Клан Макінтайр — (шотл. — Clan MacIntyre) — один з гірських шотландських кланів Гайленда. Назва Макінтайр походить від гельского Mac an t-Saoir — Мак ан т-Шайр — «син теслі». Хоча документи історії клану не збереглися, але історичні переказна стверджують, що клан походить від Моріса Мак Нейла (гельск. — Maurice Mac Neil) — племінника — лорда Островів і одного з шотландських вождів у ХІІ столітті. Моріс домовився про шлюб Сомерледа з дочкою короля острова Мен і тим самим посилив владу Сомерледа і збільшим володіння. Клан жив на Гебридських островах, але розширив свої володіння на основну територію Шотландії, де вождь клану збудував замок Глен Ное на озері Лох-Етів (шотл. — Glen Noe on Loch Etive).
Давні записи про вождів клану Макінтайр не збереглися — є тільки відомості про вождів цього клану починаючи з XVII століття. Вожді клану володіли землями Глен Ное протягом слоліть, але у 1806 році вождь клану зазнав банкрутства. Згодом вони емігрували до Америки.
Клан Макінтайр брав участь у громадянській війні на Британських островах і в повстаннях якобітів, але клан ніколи не був повністю незалежним. Клан служив спадковими лісниками лордам Лорн, спадковими волинщиками кланам Мініс та МакДональд з Кланраналда. Найвідомішою людиною з клану Макінтайр є (шотл. — Duncan Ban MacIntyre) — відомий Шотландський поет.
Гасло клану: «Per ardua!» — «Круто!» (лат.)
Бойовий клич клану: «Cruachan!» — «Круахан!» (Назва гори в Шотландії)
Символ клану: білий верес
Вождь клану: Дональд Расселл Макінтайр Гленое (шотл. — Donald Russell MacIntyre Glenoe)
Гімн клану: «Gabhaidh Sinn An Rathad Mór» — «Ми будемо обирати старий добрий шлях» (гельск.)
Гілки клану Макінтайр
Камус на х-Ері (гельск. — Camus na h-Erie) — була визнана герольдами Шотландії як окрема гілка клану Макінтайр у 1955 році. Гілка походить від Патріка — сина вождя Гленое. Люди цієї гілки живуть в Інвернесширі на берегах озера Лох-Левен. Джон Макінтайр — Х вождь цієї лінії воював у лавах якобітів у 1745 році, поранений під час битви під Фалкірк. Він повідомив, що 10 людей з гілки Камус на х-Ері потрапили в полон у 1745 році. У ХІХ столітті найвідомішою людиною з цієї гілки клану був преподобний Джон Д. Д. Макінтайр Кілмонівайг (шотл. — John D. D. MacIntyre Kilmonivaig).
Баденох (гельск. — Badenoch) — або Макінтайр з Баденоха — походять від барда, що влужив клану Макінтош у XV столітті. Гілка МаІнтайр Баденох входила до конфедерації кланів Хаттан. Гілка воювала на стороні якобітів у 1715 та 1745 роках.
Кладіх (гельск. — Cladich) — володіли землями у невеликому селищі Кладіх біля озера Лох-Ейв. Славилися як майстри ткацтва та виготовлення кілтів.
Ірландський клан Макінтайр
В Ірландії теж є клан Макінтайр. Наскільки ці клани споріднені — шотландський та ірландський — не зрозуміло. Є версія, що люди з шотландського клану Макінтайр переселилися до північної Ірландії — до Ольстера.
Доктор Едвард МакЛазет (ірл. — Dr. Edward MacLysaght) — авторитетний спеціаліст у галузі генеалогії ірландських кланів не описує клан Макінтайр як окремий ірландський клан. Він вказує клан Макінтайр в списку поруч з кланами Карпентер (ірл. — Carpenter), Фрімен (ірл. — Freeman), О'Шірі (ірл. — O'Seery), Шерсон (ірл. — Searson) як гілки клану МакАтір (ірл. — MacAteer). В Ірландії клан Макінтайр живе в Ольстері та в графстві Слайго (Коннахт). На думку доктора Едварда МакЛазета цей клан звався спочатку МакАтір і був чисто ірландського походження, а потім змінив свою назву на Макінтайр.
