Шичжи кит спр 市制 піньїнь shìzhì ринкова система система мір що вживалася у Китаї до кінця XX століття В КНР одиниці вим

Шичжи (кит. спр. 市制, піньїнь: shìzhì — «ринкова система») — система мір, що вживалася у Китаї до кінця XX століття. В КНР одиниці вимірювання було стандартизовано для відповідності Міжнародній системі одиниць (SI), а стара система одиниць мала в основі число 16. В Гонконзі англійська система мір використовувалася разом з , а з 1976 року до вживаним одиницям додалися метричні. використовувалася під японським і голландським пануванням, в ній багато однойменних одиниць мали різні значення. На кінець XX століття Тайвань повністю перейшов на . Старі китайські одиниці вимірювання продовжують обмежено використовуватися у повсякденному житті.

Історія

Згідно , перші одиниці вимірювання створив легендарний імператор Хуан-ді. Словники і стверджують, що одиниці довжини походять від довжини частин тіла. Згідно , ці засновані на довжині частин тіла одиниці мали неоднозначну протяжність, і імператор Юй Великий, інша легендарна персона, їх уніфікував. Лінійки з десятеричними мітками знаходять в могилах династії Шан.

В династію Чжоу влада регіонів стала посилюватися, і там стали використовувати власні одиниці вимірювання. Після закінчення Періоду Воюючих царств Цинь Шихуанді об'єднав Китай і стандартизував одиниці. Ці одиниці зафіксовано у Ханьшу.

Дослідження астрономічних інструментів показало зміни у довжині «чі» протягом століть (по нанесених мітках). Династія Мін реорганізувала одиниці і привела їх до десяткової основи. У 1929 році уряд Китаю прийняв метричну систему.

У 1976 році Управління метрології Гонконгу організувало поступовий перехід на систему SI.

Стародавні китайські одиниці

Довжина

Традиційні одиниці довжини — чі (尺), бу (步), (里). Довжина цих одиниць змінювалася з часом. 1 бу дорівнював то 5, то 6 чі, а 1 лі — від 300 до 360 бу.

Довжина в метрах
династія	чі	бу		лі
династія	чі	= 5 чі	= 6 чі	= 300 бу	= 360 бу
Шан	0,1675		1,0050	301,50
Шан	0,1690		1,0140	304,20
Чжоу	0,1990		1,1940	358,20
Східна Чжоу	0,2200		1,3200	396,00
	0,2270		1,3620	408,60
	0,2310		1,3860	415,80
Цинь	0,2260		1,3560	406,80
Хань	0,2310		1,3860	415,80
600 н. е.	0,2550		1,5300	459,00
Тан	0,2465	1,2325		369,75	443,70
Тан	0,2955	1,4775		443,25	531,90
Сун	0,2700	1,3500		405,00	486,00
Північна Сун	0,3080	1,5400		462,00	554,40
Мін	0,3008—0,3190	1,5040—1,5950		451,20—478,50	541,44—574,20
Цін	0,3080—0,3352	1,5400—1,6760		462,00—503,89	554,40—603,46

Сучасні одиниці вимірювання

Приблизні значення вказано зі знаком ~.

Довжина

Одиниця	Ханьцзи	Відносна величина	Метричне значення	Значення у брит. одиницях	Примітки
hū, ху	忽	1/1 000 000	⅓ мкм
sī, си	丝	1/100 000	3⅓ мкм
háo, хао	毫	1/10 000	33⅓ мкм
lí, лі	市厘	1/1000	⅓ мм
fēn, фень	市分	1/100	3⅓ мм	~0,1312 дюйма
cùn,	市寸	1/10	3⅓ см	~1,312 дюйма
chǐ, чі	市尺	1	33⅓ см	~1,094 фута	китайський фут
bù, бу	步	5	1⅔ м	~1,823 ярда	китайський пасс (шаг)
zhàng, чжан	市丈	10	3⅓ м	~3,645 ярда
yǐn, інь	引	100	33⅓ м	~36,45 ярда
lǐ,	市里	1500	500 м	~546,8 ярда	Це «лі» відрізняється від «лі» (厘).

