Кватроченто (італ. quattrocento, тобто «чотириста», «чотирьохсоті роки») — мистецький термін для позначення мистецтва Італії в XV столітті. Охоплює часовий термін приблизно у 100 років (1400—1499), але у творчості деяких майстрів протримався довше за 1499 рік і співіснував з добою так званого Високого Відродження.
Історія
Кватроченто як століття відзначилося в історії не тільки значними змінами в мистецтві, хоча якісні зміни в архітектурі, живописі, скульптурі мали значний вплив на подальший їхній розвиток.
- Саме на злам XIV—XV ст. прийшлися винахід гравюри на папері, а на 1440 рік — європейський початок книгодрукування.
- Кватроченто — це і значні суспільні потрясіння: завершення Реконкісти в Іспанії, масове вигнання морисків та євреїв з Іспанії (Альгамбрський декрет), європейське відкриття Америки і початок жорстокої її колонізації, зникнення з політичної карти Європи Візантії, масова еміграція греків на континент, зміцнення на територіях Європи позицій Туреччини, війни з якою формуватимуть історію континенту 400 років потому.
Початок XV століття
Мистецтво XV століття в Італії було логічним продовженням мистецтва попередньої доби і наслідувало настанови та мистецькі проекти в архітектурі навіть майстрів XIII століття. Саме в добу кватроченто було добудовано купол собору Санта Марія дель Фйоре, запроектований Арнольфо ді Камбіо (1245?—1302) в XIII столітті.
Стверджується в реальності і тип універсального майстра, притаманний творчості багатьох відомих митців Італії у найближчі 250—300 років.
- Філіппо Брунеллескі (1377—1446) працює ювеліром, скульптором, інженером та архітектором.
- Арістотель Фіораванті (1415?—1486?) уславився як неперевершений інженер, майстер ливарної справи, архітектор.
- Андреа Верроккйо (1435—1488) працює ювеліром, художником, майстром ливарної справи, скульптором.
- Андреа Мантенья (1431—1506) працює гравером, архітектором і живописцем.
Початок XV століття отримав трьох могутніх реформаторів мистецтва Італії, яким будуть наслідувати усі відомі майстри.
Кватроченто та архітектура
Засновником саме ренесансної архітектури став Філіппо Брунеллескі. Уродженець Флоренції починав як ювелір, але отримав добру освіту, яку вдосконалив на будівництві. Саме йому доручать створення грандіозного куполу собору Санта Марія дель Фйоре. Використавши каркасну систему, відому ще з часів готики, Брунеллескі створив подвійну оболонку купола без використання будівельних лісів, що справило значне враження на сучасників і сміливістю інженерного рішення, і новою, неготичною образністю споруди.
Новий взірець архітектури виник і після побудови ним Шпиталю для дітей-бастардів — Оспедалє-дей-Інноченті. Сюди віддавали флорентійських незаконнонароджених дітей-сиріт, долею яких опікувались релігійні установи міста. Привітна аркада на колонах першого поверху Оспедалє-дей-Інноченті розійдеться у десятках зразків по багатьом містам країни.
Могутнє теоретичне підґрунтя архітектура доби кватроченто отримає в творах енциклопедично освіченого Альберті Леона-Баттіста (1404—1472), який розробив і дав новий тип італійського собору та цивільної споруди — міського палацу.
- Санта Марія дель Фйоре з побудованим куполом.
- Арх. Альберті, палаццо Ручеллаї, Флоренція.
- Арх. Альберті, внутрішній дворик палаццо Ручеллаї.
- Підкупольний простір базиліки Сант Андреа, Мантуя.
Кватроченто та скульптура
Реформатором італійської скульптури став Донателло (1386?—1466). Він опанував усі різновиди тогочасної скульптури. Майстер широкого діапазону, Донателло уславився вдалими спробами в створенні декоративного рельєфа (Фриз катедри Флорентійського собору «Янголята в танцю»), скульптури для фонтану (підліток Давид, біблійний герой), кінного монументу (монумент кондотьєру Гаттамелаті, Падуя). Особливе місце в творчості майстра та в мистецтві посів його Святий Георгій (1417 рік), який започаткував низку героїчних постатей в італійському мистецтві, від «Мойсея» Мікеланджело до венеційських портретів Тиціана та Тінторетто.