Є ще версія, що клан Макінтайр виник в Ірландії, а потім переселився в Шотландію ще в давні часи. І в Ірландії цей клан називався колись Мак ан т-Шойр (ірл. — Mac an tSoir).
Септи клану Макінтайр
До септ клану Макінтайр належить септа Райт (шотл. — Wright) — септа шотландського походження. Вважається, що ця назва септи була церковним варіантом назви. Інші септи: Гленое (шотл. — Glenoe), МакКойшем (шотл. — MacCoiseam), Тайрі (шотл. — Tyrie або Tyree), МакТер (шотл. — MacTear).
Музики, поети та барди клану Макінтайр
Люди з септи Макінтайр Раннох були професійними волинщиками — служили вождям кланів Мініс та Макдональд з Кланраналд. Цим музикам належить гімн на честь героїв битви під Шеріффмур.
У XVIII столітті були відомі поети з клану Макінтайр, що писали гельською мовою. Зокрема, Джеймс Макінтайр (1727—1799), що був одночасно і поетом і вождем клану. Він відомий як сатирик і відгукнувся їдкою сатирою на книгу Семюеля Джонсона, англійського енциклопедиста, що написав принизливі коментарі про шотландців після своєї знаменитої поїздки на Гебриди.
Ще одним відомим поетом з клану Макінтайр був Дункан Бан Макінтайр (шотл. — Duncan Ban MacIntyre). Він народився 20 березня 1724 в Друймліарт (шотл. — Druimliaghart), в Гленорчі, Аргайлшир (шотл. — Argyllshire). Став відомий своїм твором «Пісні справедливого Дункана». Критики про нього писали, що він є однією з вершин поезії гельською мовою. Інші критики назвали його Бернсом Хайленду. Інші критики про нього писали, що він володів неперевершено співочою мовою та мав оригінальну концепцію поезії. Але всі критики погоджуються з тим, що він був абсолютно неграмотним і свої вірші складав усно — він не вмів ні читати, ні писати. Особливо цінують його твір «Хвала Бен Дорайну». Дункан Бан Макінтайр брав участь у повстанні якобітів і складав повстанцям пісні. Після поразки повстання його кинули за ґрати, потім він написав сатиричний вірш у відповідь на заборону британським урядом носити кілти. Він помер 6 жовтня 1812 року. У 1859 році йому поставили пам'ятник на берегах озера Лох-Ейв.
Джерела
- Agnew of Lochnaw, Sir Crispin. News From the Lyon Court. The Highlander, Jan/Feb 1991.
- Adam, Frank. The Clans, Septs, and Regiments of the Scottish Highlands. 8th ed. Revised by Innes of Learney, Sir Thomas. Stirling, Scotland: Johnston and Bacon, 1970.
- Black, George F. The Surnames of Scotland New York: New York Public Library, 1946.
- Boswell, James. Journal of a Tour to the Hebrides with Samuel Johnson. 8th ed. Edited by Pottle, Frederick A. and Bennett, Charles H. New York: McGraw-Hill Book Company, Inc., 1962 (date of Preface).
- Calder, George (editor and translator). The Gaelic Songs of Duncan MacIntyre. Edinburgh: John Grant, 1912.
- Cheape, Hugh. Tartan. 2nd ed. Edinburgh: National Museums of Scotland, 1995.
- de Breffny, Brian. Irish Family Names; Arms, Origins and Locations . Dublin: Gill and MacMillan Ltd., 1982.
- Douglas, Allan. They Won Fame as Bards and Pipers. Weekly Scotsman, 1 November 1962.
- Eyre-Todd, George. The Highland Clans of Scotland; Their History and Traditions (Retrieved on 24 April 2009). Vol. II. New York: D. Appleton, 1923.
- Gordon, Seton. Highland Days. London: Cassell & Company Ltd., 1963.
- Grant, Neil. Scottish Clans & Tartans. New York: Crescent Books, 1987.