Гонконгські одиниці

Одиниця	Ханьцзи	Відносна величина	Метричне значення	Значення у брит. одиницях	Примітки
fen, фень	分	1/100	~3,715 мм	~0,1463 дюйма
cun, цунь	寸	1/10	~3,715 см	~1,463 дюйма
chi чі	尺	1	~37,15 см	~1,219 фута	Гонконгський фут — дорівнює0,371475 метра

Площа

Одиниця	Ханьцзи	Відносна величина	Метричне значення	Значення у брит. одиницях	Примітки
lí, лі	市厘	1	6⅔ м²	~7,973 кв. ярда
fēn, фень	市分	10	66⅔ м²	~79,73 кв. ярда	10 лі
mǔ, му	市亩, 畝	100	666⅔ м²	~797,3 кв. ярда, ~0,1647 акра	10 фень, 60 чжан²
shí, ші	(市)石	1000	6666⅔ м²	~1,647 акра	10 му
qǐng, цін	市顷	10 000	6⅔ га	~16,47 акра	10 ші, 100 му

Одиниця	Ханьцзы	Відносна величина	Метричне значення	Значення у брит. одиницях	Примітки
fāng cùn, фан цунь	方寸	1/100	11 1⁄9 см²	~1,722 кв. дюйма	100 фень²
fāng chǐ, фан чі	方尺	1	1⁄9 м²	~172,2 кв. дюйма, ~1,196 кв. фута	100 цунь²
fāng zhang, фан чжуан	方丈	100	11 1⁄9 м²	~119,6 кв. фута, ~13,29 кв. ярда	100 чі²

Об'єм

Ці одиниці використовувалися для вимірювання кількості зерна.

Одиниця	Ханьцзи	Відносна величина	Метричне значення	Значення у брит. одиницях	Примітки
cuō, цо	撮	1/1000	1 мл
sháo, шао	勺	1/100	10 мл		~0,6102 кв. дюйма
gě, ге	合	1/10	100 мл	~0,1816 пінти	~6,102 кв. дюйма
shēng, шен	市升	1	1 л	~1,816 пінти	~61,02 кв. дюйма
dǒu, доу	市斗	10	10 л	~18,16 пінти, ~2,27 галонів	~610,2 цу, ~0,3531 цу
dàn, дань	市石	100	100 л	~22,7 галона	~3,531 кв. фута

Маса

У тому числі золота і срібла.

Одиниця	Ханьцзи	Відносна величина	Метричне значення	Значення у брит. одиницях	Примечания
hū, ху	忽	1/10 000 000	50 мкг
sī, си	絲	1/1 000 000	500 мкг
háo, хао	毫	1/100 000	5 мг
lí, лі	市厘	1/10 000	50 мг
fēn, фень	市分	1/1000	500 мг	~0,2822 драхми
qián, цянь	市钱	1/100	5 г	~2,822 драхми
liǎng,	市两	1/10	50 г	~1,764 унції
jīn, цзінь	市斤	1	500 г	~1,102 фунтів	, китайський фунт. 16 лян = 1 цзінь = 604,79 г
dàn, дань	市担 / 擔	100	50 кг	~110,2 фунта

Гонконгські одиниці маси

Одиниця	Ханьцзи	Відносна величина	Метричне значення	Значення у брит. одиницях	Примітки
фань	分 (fan1, фань)	1/1600	~378 мг	~0,2133 драхми
цянь	錢 (cin4, чхінь)	1/160	~3,78 г	~2,133 драхми
	両 (loeng2, льон)	1/16	~37,8 г	~1,333 унції	точно 37,799 363 75 г
	斤 (gan1, кан)	1	~604,8 г	~1,333 фунта	точно 0,604 789 82 кг
дань	担 (daam3, там)	100	~60,48 кг	~133,3 фунта

Гонконгські золоті міри ваги

Використвуться для вимірювання кількості дорогоцінних металів.