Значний внесок в скульптуру кватроченто зробив і сучасник Донателло — Якопо делла Кверча (1371—1438). Праця по замовам церкви дещо обмежила розвиток творчості майстра, але значні потенції його обдарування виявилися навіть в невеликих рельєфах порталу церкви Святого Петронія в місті Болонья. Мікеланджело та скульптор стануть справжніми спадкоємцями емоційно насиченої, драматичної за характером творчої манери Якопо делла Кверча в наступному столітті.
- Якопо делла Кверча, «Бог творить першу людину Адама»
- Якопо делла Кверча, «Вигнання з раю Адама та Єви»
- Якопо делла Кверча, «Ковчег Ноя»
- Якопо делла Кверча, «Праця Адама та Єви після вигнання з раю»
Живопис доби кватроченто
Низка відомих живописців доби кватроченто починається з Мазаччо (1401—1428). Передчасна смерть не дала розвинутись його майстерності в повній мірі. Але фрески майстра в одній лише церкві Карміне () стануть взірцями і школою для декількох поколінь художників різних країн. Низку малюнків з фресок Мазаччо не посоромився створити сам Мікеланджело.
В самій Італії в це століття склалося декілька мистецьких центрів (Урбіно, Феррара, Умбрія, Венеція) зі своїми видатними митцями, серед яких:
Творчість італійських художників доби кватроченто надихала як сучасних майстрів північних країн (Рогір ван дер Вейден, Гуго ван дер Гус, Мабюз), так і прийдешніх поколінь XIX—XX століть (Прерафаеліти в Англії, Жилінський Дмитро Дмитрович та інші).
Діячі Високого Відродження
Всі відомі діячі Високого Відродження Італії походять з доби кватроченто:
- Браманте, 1444 року народження (далі р. н.)
- Леонардо да Вінчі, 1452 р. н.
- Мікеланджело, 1475 р. н.
- Рафаель Санті, 1483 р. н.
- Джорджоне, 1477 р. н.
- Тиціан, 1488/1490 р. н. та інші.
Це стало свідоцтвом надзвичайної вартості мистецького внеску в скарбницю світового мистецтва. І хоча творчість діячів Високого Відродження має інший якісний щабель, народження цих якостей міститься в надбанні творців кватроченто.
Див. також
Примітки
Джерела
- Арган Дж. К. "История итальянского искусства ", том 2, М., «Радуга», 1990
- «Всеобщая история искусств», т 3, М., «Искусство», 1962
- «История зарубежного искусства». (Под редакцией Кузьминой М. Т., Мальцевой Н. Л.), М. «Искусство», 1971
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kvatrochento ital quattrocento tobto chotirista chotirohsoti roki misteckij termin dlya poznachennya mistectva Italiyi v XV stolitti Ohoplyuye chasovij termin priblizno u 100 rokiv 1400 1499 ale u tvorchosti deyakih majstriv protrimavsya dovshe za 1499 rik i spivisnuvav z doboyu tak zvanogo Visokogo Vidrodzhennya Arh Alberti bazilika Sant Andrea Mantuya inter yer IstoriyaKvatrochento yak stolittya vidznachilosya v istoriyi ne tilki znachnimi zminami v mistectvi hocha yakisni zmini v arhitekturi zhivopisi skulpturi mali znachnij vpliv na podalshij yihnij rozvitok Same na zlam XIV XV st prijshlisya vinahid gravyuri na paperi a na 1440 rik yevropejskij pochatok knigodrukuvannya Kvatrochento ce i znachni suspilni potryasinnya zavershennya Rekonkisti v Ispaniyi masove vignannya moriskiv ta yevreyiv z Ispaniyi Algambrskij dekret yevropejske