- Houston R.A. and Knox, W.W.J. (eds.) The New Penguin History of Scotland. London: Penguin Books, 2002.
- The Iona Club (editor). Collectanea de Rebus Albanicis. Edinburgh: Thomas G. Stevenson, 1847.
- MacDonald, D. MacDonell. Clan MacIntyre. Scotland's Magazine, November 1973.
- MacDonald of Castleton, Donald J. Clan Donald. Loanhead, Scotland: MacDonald Publishers, 1978.
- MacLeod, Angus (editor and translator). The Songs of Duncan Ban MacIntyre. Edinburgh: Oliver and Boyd, 1952.
- MacLysaght, Edward. The Surnames of Ireland. 6th edition, Dublin: Irish Academic Press, 1985, reprint ed., 1999.
- MacLysaght, Edward. More Irish Families. Dublin: Irish Academic Press, 1996.
- McDonald, R. Andrew. Kingdom of the Isles. East Linton, Scotland: Tuckwell Press Ltd., 1997.
- McIan, R.R. and Logan, James. The Clans of the Scottish Highlands. New York: Crescent Books, 1985.
- Moncreiffe of that Ilk, Sir Iain. The Highland Clans. revised ed. New York: Clarkson N. Potter, Inc, 1982.
- Stewart, Donald C., and Thompson, J. Charles. Scotland's Forged Tartans. Edinburgh: Paul Harris Publishing, 1980.
- The Scottish Clans and Their Tartans (Retrieved on 24 April 2009). Edinburgh: W. & A.K. Johnston, 1900(?).
- Way of Plean, George and Squire, Romilly. Collins Scottish Clan & Family Encyclopedia. Glasgow: HarperCollins Publishers, 1994.
- Williams Ronald. The Lords of the Isles. Isle of Colonsay, Argyll: House of Lochar, 1997.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Klan Makintajr shotl Clan MacIntyre odin z girskih shotlandskih klaniv Gajlenda Nazva Makintajr pohodit vid gelskogo Mac an t Saoir Mak an t Shajr sin tesli Hocha dokumenti istoriyi klanu ne zbereglisya ale istorichni perekazna stverdzhuyut sho klan pohodit vid Morisa Mak Nejla gelsk Maurice Mac Neil pleminnika lorda Ostroviv i odnogo z shotlandskih vozhdiv u HII stolitti Moris domovivsya pro shlyub Somerleda z dochkoyu korolya ostrova Men i tim samim posiliv vladu Somerleda i zbilshim volodinnya Klan zhiv na Gebridskih ostrovah ale rozshiriv svoyi volodinnya na osnovnu teritoriyu Shotlandiyi de vozhd klanu zbuduvav zamok Glen Noe na ozeri Loh Etiv shotl Glen Noe on Loch Etive Emblema hrest klanu Makintajr Gerb vozhdya klanu Makintajr Lyudina z klanu Makintajr u tradicijnomu odyazi Malyunok hudozhnika R R MakYana 1845 rik Tartan klanu Makintajr Gora Kruahan Ben Kruahan tradicijnij centr volodin klanu Makintajr U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Makintajr Davni zapisi pro vozhdiv klanu Makintajr ne zbereglisya ye tilki vidomosti pro vozhdiv cogo klanu pochinayuchi z XVII stolittya Vozhdi klanu volodili zemlyami Glen Noe protyagom slolit ale u 1806 roci vozhd klanu zaznav bankrutstva Zgodom voni emigruvali do Ameriki Klan Makintajr brav uchast u gromadyanskij vijni na Britanskih ostrovah i v povstannyah yakobitiv ale klan nikoli ne buv povnistyu nezalezhnim Klan sluzhiv spadkovimi lisnikami lordam Lorn spadkovimi volinshikami klanam Minis ta MakDonald z Klanranalda Najvidomishoyu lyudinoyu z klanu Makintajr ye shotl Duncan Ban MacIntyre vidomij Shotlandskij poet Gaslo klanu Per ardua Kruto lat Bojovij klich klanu Cruachan Kruahan Nazva gori v Shotlandiyi Simvol