Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Казими́р-Станісла́в Ян Сте́цький (між 1661 і 1678 – 1748) – руський (український), польський шляхтич з роду Стецьких, власного гербу Радван. Родове гніздо – Стечанка. Великий землевласник у Київському та Волинському воєводствах. Військовий та політичний діяч Речі Посполитої.
| Казимир-Станіслав Стецький | ||
 | ||
| Герб Радван | ||
| ||
|---|---|---|
| Народження: | між 1661 і 1678 | |
| Смерть: | 1748 | |
| Поховання: | Кустин | |
| Підданство: | Річ Посполита | |
| Країна: | Річ Посполита | |
| Релігія: | католицизм | |
| Рід: | Стецькі | |
| Батько: | Ян Стецький | |
| Мати: | Гелена Іваницька | |
| Шлюб: | Іоанна Насеровська, Антоніна Коссаковська | |
| Діти: | Маріанна, Кароліна, Францишка, Ян Казимир Стецький | |
Політична та військова кар'єра.
Казимир Стецький походив з давнього руського боярського роду Стецьких, який є однію з гілок роду Калениковичів. Син мечника київського Яна Стецького (пом. бл. 1678) та шляхтянки Гелени з Іваницьких. Належить до т.з."межиріцької гілки" Стецьких, репрезентантом якої є дід Казимира Стецького – київський чесник Ян Стецький. Назва походить від містечка Межиріч, яке вже після смерті Казимира, купив його син Ян Казимир Стецький.
За згадками Тадеуша-Єжи Стецького, Казимир Стецький виховувався військовим, згідно родинних традицій. У 1691 році він обіймав уряди старости серебрянського (Серебря на Поділлі), згодом підстарости гродського житомирського та володимирського. 14 вересня 1701 року, будучи підчашим житомирським, він склав присягу на уряд підстарости гродського житомирського. Юридично ж уряд підчашого, отримав 7 березня 1702 року.
Під час політичної діяльності, Казимир Стецький перебував у таборі короля Августа ІІ Сильного. Від поч. XVIII ст., активно влився в політичне життя на Волині та Київщині, взявши участь у шляхетському самоврядуванні. Зокрема керував однією з протестуючих груп сеймуючої шляхти Київського воєводства. У травні 1703 року протестував на сеймику того ж воєводства, та звинуватив старосту овруцького Франциска Потоцького у зірванні сеймику київського. У 1705 році, розійшлися слухи про смерть Казимира Стецького й король Август ІІ Сильний навіть віддав був уряд підчашого житомирського іншій особі. На сеймику в Житомирі був обраний послом до короля Августа ІІ та гетьмана великого коронного Адама Миколая Сенявського. Був депутатом на Трибуналі коронному від воєводства Київського. Приблизно від поч. 1707 року обіймав уряд судді гродського володимирського. Брав участь у діяльності Сандомирської конфедерації. В 1709 році виконував функції комісара воєводства Київського на Трибуналі скарбовому.
14 квітня 1710 року, отримав уряд хорунжого київського. На сеймику житомирському, 17 вересня того ж року, знову був обраний послом до короля. Перебував на той час у ранзі поручника панцерної хоругви, каштеляна волинського Михайла Лешневського. Вочевидь у 1711 році, став депутатом Трибуналу коронного, де переважно захищав інтереси Адама Миколая Сенявського. 20 лютого 1713 року, був номінований на уряд підкоморія київського, після звістки про смерть попередника на цій посаді Юрія-Андрія Чаплича-Шпанівського. На сеймику в Житомирі 13 вересня 1713 року був членом по розмежуванню земель із Московією, оскільки його володіння розташовувалися на східному прикордонні, а частину з них утратив. Приблизно від кінця 1714 року, Казимир Стецький мав звання полковника.
30 січня 1717 року, отримав дев'ять королівських привілеїв на різні уряди у воєводстві Київському для "своїх людей", які захищали його інтереси, а сам знову отримав підкоморство київське, хоч раніша звістка про смерть Юрія-Андрія Чаплича-Шпанівського виявилася неправдивою. 26 жовтня 1718 року, отримав лист приповідний на командування панцерною хоругвою. У 1719 році згадується, як хорунжий київський, житомирський і володимирський гродський підстароста. 17 листопада 1722 року, отримав від короля Августа ІІ уряд київського каштеляна, та 23 листопада, вже будучи сенатором, брав участь у посеймовій раді Сенату. В березні 1727 року, керував Сеймиками депутатськими й господарськими в Житомирі.