vidkrittya Ameriki i pochatok zhorstokoyi yiyi kolonizaciyi zniknennya z politichnoyi karti Yevropi Vizantiyi masova emigraciya grekiv na kontinent zmicnennya na teritoriyah Yevropi pozicij Turechchini vijni z yakoyu formuvatimut istoriyu kontinentu 400 rokiv potomu Pochatok XV stolittya Dzhovanni Bellini Madonna z greckim napisom do 1464 roku Pinakoteka Brera Milan Italiya Mistectvo XV stolittya v Italiyi bulo logichnim prodovzhennyam mistectva poperednoyi dobi i nasliduvalo nastanovi ta mistecki proekti v arhitekturi navit majstriv XIII stolittya Same v dobu kvatrochento bulo dobudovano kupol soboru Santa Mariya del Fjore zaproektovanij Arnolfo di Kambio 1245 1302 v XIII stolitti Stverdzhuyetsya v realnosti i tip universalnogo majstra pritamannij tvorchosti bagatoh vidomih mitciv Italiyi u najblizhchi 250 300 rokiv Filippo Brunelleski 1377 1446 pracyuye yuvelirom skulptorom inzhenerom ta arhitektorom Aristotel Fioravanti 1415 1486 uslavivsya yak neperevershenij inzhener majster livarnoyi spravi arhitektor Andrea Verrokkjo 1435 1488 pracyuye yuvelirom hudozhnikom majstrom livarnoyi spravi skulptorom Andrea Mantenya 1431 1506 pracyuye graverom arhitektorom i zhivopiscem Pochatok XV stolittya otrimav troh mogutnih reformatoriv mistectva Italiyi yakim budut nasliduvati usi vidomi majstri V arhitekturi Filippo Brunelleski U zhivopisi Mazachcho U skulpturi Donatello Kvatrochento ta arhitektura Alberti Leon Battista Zasnovnikom same renesansnoyi arhitekturi stav Filippo Brunelleski Urodzhenec Florenciyi pochinav yak yuvelir ale otrimav dobru osvitu yaku vdoskonaliv na budivnictvi Same jomu doruchat stvorennya grandioznogo kupolu soboru Santa Mariya del Fjore Vikoristavshi karkasnu sistemu vidomu she z chasiv gotiki Brunelleski stvoriv podvijnu obolonku kupola bez vikoristannya budivelnih lisiv sho spravilo znachne vrazhennya na suchasnikiv i smilivistyu inzhenernogo rishennya i novoyu negotichnoyu obraznistyu sporudi Novij vzirec arhitekturi vinik i pislya pobudovi nim Shpitalyu dlya ditej bastardiv Ospedalye dej Innochenti Syudi viddavali florentijskih nezakonnonarodzhenih ditej sirit doleyu yakih opikuvalis religijni ustanovi mista Privitna arkada na kolonah pershogo poverhu Ospedalye dej Innochenti rozijdetsya u desyatkah zrazkiv po bagatom mistam krayini Mogutnye teoretichne pidgruntya arhitektura dobi kvatrochento otrimaye v tvorah enciklopedichno osvichenogo Alberti Leona Battista 1404 1472 yakij rozrobiv i dav novij tip italijskogo soboru ta civilnoyi sporudi miskogo palacu Santa Mariya del Fjore z pobudovanim kupolom Arh Alberti palacco Ruchellayi Florenciya Arh Alberti vnutrishnij dvorik palacco Ruchellayi Pidkupolnij prostir baziliki Sant Andrea Mantuya Kvatrochento ta skulptura Kinnij monument kondotyeru Gattamelati Paduya 1453 rik Reformatorom italijskoyi skulpturi stav Donatello 1386 1466 Vin opanuvav usi riznovidi togochasnoyi skulpturi Majster shirokogo diapazonu Donatello uslavivsya vdalimi sprobami v stvorenni dekorativnogo relyefa Friz katedri Florentijskogo soboru Yangolyata v tancyu skulpturi dlya fontanu pidlitok David biblijnij