klanu bilij veres Vozhd klanu Donald Rassell Makintajr Glenoe shotl Donald Russell MacIntyre Glenoe Gimn klanu Gabhaidh Sinn An Rathad Mor Mi budemo obirati starij dobrij shlyah gelsk Gilki klanu MakintajrKamus na h Eri gelsk Camus na h Erie bula viznana geroldami Shotlandiyi yak okrema gilka klanu Makintajr u 1955 roci Gilka pohodit vid Patrika sina vozhdya Glenoe Lyudi ciyeyi gilki zhivut v Invernesshiri na beregah ozera Loh Leven Dzhon Makintajr H vozhd ciyeyi liniyi voyuvav u lavah yakobitiv u 1745 roci poranenij pid chas bitvi pid Falkirk Vin povidomiv sho 10 lyudej z gilki Kamus na h Eri potrapili v polon u 1745 roci U HIH stolitti najvidomishoyu lyudinoyu z ciyeyi gilki klanu buv prepodobnij Dzhon D D Makintajr Kilmonivajg shotl John D D MacIntyre Kilmonivaig Badenoh gelsk Badenoch abo Makintajr z Badenoha pohodyat vid barda sho vluzhiv klanu Makintosh u XV stolitti Gilka MaIntajr Badenoh vhodila do konfederaciyi klaniv Hattan Gilka voyuvala na storoni yakobitiv u 1715 ta 1745 rokah Kladih gelsk Cladich volodili zemlyami u nevelikomu selishi Kladih bilya ozera Loh Ejv Slavilisya yak majstri tkactva ta vigotovlennya kiltiv Irlandskij klan MakintajrV Irlandiyi tezh ye klan Makintajr Naskilki ci klani sporidneni shotlandskij ta irlandskij ne zrozumilo Ye versiya sho lyudi z shotlandskogo klanu Makintajr pereselilisya do pivnichnoyi Irlandiyi do Olstera Doktor Edvard MakLazet irl Dr Edward MacLysaght avtoritetnij specialist u galuzi genealogiyi irlandskih klaniv ne opisuye klan Makintajr yak okremij irlandskij klan Vin vkazuye klan Makintajr v spisku poruch z klanami Karpenter irl Carpenter Frimen irl Freeman O Shiri irl O Seery Sherson irl Searson yak gilki klanu MakAtir irl MacAteer V Irlandiyi klan Makintajr zhive v Olsteri ta v grafstvi Slajgo Konnaht Na dumku doktora Edvarda MakLazeta cej klan zvavsya spochatku MakAtir i buv chisto irlandskogo pohodzhennya a potim zminiv svoyu nazvu na Makintajr Ye she versiya sho klan Makintajr vinik v Irlandiyi a potim pereselivsya v Shotlandiyu she v davni chasi I v Irlandiyi cej klan nazivavsya kolis Mak an t Shojr irl Mac an tSoir Septi klanu MakintajrDo sept klanu Makintajr nalezhit septa Rajt shotl Wright septa shotlandskogo pohodzhennya Vvazhayetsya sho cya nazva septi bula cerkovnim variantom nazvi Inshi septi Glenoe shotl Glenoe MakKojshem shotl MacCoiseam Tajri shotl Tyrie abo Tyree MakTer shotl MacTear Muziki poeti ta bardi klanu MakintajrLyudi z septi Makintajr Rannoh buli profesijnimi volinshikami sluzhili vozhdyam klaniv Minis ta Makdonald z Klanranald Cim muzikam nalezhit gimn na chest geroyiv bitvi pid Sheriffmur U XVIII stolitti buli vidomi poeti z klanu Makintajr sho pisali gelskoyu movoyu Zokrema Dzhejms Makintajr 1727 1799 sho buv odnochasno i poetom i vozhdem klanu Vin vidomij yak satirik i vidguknuvsya yidkoyu satiroyu na knigu Semyuelya Dzhonsona anglijskogo enciklopedista sho napisav prinizlivi komentari pro shotlandciv pislya svoyeyi znamenitoyi poyizdki na Gebridi She odnim vidomim poetom z klanu Makintajr buv Dunkan Ban Makintajr shotl Duncan Ban MacIntyre Vin narodivsya 20 bereznya 1724 v Drujmliart shotl Druimliaghart v Glenorchi Argajlshir shotl Argyllshire Stav