov yazki Naperedodni Vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu pid provodom Bogdana Hmelnickogo Klepachi perebuvali pid vladoyu Anni Aloyizi Hodkevichevoyi ta pana Branickogo U 1648 roci pid chas povstannya selyani z Klepachiv vzyali uchast u napadi na susidnij Kriliv grabuyuchi jogo ta vbivayuchi dvorskogo uryadnika Marcina Gruzalskogo Prote dlya sela ci roki zakinchilisya fatalno i kilkist dvoriv u seli zmenshilasya U kinci 17 stolittya u seli zhilo lishe 30 chi 40 shlyahti vignanciv iz Kiyivskogo voyevodstva U 1690 roci selo stalo vlasnistyu getmana Stanislava Yana Yablonovskogo yaka utrimuvala selo do pochatku 19 stolittya U 1834 roci Klepachi bulo prodano kilkom osobam U drugij polovini 19 stolittya selo stalo chastinoyu Dovzhkivskoyi volosti Ostrozkogo povitu de prozhivalo blizko 887 zhiteliv u 77 dvorah U seli diyav vitryak U 1750 roci buv zbudovanij pravoslavnij hram za koshti knyazya Yablonovskogo ta prihozhan V seli takozh isnuvala shkola yaka vidkrilasya u 1875 roci Na pochatku 20 stolittya Klepachi nalezhali do velikih zemelnih vlasnikiv rodu Vikshemskih Selo malo kreditne tovaristvo ta prokatnu stanciyu silskogospodarskih mashin Za perepisom 1911 roci v Klepachah bulo 1029 zhiteliv kreditove tovaristvo zemska vipozichalnya silskogospodarskih mashin Na zemlyah sela bulo 55 kurganiv u dvoh grupah U 1911 roci do velikoyi zemskoyi vlasnist 310 desyatin 29 travnya 1944 roku grupa UPA v skladi 25 osib uvijshla do sela Klepachi Bijci UPA ne zavdavali shkodi miscevim zhitelyam i navit poperedili golovu kolgospu shob vin ne primushuvav lyudej pracyuvati v nedilyu inakshe jogo pokarayut 30 listopada togo zh roku grupa UPA chiselnist 50 osib znovu uvijshla v Klepachi de todi perebuvala opergrupa NKDB pid komanduvannyam dilnichnogo Privalova V rezultati boyu bijci UPA zahopili Privalova v polon a enkavedisti vtekli NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 903 osobi z yakih 425 cholovikiv ta 478 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 760 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 98 rosijska 1 02 Pam yatkiVitryak pobudovanij u 1864 roci za pomishikiv Vikshemskih Stoyit na odnij dubovij nozi shiberi pidpertij chotirma opornimi stovpami vedmedyami i z usih bokiv obshitij doshkami Visota vitryaka 12 metriv A rozmah kril 16 Useredini 2 poverhi Funkcinuvav do 1965 roku vidnovlenij naprikinci 80 h bulo zamineno val derev yanu obshivku perekrito dah Na pochatku 2000 h cherez vethist derev yanih konstrukcij krila zupinili SimvolikaGerb Zatverdzhenij 11 veresnya 2015 roku rishennyam 2 LXI sesiyi silskoyi radi VI sklikannya Na zelenomu shiti z sribnoyi bazi vihodit zolotij vitryak z krilami u kosij hrest mizh yakimi zgori ta obabich po zolotomu dubovomu listku Shit vpisanij v zolotij dekorativnij kartush i uvinchanij zolotoyu silskoyu koronoyu Unizu kartusha napis KLEPAChI i data 1568 Zolotij vitryak simvol hliborobstva istorichna pam yatka sela Dubove listya simvol gustih dibrov sered yakih viniklo selo Korona oznachaye status naselenogo punktu 1568 rik pershoyi pisemnoyi zgadki pro selo Prapor Kvadratne polotnishe rozdilene gorizontalno na tri rivnoveliki smugi zhovtu sinyu malinovu Na verhnij smuzi bilya drevka ushirenij malinovij hrest na serednij tri zhovtih vertikalnih dubovih listochki v gorizontalnij ryad Zhovtij sinij i malinovij kolori prapora Ukrayini i kozactva Ushirenij hrest simvol kozactva i vodnochas Volini dubovi listochki znak gustih dibrov sered yakih viniklo selo Primitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 Zhovtnya 2021 Procitovano 23 zhovtnya 2021 https perspekt org ua articles pro klepachi shho stali prihistkom dlya shlyahti vignanciv Arhiv originalu za 8 Bereznya 2016 Procitovano 7 Bereznya 2016 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hmelnicka oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hmelnicka oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Hmelnicka oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 4 Bereznya 2016 Procitovano 1 Listopada 2015 Arhiv originalu za 6 Bereznya 2016 Procitovano 1 Listopada 2015 LiteraturaCinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1986 T 2 L Ya 578 s PosilannyaKlepachivska ZOSh I II stupeniv oficijnij sajt 5 Bereznya 2016 u Wayback Machine Pogoda v seli Klepachi 5 Bereznya 2016 u Wayback Machine Taras Vihovanec Pro Klepachi sho stali prihistkom dlya shlyahti vignanciv 7 Kvitnya 2016 u Wayback Machine material gazeti Perspektiva informacijnij portal 12 Serpnya 2016 u Wayback Machine Divovizhne poruch yak na Slavutchini pidkorili viter 24 Listopada 2020 u Wayback Machine