geroj kinnogo monumentu monument kondotyeru Gattamelati Paduya Osoblive misce v tvorchosti majstra ta v mistectvi posiv jogo Svyatij Georgij 1417 rik yakij zapochatkuvav nizku geroyichnih postatej v italijskomu mistectvi vid Mojseya Mikelandzhelo do venecijskih portretiv Ticiana ta Tintoretto Znachnij vnesok v skulpturu kvatrochento zrobiv i suchasnik Donatello Yakopo della Kvercha 1371 1438 Pracya po zamovam cerkvi desho obmezhila rozvitok tvorchosti majstra ale znachni potenciyi jogo obdaruvannya viyavilisya navit v nevelikih relyefah portalu cerkvi Svyatogo Petroniya v misti Bolonya Mikelandzhelo ta skulptor stanut spravzhnimi spadkoyemcyami emocijno nasichenoyi dramatichnoyi za harakterom tvorchoyi maneri Yakopo della Kvercha v nastupnomu stolitti Yakopo della Kvercha Bog tvorit pershu lyudinu Adama Yakopo della Kvercha Vignannya z rayu Adama ta Yevi Yakopo della Kvercha Kovcheg Noya Yakopo della Kvercha Pracya Adama ta Yevi pislya vignannya z rayu Zhivopis dobi kvatrochento Nizka vidomih zhivopisciv dobi kvatrochento pochinayetsya z Mazachcho 1401 1428 Peredchasna smert ne dala rozvinutis jogo majsternosti v povnij miri Ale freski majstra v odnij lishe cerkvi Karmine stanut vzircyami i shkoloyu dlya dekilkoh pokolin hudozhnikiv riznih krayin Nizku malyunkiv z fresok Mazachcho ne posoromivsya stvoriti sam Mikelandzhelo V samij Italiyi v ce stolittya sklalosya dekilka misteckih centriv Urbino Ferrara Umbriya Veneciya zi svoyimi vidatnimi mitcyami sered yakih Paolo Uchello Maestro del Osservanca P yero della Francheska Filippo Lippi Andrea del Kastano Domeniko Veneciano Antonio Pollajolo Franchesko del Kossa Erkolye de Roberti Franchesko Francha Domeniko Girlyandajo Melocco da Forli Joos van Vassenhov P yetro Perudzhino Sandro Bottichelli Andrea Mantenya Luka Sinorelli Antonello da Messina Karlo Krivelli Vittore Karpachcho Dzhovanni Bellini Tvorchist italijskih hudozhnikiv dobi kvatrochento nadihala yak suchasnih majstriv pivnichnih krayin Rogir van der Vejden Gugo van der Gus Mabyuz tak i prijdeshnih pokolin XIX XX stolit Prerafaeliti v Angliyi Zhilinskij Dmitro Dmitrovich ta inshi Diyachi Visokogo Vidrodzhennya Vsi vidomi diyachi Visokogo Vidrodzhennya Italiyi pohodyat z dobi kvatrochento Bramante 1444 roku narodzhennya dali r n Leonardo da Vinchi 1452 r n Mikelandzhelo 1475 r n Rafael Santi 1483 r n Dzhordzhone 1477 r n Tician 1488 1490 r n ta inshi Ce stalo svidoctvom nadzvichajnoyi vartosti misteckogo vnesku v skarbnicyu svitovogo mistectva I hocha tvorchist diyachiv Visokogo Vidrodzhennya maye inshij yakisnij shabel narodzhennya cih yakostej mistitsya v nadbanni tvorciv kvatrochento Div takozhPortal Mistectvo Serednovichchya Kultura Serednovichchya Miparti Vidrodzhennya Knigodrukuvannya Bukvicya tipografiya Manuskript Inkunabula Kultura Vidrodzhennya Girlyandajo znachennya Pivnichne Vidrodzhennya Gumanizm Chinkvechento SejchentoPrimitkiDzherelaArgan Dzh K Istoriya italyanskogo iskusstva tom 2 M Raduga 1990 Vseobshaya istoriya iskusstv t 3 M Iskusstvo 1962 Istoriya zarubezhnogo iskusstva Pod redakciej Kuzminoj M T Malcevoj N L M Iskusstvo 1971