vidomij svoyim tvorom Pisni spravedlivogo Dunkana Kritiki pro nogo pisali sho vin ye odniyeyu z vershin poeziyi gelskoyu movoyu Inshi kritiki nazvali jogo Bernsom Hajlendu Inshi kritiki pro nogo pisali sho vin volodiv nepereversheno spivochoyu movoyu ta mav originalnu koncepciyu poeziyi Ale vsi kritiki pogodzhuyutsya z tim sho vin buv absolyutno negramotnim i svoyi virshi skladav usno vin ne vmiv ni chitati ni pisati Osoblivo cinuyut jogo tvir Hvala Ben Dorajnu Dunkan Ban Makintajr brav uchast u povstanni yakobitiv i skladav povstancyam pisni Pislya porazki povstannya jogo kinuli za grati potim vin napisav satirichnij virsh u vidpovid na zaboronu britanskim uryadom nositi kilti Vin pomer 6 zhovtnya 1812 roku U 1859 roci jomu postavili pam yatnik na beregah ozera Loh Ejv DzherelaAgnew of Lochnaw Sir Crispin News From the Lyon Court The Highlander Jan Feb 1991 Adam Frank The Clans Septs and Regiments of the Scottish Highlands 8th ed Revised by Innes of Learney Sir Thomas Stirling Scotland Johnston and Bacon 1970 Black George F The Surnames of Scotland New York New York Public Library 1946 Boswell James Journal of a Tour to the Hebrides with Samuel Johnson 8th ed Edited by Pottle Frederick A and Bennett Charles H New York McGraw Hill Book Company Inc 1962 date of Preface Calder George editor and translator The Gaelic Songs of Duncan MacIntyre Edinburgh John Grant 1912 Cheape Hugh Tartan 2nd ed Edinburgh National Museums of Scotland 1995 de Breffny Brian Irish Family Names Arms Origins and Locations Dublin Gill and MacMillan Ltd 1982 Douglas Allan They Won Fame as Bards and Pipers Weekly Scotsman 1 November 1962 Eyre Todd George The Highland Clans of Scotland Their History and Traditions Retrieved on 24 April 2009 Vol II New York D Appleton 1923 Gordon Seton Highland Days London Cassell amp Company Ltd 1963 Grant Neil Scottish Clans amp Tartans New York Crescent Books 1987 Houston R A and Knox W W J eds The New Penguin History of Scotland London Penguin Books 2002 The Iona Club editor Collectanea de Rebus Albanicis Edinburgh Thomas G Stevenson 1847 MacDonald D MacDonell Clan MacIntyre Scotland s Magazine November 1973 MacDonald of Castleton Donald J Clan Donald Loanhead Scotland MacDonald Publishers 1978 MacLeod Angus editor and translator The Songs of Duncan Ban MacIntyre Edinburgh Oliver and Boyd 1952 MacLysaght Edward The Surnames of Ireland 6th edition Dublin Irish Academic Press 1985 reprint ed 1999 MacLysaght Edward More Irish Families Dublin Irish Academic Press 1996 McDonald R Andrew Kingdom of the Isles East Linton Scotland Tuckwell Press Ltd 1997 McIan R R and Logan James The Clans of the Scottish Highlands New York Crescent Books 1985 Moncreiffe of that Ilk Sir Iain The Highland Clans revised ed New York Clarkson N Potter Inc 1982 Stewart Donald C and Thompson J Charles Scotland s Forged Tartans Edinburgh Paul Harris Publishing 1980 The Scottish Clans and Their Tartans Retrieved on 24 April 2009 Edinburgh W amp A K Johnston 1900 Way of Plean George and Squire Romilly Collins Scottish Clan amp Family Encyclopedia Glasgow HarperCollins Publishers 1994 Williams Ronald The Lords of the Isles Isle of Colonsay Argyll House of Lochar 1997