Кеге́нський район (каз. Кеген ауданы, рос. Кегенский район) — адміністративна одиниця у складі Алматинської області Казахстану. Адміністративний центр — село Кеген.
Кегенський район | |
---|---|
каз. Кеген ауданы | |
Основні дані | |
Область: | Алматинська область |
Утворений: | 1930 року |
Населення (2021): | 29003 особи |
Площа: | 7102,98 км² |
Густота населення: | 4,08 осіб/км² |
Населені пункти та округи | |
Адміністративний центр: | село Кеген |
Кількість сільських округів: | 12 |
Сільських населених пунктів: | 34 |
Влада | |
Історія
Район був утворений 17 грудня 1930 року з Каркаринського та частини Енбекші-Казахського районів . 20 лютого 1932 року район увійшов до складу Алма-Атинської області. Станом на 1 травня 1933 року до складу району входили Берлік-Сюмбинська, Будетинська, Джаланаська, Єсек-Артканська, Кайнарська, Карабулацька, Карачиганацька, Кегенська, Кенбулацька, Кокбельська, Кокпацька, Комурчинська, Меркенська, Мурапська, Наринкольська, Отирикші-Сюмбинська, Піяздицька, Підгорненська, Сарджаська, Тау-Чиліцька, Текеська, Тогиз-Булацька, Узун-Булацька, Укурчинська та Чакулдинська сільські ради. 1934 року були утворені селищні ради Совхоза №336, Совхоза №337, Конезавода №50 імені Сталіна, та ліквідована Карачиганацька сільрада.
1935 року зі складу району до новоутвореного Уйгурського району відійшли Берлік-Сюмбинська, Будетинська, Піяздицька, Підгорненська та Тогиз-Булацька сільради. 1936 року зі складу району до новоутвореного Наринкольського району відійшли Єсек-Артканська, Кайнарська, Кокбельська, Кокпацька, Комурчинська, Мурапська, Наринкольська, Отирикші-Сюмбинська, Сарджаська, Текеська, Укурчинська та Чакулдинська сільради. 1943 року центр району був перенесений до села Жаланаш. 1954 року були ліквідовані Кенбулацька та Меркенська сільради. 1957 року селищні ради Совхоза №50, Совхоза №336 та Совхоза №337 були перейменовані у Каркаралинську, Чирганацьку та Тасбулацьку сільради відповідно. 1959 року Тасбулацька сільрада була перейменована в Алгабаську.
2 січня 1963 року до складу району увійшли Джамбульська, Кокпацька, Кзилшегаринська, Ленінська, Наринкольська, Саржаська, Текеська та Чалкудинська сільради ліквідованого Наринкольського району. Того ж року центр району був перенесено до села Кеген. 1965 року було утворено смт Туюк, Джамбульська, Кокпацька, Кзилшегаринська, Ленінська, Наринкольська, Саржаська, Текеська та Шалкудинська сільради були повернуті у відновлений Наринкольський район. 1973 року була ліквідовано Таучиліцька сільрада, утворена Тасашинська. 1979 року була утворена Сатинська сільрада. 1981 року були утворені Жилисайська та Болексазька сільради.
23 травня 1997 року Кегенський район був ліквідований, територія увійшла до Райимбецького району, однак 31 березня 2018 року район був відновлений.
Населення
Населення — 29003 особи (2021; 36751 у 2009, 36664 у 1999, 43893 у 1989).