Одиниця	Ханьцзи	Відносна величина	Метричне значення	Значення у брит. одиницях	Примітки
камханфань	金衡分	1/100	~374,3 мг	~0,2112 драхми
камханчхінь	金衡錢	1/10	~3,743 г	~2,112 драхми
камханльон	金衡両	1	~37,43 г	~1,32 унції	точно 37,429 грамів

Час

Одиниця	Ханьцзи	Відносна величина	Метричне значення	Примітка
miǎo, мяо	秒		1 секунда
старый фень	分	1/60 ке	15 секунд	не використовується
fēn, фень	分		1 хвилина
zi, цзи	字		5 хвилин	використовується у діалогах
kè, ке	刻	60 старих фень	15 хвилин	Протягом історії Китаю дорівнював 1/96, 1/100, 1/108, 1/120 дня. Наприкінці XX століття використовувався у значенні 1/96 дня.
xiǎoshí, сяоші	小时	4 ке	1 година
shíchén, шічень	时辰	8 ке	2 години	використовується тільки в релігійних церемоніях
shí, ші	时	10 ке	2,5 години	використовується тільки в релігійних церемоніях
rì, жі або tiān, тянь	日, 天	12 шічень	24 години

До 1645 року (до династії Цін) міри були іншими:

1 жі: = 12 шічень = 10 ші = 100 ке;
1 шічень: = 8 1/3 ке = 8 ке 20 фень.

Див. також

Китайські цифри

Джерела

Ресурси Інтернету

Chinese Measurement Converter [ 9 Серпня 2018 у Wayback Machine.] — Online Chinese / Metric / Imperial Converter
Hong Kong government definitions for Chinese units [ 3 Березня 2016 у Wayback Machine.]
Chinese/Metric/Imperial Measurement Converter [ 24 Серпня 2018 у Wayback Machine.]

Примітки

. Ministry of Justice (Republic of China). Архів [http: //law.moj.gov.tw/Eng/LawClass/LawHistory.aspx? PCode = J0100052 оригіналу] за 15 Вересня 2010. Процитовано 29 Березня 2022.
Yearbook HK. Yearbook [ 15 Червня 2018 у Wayback Machine.]. Metrication. Retrieved on 26 April 2007.
Schinz, 1996.
Hill (2009), About the Measurements, pp. xx-xxi.
[1]Nachum Dershowitz, Edward M. Reingold. Calendrical calculations. P. =207

[1] . Ministry of Justice (Republic of China). Архів [http: //law.moj.gov.tw/Eng/LawClass/LawHistory.aspx? PCode = J0100052 оригіналу] за 15 Вересня 2010. Процитовано 29 Березня 2022.

[2] Yearbook HK. Yearbook [ 15 Червня 2018 у Wayback Machine.]. Metrication. Retrieved on 26 April 2007.

[3] Schinz, 1996.

[Hill_2009-4] Hill (2009), About the Measurements, pp. xx-xxi.

[5] [1]Nachum Dershowitz, Edward M. Reingold. Calendrical calculations. P. =207

Шичжи кит спр 市 制 піньїнь shìzhì ринкова система система мір що вживалася у Китаї до кінця XX століття В КНР одиниці вим

Історія

Стародавні китайські одиниці

Довжина

Сучасні одиниці вимірювання

Довжина

Гонконгські одиниці

Площа

Об'єм

Маса

Гонконгські одиниці маси

Гонконгські золоті міри ваги

Час

Див. також

Джерела

Ресурси Інтернету

Примітки

Шичжи кит спр 市制 піньїнь shìzhì ринкова система система мір що вживалася у Китаї до кінця XX століття В КНР одиниці вим