Під час надзичайного Сейму 1733 року, перерваного смертю короля Августа ІІ Сильного, закликав знать до добровільних пожертв на потреби Речі Посполитої. Сам ніби то, віддав з цією метою "пів своєї фортуни". На конвокаційному сеймі змушений був присягнути заради виключення чужоземців на трон Речі Посполитої, що було ключовим питанням для табору прихильників Станіслава Лещинського. Згодом, під час вільної елекції віддав свій голос за нього. 6 липня 1734 року, видав універсал у своєму маєтку Кустині, де повідомлялося про бунти підданих в Київському воєводстві, та напади на панські Двори. У др. пол. 1735 року, коли поразка табору короля Станіслава Лещинського стала вже очевидною, Казимир Стецький перейшов на бік короля Августа ІІІ. До 1736 року мав панцерну хоругву з 50 коней в полку цього короля. 1735 року підписав диплом елекції Августа ІІІ.
У 1738 році, Казимир Стецький домагався видання маніфесту, відносно самовільного проходу московською армією через терени Речі Посполитої під час московсько-турецької війни. Однак водночас, виступав проти війни з Московією, оскільки вважав тоді Річ Посполиту заслабкою для цього. На сеймі в 1740 році, займався зборами для війська через небезпеку з боку Пруссії. Нарікав на корупцію в судах, занепад трибуналів і падіння престижу посади маршалка. У 1744 році, Казимир Стецький пропонував особистий метод поповнення армії. Згідно його пропозиції, шляхтич, який отримав відповідний урядовий ордер, мав виставляти до війська 100 драгунів, а шляхетна людина з титулом "князь" – 1 000 драгунів. На сеймі 1746 року пропонував збільшити армію втрічі, а на її утримання виділяти доходи від биття монети, та видобутку сухої солі. У 1747 році, одноголосно був обраний маршалком Трибуналу скарбового й успішно керував ним аж до своєї смерті. Помер Казимир Стецький, 4 або 20 лютого 1748 року, можливо у Варшаві. Похований був у червні наступного 1749 року в селі Кустині, одному з головних своїх маєтків, неподалік Рівного.
Фундаторська діяльність.
Відомо, що в 1721 році, Казимир Стецький підіймав питання на сеймику київському стосовно фундації кафедрального костелу в Житомирі. 1724 року фундував там міську єзуїтську школу, та його стараннями було зведено дерев'яний костел. Записав 80 000 золотих польських з маєтку Красне для острозького єзуїтського колегіуму. У 1729 році, разом з другою своєю дружиною Антоніною Коссаковською надав привілей для ордену бернардинців на будівництво костелу й монастиря на 12 ченців у селі Кустині, в сумі 15 000 золотих, на добрах трьох сіл у повіті Луцькому, та 50 000 золотих на добрах Кустина. Фундуш цей був прийнятий бернардинцями в 1737 році, але створено в Кустині було тільки їхню невелику резиденцію з меншою кількістю присланих туди ченців. Одночасно, Казимир Стецький фундував і унійні храми, які переважали в його володіннях.
Земельні справи та надбання.
У 1722 році розділив дідичні володіння Стечанку, Хабно й Іллінці у воєводстві Київському з Томашом Стецьким, а також Іванчиці, Княгинин, Серники й Тростянку у воєводстві Волинському. 28 січня 1704 року склав угоду в Луцьку з братом Михайлом Стецьким, за якою той отримував пожиттєву щорічну платню 300 золотих, та водночасі відмовлявся на користь Казимира від своїх дідичних володінь. У 1713 році набув село Кустин у Луцькому повіті Волинського воєводства. Там же, влітку 1735 року зробив нове земельне надбання, купивши у волинських шляхтичів Бабинських їхнє родове гніздо Бабин з присілком Антополем (або ще Волькою Бабинською). В період з 1735 по 1738 роки купив села Понебель, Карпилівку та Рогачів. Приблизно в тих же роках набув родове гніздо Чапличів-Шпанівських село Шпанів.