Склад
До складу району входять 12 сільських округи:
Поселення | Площа, км² | Населення, осіб (1989) | Населення, осіб (1999) | Населення, осіб (2009) | Населення, осіб (2021) | Центр | Населені пункти |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Алгабаський сільський округ | - | 2130 | 1722 | 1640 | 1090 | Алгабас | 3 |
Болексазький сільський округ | - | 1400 | 1354 | 1377 | 1012 | Болексаз | 1 |
Жалагаський сільський округ | - | 7187 | 5799 | 5470 | 4266 | Жалагаш | 3 |
Жилисайський сільський округ | - | 2764 | 2270 | 2176 | 1717 | Жилисай | 3 |
Карабулацький сільський округ | - | 3056 | 2764 | 3188 | 2062 | Акай Нусіпбекова | 2 |
Каркаринський сільський округ | - | 3080 | 2744 | 2361 | 1819 | Каркара | 3 |
Кегенський сільський округ | - | 10896 | 8706 | 9630 | 9087 | Кеген | 3 |
Сатинський сільський округ | - | 2006 | 1715 | 1648 | 1230 | Сати | 2 |
Тасашинський сільський округ | - | 2330 | 1955 | 1677 | 1094 | Тасаши | 4 |
Туюцький сільський округ | - | 1541 | 1425 | 1296 | 1008 | Туюк | 1 |
Узинбулацький сільський округ | - | 4015 | 3297 | 3157 | 2551 | Узинбулак | 3 |
Ширганацький сільський округ | - | 3488 | 2913 | 3131 | 2067 | Ширганак | 6 |
Найбільші населені пункти
Населені пункти з чисельністю населення понад 1000 осіб:
№ | Населений пункт | Населення, осіб (1989) | Населення, осіб (1999) | Населення, осіб (2009) | Населення, осіб (2021) |
---|---|---|---|---|---|
1 | Кеген | 9 722 | 8 078 | 9 049 | 8 740 |
2 | Жаланаш | 5 255 | 4 076 | 3 691 | 2 978 |
3 | Каркара | 2 401 | 2 446 | 2 152 | 1 706 |
4 | Акай Нусіпбекова | 833 | 734 | 900 | 1 510 |
5 | Жилисай | 2 082 | 1 712 | 1 610 | 1 233 |
6 | Узинбулак | 2 224 | 1 694 | 1 406 | 1 163 |
7 | Тогизбулак | 1 486 | 1 448 | 1 451 | 1 030 |
8 | Болексаз | 1 400 | 1 354 | 1 377 | 1 012 |
9 | Туюк | 1 541 | 1 354 | 1 296 | 1 008 |
10 | Сати | 1 716 | 1 380 | 1 369 | 1 002 |
Примітки
- Чисельність населення Республіки Казахстан згідно з даними Перепису населення 2021 року (казах.)(рос.)
- Указ Президента Республики Казахстан от 31 марта 2018 года № 653 «Об изменениях в административно-территориальном устройстве Алматинской области» [ 21 серпня 2018 у Wayback Machine.] - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
- Перепис за 2009 рік (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2013. Процитовано 10 серпня 2018.
Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kege nskij rajon kaz Kegen audany ros Kegenskij rajon administrativna odinicya u skladi Almatinskoyi oblasti Kazahstanu Administrativnij centr selo Kegen Kegenskij rajonkaz Kegen audanyOsnovni daniOblast Almatinska oblastUtvorenij 1930 rokuNaselennya 2021 29003 osobiPlosha 7102 98 km Gustota naselennya 4 08 osib km Naseleni punkti ta okrugiAdministrativnij centr selo KegenKilkist silskih okrugiv 12Silskih naselenih punktiv 34VladaIstoriyaRajon buv utvorenij 17 grudnya 1930 roku z Karkarinskogo ta chastini Enbekshi Kazahskogo rajoniv 20 lyutogo 1932 roku rajon uvijshov do skladu Alma Atinskoyi oblasti Stanom na 1 travnya 1933 roku do skladu rajonu vhodili Berlik Syumbinska Budetinska Dzhalanaska Yesek Artkanska Kajnarska Karabulacka Karachiganacka Kegenska Kenbulacka Kokbelska Kokpacka Komurchinska Merkenska Murapska Narinkolska Otirikshi Syumbinska Piyazdicka Pidgornenska Sardzhaska Tau Chilicka Tekeska Togiz Bulacka Uzun Bulacka Ukurchinska ta Chakuldinska silski radi 1934 roku buli utvoreni selishni radi Sovhoza 336 Sovhoza 337 Konezavoda 50 imeni Stalina ta