Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (січень 2019) |
Електронна обчислювальна машина «Київ» (рос. ЭВМ «Киев») — обчислювальна машина широкого призначення. Розроблена в 1957 році. Використовувалась в наукових та інженерних проектах, керуванні складними технологічними процесами.
| Покоління | 1 |
|---|---|
| Початок випуску | 1959 |
| Оперативна пам'ять | 1024 слова |
Історія розробки та експлуатації
Розробка ЕОМ «Київ» розпочалась в 1954 р. в тій самій лабораторії, де під керівництвом C. О. Лебедєва була створена Мала електронна обчислювальна машина (рос. МЭСМ), і розробку провадив майже той самий колектив, який розробляв «МЭСМ». Безпосереднім ініціатором проведення розробки був Б. В. Гнєденко, на той час — директор Інституту математики АН УРСР. На заключних етапах (з 1956 року, після його призначення керівником лабораторії), проєктом керував Віктор Глушков.
Перший екземпляр ЕОМ був встановлений в Обчислювальному центрі Академії наук УРСР, другий був придбаний Об'єднаним інститутом ядерних досліджень (м. Дубна).
В 1960 р. вперше у світі[] за допомогою ЕОМ «Київ» проводились експерименти з дистанційного управління технологічними процесами (в конвертерному цеху тоді Дніпродзержинського металургійного комбінату, відстань від якого до місця розташування машини перевищувала 500 км).
Наприкінці 1950 — початку 1960-х років на ЕОМ «Київ» під керівництвом В. М. Глушкова була виконана серія унікальних на той час експериментів зі штучного інтелекту, машинного розпізнавання простих геометричних фігур, моделювання автоматів для розпізнавання друкованих та письмових букв, автоматичному синтезу функціональних схем. Також на цій машині з використанням Адресної мови програмування була реалізована одна з перших систем управління базами даних реляційного типу «Автодиректор».
Архітектурні особливості та характеристики
В архітектурі ЕОМ «Київ» було застосовано новаторські на той час принципи. Зокрема в машині було реалізовано асинхронний принцип передачі управління між функціональними блоками, феритова оперативна пам'ять, зовнішня пам'ять на магнітних барабанах, введення та виведення чисел в десятковій системі числення, пасивний запам'ятовувальний пристрій із набором констант і підпрограм елементарних функцій, розвинена система операцій, зокрема групові операції з модифікацією адреси — «штрих-операції» — для підвищення ефективності обробки складних структур даних.
Основні характеристики:
- запам'ятовувальний пристрій — феритовий паралельної дії на 1024 слова.
- цикл звернення до оперативного запам'ятовувального пристрою — 10 мкс.
- постійний запам'ятовувальний пристрій — ферит-трансформаторного типу на 512 слів з циклом звернення 7 мкс.
- зовнішній запам'ятовувальний пристрій — три магнітних барабани місткістю 9 тис. слів з часом вибірки 120 мкс.
- елементна база — електронні лампи.
- введення даних — з перфокарт, перфострічок, телеграфних ліній зв'язку.
- виведення даних — пристрій друку або перфострічка.
- цикл роботи — чотиритактний, зі змінною довжиною такту в залежності від операції.
- структура команд — триадресна.
- арифметичний пристрій — паралельної дії, включає двотактний накопичувальний суматор та 3 регістри.
- система команд — 32 операції, в тому числі команди скороченого множення, ділення, операції для організації циклів.
- час виконання операцій: додавання — 6,5 мкс, ділення — 275 мкс.
- форма представлення чисел — з фіксованою комою перед старшим розрядом (операції з числами з плаваючою комою реалізуються програмно).
- розрядність машинного слова — 41 біт.
- середня швидкодія — 15 тис. оп/с.
Система команд
| Цей розділ потребує доповнення. |
Примітки
- На той час лабораторія перейшла до складу Інституту математики АН УРСР.
Джерела
- Глушков, В. М.; Ющенко, Е. Л. (1962. — 183 с.). Вычислительная машина «Киев»: математическое описание (рос.). Київ: Техн. лит.
