Йосипенки

Йоси́пенки — село в Україні, у Немирівській міській громаді Вінницького району Вінницької області. До 2020 орган місцевого самоврядування — Зарудинецька сільська рада. Населення становить 121 особу.

село Йосипенки
Країна	Україна
Область	Вінницька область
Район	Вінницький район
Громада	Немирівська міська громада
Код КАТОТТГ	UA05020170200035682
Основні дані
Засноване	1750
Населення	121
Площа	0,622 км²
Густота населення	194,53 осіб/км²
Поштовий індекс	22850
Телефонний код	+380 4331
Географічні дані
Географічні координати	48°54′51″ пн. ш. 28°54′13″ сх. д. / 48.91417° пн. ш. 28.90361° сх. д. / 48.91417; 28.90361Координати: 48°54′51″ пн. ш. 28°54′13″ сх. д. / 48.91417° пн. ш. 28.90361° сх. д. / 48.91417; 28.90361
Середня висота над рівнем моря	253 м
Місцева влада
Адреса ради	22800, Вінницька обл., Вінницький р-н, м. Немирів, вул. Соборна, буд. 26
Карта
Йосипенки
Йосипенки
Мапа

Географія

У селі бере початок річка, права притока Усті.

Історія

У часи Російської імперії — село Осипенки Брацлавського повіту Подільської губернії. Власної церкви село не мало, входило до парафії сусіднього села Вовчок (нині Зарудинецької сільської ради).

1876 року Ольга Розумовська разом із чоловіком Дмитром Жолтановським заснувала в селі «ферму соціалістів», яку відвідували відомі революціонери-народники.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Немирівської міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Немирівського району, село увійшло до складу Вінницького району.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	99,17%
російська	0,83%

Відомі люди

• Гончар Степан Денисович (нар. 20 липня 1930) — кавалер ордену «За мужність» III ступеня (2010; за мужність і самопожертву, виявлені у роки Другої світової війни у врятуванні осіб єврейської національності від фашистського геноциду, збереження пам'яті жертв Голокосту).
• Рябий Микола Олександрович — український письменник, відомий прозаїк, публіцист, перекладач.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 20 грудня 2011. Процитовано 21 січня 2008.
2. Приходы и церкви Подольской епархии / Под редакцией священника Евфимия Сецинского. — Біла Церква: видавець О. Пшонківський, 2009. — С. 166.
3. Панькова С., Шевчук Г. «За сто літ»: Покажчик змісту // Український археографічний щорічник. — К., 2006. — Вип. 10/11. — С. 282—283.
4. . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
7. . Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.

Література

• Зару́динці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.501