likvidovana Karachiganacka silrada 1935 roku zi skladu rajonu do novoutvorenogo Ujgurskogo rajonu vidijshli Berlik Syumbinska Budetinska Piyazdicka Pidgornenska ta Togiz Bulacka silradi 1936 roku zi skladu rajonu do novoutvorenogo Narinkolskogo rajonu vidijshli Yesek Artkanska Kajnarska Kokbelska Kokpacka Komurchinska Murapska Narinkolska Otirikshi Syumbinska Sardzhaska Tekeska Ukurchinska ta Chakuldinska silradi 1943 roku centr rajonu buv perenesenij do sela Zhalanash 1954 roku buli likvidovani Kenbulacka ta Merkenska silradi 1957 roku selishni radi Sovhoza 50 Sovhoza 336 ta Sovhoza 337 buli perejmenovani u Karkaralinsku Chirganacku ta Tasbulacku silradi vidpovidno 1959 roku Tasbulacka silrada bula perejmenovana v Algabasku 2 sichnya 1963 roku do skladu rajonu uvijshli Dzhambulska Kokpacka Kzilshegarinska Leninska Narinkolska Sarzhaska Tekeska ta Chalkudinska silradi likvidovanogo Narinkolskogo rajonu Togo zh roku centr rajonu buv pereneseno do sela Kegen 1965 roku bulo utvoreno smt Tuyuk Dzhambulska Kokpacka Kzilshegarinska Leninska Narinkolska Sarzhaska Tekeska ta Shalkudinska silradi buli povernuti u vidnovlenij Narinkolskij rajon 1973 roku bula likvidovano Tauchilicka silrada utvorena Tasashinska 1979 roku bula utvorena Satinska silrada 1981 roku buli utvoreni Zhilisajska ta Boleksazka silradi 23 travnya 1997 roku Kegenskij rajon buv likvidovanij teritoriya uvijshla do Rajimbeckogo rajonu odnak 31 bereznya 2018 roku rajon buv vidnovlenij NaselennyaNaselennya 29003 osobi 2021 36751 u 2009 36664 u 1999 43893 u 1989 SkladDo skladu rajonu vhodyat 12 silskih okrugi Poselennya Plosha km Naselennya osib 1989 Naselennya osib 1999 Naselennya osib 2009 Naselennya osib 2021 Centr Naseleni punktiAlgabaskij silskij okrug 2130 1722 1640 1090 Algabas 3Boleksazkij silskij okrug 1400 1354 1377 1012 Boleksaz 1Zhalagaskij silskij okrug 7187 5799 5470 4266 Zhalagash 3Zhilisajskij silskij okrug 2764 2270 2176 1717 Zhilisaj 3Karabulackij silskij okrug 3056 2764 3188 2062 Akaj Nusipbekova 2Karkarinskij silskij okrug 3080 2744 2361 1819 Karkara 3Kegenskij silskij okrug 10896 8706 9630 9087 Kegen 3Satinskij silskij okrug 2006 1715 1648 1230 Sati 2Tasashinskij silskij okrug 2330 1955 1677 1094 Tasashi 4Tuyuckij silskij okrug 1541 1425 1296 1008 Tuyuk 1Uzinbulackij silskij okrug 4015 3297 3157 2551 Uzinbulak 3Shirganackij silskij okrug 3488 2913 3131 2067 Shirganak 6Najbilshi naseleni punktiNaseleni punkti z chiselnistyu naselennya ponad 1000 osib Naselenij punkt Naselennya osib 1989 Naselennya osib 1999 Naselennya osib 2009 Naselennya osib 2021 1 Kegen 9 722 8 078 9 049 8 7402 Zhalanash 5 255 4 076 3 691 2 9783 Karkara 2 401 2 446 2 152 1 7064 Akaj Nusipbekova 833 734 900 1 5105 Zhilisaj 2 082 1 712 1 610 1 2336 Uzinbulak 2 224 1 694 1 406 1 1637 Togizbulak 1 486 1 448 1 451 1 0308 Boleksaz 1 400 1 354 1 377 1 0129 Tuyuk 1 541 1 354 1 296 1 00810 Sati 1 716 1 380 1 369 1 002PrimitkiChiselnist naselennya Respubliki Kazahstan zgidno z danimi Perepisu naselennya 2021 roku kazah ros Ukaz Prezidenta Respubliki Kazahstan ot 31 marta 2018 goda 653 Ob izmeneniyah v administrativno territorialnom ustrojstve Almatinskoj oblasti 21 serpnya 2018 u Wayback Machine Informacionno pravovaya sistema normativnyh pravovyh aktov Respubliki Kazahstan ros Perepis za 2009 rik PDF Arhiv originalu PDF za 27 lyutogo 2013 Procitovano 10 serpnya 2018 Ce nezavershena stattya z geografiyi Kazahstanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi