Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кая Кайя називається також Каренні штат в М янмі на південному сході країни Межує з Таїландом і зі штатами національними

Кая (М'янма)

Кая (М'янма)

Кая (Кайя; називається також Каренні) — штат () в М'янмі на південному сході країни. Межує з Таїландом і зі штатами (національними округами) Шан і Карен. Знаходиться між 18° 30' і 19° 55' пн.ш. та між 94° 40' і 97° 93' с. д. Адміністративний центр — місто Лойко. Населення 349 875 чол. Щільність населення — 29,82 чол./км². Населення переважно кая — народність, яких називають також червоні карени або каренні, належать до групи каренів сино-тибетської мовної сім'ї.

Кая

бірм. ကယား, ka.ya: pranynai

image
Прапор
image
Адм. центр Лойко
Країна image М'янма
Регіон Південно-східний
Межує з: сусідні адмінодиниці
Шан ?
Районів 7
Населення
 - повне 349 875 (2012)
 - густота 29,82
Площа
 - повна 11 733 км²
Висота
 - максимальна 577 м
 - мінімальна 577 м
Часовий пояс
Вебсайт kayahstate.gov.mm
Код ISO 3166-2 MM-12
image
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Кая
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кая.

Історія

До 1948 року на території штату існувало три каренських князівства:

  • (Bawlake) — 1471,1 км², 13802 чол. (1931)
  • (Kantarawaddy) — 8187 км², 30677 чол. (1931)
  • (Kyebogyi) — 2046,1 км², 14282 чол. (1931)

У серпні 1948 року керівник Каренні У Бі Тху був убитий міліцією центрального уряду за його незгоду вступити в Бірманський Союз. У державу були введені війська, які стоять там дотепер.

5 жовтня 1951 року держава Каренні була перейменована в Кая. У 1952 році до її складу було включено колишнє шанське князівство (Mong Pai).

В 1957 році прихильники незалежності сформували партію (KNPP), яка підтримувалася новоствореною (KA). Ця армія продовжує опір до теперішнього часу, хіба що за винятком короткого періоду припинення вогню в 1995 році. Проти неї виступають партії (KNLP) і (KNPLF), які зараз вступили в союз з центральним урядом Бірми.

В 1976 році правляча в Бірмі військова хунта зробила акцію по насильницькому переселенню сіл каренні, щоб позбавити опір, армію підтримки, в порушення громадянських прав населення. При цьому особи, яких переселили, не отримували адекватної компенсації і попадали в місця, позбавлені нормального водопостачання і звичної інфраструктури, включаючи медичне обслуговування. За оцінками, переселенню піддалося 50 000 каренні. Тисячі людей втекли в Таїланд.

Хоча переговори про припинення вогню регулярно поновлюються, на 2005 рік остаточної угоди не знайдено і збройні зіткнення раз за разом виникають знову.

Демографія

У штаті Кайя виділяють десять етнічних груп, які традиційно проживають на цій території. За мовами виділяються наступні народи:

  1. Кая (червоні карени)
  2. Падаунг (Каяні) — знамениті «жінками-жирафами», які витягають шию за допомогою залізних кілець
  3. (білі карени)
  4. Ману (манумано)
  5. (янтале)
  6. (латха)
  7. )

Адміністративний поділ

Адміністративний центр штату — місто Лойко (Loikaw). Штат складається з двох округів (Болакхе і Лойко), які поділені на сім районів, до яких входять 106 селищ і сіл.

Райони штату:

  1. (Bawlakhe)
  2. (Demoso)
  3. (Hpasawng)
  4. (Hpruso)
  5. (Loikaw)
  6. Месе (Mese)
  7. (Shadaw)

Економіка

У штаті Кайя основна культура — рис, розвинена іригація. Крім того вирощують кукурудзу, сезам, часник, земляний горіх і овочі. Видобувають мінерали — алебастр, олово і вольфрам. Цінні  — тик і сосна. Нелегальна лісозаготівля привела до того, що площа лісів різко скоротилася. На водоспаді Лопіт побудована ГЕС, яка виробляє 20 % всієї електроенергії Бірми, тому має високе стратегічне значення. ГЕС була побудована японцями після періоду японської окупації у вигляді репарації.

Теоретично штат міг би стати хорошим центром туризму через гарну природу, гори і цікаві місцеві звичаї. Однак політична ситуація не дає розгорнути широко туризм. Крім того є труднощі в транспорті і комунікаціях. В даний час для відвідування округу іноземцями потрібен дозвіл, який не завжди видається військовою владою. Зазвичай такий дозвіл охоплює район околиці 25 км від столиці Лойко. Фактично уряд тримає під своїм твердим контролем тільки столицю штату і частину західних територій.

Див. також

Примітки

  1. (PDF). Myanmar Information Management Unit. December 2007. Архів оригіналу (PDF) за 3 Грудня 2010. Процитовано 28 Березня 2022.

Посилання

  • . Burma Ethnic Research Group. Архів [http: //www.ibiblio.org/obl/docs/responses.htm оригіналу] за 16 Вересня 2019. Процитовано 22 травня 2006.
  • Karenni Independence Through Education Organisation [ 31 Жовтня 2020 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kaya Kajya nazivayetsya takozh Karenni shtat v M yanmi na pivdennomu shodi krayini Mezhuye z Tayilandom i zi shtatami nacionalnimi okrugami Shan i Karen Znahoditsya mizh 18 30 i 19 55 pn sh ta mizh 94 40 i 97 93 s d Administrativnij centr misto Lojko Naselennya 349 875 chol Shilnist naselennya 29 82 chol km Naselennya perevazhno kaya narodnist yakih nazivayut takozh chervoni kareni abo karenni nalezhat do grupi kareniv sino tibetskoyi movnoyi sim yi Kaya birm ကယ ka ya pranynai Prapor Adm centr Lojko Krayina M yanma Region Pivdenno shidnij Mezhuye z susidni adminodiniciShan Rajoniv 7 Naselennya povne 349 875 2012 gustota 29 82 Plosha povna 11 733 km Visota maksimalna 577 m minimalna 577 m Chasovij poyas UTC 6 30 Vebsajt kayahstate gov mm Kod ISO 3166 2 MM 12 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kaya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kaya IstoriyaDo 1948 roku na teritoriyi shtatu isnuvalo tri karenskih knyazivstva Bawlake 1471 1 km 13802 chol 1931 Kantarawaddy 8187 km 30677 chol 1931 Kyebogyi 2046 1 km 14282 chol 1931 U serpni 1948 roku kerivnik Karenni U Bi Thu buv ubitij miliciyeyu centralnogo uryadu za jogo nezgodu vstupiti v Birmanskij Soyuz U derzhavu buli vvedeni vijska yaki stoyat tam doteper 5 zhovtnya 1951 roku derzhava Karenni bula perejmenovana v Kaya U 1952 roci do yiyi skladu bulo vklyucheno kolishnye shanske knyazivstvo Mong Pai V 1957 roci prihilniki nezalezhnosti sformuvali partiyu KNPP yaka pidtrimuvalasya novostvorenoyu KA Cya armiya prodovzhuye opir do teperishnogo chasu hiba sho za vinyatkom korotkogo periodu pripinennya vognyu v 1995 roci Proti neyi vistupayut partiyi KNLP i KNPLF yaki zaraz vstupili v soyuz z centralnim uryadom Birmi V 1976 roci pravlyacha v Birmi vijskova hunta zrobila akciyu po nasilnickomu pereselennyu sil karenni shob pozbaviti opir armiyu pidtrimki v porushennya gromadyanskih prav naselennya Pri comu osobi yakih pereselili ne otrimuvali adekvatnoyi kompensaciyi i popadali v miscya pozbavleni normalnogo vodopostachannya i zvichnoyi infrastrukturi vklyuchayuchi medichne obslugovuvannya Za ocinkami pereselennyu piddalosya 50 000 karenni Tisyachi lyudej vtekli v Tayiland Hocha peregovori pro pripinennya vognyu regulyarno ponovlyuyutsya na 2005 rik ostatochnoyi ugodi ne znajdeno i zbrojni zitknennya raz za razom vinikayut znovu DemografiyaU shtati Kajya vidilyayut desyat etnichnih grup yaki tradicijno prozhivayut na cij teritoriyi Za movami vidilyayutsya nastupni narodi Kaya chervoni kareni Padaung Kayani znameniti zhinkami zhirafami yaki vityagayut shiyu za dopomogoyu zaliznih kilec bili kareni Manu manumano yantale latha Administrativnij podilAdministrativnij centr shtatu misto Lojko Loikaw Shtat skladayetsya z dvoh okrugiv Bolakhe i Lojko yaki podileni na sim rajoniv do yakih vhodyat 106 selish i sil Rajoni shtatu Bawlakhe Demoso Hpasawng Hpruso Loikaw Mese Mese Shadaw EkonomikaU shtati Kajya osnovna kultura ris rozvinena irigaciya Krim togo viroshuyut kukurudzu sezam chasnik zemlyanij gorih i ovochi Vidobuvayut minerali alebastr olovo i volfram Cinni tik i sosna Nelegalna lisozagotivlya privela do togo sho plosha lisiv rizko skorotilasya Na vodospadi Lopit pobudovana GES yaka viroblyaye 20 vsiyeyi elektroenergiyi Birmi tomu maye visoke strategichne znachennya GES bula pobudovana yaponcyami pislya periodu yaponskoyi okupaciyi u viglyadi reparaciyi Teoretichno shtat mig bi stati horoshim centrom turizmu cherez garnu prirodu gori i cikavi miscevi zvichayi Odnak politichna situaciya ne daye rozgornuti shiroko turizm Krim togo ye trudnoshi v transporti i komunikaciyah V danij chas dlya vidviduvannya okrugu inozemcyami potriben dozvil yakij ne zavzhdi vidayetsya vijskovoyu vladoyu Zazvichaj takij dozvil ohoplyuye rajon okolici 25 km vid stolici Lojko Faktichno uryad trimaye pid svoyim tverdim kontrolem tilki stolicyu shtatu i chastinu zahidnih teritorij Div takozhGromadyanska vijna v BirmiPrimitki PDF Myanmar Information Management Unit December 2007 Arhiv originalu PDF za 3 Grudnya 2010 Procitovano 28 Bereznya 2022 Posilannya Burma Ethnic Research Group Arhiv http www ibiblio org obl docs responses htm originalu za 16 Veresnya 2019 Procitovano 22 travnya 2006 Karenni Independence Through Education Organisation 31 Zhovtnya 2020 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