Казиду́б Миха́йло Васи́льович (нар. 29 листопада 1942 — 1 травня 1998, Полтава) — український поет, журналіст, прозаїк. Член Національної спілки письменників України.
Казидуб Михайло Васильович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 29 листопада 1941 Вереміївка, Градизький район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР | |||
Помер | 1 травня 1998 (56 років) Полтава, Україна | |||
Поховання | Полтава | |||
Діяльність | журналіст | |||
Членство | Національна спілка письменників України | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Біографія
Народився у селі Вереміївка Градизького району Полтавської області (тепер належить до Чорнобаївського району Черкаської області) де й закінчив середню школу (1959). Протягом кількох років ще залишається у рілдному селі, де працює будівельником, трактористом. Працює культмасовиком місцевого клубу.
1944 році загину батько в Угорщині.
Перший друкований вірш про матір з'явився в Градизьку, коли був учнем 8 класу.
Згодом Михайло подався в Полтаву та тут і прижився. Спершу скінчив режисерські курси при Полтавському обласному музично-драматичному театрі імені М. В. Гоголя.
1962 рік — вступає на агропедагогічний факультет Полтавського сільськогосподарського інституту. Але вченим агрономом не став — переважив потяг до художнього слова, поезії.
1963 році з'являються його перші публікації у газетах "Зоря Полтавщини", "Ленінська зміна", часописі "Прапор".
З початку 1960 років ім'я М. Казидуба як поета стає все відомішим, він друкується в Харкові, Києві і Полтаві, а в 1966 році видавництво «Прапор» випускає першу збірку «Екзамен».
Михайло Казидуб мав свій літературний псевдонім. Спочатку ним був підпис М. Вереміяка, пізніше - М. Вереміївський, і, нарешті М. Чебрецький. Проте псевдоніми він використовував не часто, та й то лише в молодості.
1964 рік одружується з дівчиною, з якою навчався у школі та в інституті - Оксаною Миргородською. У 1965 році у них народжується син Сергій. Шлюб розпався на початку 1980 року.
З кінця 1960-х років Михайло Казидуб працював журналістом, потім — після прийому в 1971 році до Спілки письменників України — при Полтавській письменницькій філії як директор Клубу літераторів і заступник відповідального секретаря.
1969 року починає працювати в ДАІ УВС Полтавського обвиконкому, слідкував за порядком на дорогах.
1976 року знайомиться на засіданні літстудії (яку він тоді очолював) при обласній організації Спілки письменників України з Вірою Кулик - студенткою інженерно-будівельного інституту, яка писала вірші, і стає її творчим наставником. Саме їй судилося стати другою дружиною. Ось як вона розповідає про цей період життя:
Старший на 16 років, авторитетний, досвітчений, розумний, відомий - я ним захоплювалася, і це захоплення з часом переросло у кохання. Одружилися ми 25 червня 1980 року. Я продовжувала писати. Він не хотів бачити у мені лише домогосподарку, не вимагав, щоб була зразковою господинею, допомагав у всьому. Михайло був моїм найкращим редактором, порадником, цензором. | ||
— Віра Кулик, Я завжди була в тіні його софітів // Бизнес-неделя. - 1999. - № 37. - С. 10-11. |
1979 - 1981 роках закінчив Вищі літературні курси Літературного інституту імені М. Горького в Москві.
1983 - 1990 року працює директором Полтавського клубу письменників. Отримує посаду заступника редактора газети "Трудова Полтава". Далі - оглядач з питань культури, літератури, мистецтва і науки в газеті "Край", пізніше - "Полтавщина".
1992 рік обіймає посаду головного редактора радіо обласної державної телекомпанії "Лтава", на якій працював до кінця життя.
Михайло Казидуб переживає дві тяжких операції: одну у 1992 році, а другу у 1995.
Помер від невиліковної хвороби 1 травня 1998 року, похований у Полтаві.
Творчий доробок
Михайло Казидуб — автор багатьох репортажів, нарисів, статей, рецензій у пресі. На його вірші композитори написали десятки пісень, переважно ліричних, які виконуються і хорами, і професійними та аматорськими співаками.