Від 1710 року мав у заставі містечко Бараші у воєводстві Київському, від коронного підстолія Міхала кн. Любомирського. Від 1715 року, мав з перервами у триманні від унійного митрополита Льва Кішки, міста Радомишль та Унин у Київському воєводстві, разом із селами Микуличами й Мирохином. Вже задовго після смерті митрополита Кішки (1728), у 1742 році, змушений був їх повернути унійній митрополії, через тривалі судові процеси, які тягнулися щонайменше з 1719 року. 20 лютого 1713 року, отримав привілей на села Станишівку, Сикунь і Борик у воєводстві Київському. Також отримав певні добра зі староства Романівського, у тому ж воєводстві. У 1716 – 1719 роках, був державцею староства Житомирського. 19 листопада 1719 року, отримав, як рекомпенсацію за втрачені задніпрянські володіння, за військові заслуги та сеймову діяльність, привілей на спустошені козацькими війнами добра Дідівщину й Гуляки. 29 листопада 1722 року отримав староство Димерське для жінки Антоніни, та право на 12 ярмарків у Димері, Демидові, Дідівщині та Луб'янці.
В цілому, за своє життя Казимир Станіслав Стецький набув чималу кількість поселень та земель, де активно провадив господарство (млини, ставки, рудні). У своїх маєтках часто хоронив міщан та жидів, дбав про розвиток села, та запобігав такому явищу, як збіги селян.
Родина.
Першим шлюбом Казимир Стецький був з Іоанною Насеровською, а другим, з хорунжівною волинською Антонію Коссаковською, донькою Олександра Коссаковського, стольника чернігівського. Від другого шлюбу мав щонайменше 4-х дітей:
- Маріанна Стецька (пом. до 1748), у шлюбі з Антонієм Ожгою, старостою бишівським.
- Кароліна Стецька, у шлюбі з Казимиром Мацеєм Оскеркою, каштеляном мозирським.
- Кристина Стецька, у шлюбі з Франциском Загурським, старостою овруцьким.
- Ян Казимир Стецький, хорунжий великокоронний, мав три шлюби. Першим, з донькою канцлера Яна Малаховського – Маріанною Терезою (Маріанною-Юзефою), від якої мав 3-х синів: Іґнація, Кароля та Юзефа. Другим шлюбом з донькою серадзького воєводи Міхала Валевського – Теодорою, від якої мав доньку Дороту (пом. 23.05.1854 в Парижі). Третім шлюбом, вже під кінець свого життя, з донькою львівського каштеляна Юзефа Попеля – Михалиною, яка невдовзі його покинула. Дітей від цього шлюбу не було.
Казимир-Станіслав Стецький, можливо мав ще синів Каєтана й Франциска, які померли в дитинстві.
Джерела
Polska Akademia Umiejętności. Polski słownik biograficzny. Tom XLIII. Warszawa – Krakow. 2004 – 2005. S. 71 – 72. S. 82 – 86.
Stecki T.J. «Z boru i stepu. Obrazy i pamiątki.» – Kraków. 1888. S. 121.
- Stecki T.J. (1888). «Z boru i stepu. Obrazy i pamiątki.» (polski) . Kraków. с. 121.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kazimi r Stanisla v Yan Ste ckij mizh 1661 i 1678 1748 ruskij ukrayinskij polskij shlyahtich z rodu Steckih vlasnogo gerbu Radvan Rodove gnizdo Stechanka Velikij zemlevlasnik u Kiyivskomu ta Volinskomu voyevodstvah Vijskovij ta politichnij diyach Rechi Pospolitoyi Kazimir Stanislav Steckij Gerb Radvan kashtelyan kiyivskij senator Rechi Pospolitoyi Narodzhennya mizh 1661 i 1678Smert 1748Pohovannya KustinPiddanstvo Rich PospolitaKrayina Rich PospolitaReligiya katolicizmRid SteckiBatko Yan SteckijMati Gelena IvanickaShlyub Ioanna Naserovska Antonina KossakovskaDiti Marianna Karolina Francishka Yan Kazimir SteckijPolitichna ta vijskova kar yera Kazimir Steckij pohodiv z davnogo ruskogo boyarskogo rodu Steckih yakij ye odniyu z gilok rodu Kalenikovichiv Sin mechnika kiyivskogo Yana Steckogo pom bl 1678 ta shlyahtyanki Geleni z Ivanickih Nalezhit do t z mezhirickoyi gilki Steckih reprezentantom yakoyi ye did Kazimira Steckogo kiyivskij chesnik Yan Steckij Nazva pohodit vid mistechka Mezhirich yake vzhe pislya smerti Kazimira kupiv jogo sin Yan Kazimir Steckij Za zgadkami Tadeusha Yezhi Steckogo Kazimir Steckij vihovuvavsya vijskovim zgidno rodinnih tradicij U 1691 roci vin obijmav uryadi starosti serebryanskogo Serebrya na Podilli zgodom pidstarosti grodskogo zhitomirskogo ta volodimirskogo 14 veresnya 1701 roku buduchi pidchashim zhitomirskim vin sklav prisyagu na uryad pidstarosti grodskogo zhitomirskogo Yuridichno zh uryad pidchashogo otrimav 7 bereznya 1702 roku Pid chas politichnoyi diyalnosti Kazimir Steckij perebuvav u tabori korolya Avgusta II Silnogo Vid poch XVIII st aktivno vlivsya v politichne zhittya na Volini ta Kiyivshini vzyavshi uchast u shlyahetskomu samovryaduvanni Zokrema keruvav odniyeyu z protestuyuchih grup sejmuyuchoyi shlyahti Kiyivskogo voyevodstva U travni 1703 roku protestuvav na sejmiku togo zh voyevodstva ta zvinuvativ starostu ovruckogo Franciska Potockogo u zirvanni sejmiku kiyivskogo U 1705 roci rozijshlisya sluhi pro smert Kazimira Steckogo j korol Avgust II Silnij navit viddav buv uryad pidchashogo zhitomirskogo inshij osobi Na sejmiku v Zhitomiri buv obranij poslom do korolya Avgusta II ta getmana velikogo koronnogo Adama Mikolaya Senyavskogo Buv deputatom na Tribunali koronnomu vid voyevodstva Kiyivskogo Priblizno vid poch 1707 roku obijmav uryad suddi grodskogo volodimirskogo Brav uchast u diyalnosti Sandomirskoyi konfederaciyi V 1709 roci vikonuvav funkciyi komisara voyevodstva Kiyivskogo na Tribunali skarbovomu 14 kvitnya 1710 roku otrimav uryad horunzhogo kiyivskogo Na sejmiku zhitomirskomu 17 veresnya togo zh roku znovu buv obranij poslom do korolya Perebuvav na toj chas u ranzi poruchnika pancernoyi horugvi kashtelyana volinskogo Mihajla Leshnevskogo Vochevid u 1711 roci stav deputatom Tribunalu koronnogo de perevazhno zahishav interesi Adama Mikolaya Senyavskogo 20 lyutogo 1713 roku buv nominovanij na uryad pidkomoriya kiyivskogo pislya zvistki pro smert poperednika na cij posadi Yuriya Andriya Chaplicha Shpanivskogo Na sejmiku v Zhitomiri 13 veresnya 1713 roku buv chlenom po rozmezhuvannyu zemel iz Moskoviyeyu oskilki jogo volodinnya roztashovuvalisya na shidnomu prikordonni a chastinu z nih utrativ Priblizno vid kincya 1714 roku Kazimir Steckij mav zvannya polkovnika 30 sichnya 1717 roku otrimav dev yat korolivskih privileyiv na rizni uryadi u voyevodstvi Kiyivskomu dlya svoyih lyudej yaki zahishali jogo interesi a sam znovu otrimav pidkomorstvo kiyivske hoch ranisha zvistka pro smert Yuriya Andriya Chaplicha Shpanivskogo viyavilasya nepravdivoyu 26 zhovtnya 1718 roku otrimav list pripovidnij na komanduvannya pancernoyu horugvoyu U 1719 roci zgaduyetsya yak horunzhij kiyivskij zhitomirskij i volodimirskij grodskij pidstarosta 17 listopada 1722 roku otrimav vid korolya Avgusta II uryad kiyivskogo kashtelyana ta 23 listopada vzhe buduchi senatorom brav uchast u posejmovij radi Senatu V berezni 1727 roku keruvav Sejmikami deputatskimi j gospodarskimi v Zhitomiri Pid chas nadzichajnogo Sejmu 1733 roku perervanogo smertyu korolya Avgusta II Silnogo zaklikav znat do dobrovilnih pozhertv na potrebi Rechi Pospolitoyi Sam nibi to viddav z ciyeyu metoyu piv svoyeyi fortuni Na konvokacijnomu sejmi zmushenij buv prisyagnuti zaradi viklyuchennya chuzhozemciv na tron Rechi Pospolitoyi sho bulo klyuchovim pitannyam dlya taboru prihilnikiv Stanislava Leshinskogo Zgodom pid chas vilnoyi elekciyi viddav svij golos za nogo 6 lipnya 1734 roku vidav universal u svoyemu mayetku Kustini de povidomlyalosya pro bunti piddanih v Kiyivskomu voyevodstvi ta napadi na panski Dvori U dr pol 1735 roku koli porazka taboru korolya Stanislava Leshinskogo stala vzhe ochevidnoyu Kazimir Steckij perejshov na bik korolya Avgusta III Do 1736 roku mav pancernu horugvu z 50 konej v polku cogo korolya 1735 roku pidpisav diplom elekciyi Avgusta III U 1738 roci Kazimir Steckij domagavsya vidannya manifestu vidnosno samovilnogo prohodu moskovskoyu armiyeyu cherez tereni Rechi Pospolitoyi pid chas moskovsko tureckoyi vijni Odnak vodnochas vistupav proti vijni z Moskoviyeyu oskilki vvazhav todi Rich Pospolitu zaslabkoyu dlya cogo Na sejmi v 1740 roci zajmavsya zborami dlya vijska cherez nebezpeku z boku Prussiyi Narikav na korupciyu v sudah zanepad tribunaliv i padinnya prestizhu posadi marshalka U 1744 roci Kazimir Steckij proponuvav osobistij metod popovnennya armiyi Zgidno jogo propoziciyi shlyahtich yakij otrimav vidpovidnij uryadovij order mav vistavlyati do vijska 100 draguniv a shlyahetna lyudina z titulom knyaz 1 000 draguniv Na sejmi 1746 roku proponuvav zbilshiti armiyu vtrichi a na yiyi utrimannya vidilyati dohodi vid bittya moneti ta vidobutku suhoyi soli U 1747 roci odnogolosno buv obranij marshalkom Tribunalu skarbovogo j uspishno keruvav nim azh do svoyeyi smerti Pomer Kazimir Steckij 4 abo 20 lyutogo 1748 roku mozhlivo u Varshavi Pohovanij buv u chervni nastupnogo 1749 roku v seli Kustini odnomu z golovnih svoyih mayetkiv nepodalik Rivnogo Fundatorska diyalnist Vidomo sho v 1721 roci Kazimir Steckij pidijmav pitannya na sejmiku kiyivskomu stosovno fundaciyi kafedralnogo kostelu v Zhitomiri 1724 roku funduvav tam misku yezuyitsku shkolu ta jogo starannyami bulo zvedeno derev yanij kostel Zapisav 80 000 zolotih polskih z mayetku Krasne dlya ostrozkogo yezuyitskogo kolegiumu U 1729 roci razom z drugoyu svoyeyu druzhinoyu Antoninoyu Kossakovskoyu nadav privilej dlya ordenu bernardinciv na budivnictvo kostelu j monastirya na 12 chenciv u seli Kustini v sumi 15 000 zolotih na dobrah troh sil u poviti Luckomu ta 50 000 zolotih na dobrah Kustina Fundush cej buv prijnyatij bernardincyami v 1737 roci ale stvoreno v Kustini bulo tilki yihnyu neveliku rezidenciyu z menshoyu kilkistyu prislanih tudi chenciv Odnochasno Kazimir Steckij funduvav i unijni hrami yaki perevazhali v jogo volodinnyah Zemelni spravi ta nadbannya U 1722 roci rozdiliv didichni volodinnya Stechanku Habno j Illinci u voyevodstvi Kiyivskomu z Tomashom Steckim a takozh Ivanchici Knyaginin Serniki j Trostyanku u voyevodstvi Volinskomu 28 sichnya 1704 roku sklav ugodu v Lucku z bratom Mihajlom Steckim za yakoyu toj otrimuvav pozhittyevu shorichnu platnyu 300 zolotih ta vodnochasi vidmovlyavsya na korist Kazimira vid svoyih didichnih volodin U 1713 roci nabuv selo Kustin u Luckomu poviti Volinskogo voyevodstva Tam zhe vlitku 1735 roku zrobiv nove zemelne nadbannya kupivshi u volinskih shlyahtichiv Babinskih yihnye rodove gnizdo Babin z prisilkom Antopolem abo she Volkoyu Babinskoyu V period z 1735 po 1738 roki kupiv sela Ponebel Karpilivku ta Rogachiv Priblizno v tih zhe rokah nabuv rodove gnizdo Chaplichiv Shpanivskih selo Shpaniv Vid 1710 roku mav u zastavi mistechko Barashi u voyevodstvi Kiyivskomu vid koronnogo pidstoliya Mihala kn Lyubomirskogo Vid 1715 roku mav z perervami u trimanni vid unijnogo mitropolita Lva Kishki mista Radomishl ta Unin u Kiyivskomu voyevodstvi razom iz selami Mikulichami j Mirohinom Vzhe zadovgo pislya smerti mitropolita Kishki 1728 u 1742 roci zmushenij buv yih povernuti unijnij mitropoliyi cherez trivali sudovi procesi yaki tyagnulisya shonajmenshe z 1719 roku 20 lyutogo 1713 roku otrimav privilej na sela Stanishivku Sikun i Borik u voyevodstvi Kiyivskomu Takozh otrimav pevni dobra zi starostva Romanivskogo u tomu zh voyevodstvi U 1716 1719 rokah buv derzhavceyu starostva Zhitomirskogo 19 listopada 1719 roku otrimav yak rekompensaciyu za vtracheni zadnipryanski volodinnya za vijskovi zaslugi ta sejmovu diyalnist privilej na spustosheni kozackimi vijnami dobra Didivshinu j Gulyaki 29 listopada 1722 roku otrimav starostvo Dimerske dlya zhinki Antonini ta pravo na 12 yarmarkiv u Dimeri Demidovi Didivshini ta Lub yanci V cilomu za svoye zhittya Kazimir Stanislav Steckij nabuv chimalu kilkist poselen ta zemel de aktivno provadiv gospodarstvo mlini stavki rudni U svoyih mayetkah chasto horoniv mishan ta zhidiv dbav pro rozvitok sela ta zapobigav takomu yavishu yak zbigi selyan Rodina Pershim shlyubom Kazimir Steckij buv z Ioannoyu Naserovskoyu a drugim z horunzhivnoyu volinskoyu Antoniyu Kossakovskoyu donkoyu Oleksandra Kossakovskogo stolnika chernigivskogo Vid drugogo shlyubu mav shonajmenshe 4 h ditej Marianna Stecka pom do 1748 u shlyubi z Antoniyem Ozhgoyu starostoyu bishivskim Karolina Stecka u shlyubi z Kazimirom Maceyem Oskerkoyu kashtelyanom mozirskim Kristina Stecka u shlyubi z Franciskom Zagurskim starostoyu ovruckim Yan Kazimir Steckij horunzhij velikokoronnij mav tri shlyubi Pershim z donkoyu kanclera Yana Malahovskogo Mariannoyu Terezoyu Mariannoyu Yuzefoyu vid yakoyi mav 3 h siniv Ignaciya Karolya ta Yuzefa Drugim shlyubom z donkoyu seradzkogo voyevodi Mihala Valevskogo Teodoroyu vid yakoyi mav donku Dorotu pom 23 05 1854 v Parizhi Tretim shlyubom vzhe pid kinec svogo zhittya z donkoyu lvivskogo kashtelyana Yuzefa Popelya Mihalinoyu yaka nevdovzi jogo pokinula Ditej vid cogo shlyubu ne bulo Kazimir Stanislav Steckij mozhlivo mav she siniv Kayetana j Franciska yaki pomerli v ditinstvi DzherelaPolska Akademia Umiejetnosci Polski slownik biograficzny Tom XLIII Warszawa Krakow 2004 2005 S 71 72 S 82 86 Stecki T J Z boru i stepu Obrazy i pamiatki Krakow 1888 S 121 Stecki T J 1888 Z boru i stepu Obrazy i pamiatki polski Krakow s 121