Посилання
- . Сайт європейського віртуального комп'ютерного музею. Архів оригіналу за 13 жовтня 2011. Процитовано 5 квітня 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti sichen 2019 Elektronna obchislyuvalna mashina Kiyiv ros EVM Kiev obchislyuvalna mashina shirokogo priznachennya Rozroblena v 1957 roci Vikoristovuvalas v naukovih ta inzhenernih proektah keruvanni skladnimi tehnologichnimi procesami EOM Kiyiv Pokolinnya1Pochatok vipusku1959Operativna pam yat1024 slovaIstoriya rozrobki ta ekspluataciyiRozrobka EOM Kiyiv rozpochalas v 1954 r v tij samij laboratoriyi de pid kerivnictvom C O Lebedyeva bula stvorena Mala elektronna obchislyuvalna mashina ros MESM i rozrobku provadiv majzhe toj samij kolektiv yakij rozroblyav MESM Bezposerednim iniciatorom provedennya rozrobki buv B V Gnyedenko na toj chas direktor Institutu matematiki AN URSR Na zaklyuchnih etapah z 1956 roku pislya jogo priznachennya kerivnikom laboratoriyi proyektom keruvav Viktor Glushkov Pershij ekzemplyar EOM buv vstanovlenij v Obchislyuvalnomu centri Akademiyi nauk URSR drugij buv pridbanij Ob yednanim institutom yadernih doslidzhen m Dubna V 1960 r vpershe u sviti dzherelo za dopomogoyu EOM Kiyiv provodilis eksperimenti z distancijnogo upravlinnya tehnologichnimi procesami v konverternomu cehu todi Dniprodzerzhinskogo metalurgijnogo kombinatu vidstan vid yakogo do miscya roztashuvannya mashini perevishuvala 500 km Naprikinci 1950 pochatku 1960 h rokiv na EOM Kiyiv pid kerivnictvom V M Glushkova bula vikonana seriya unikalnih na toj chas eksperimentiv zi shtuchnogo intelektu mashinnogo rozpiznavannya prostih geometrichnih figur modelyuvannya avtomativ dlya rozpiznavannya drukovanih ta pismovih bukv avtomatichnomu sintezu funkcionalnih shem Takozh na cij mashini z vikoristannyam Adresnoyi movi programuvannya bula realizovana odna z pershih sistem upravlinnya bazami danih relyacijnogo tipu Avtodirektor Arhitekturni osoblivosti ta harakteristikiV arhitekturi EOM Kiyiv bulo zastosovano novatorski na toj chas principi Zokrema v mashini bulo realizovano asinhronnij princip peredachi upravlinnya mizh funkcionalnimi blokami feritova operativna pam yat zovnishnya pam yat na magnitnih barabanah vvedennya ta vivedennya chisel v desyatkovij sistemi chislennya pasivnij zapam yatovuvalnij pristrij iz naborom konstant i pidprogram elementarnih funkcij rozvinena sistema operacij zokrema grupovi operaciyi z modifikaciyeyu adresi shtrih operaciyi dlya pidvishennya efektivnosti obrobki skladnih struktur danih Osnovni harakteristiki zapam yatovuvalnij pristrij feritovij paralelnoyi diyi na 1024 slova cikl zvernennya do operativnogo zapam yatovuvalnogo pristroyu 10 mks postijnij zapam yatovuvalnij pristrij ferit transformatornogo tipu na 512 sliv z ciklom zvernennya 7 mks zovnishnij zapam yatovuvalnij pristrij tri magnitnih barabani mistkistyu 9 tis sliv z chasom vibirki 120 mks elementna baza elektronni lampi vvedennya danih z perfokart perfostrichok telegrafnih linij zv yazku vivedennya danih pristrij druku abo perfostrichka cikl roboti chotiritaktnij zi zminnoyu dovzhinoyu taktu v zalezhnosti vid operaciyi struktura komand triadresna arifmetichnij pristrij paralelnoyi diyi vklyuchaye dvotaktnij nakopichuvalnij sumator ta 3 registri sistema komand 32 operaciyi v tomu chisli komandi skorochenogo mnozhennya dilennya operaciyi dlya organizaciyi cikliv chas vikonannya operacij dodavannya 6 5 mks dilennya 275 mks forma predstavlennya chisel z fiksovanoyu komoyu pered starshim rozryadom operaciyi z chislami z plavayuchoyu komoyu realizuyutsya programno rozryadnist mashinnogo slova 41 bit serednya shvidkodiya 15 tis op s Sistema komandCej rozdil potrebuye dopovnennya PrimitkiNa toj chas laboratoriya perejshla do skladu Institutu matematiki AN URSR DzherelaGlushkov V M Yushenko E L 1962 183 s Vychislitelnaya mashina Kiev matematicheskoe opisanie ros Kiyiv Tehn lit Posilannya Sajt yevropejskogo virtualnogo komp yuternogo muzeyu Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2011 Procitovano 5 kvitnya 2013