Автор книжок поезій:
- «Екзамен» (1966);
- «Кроки» (1970);
- «Багаття на вітрах» (1973);
- «Джерело» (1977);
- «Промені літа» (1982);
- «Світ-світлиця» (1986);
- «Дощі серед пустелі» (1992);
- «Восмилисники» (1992);
- «Любов веде крізь хуртовини» (1993);
- «10 поем» (1996).
- "Любив. Люблю. Любитиму" (1996);
- "Все - моє. Крім ненависті!"(1996);
- "Начальник ПСО" (1996);
- "Я родом з веремії" (1996);
- "Полудневі автографи" (1997);
- книжки для дітей "Журавлик у дитячому садку" (1997);
- "Під журавлиними хрестами" (2000).
Автор понад 50-ти пісень, написаних у співавторстві з В. Тиликом, О. Білашем, В. Гурмаженком, Г. Непорадою, О. Чухраєм. Написав прозовий сатиричний роман «Начальник ПСО» (1996).
Нагороди
- Лауреат обласної премії імені Петра Артеменка(1982);
- Лауреат обласної щорічної премії імені Панаса Мирного (м. Полтава) 2001 року — за 16 поетичних, прозових і публіцистичних книг (посмертно).
Примітки
- Калинове гроно: антологія поезій полтавських літераторів (українська) . Полтава: Полтавський літератор. 1998. с. 278—284. ISBN .
- Існував у 1923–1962 роках. 30 грудня 1962 року території розформованих Великокринківського і Градизького районів було віднесено до Глобинського району [1][недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 14 жовтня 2011. Процитовано 19 квітня 2011.
- Григор'єв, Віталій (2019). Історія Глобинського району в біографічних нарисах (українська) . Полтава: АСМІ. с. 539—543. ISBN .
- Читати вірші зі збірки тут [2] [ 12 червня 2015 у Wayback Machine.]
- Казидуб Михайло Васильович. 10 поем / Михайло Васильович Казидуб. — Полтава: «Полтава», 1996. — 90 с.
- Письменники Черкащини — лауреати інших премій[недоступне посилання з червня 2019]
- . Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 19 квітня 2011.
Джерела
- Віценя Л. "Цвіт опадав не в'янучи" : [вечір-спогад про журналістів газети "Комсомолець Полтавщини"] / Л. Віценя // Зоря Полтавщини. – 2013. – 12 лют. – С. 3.
- Вражаюча сміливість Михайла Казидуба // Край. – 2013. – № 112 (серп.). – С. 16-17.
- Дяченко А.Залишив нам багато пісень : [поет Михайло Казидуб] / А. Дяченко // Дяченко А. Якщо ти людина...: до літ. портретів деяких полтавських поетів і прозаїків другої половини XX ст. – 2000. – С. 32-37.
- Казидуб А. Він родом з Веремії... : [Михайло Казидуб] / А. Казидуб // Слов'янський збірник. – Полтава, 2006. – Вип. 5. – С. 291-297.
- Михайло Казидуб (до 50-річчя поета) : рекомендаційний бібліографічний список літератури / скл. Л. Картальова. – Полтава, 1992. – 2 с.
- Михайло Казидуб : [біографія, поезії] // Калинове гроно: Антологія поезії полтавських літераторів ХХ ст. – Полтава, 2000. – С. 278-284.
- Михайло Казидуб : [коротка біографія. Вірші ] // Плуг: літературно-історичний альманах. Ч. 2. – К., 2003. – С. 36-39.
- "Ні в творчості, ні в любові я тиші не визнаю..." (до 70-річчя від дня народження поета Михайла Казидуба) : біобібліографічне досьє / уклад. Л. І. Картальова. – Полтава, 2012. – 20 с.
- Ротач П. П. Казидуб Михайло Васильович (29.11.1942, с. Вереміївка (нині затоплене) Градизького р-ну - 01.05.1998) - поет. Обл. літ. премія ім. П. Мирного (2001, посм.) / П. П. Ротач // Енциклопедія Сучасної України. – К., 2011. – Т. 11. – С. 689.
Посилання
- «Полтавщина літературна»
- Черкаська обласна організація НСПУ. Порайонний список: Чорнобаївський район[недоступне посилання з червня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет